Наведено сучасні дані літератури про локалізацію, гістологічну будову, варіанти клінічного перебігу карциноїдів шлунка і дванадцятипалої кишки, а також власні клінічні спостереження. Акцентовано увагу на труднощах діагностики та вибору адекватного методу хірургічного лікування хворих на карциноїд шлунка та дванадцятипалої кишки у зв'язку з рідкістю патології, тривалим латентним перебігом при гормонально не активних формах пухлин.

"Золотим стандартом" в лікуванні хворих на метастатичний колоректальний рак (КРР) на сучасному етапі вважають анатомічну резекцію печінки, що забезпечує виживання протягом 5 років 23 - 35 % пацієнтів, а в поєднанні з хіміотерапією - 35 - 58 %. Вивчено безпосередні результати комбінованого лікування та його вплив на тривалість життя хворих на КРР з метастазами у печінці. У Львівському онкологічному центрі та Запорізькому онкологічному диспансері в період з 2000 по 2009 р. проведене комбіноване лікування 60 хворих на метастатичний КРР. Комбіноване лікування передбачало резекцію печінки в поєднанні з ад'ювантною хіміотерапією (АХТ) та видаленням пухлини товстої кишки. Медіана загального виживання хворих, яким проведене комбіноване лікування, становила 24,1 міс. Поєднання резекції печінки з АХТ сприяло достовірному покращанню віддалених результатів. Відзначено невелику частоту ускладнень та низьку післяопераційну летальність.

Мета роботи - вивчити діагностичну цінність спіральної комп'ютерної томографії (КТ) з контрастним підсиленням для виявлення карциноматозу очеревини (КО) у хворих на колоректальний рак (КР). Проведено ретроспективний аналіз результатів доопераційної КТ у 21-го хворого на КР з КО. КТ органів черевної порожнини і малого таза виконували на однозрізовому спіральному комп'ютерному томографі з контрастним підсиленням. Оцінювали локалізацію і розміри перитонеальних імплантатів, порівнюючи одержані дані з результатами інтраопераційної ревізії. Для оцінки діагностичної цінності КТ розрахували чутливість, специфічність і точність методу. Чутливість КТ щодо виявлення перитонеальних імплантатів становила 26,5 % (95 % довірчий інтервал (ДІ) - 21,3 - 31,7 %), специфічність - 96,4 % (95 % ДІ - 94,2 - 98,6 %), точність - 61,5 % (95 % ДІ - 55,7 - 67,3 %). Чутливість КТ була найменшою (8,7 %) за розмірівх пухлин менше за 0,5 см. Розміри перитонеальних імплантатів, які вдалося візуалізувати на КТ, були правильно визначені у 77,8 % випадків, занижені - у 16,7 % та завищені - у 5,5 %. Висновки: застосування однозрізової КТ з контрастним підсиленням у хворих на КР продемонструвало невисоку діагностичну цінність методу для виявлення КО. Поряд з високою специфічністю КТ має низьку чутливість щодо виявлення перитонеальних метастазів, особливо на ранніх етапах розвитку КО.

Проведено огляд сучасних можливостей лікування хворих на метастатичний колоректальний рак. Детально висвітлено раціональний вибір тактики лікування пацієнтів з ізольованими метастазами у печінку з застосуванням хірургічного та хіміотерапевтичного методів (включаючи препарати спрямованої молекулярної дії). Новий комбінований підхід у випадку карциноматозу очеревини - поєднання циторедуктивної операції та гіпертермічної внутрішньочеревної хіміотерапії. Акцентовано на провідній ролі мультидисциплінарного підходу до лікування хворих на метастатичний колоректальний рак.

Проаналізовані фактори ризику виникнення карциноматозу очеревини (КО) після радикального хірургічного лікування хворих з приводу колоректального раку. Ймовірність виникнення рецидиву захворювання залежала від віку пацієнта, глибини інвазії первинної пухлини, її гістологічного типу та ступеня диференціювання. Визначення незалежних предикторів надає змогу індивідуально прогнозувати виникнення КО та здійснювати його ранню діагностику.

Мета роботи - вивчення можливостей спіральної комп'ютерної томографії (КТ) з контрастним підсиленням для діагностики карциноматозу очеревини (КО) у хворих на колоректальний рак (КР) і планування хірургічного лікування. Проаналізовано результати КТ органів черевної порожнини і таза 21 хворого на КР з КО. Дослідження проведено на однозрізовому спіральному комп'ютерному томографі "Somatom Emotion" з контрастним підсиленням. Результат КТ порівняно з даними інтраопераційної ревізії. Локалізацію і розміри перитонеальних імплантів оцінено згідно з перитонеальним раковим індексом. Діагноз КО встановлено за допомогою КТ передопераційно у 42,9 % пацієнтів. Розміри 77,8 % перитонеальних імплантів визначені правильно, 16,7 % - занижені та 5,5 % - завищені. Доведено залежність чутливості КТ від розміру імплантаційних метастазів, яка була найнижчою (8,7 %) за метастазів розміром меншими за 0,5 см. Загальна чутливість КТ щодо візуалізації імплантаційних метастазів склала 26,5 %, що впливало на статистично достовірне заниження перитонеального ракового індексу, визначеного радіологічно. Це було причиною зміни тактики хірургічного лікування у 43,8 % хворих після інтраопераційної ревізії. Проведене дослідження свідчить про недостатню чутливість методу однозрізової спіральної КТ щодо виявлення КО у хворих на КР та обмежене значення методу у плануванні хірургічного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.2

Рубрики:

Пухлини шлунку і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Циторедуктивна операція становить основу комбінованого підходу до лікування хворих на рак яєчника з карциноматозом очеревини. Оцінка інтраперитонеальної дисемінації для планування лікувальної тактики є запорукою покращення показників виживаності пацієнток. З метою передопераційної променевої візуалізації розповсюдження раку яєчника в основному застосовується метод комп'ютерної томографії. Нині актуальними є дослідження, мета яких полягає у визначенні інформативності комп'ютерної томографії в діагностиці карциноматозу очеревини у хворих на рак яєчника.

Досліджено ефективності циторедуктивних операцій у хворих на колоректальний рак з карциноматозом очеревини (КО). Вивчено інформативність комп'ютерно-томографічної діагностики для встановлення розповсюдженості процесу і вибору методу лікування та визначено фактори ризику розвитку КО із врахуванням морфологічних особливостей пухлини. Встановлено, що факторами ризику розвитку метахронного КО у хворих на колоректальний рак є вік до 60 років, інвазія пухлиною серозного шару стінки кишки, гістологічний тип пухлини - муцинозна аденокарцинома. Мультизрізова спіральна КТ є найбільш доцільним методом для діагностики карциноматозу очеревини, що дозволяє визначити показання до проведення циторедуктивних операцій. На основі аналізу віддалених результатів хірургічного лікування показано, що циторедуктивні операції доцільно виконувати хворим на колоректальний рак з КО без екстраперитонеальних метастазів, із індексом РСІ 1-10 та за умов досягнення повної циторедукції з наступним проведенням системної поліхіміотерапії (ПХТ). У таких хворих циторедуктивні операції дозволяють достовірно покращити показники віддаленої виживаності хворих у порівнянні з паліативною ПХТ.