Індекс рубрикатора НБУВ: С5*368

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено загальну характеристику соціології як наукової дисципліни, описано функції та структуру соціологічного знання, особливості пізнавального процесу в соціології. Проаналізовано класичний період розвитку соціології наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., висвітлено головні напрямки її розвитку, особливості розвитку вітчизняної соціології. Розглянуто питання трансформації соціально-класової структури України, розкрито інституційні та організаційні основи соціології.

Приведена общая характеристика социологии как научной дисциплины, описаны функции и структура социологического знания, особенности познавательного процесса в социологии. Проанализирован классический период развития социологии в конце ХІХ - начале ХХ ст., освещены главные направления её развития, особенности развития отечественной социологии. Рассмотрены вопросы трансформации социально-классовой структуры Украины, раскрыты институционные и организационные основы социологии.

Висвітлено проблеми протизаконного насильства в органах внутрішніх справ. Розглянуто феномен насильства як загальний соціокультурний феномен, проявом якого є насильство в діяльності міліції як державного інституту. Розкрито причини, форми та види протизаконного насильства в ОВС.

Освещены проблемы противозаконного насилия в органах внутренних дел. Рассмотрен феномен насилия как общий социокультурный феномен, проявлением которого является насилие в деятельности милиции как государственного института. Раскрыты причины, формы и виды противозаконного насилия в ОВД.

Наведено загальну характеристику соціології злочинності, вміщено пропедевтичний огляд нової гілки соціології. На базі відомих теорій класиків соціології та сучасних авторів розглянуто пояснювальні моделі злочину та злочинності. Висвітлено методологічні підходи до дослідження злочинності.

З використанням засобів функціонального пояснення розглянуто сплеск злочинності в Україні, який мав мів місце у 1990-х рр.; проаналізовано чотири контексти криміногенної ситуації: соціально-економічний, інституційний, суспільної свідомості і громадського здоров'я.

С использованием средств функционального объяснения рассмотрен анормальный всплеск преступности в Украине, который произошел в 1990-х годах; проанализированные четыре контекста криминогенной ситуации: социально-экономический, институционный, общественного сознания и общественного здоровья.

With usage of means of functional explanation the abnormal splash of criminality in Ukraine is reviewed, which one was held in 90 years of 20 century; the parsed four contexts of a criminal situation: social and economic, institution, public consciousness and public health.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*368 + С5*667.2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висунуто гіпотезу про існування архетипу заборони, що на рівні колективного несвідомого включає механізм блокування певного кола кримінальних практик, які на ранніх етапах соціогенезу мали доволі широкий вжиток, а зараз розглядаються як "доцивілізаційні" форми поведінки.

Вперше визначено науковий статус, ідентифіковано соціологію злочинності як галузь української соціології шляхом відокремлення її проблематики, функцій від аналогічних ознак вітчизняної кримінології, визначено об'єкт і предмет нової галузі соціології, її внутрішню структуру та зв'язок з суміжними дисциплінами. Подано систематичний огляд першоджерел соціології злочинності. Досліджено аксіологічні проблеми (небезпеку тиску з боку класових, наукових, повсякденних ідеологій), методологічні (специфіку застосування системного підходу, складності з визначенням поняття злочину, дуалізм кримінології та обгрунтування мультипарадигмальності в процесі дослідження двох реальностей - злочину та злочинності), методичні питання, пов'язані з добором конкретної методики, організацією та тактикою польових досліджень. На підставі концепції соціальної адаптації розроблено мережу аналітичних категорій соціології злочинності, за допомогою якої стає можливим багатовимірний теоретико-соціологічний аналіз злочинності. Окреслено засади інституційного підходу до злочинності та розглянуто основні варіанти делінквентної поведінки стосовно інституційних комплексів. Удосконалено методологію соціологічного підходу до злочину як поведінки. На базі теорій соціальної поведінки Вебера та Парсонса визначено сутність кримінальної дії, її основні складові елементи та розроблено класифікаційну модель злочинності. Вперше введено поняття "кримінально-правове поле" та розглянуто основні властивості злочинності як соціального поля. Розвинуто поняття криміногенної ситуації. Вдосконалено теорію

