Досліджено вплив транснаціональних корпорацій на обсяги прямих іноземних інвестицій у світову економіку. Розглянуто географічну структуру прямих іноземних інвестицій у світі та проведено аналіз їх змін в економіці України. Розглянуто процеси структурування і розвитку транснаціональних корпорацій за глобалізованих сучасних умов.

Показано можливості використання маркетингу науково-дослідними організаціями системи транспорту України. Розглянуто основні види інноваційної діяльності даних структур, виявлено їх специфічність та представлено маркетингове забезпечення залежно від виду інноваційної послуги. Здійснено комплексну оцінку інноваційної діяльності у науково-дослідних інститутах сфери транспорту України й обгрунтовано доцільність використання удосконалених елементів маркетингового інструментарію. Запропоновано впровадження у науково-дослідних організаціях сфери транспорту України структурно-послідовного бізнес-процесу знаходження та обслуговування споживачів, на підставі якого розроблено їх удосконалену організаційно-управлінську структуру. Сформульовано пропозиції щодо впровадження у галузевих науково-дослідних інститутах системи транспорту України підрозділів маркетингу або груп спеціалістів, що відповідають за комплексне, кваліфіковане виконання маркетингових функцій в організації.

Проаналізовано вплив прямих іноземних інвестицій на економіку України за останні 10 - 15 років. Досліджено ряди динаміки прямих іноземних інвестицій, наведено абсолютні та відносні характеристики динаміки, галузеву структуру розподілення прямих іноземних інвестицій, розкрито специфіку іноземного інвестування в Україну. Запропоновано заходи щодо оптимального використання для національної економіки прямих іноземних інвестицій.

Розглянуто стан економіки України, виявлено зовнішні загрози для неї, а також недоліки вітчизняного економічного потенціалу. Запропоновано здійснити впровадження інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку, яку структурно поділено на сім складових елементів, розкрито шляхи її реалізації.

Досліджено сучасний стан і зміну світових інвестиційних потоків, пріоритетних напрямів інвестування, а також вплив фінансово-економічної нестабільності на міжнародні ринки капіталів. Проаналізовано рівень інвестування в українську економіку, визначено провідну роль прямих іноземних інвестицій, запропоновано низку заходів щодо оптимального використання для національної економіки прямих іноземних інвестицій.

Досліджено специфіку, переваги й функції сучасних фондових бірж. Відзначено провідну роль ринку цінних паперів у формуванні капіталу корпорацій. Виявлено суттєвий вплив фондового ринку на макроекономічні показники й соціальні стандарти країн.

Викладено основні положення інвестиційного менеджменту. Наведено сутність і значення інвестиційного менеджменту для економіки, розкрито його функції та механізм дії. Показано підходи до формування інвестиційних стратегій. Розглянуто особливості інвестування в реальному секторі економіки та у фінансовій сфері. Подано інформацію про управління інвестиційною діяльністю як динамічну, системну, комплексну і багатофакторну роботу інвестиційного менеджера з урахуванням фінансово-економічної глобалізації, специфіки законодавчого забезпечення зазначеної діяльності конкретної країни світу та внутрішніх чинників організації.

Відзначено, що в міжнародній економіці між функціонуючими системами фінансової глобалізації і провідними фондовими біржами світу активно відбувається процес конвергенції та взаємовпливу. Ці процеси можуть мати деструктивний характер, що призводить до криз і потрясінь, до суттєвого збільшення факторів ризику, проте можуть і швидко й ефективно впливати на зростання ВВП країни, підвищення рівня життя населення і більш досконале регулювання ринково орієнтованої економічної системи. При цьому значення інститутів, що формують глобалізовані ринки цінних паперів, все більше зростає і в перспективі їх вплив стане ще суттєвішим разом із підвищенням ролі науки в економіці, деіндустріалізації, інформатизації та зниженням бар'єрів для вільного перетоку капіталів між країнами.

