Висвітлено організацію хірургічної, ортопедичної та терапевтичної стоматологічної допомоги (СД) за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу, а також організацію, обсяг допомоги на етапах медичної евакуації з урахуванням характеру бойових дій, виду уражень і можливостей лікувальної установи. Проаналізовано особливості організації СД у системі цивільної оборони. Запропоновано класифікацію травматичних ушкоджень щелепно-лицьової ділянки у поранених. Розглянуто питання клініки та лікування ушкоджень м'яких тканин і кісток обличчя, переломів нижньої та верхньої щелепи, термічних ушкоджень щелепно-лицьової ділянки хворих.

Освещены особенности организации хирургической, ортопедической и терапевтической стоматологической помощи (СП) в условиях чрезвычайных ситуаций мирного и военного времени, а также организации и помощи на этапах медицинской эвакуации больных и раненных с учетом характера боевых действий, вида поражения и возможностей лечебного учреждения. Проанализированы особенности организации СП в системе гражданской обороны. Предложена классификация травматических повреждений челюстно-лицевого участка у раненных. Рассмотрены вопросы клиники и лечения повреждений мягких тканей и костей лица, переломов нижней и верхней челюсти, термических повреждений челюстно-лицевого участка у раненных.

Висвітлено загальний і спеціальний інструментарій, а також особливості технології хірургічних операцій у стоматології та щелепно-лицевій хірургії, зокрема, знеболювання під час операцій у ділянці рота, видалення зубів і втручання на альвеолярних відростках, операцій за гнійно-запальних процесів у різних ділянках обличчя та шиї, на слинних залозах, за вроджених дефектах і деформаціях верхньої губи, піднебіння та щелеп. Розглянуто оперативні методи лікування переломів кісток обличчя, пластики за дефектів щелеп. Описано реконструктивні операції м'яких тканин обличчя й ділянки рота, мікрохірургічні операції в щелепно-лицевій хірургії.

Освещены общий и специальный инструментарий, а также особенности технологии хирургических операций в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии, в частности, обезболивания при операциях в участке рота, удаления зубов и вмешательства на альвеолярных отростках, операций при гнойно-воспалительных процессах в разных участках лица и шеи, на слюнных железах, при врожденных дефектах и деформациях верхней губы, нёба и челюстей. Рассмотрены оперативные методы лечения переломов костей лица, пластики и дефектов челюстей. Описаны реконструктивные методы мягких тканей лица и участка рота, микрохирургические операции в челюстно-лицевой хирургии.

Описано результати використання неодимового та ербіевого лазерів при лікуванні генералізованого пародонтиту. Доведено бактерицидні властивості лазерного опромінення на флору пародонтальної кишені.

Висвітлено загальні питання організації онкологічної допомоги в Україні, епідеміології злоякісних пухлин. Увагу приділено профілактичним оглядам населення, методам обстеження онкологічних хворих і принципам діагностики злоякісних новоутворень. Акцентовано на передракових станах щелепно-лицьової ділянки, розглянуто фактори, які провокують передпухлинні стани. Наведено класифікацію передракових захворювань, подано детальну інформацію про факультативні передракові захворювання з великою потенційною злоякісністю. Охарактеризовано облігатні передракові стани, передракові захворювання шкіри обличчя.

На моделі місцевого променевого ушкодження тканин порожнини рота у щурів вивчено стан процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активність ферментів антиоксидантної (АО) системи у вогнищі. Встановлено, що розвиток ушкодження супроводжується активацією процесів ПОЛ у слизовій оболонці порожнини рота, яка починається у доклінічній стадії та досягає максимальних величин на час формування клінічних проявів. Одним з механізмів прогресуючого наростання продуктів ПОЛ може бути швидке витрачання АО ресурсів у вогнищі променевого ушкодження.

Обговорено особливості перебігу та результати комплексного лікування хворих (131) з розповсюдженими флегмонами щелепно-лицьової області. Наведено дані про доцільність використання поліфакторних антибіотиків, лімфотропної терапії та фетальних тканин для посилення імунітету з урахуванням психоемоційного стану хворого.