Розглянуто соціальне управління як предмет соціологічного аналізу. Описано сутність та структуру соціальної організації як об'єкта управління. Охарактеризовано еволюцію ідей, теорій, практик управління персоналом організацій. Розкрито функції та засоби PR-діяльності. Висвітлено внутрішній PR в організаціях і роботу з персоналом. Наведено методи та технології оцінювання персоналу. Викладено особливості роботи з працівниками в організаціях мілітаризованого типу. Приділено увагу безпеці організації та кадровій безпеці. Подано інформацію про кадровий аспект дослідницьких технологій в організаціях. Обгрунтовано роль консультанта з управління у діагностиці та профілактиці організаційних патологій.

Поширення молодіжного наркотизму розглянуто як епідемічний процес, відповідно проведено поділ між "первинною" та "вторинною" епідеміями. "Первинна" - типова соціальна епідемія на основі "зараження" молодіжної свідомості думкою про цінність наркотиків для підтримки певного способу життя. Доведено, що в процесі розгортання "первинної" епідемії важливу роль відіграла мода на наркотики. Вагомість цього фактора почала зменшуватися в Україні на зламі 1990 - 2000-х рр., коли частка тих, хто спробував наркотики, стабілізувалася і чітко простежувалася тенденція до її зменшення.

Уперше зроблено спробу з'ясувати природу російсько-української гібридної війни. Висвітлено соціальну складову війни, що в рамках воєн четвертого покоління стає визначальним чинником протиборства між агресором і країною, яка зазнала нападу. Наведено низку нових ідей та понять, які розроблені для пояснення феномену гібридної війни як соціального проекту. Акцентовано увагу на дослідженні "підривних соціальних технологій", які агресор перетворив на "м'яку зброю" і використав для захоплення територій.

Відображено події першої фази активних дій російсько-української війни на прикладі Харкова. Досліджено гіпотезу (план "А"), за якою саме Харків у перші дні інвазії мав стати для В. Путіна "воротами в Україну". Згідно з російською концепцією гібридної війни на перших фазах відкритого конфлікту застосовується "м'яка сила" у формі масових заворушень, пропаганди та шантажу політичних еліт, ставиться мета - захопити владу в регіонах "п'ятою колоною", колабораціоністами, "політичними туристами", переправленими через державний кордон. У хронологічному порядку проаналізовано "вуличну боротьбу" між патріотами України та проросійськими елементами, яка зіграла важливу роль у структурі гібридної війни у 2014 р. Показано значущість спротиву громадянського суспільства, активістів, недержавних організацій, які можуть ефективно протистояти підривним кампаніям, зокрема "Русской весне".

Наведено дані епідеміологічних спостережень за динамікою споживання наркотиків молоддю в Україні у цілому та Харкові зокрема у рамках моніторингу "Молодь та наркотики". Розглянуто проблему поширення споживання наркотиків та інших психоактивних речовин серед харківської молоді у 1995 - 2016 рр. Проаналізовано закономірності епізодичного та регулярного споживання різних видів психоактивних речовин. Виокремлено чотири основні тенденції поширення наркотиків: негативна динаміка споживання психоактивних речовин серед молоді; зростання популярності "дизайнерських" наркотиків; збільшення чисельності регулярних споживачів конопель, тютюну та алкоголю; внутрішня трансформація на ринку наркотиків. Процес поширення наркотиків серед молоді увійшов у стадію стабілізації, але з'являються нові наркотики, споживання найдоступніших з них має тенденцію до збільшення регулярності. Запропоновано теоретичну модель сигмаподібної динаміки епідеміологічного процесу поширення адиктивної поведінки та теорію епідеміологічних хвиль залежності.

Проаналізовано потреби суспільства в компетентній еліті та справжніх лідерах як істотних чинниках забезпечення його нормального функціонування і розвитку. На тлі розгляду процесу історичного розвитку факультету соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" розкрито роль науковців факультету в теоретичному обґрунтуванні та практичній діяльності з цілеспрямованої підготовки еліти і лідерів. Показано, що за сучасних умов національна управлінська еліта повинна носити гуманітарно-технічний характер.