Визначено загальний підхід до побудови перевірних тестів для визначення технічного стану цифрових блоків радіоелектронної техніки безконтактним індукційним методом. Поставлене завдання розглянуто на прикладі простішої принципової схеми цифрового блоку.

Проаналізовано найбільш значущі системні ризики, які впливають на формування конкурентоспроможного фондового ринку України. Виявлено значний внесок у формування конкурентоспроможного фондового ринку накопичувальної пенсійної системи, а також необхідність проведення прозорої, антиолігархічної приватизації та системного соціально-економічного реформування України для поліпшення інвестиційного клімату.

У разі використання методів форсованих випробувань для одержання залежності діагностичного параметру (ДП) від часу напрацювання цифрових радіоелектронних компонентів (РЕК) у безконтактному індукційному методі діагностування потрібно мати на увазі, що існує певна межа, за якою набувають чинності фактори, відсутні за реальних умов експлуатації. Через вплив цих факторів дані, одержані у ході форсованих випробувань, можуть виявитися спотвореними або помилковими. За наявності принципової та технічної можливості форсування того або іншого фактора зовнішніх впливів в обов'язковому порядку потрібно оцінити припустиму межу його форсування, встановлену з урахуванням збереження якісної картини фізико-хімічних процесів, що визначають накопичення ушкоджень і настання відмови за умов експлуатації. Аналізом методів форсованих випробувань встановлено, що для РЕК цифрових блоків доцільно застосовувати форсований метод "збільшення режимів роботи виробу", що надає можливістб виявити відмови інтегральних схем (ІС), пов'язані з фізико-хімічними процесами та конструктивно-технологічними факторами, такими як: помилки літографії, дефекти окисла, металізації, контактів; короткі замикання або обриви в провідних шинах та між полікремнієм і металом і т. д. Аналіз режимів роботи цифрового блоку радіоелектронного озброєння та експлуатаційних параметрів РЕК показав технічну можливість введення в модель випробувань коефіцієнта прискорення за підвищеного омічного навантаження та коефіцієнта прискорення за підвищеної частоти вхідного сигналу. Введення в комплексні форсовані випробування додаткових факторів, що активують, надало можливість: охопити весь період безвідмовної роботи РЕК за час випробувань; знизити значення частинних коефіцієнтів прискорень і підвищити вірогідність процесу форсованих випробувань, наблизивши ідентичність процесів, що відбуваються в РЕК (фізико-хімічних процесів), до звичайних умов експлуатації.

Представлено нову діагностичну модель базового логічного елементу (вихідного транслятора напівпровідникової інтегральної мікросхеми) для вдосконаленого індукційного методу діагностування. Процес визначення технічного стану сучасного радіоелектронного озброєння пов'язаний з реєстрацією та обробкою діагностичних параметрів. Основу цифрової схемотехніки становлять логічні інтегральні мікросхеми, собливості будови яких дозволили одержати математичні вирази для розрахунку значень діагностичного параметру визначення технічного стану як окремих компонентів цифрової електроніки так і цілком зразка радіоелектронного озброєння. Нова діагностична модель відображує зв'язок струму через вихідний транслятор логічної інтегральної мікросхеми з фізико-хімічними процесами, які відбуваються в напівпровідникових структурах радіоелектронних компоненті в під час експлуатації (старіння).

