Розглянуто системний технологічний аспект роботи школи як живого організму розвитку особистості людини у контексті морально-етичних цінностей і демократизації навчання. Визначено психолого-педагогічну взаємодію між педагогічним і учнівським колективами, проаналізовано етико-естетичні взаємини серед учасників освітньо-виховного процесу. Висвітлено умови соціально-психологічної сумісності вчителів і учнів. Особливу увагу приділено психолого-педагогічному управлінню, організації системи розвитку особистості школяра в аспекті загальнолюдських духовних цінностей.

Рассмотрен системный технологический аспект работы школы как живой организм личности человека в контексте морально-этических ценностей и демократизации обучения. Определено психолого-педагогическое взаимодействие между педагогическим и учащимся коллективами, проанализированы этико-эстетические взаимоотношения участников образовательно-воспитательного процесса. Освещены условия социально-психологической совместимости учителей и учеников. Особое внимание уделено психолого-педагогическому управлению, организации системы развития личности школьника в аспекте общечеловеческих духовных ценностей.

Розкрито науково-методичний підхід щодо створення педагогічних технологій освітянського простору. Висвітлено питання цілісного поєднання сукупно діючих технологічних впливів на особистість учня. Розглянуто антологію інтегрально-конгломераційних пріоритетів і ефективний інструментарій розвивального процесу школяра на основі аналізу передового педагогічного досвіду, врахування регіональних, вітчизняних і зарубіжних досліджень.

Раскрыт научно-методический подход относительно создания педагогических технологий образовательного пространства. Освещены вопросы целостного совмещения совокупно действующих технологических влияний на личность ученика. Рассмотрены антология интегрально-конгломерационных приоритетов и эффективный инструментарий развивающего процесса школьника на основе анализа передового педагогического опыта, учёта региональных, отечественных и зарубежных исследований.

Розкрито сутність синергетичного підходу до розвитку загальнолюдських духовних цінностей учня, що базується на гармонійному поєднанні в освітньо-виховному процесі емоційних і раціональних факторів впливу на особистість. Обгрунтовано значення позитивних емоцій і почуттів як рушійної сили засвоєння знань та становлення духовного світу школяра. Проаналізовано особливості психолого-педагогічного управління єдністю емоціонального та раціонального в освітньому процесі, обгрунтовано необхідність гуманізації педагогічного спілкування. Розглянуто окремі питання самоосвіти учнів, формування вимогливості до себе, запобігання неуспішності. Наведено сучасні методики інтегрального впливу на розвиток учня, зокрема, формування цілеспрямованості та наполегливості у підлітків в освітньо-виховному процесі, педагогічного управління їх самоосвітою та творчістю. Розглянуто актуальні педагогічні проблеми спільної діяльності школи та позашкільних закладів у розвитку особистості дитини.

Раскрыта сущность синергетического подхода к развитию общечеловеческих духовных ценностей ученика, основанного на гармоничном соединении в образовательно-воспитательном процессе эмоциональных и рациональных факторов влияния на личность. Обосновано значение позитивных эмоций и чувств как движущей силы усвоения знаний и становления духовного мира школьника. Проанализированы особенности психолого педагогического управления единством эмоционального и рационального в образовательном процессе, обоснована необходимость гуманизации педагогического общения. Рассмотрены отдельные вопросы самообразования учащихся, формирования требовательности к себе, предупреждения неуспеваемости. Изложены современные методики интегрального влияние на развитие ученика, в частности, формирования целеустремленности и настойчивости у подростков в образовательно-воспитательном процессе, педагогического управления их самообразованием и творчеством. Рассмотрены актуальные педагогические проблемы совместной деятельности школы и внешкольных учреждений в развитии личности ребенка.

Висвітлено теоретичні підходи до наукової розробки проблеми стосовно масової культури, на яких базуються дослідження історії філософії, філософії культури, культурології, соціології, мистецтвознавства. Визначено особливості масової культури шляхом порівняння з іншими категоріями, що описують культуру, а саме: елітарну культуру, фундаментальну культуру, "високу" культуру, популярну культуру. З'ясовано характер впливів масової культури на творчу особистість у сучасному суспільстві. Охарактеризовано особистість як суб'єкт і об'єкт творчої діяльності за умов масової культури.

Розкрито гармонійно-синодичний підхід у сучасних технологіях навчання та виховання. Розглянуто проблеми оптимального поєднання різних видів психолого-педагогічних технологій освітньо-виховних напрямів. Увагу приділено моделям навчально-виховного процесу й інноваційним підходам у педагогічних технологіях з урахування сучасних вимог.

Раскрыт гармонично-синодический подход к современным технологиям обучения и воспитания. Рассмотрены проблемы оптимального соединения разных видов психолого-педагогических технологий образовательно-воспитательных направлений. Уделено внимание моделям учебно-воспитательного процесса и инновационным подходам в педагогических технологиях с учетом современных требований.