Проаналізовано основні категорії соціології права. Розкрито сутність, поняття, цінності та значення права, його роль у житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Словник сприятиме формуванню нової правової культури українського суспільства, орієнтованої на ідеї демократії, свободи та європейські цінності. Розглянуто понад 600 найважливіших понять соціології права.

Здійснено соціологічний аналіз унікальної історичної події - масового "виходу" цивільних українців під впливом російського наступу 2022 р. З 24.02.2022 р. почала формуватись унікальна соціальна група - переміщені особи 2022, яка нараховувала на кінець травня близько 15 млн осіб і поділялася на дві складові: внутрішньо переміщені особи (= 8 млн осіб) і українці, що знайшли тимчасовий притулок у країнах Європи (= 7 млн осіб). Це велика соціальна статистична група, члени якої об'єднані спільним статусом переміщених осіб і загальними проблемами, що є характерними для біженців. Розглянуто внутрішню структуру групи, а також п'ять "хвиль" вимушених переселенців, що відрізняються часом виходу з місць постійного проживання, соціальним складом і психологічними настановами біженців. Визначено низку категорій громадян, які відмовлялися від виходу й залишались у своїх оселях. Розглянуто ставлення сторін воєнного конфлікту до цивільних у межах класичної тринітарної війни, що розгорнулася на території України. Агресор, по-перше, розглядав цивільних як заручників й інструмент шантажу; по-друге, провокував масовий вихід для тиску на країни Європи; по-третє, використовував місцеві громади як джерело забезпечення своїх військових; по-четверте, використовував як біомаси для вирішення власних демографічних проблем шляхом перетворення українців на росіян. З огляду на це, важливу роль у недопущенні паніки, хаосу та соціальної катастрофи під час виходу зіграло накопичення соціального капіталу у попередні десятиліття української незалежності. Запропоновано: в мирні часи більш продуктивно розв'язувати питання цивільного захисту, зокрема, розробити комп'ютерні моделі масового виходу з великих міст і окремих регіонів, які можна було б використати на практиці під час катастрофічних явищ.

Розглянуто безпекові питання, зокрема ціннісний аспект гібридної війни, яку РФ веде проти України. Висвітлено проблеми історіографії, що є об'єктом ідеологічних спекуляцій. Розглянуто безпекову ситуацію у різних європейських країнах; популізм як актуальну загрозу та поствиборчу ситуацію в Україні. Увагу приділено політиці НАТО щодо квазідержав. Розглянуто також когнітивні викривлення як зброю в інформаційній війні.

Зазначено, що неоголошена війна РФ проти України призвела до масштабних і суперечливих змін у станах і соціальних процесах, у оцінках, настроях, прагненнях, політичних уподобаннях і пріоритетах громадян. Зауважено, що упродовж 2023 р. члени дослідницької спільноти, об'єднані у Соціологічну асоціацію України, аналізували й інтерпретували емпіричні дані, отримані в перший рік війни, обговорювали встановлені факти та залежності на наукових конференціях, планували та проводили ініціативні обстеження. Невелика складова їхніх спостережень представлена на сторінках книги, а основну її частину становлять узагальнення та висновки, які зроблені у структурних підрозділах Інституту соціології НАН України та грунтуються переважно на емпіричних матеріалах моніторингу за змінами у структурах і повсякденному житті населення країни у 2022 - 2023 рр. і проведених інтерв'ю в рамках виконання планових науково-дослідних робіт. Розкрито особливості громадської думки та її вивчення в Україні під час війни. Увагу приділено політичній свідомості суспільства, що воює. Розглянуто соціальну нерівність в оцінках українців до і під час війни. Висвітлено проблеми психоемоційного стану населення на тлі війни: від мобілізації ресурсів до поляризації оцінок. Проаналізовано екологічний контекст сучасної війни.

Розкрито духовну складову російського імперіалізму. Розглянуто рашизм як культурний код московсько-ординської цивілізації, що фактично не змінюється від моменту зародження Московії в лоні Монголосфери до епохи путінізму. Увагу приділено цивілізаційній основі ідеології рашизму. Розглянуто роспропаганду як транслятор ідеології рашизму. Акцентовано на піднесенні ідеології рашизму в межах право-радикальних рухів.