Глобальна економічна система вимагає більшої координації та взаємної узгодженості, щоб не провокувати міжнародні фінансово-економічні кризи. Тому для їх мінімізації функціонує такий потужний орган, як МВФ. У цілому його засновано на неоліберальних північноатлантичних ринкових цінностях, він створює умови для співробітництва між зацікавленими сторонами і захищає його легітимність у довгостроковій перспективі, підвищуючи його ефективність. Не всі країни можуть продуктивно співпрацювати з МВФ, іноді спостерігаються зниження темпів економічного зростання і посилення кризових явищ в їх економіках (Сомалі - 1981 р.; Кенія - 1990-ті роки; Індонезія, Малайзія і Таїланд - 1997 р.; Аргентина - 2001 р. тощо). Проте є і позитивні приклади співпраці країн світу з МВФ (Перу - 1956 р., Мексика - 1956 р., 1982 р. і 1994 р., Португалія - 2011 - 2014 рр., Камбоджа - 1992 р., Бразилія 2015 - 2016 рр., Польща - 2009 - 2011 р., Греція і Кіпр - 2009 - 2010 рр. тощо). Співпраця з МВФ завжди є певним індикатором реформ і довіри західних інвесторів до країн, з якими співпрацює МВФ. Якщо в країні такі цінності домінують, а державні інститути сформовано повноцінно і неупереджено (ринкове середовище, верховенство права, антимонопольні обмеження, наявність інфраструктури тощо), тоді є можливість взаємовигідно співпрацювати. Без цього співпраця буде неефективною і може не привести до економічного зростання. Співпраця з МВФ для України станом на 2015 - 2020 рр. є важливою з огляду на необхідність забезпечення фінансово-економічної стабільності. Таке співробітництво надає можливість зменшити проценти по обслуговуванню і частоту виходу на ринки міжнародних комерційних запозичень. Проте, якщо співпрацю з МВФ не буде продовжено, тоді в Україні збільшаться ризики зростання боргового навантаження на бюджет, дестабілізації курсової політики і, як наслідок, кризових явищ в економіці. Це зумовлює активізацію системних змін і реформ, які дозволять досягти успішних результатів у співпраці України з МВФ.

Розглянуто сучасні особливості використання країнами G7 валютно-фінансової політики та її вплив на світову глобалізовану економіку. Показано, що основним інструментом валютно-фінансової політики залишається облікова ставка центрального банку, але в умовах глобалізації її роль як інструмента економічного зростання знижується і залежить від інших узгоджених торговельно-інвестиційних та протекціоністських заходів.

Проаналізовано стан системи управління державним боргом України та вплив на неї інструментів вітчизняного фондового ринку. Показано, що за останні роки роль боргових і пайових корпоративних інструментів фондового ринку України суттєво знизилась, а частка державних боргових інструментів фондового ринку відчутно зросла, при цьому система управління державним боргом не покращилася. Запропоновано використовувати збалансовану і більш безпечну фінансову політику управління державним боргом, що націлена на стале економічне зростання за рахунок використання строкових, безінфляційних, інфраструктурних та спеціалізованих облігацій.

Проаналізовано сучасні підходи щодо державного стимулювання інвестицій у світі. Показано, що Україна недостатньо ефективно використовує механізми залучення капіталів та інвестицій у вітчизняну економіку. Запропоновано впровадження оновленого інституційного механізму залучення продуктивних інвестицій з урахуванням сучасних тенденцій і підходів у країнах-сусідах.

Представлено статті, у яких аналізуються історичні витоки формування зовнішньої політики пострадянських країн; внутрішні та зовнішні чинники міжнародного позиціювання країн Балтії, пострадянської Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії. Описано зовнішньополітичні інтереси Росії на пострадянському просторі та вплив соціально-економічних проблем на формування зовнішньої політики пострадянських країн. Встановлено вплив радянської ідентичності на зовнішньополітичну стратегію самопроголошених Нагірно-Карабаської Республіки та Придністровської Молдавської Республіки. Розглянуто євроатлантичний курс Литовської Республіки, сучасні зовнішньополітичні прагнення Латвійської Республіки. Окреслено етапи еволюції зовнішньої політики періоду незалежності Республіки Молдова. Визнано пріоритети зовнішньої політики України в сучасних умовах та ключові інструменти впливу Росії на пострадянському просторі. Констатовано "заморожені" конфлікти на пострадянському просторі в геополітиці Російської Федерації. Зазначено вплив соціально-економічних проблем Узбекистану на його зовнішню політику, внутріполітичні чинники формування зовнішньої політики сучасного Туркменістану, вплив внутрішніх ресурсів на зовнішньополітичну діяльність Казахстану тощо.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.