Індекс рубрикатора НБУВ: В343.43

Рубрики:

Голографія

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В343.43 + В379.34

Рубрики:

Голографія

Оптичні властивості діелектриків

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.22 + В374 + З852.3

Рубрики:

Структура напівпровідників

Оптичні властивості твердих тіл. Оптичні властивості кристалів (кристалооптика)

Напівпровідникові тріоди (кристалічні тріоди, транзистори)

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: халькогенідні фоторезисти, дифракційна ефективність
Індекс рубрикатора НБУВ: З861-531.4

Рубрики:

Оптоелектроніка

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы особенности копий дифракционных решеток, полученных с использованием решеток-оригиналов на основе халькогенидных стеклообразных полупроводников. Голограммные решетки-оригиналы на основе халькогенидных стеклообразных полупроводников обеспечивают получение высококачественных полимерных решеток-копий с характеристиками, близкими к исходным у решеток-оригиналов, и высоким качеством поверхности полученных микрорельефов.

  Скачати повний текст

Представлено результати експериментальних досліджень генерації, розповсюдження та накату поверхневих відокремлених хвиль на берегові схили, які мають різні кути нахилу до горизонту. Описано методику генерації відокремлених хвиль та процес реєстрації деформації вільної поверхні у разі розповсюдження відокремленої хвилі вздовж лотка. Одержано основні характеристики хвиль та величини накату хвиль на берег. Проведено порівняння результатів з відомими аналітичними залежностями та експериментальними даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.4 + Е50*801.1-652.334

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2 + П032.505

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Флора ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.281

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы и обобщены литературные данные об особенностях биосинтеза, химической структуры, взаимодействия и влияния на рост и развитие микроводорослей различных классов фитогормонов. Представлены сведения об отделах и видах микроводорослей, у которых идентифицированы ауксины, абсцизовая кислота (АБК) и этилен. Рассмотрены особенности регуляции экзогенными ауксинами, АБК и этиленом продуцирования биомассы микроводорослей, процессов деления клеток, устойчивости к воздействию абиотических стрессоров. Обсуждены основные направления и задачи дальнейших исследований фитогормонов микроводорослей, перспективы использования их при разработке биотехнологических подходов в аграрной промышленности, в медицинских и фармакологических исследованиях.

Проанализированы и обобщены литературные данные об особенностях биосинтеза, качественном и количественном разнообразии, участии в регуляции физиологобиохимических процессов, перспективах использования в биотехнологических разработках цитокининов (ЦТК) и гиббереллинов (ГК) микроводорослей. У 45-ти видов микроводорослей, относящихся к 5-ти отделам, определено 37 форм ЦТК. Показано, что на качественный состав и количественное содержание ЦТК микроводорослей существенное влияние оказывают световой режим и наличие энергетического источника. Среди главных биологических функций ЦТК микроводорослей выделяют стимуляцию деления клеток, активацию ростовых процессов, усиление фотосинтетической активности. Обсуждены протекторные свойства ЦТК микроводорослей в стрессовых условиях, направленные на обеспечение клеточного деления и защиту фотосинтетического аппарата. Рассмотрен дискуссионный вопрос биосинтеза ЦТК микроводорослей, недостаточно исследовано их взаимодействие с другими классами фитогормонов. ГК обнаружены у 31-го вида микроводорослей, определены 20 его изоформ. Физиологические эффекты ГК микроводорослей подобны таковым у высших растений и проявляются в сокращении лаг-фазы и стимуляции деления и роста клеток, увеличении биомассы, накоплении белка и пигментов, снижении токсичного действия тяжелых металлов.

Досліджено морфологію та характер проростання спор та особливості розвитку гаметофіта дикорослої папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro. Встановлено, що проростання спор залежало від тривалості їх зберігання. В культурі in vitro проростали 80 — 95 % свіжозібраних спор. Після 4 — 6 міс зберігання за лабораторних умов схожість спор P. aculeatum коливалася від 68 до 95 %, після 1,5 року — не перевищувала 20 %. Виокремлено та встановлено часові межі чотирьох етапів морфогенезу гаметофіта. Показано, що проростання спор і формування протонеми у P. aculeatum відбувалося за Vittaria-типом, розвиток проталія — за Aspidium-типом.