Розкрито конгрегаційну систематику технологій у навчально-виховному процесі. Висвітлено аспекти ефективного конструювання продуктивного навчання та мотиваційну сферу в технологіях освіти. Визначено поєднання технологій духовності, гуманізму та позитивної енергетики в становленні особистості учня. Встановлено інтегральне з'єднання технологічних інструментаріїв навчання та виховання й їх системні, аналітичні та концептуальні підходи. Розглянуто цілісну та спрямувальну роль вчителя в творенні об'єднувальної систематики психолого-педагогічних технологій навчального закладу. Здійснено оглядове технологічне судження про становлення окремих людських цінностей особистості школяра в освітньому процесі.

Раскрыта конгрегационная систематика технологий в учебно-воспитательном процессе. Освещены аспекты эффективного конструирования производительной учебы и мотивационная сфера в технологиях образования. Определены сочетание технологий духовности, гуманизма и позитивной энергетики, в становлении личности ученика. Установлено интегральное соединение технологических инструментариев учебы и воспитания и их системные, аналитические и концептуальные подходы. Рассмотрена целостная и направляющая роль учителя в создании объединительной систематики психолого-педагогічних технологий учебного заведения. Осуществлено обзорное технологическое суждение о становлении отдельных человеческих ценностей личности школьника в образовательном процессе.

Висвітлено системні технологічні задуми, що навчають, виховують і розвивають особистість людини з позиції фізики. Розкрито інтеграційну єдність ефективного засвоєння та розвиток учня через позитивний мікроклімат, подив і захоплення. Розглянуто ефективний інструментарій розвитку пізнавального інтересу, мотивації та міцних знань. Розглянуто джерела захоплень і пізнавальну активність, яка є основою розвитку та саморозвитку школяра. Подано системну гармонію важливих чинників і підходів у розвитку гуманізму, духовності та душевності, зокрема, шляхи гуманізації ефективного навчання фізиці. Розкрито психолого-педагогічні аспекти виховання спостережливості та творчої активності в учнівському колективі в процесі засвоєння навчального матеріалу.

Розкрито технологічні замисли розвитку та саморозвитку особистості учня на основі розгляду дивосвіту краси та гармонії навколишнього світу з позицій фізики. Розглянуто інструментарій психолого-педагогічної злагодженості в здобуванні знань. Подано ефективні методичні прийоми: духовного зростання, розвитку самосвідомості, пізнавальної й інтелектуальної активності, систематичного аналізу, розвитку та саморозвитку спостережливості та мисленнєвих здібностей, оптимізації навчання тощо. Визначено могутні джерела захоплень вихованців фізикою, що здійснюють їх розвиток і саморозвиток.

Розкрито процес інтегрально-гармонійного впливу на розвиток і саморозвиток особистості учня з позицій систематики технологічних задумів. Висвітлено теоретичні і методологічні засоби навчання і виховання, розвитку та саморозвитку. Увагу приділено пізнавальній, практичній і цілісній діяльності педагога. Обгрунтовано такі науково-теоретичні і практичні задуми, як оптимальне поєднання психолого-педагогічних можливостей педагогічної майстерності вчителя, творча єдність технологічних прийомів та їх вплив на вихованців, гармонійна узгодженість майстерних дій педколективу освітнього закладу в навчанні і вихованні учнів, світ краси майстерної дії вчителя в творенні психолого-педагогічних технологій, множина прийомів вивчення внутрішнього світу людини.

Розкрито величний і таємничий світ фізики з позицій технологічного моделювання розвитку та саморозвитку провідних якостей особистості школяра: організованості, ініціативності, цілеспрямованості, наполегливості, творчості, самостійності. Висвітлено пізнавальний простір спостережень, захоплень, міркувань, досліджень, подиву, пояснень як основу результативного навчання і глибоких знань вихованців. Подано сутність психолого-педагогічних технологій, які впливають на оновлення сучасної школи, вдосконалення навчально-виховного процесу, змінюють технологічні підходи до навчання та виховання особистості учня.

Розглянуто нові підходи до навчально-виховного процесу, які передбачають певну переорієнтацію свідомості вчителя, зокрема погляд на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Окреслено причини зниження інтересу учнів до знань. Зазначено, що будь-який аспект загальної освіти має бути спрямований на організацію та проведення ефективного уроку, особистісне спрямування навчально-виховного процесу. Розкрито роль творчого вчителя в педагогічній діяльності, його уяви на етапі підготовки до педагогічної взаємодії з учнями, розуміння спілкування в контексті проблеми комунікативного забезпечення уроку в цілому. Висловлено поради вчителю щодо оцінювання знань, уникнення причин відставання та неуспішності учнів, його психологічної цілеспрямованості. Акцентовано увагу на завданнях уроку, які є стрижнем мобілізації творчої енергії педагога у процесі підготовки до уроку. Охарактеризовано елементи педагогічної техніки з розроблення творчого задуму уроку: прийоми педагогічної техніки для розвитку когнітивних процесів (мислення, пам'яті, мови та залучення учнів до комунікації, для розвитку уваги, уяви); назви нестандартних уроків; типи завдань щодо формування понять під час розроблення творчого задуму уроку; приклади роботи з текстом; прийоми інтерактивного навчання; прийоми контролю та самоконтролю; групи методів евристичного навчання тощо.

