Приведены данные изучения содержания 2,3-дифосфоглицериновой кислоты (2,3-ДФГ) в эритроцитах больных с хроническим легочным сердцем (ХЛС), проведен сравнительный анализ с ее содержанием у здоровых, прослежены коррелятивная взаимосвязь изменений 2,3-ДФГ в эритроцитах и гистамина, серотонина в плазме крови при ХЛС у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких для возможности оценки и диагностики степени вторичных метаболических нарушений.

Синдром масивного цитолізу пухлини (СМЦП) - стан, за якого швидке руйнування пухлинних клітин призводить до загрози життю пацієнта, супроводжується гіперурикемією, гіперфосфатемією, гіперкаліємією, гіпокальціємією і нерідко гострою нирковою недостатністю. Не дивлячись на те, що патогенетичні механізми цього стану досить непогано вивчені та розроблені більш систематизовані терапевтичні заходи, смертність від СМЦП залишається високою. Раннє виявлення хворих з груп підвищеного ризику та запобігання розвитку даного ускладнення - нагальна проблема. СМЦП частіше спостерігається у хворих з пухлинами лімфоїдної тканини, гострими лейкозами, проте зустрічається і при солідних пухлинах. Під час проведення хіміотерапії пацієнти з групи підвищеного ризику повинні перебувати під ретельним наглядом, необхідні щоденний моніторинг маси тіла, визначення концентрації сечової кислоти, рівня електролітів. Метаболічні та електролітні порушення можуть погіршуватись приєднанням ниркової недостатності. Без своєчасної та адекватної терапії СМЦП може призвести до загибелі хворого. Рання діагностика та терапія зменшують ризик летальних ускладнень.

Синдром масивного цитолізу пухлини (СМЦП) стан, за якого швидке руйнування пухлинних клітин призводить до загрози життю пацієнта, супроводжується гіперурикемією, гіперфосфатемією, гіперкаліємією, гіпокальціємією, і нерідко гострою нирковою недостатністю. Без своєчасної та адекватної терапії СМЦП може при звести до загибелі хворого. Рання діагностика та терапія зменшують ризик летальних ускладнень.