Исследовано влияние солевого стресса на рост, накопление биомассы и содержание фотосинтетических пигментов в альгокультуре пресноводной зеленой водоросли Acutodesmus dimorphus (Turpin) P. M. Tsarenko. Показано, что при внесении в культуральную среду хлорида натрия рост микроводоросли в фазе активного роста культуры замедлялся, количество хлорофиллов a и b уменьшалось. С увеличением концентрации соли и продолжительности культивирования содержание каротиноидов возрастало. Рост количества каротиноидов отмечен на 18-е сутки культивирования при всех исследованных концентрациях соли, а максимальные их значения наблюдали при содержании 0,75 % NaCl в среде культивирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.6*736 + Е50*725.38

Рубрики:

Polypodiophyta Папоротеподібні (поліподіофити) Filicinae

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные о первой находке представителя пантропического рода Brasilonema Fiore et al. в оранжерее Старого Света. Род, описанный в 2007 г. с применением комплексного подхода, морфологически близок к роду Scytonema, отличаясь характером роста нитей, образующих восходящие пучки, цветом трихомов, а также тем, что ложные ветвления наблюдаются лишь спорадически. К настоящему времени описано 12 видов Brasilonema, все они ведут субаэорофитный образ жизни в тропических и субтропических регионах. В течение последних ряда лет в оранжерее Национального ботанического сада имени H. H. Гришко НАН Украины (НБС) наблюдали обильные разрастания в виде черноватых матов с ворсистой поверхностью, образованные ложно ветвящимися гетероцитными цианобактериями, окрашенными в лиловый, бледно-фиолетовый или серый цвет. Цианобактериальные маты покрывали вегетативные органы различных тропических растений-эпифитов из семейств Orchidaceae Juss. и Bromeliaceae Juss., иногда встречались на других субстратах. Представлены результаты изучения морфологических особенностей выявленной цианобактерии из "природы" (оранжереи) и культивированной на жидкой и агаризованной среде. Сравнительный анализ оригинальных данных с описаниями видов Brasilonema показал, что киевская популяция морфологически и экологически совпадает сразу с несколькими видами, из которых наиболее близка к B. octagenarum. Филогенетический анализ по участку нуклеотидной последовательности гена, кодирующего 16S pРНК, подтвердил родовую принадлежность оригинальных штаммов. Анализ нуклеотидной последовательности участка 16S-23S ITS, а также вторичной структуры наиболее информативных его спиралей подтвердил близость киевского материала к B. octagenarum, которая в свою очередь, вероятно, представляет собой комплекс видов, таксономическое разделение которых возможно в будущем. Предположительно цианобактерия могла попасть в киевскую оранжерею с тропическими растениями, привезенными украинскими ботаниками из экспедиции в Бразилию в 1986 г.

Виконано фізичне моделювання морфологічних процесів, зумовлених розмивом великих донних заглиблень (піщаних кар'єрів) потоком води. Режим течії в лабораторному каналі вибирався таким чином, щоб ініціювати рух наносів на піщаному дні. Показано, що створені умови сприяють появі та розвитку природних форм донної поверхні, а саме - гряд. Заглиблення, що досліджувалися, розташовувалися поперек каналу та мали трикутну і трапецієподібну форми у перерізі. Одержано, що в результаті відкладення наносів на верховому укосі та розмиву низового укосу змінюється поздовжній профіль нерівності та відбувається її переміщення вниз за течією. При цьому мають місце деформація природних форм донної поверхні та дестабілізація стоку наносів. Аналіз показав, що переформування дна за взаємодії потоку рідини з донним заглибленням є досить тривалим процесом, який залежить від співвідношення розмірів і форми заглиблення з обсягом стоку наносів. Дане дослідження може бути основою для розробки інженерних рішень щодо зменшення впливу великих піщаних кар'єрів на еволюцію потоку в природних водоймах та запобігання техногенним аваріям, зумовлених взаємодією піщаних кар'єрів з гідротехнічними спорудами.