Наголошено, що дану технологію розробки творчого задуму уроку апробовано в школах м. Кривий Ріг, вона стала для педагогів інструментальним методичним середовищем, користуючись яким вони змогли реалізувати творчий підхід до конструювання уроку відповідно до сучасних вимог.

Розглянуто складові педагогічної майстерності у контексті розвитку та саморозвитку вчителя. Відзначено, що складність навчання педагога, набуття професійної компетентності полягає і в тому, що професійне знання має формуватися одночасно на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному та технологічному, що потребує розвиненого професійного мислення, здатності добирати, аналізувати та синтезувати набуті знання в досягненні педагогічної мети, уявляти технологію їх застосування. Зосереджено увагу на типових помилках педагогічної техніки вчителів-початківців, основних складових авторитету педагога. Наголошено на важливості усвідомлення вчителем орієнтирів самовдосконалення, самопізнання, самоаналізу. Окреслено дидактичну, розвивальну та виховну функції вчителя, зокрема роль учителя в самовихованні учнів. Висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи в школах м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, яка підтвердила правомірність використання процесу навчання для виховання в школяра вимогливості до себе.

Констатовано, що саморозвиток педагога і учня цілком залежить від педагогічної майстерності вчителя.

Рассмотрены составляющие педагогического мастерства в контексте развития и саморазвития учителя. Отмечено, что сложность обучения педагога, приобретение профессиональной компетентности состоит и в том, что профессиональное знание должно формироваться одновременно на всех уровнях: методологическом, теоретическом, методическом и технологическом, требующее развитого профессионального мышления, способности выбирать, анализировать и синтезировать приобретенные знания в достижении педагогической цели, представлять технологию их применения. Сосредоточено внимание на типичных ошибках педагогической техники начинающих учителей, основных составляющих авторитета педагога. Отмечена важность осознания учителем ориентиров самосовершенствования, самопознания, самоанализа. Определена дидактическая, развивающая и воспитательная функции учителя, в частности роль учителя в самовоспитании учащихся. Освещены результаты опытно-экспериментальной работы в школах Кривого Рога Днепропетровской области, которая подтвердила правомерность использования процесса обучения для воспитания у школьника требовательности к себе.

Акцентовано увагу на використанні діалогічних форм взаємодії вчителя та учнів для забезпечення активного процесу розвитку їх гетерогенного мислення. Висвітлено основні якості та вміння вчителя, що визначають його готовність до використання діалогу у навчальному процесі, а також його роль у підготовці педагогічної технології. За результатами дослідно-експериментальної роботи зі створення технологічного інструментарію розвитку гетерогенного мислення особистості, що проводилася у ЗОШ № 37 та № 78 м. Кривий Ріг, зроблено висновки, що завдяки використанню навчального діалогу, полілогу або дискусії, що будуються за допомогою проблемних запитань та завдань, підвищується загальна якість знань учнів і відбувається актуалізація вже набутих ними знань за зміни навчальних ситуацій; зростає пізнавальна активність школярів.

Акцентировано внимание на использовании диалогических форм взаимодействия учителя и учащихся для обеспечения активного процесса развития их гетерогенного мышления. Освещены основные качества и умения учителя, определяющие его готовность к использованию диалога в учебном процессе, а также его роль в подготовке педагогической технологии. По результатам опытно-экспериментальной работы по созданию технологического инструментария развития гетерогенного мышления личности, проводившейся в ООШ № 37 и № 78 г. Кривой Рог, сделаны выводы о том, что, благодаря использованию учебного диалога, полилога или дискуссии, которые строятся с помощью проблемных вопросов и задач, повышается общее качество знаний учащихся и происходит актуализация уже приобретенных ими знаний при изменении учебных ситуаций; возрастает познавательная активность школьников.

Розкрито ефективні технологічні прийоми та підходи до гармонійного розвитку особистості учня в навчально-виховному процесі, що є надійною основою педагогічної майстерності вчителя та джерелом позитивного впливу психічної енергетики на вихованця. Обгрунтовано, що гармонійний розвиток особистості учня пов'язаний з навчанням, вихованням і освітою. Зазначено, що гуманізація розвитку особистості учня пов'язана з гармонізацією освітніх систем на концептуальному, когнітивному, духовному, технологічному та методичному рівнях.

Раскрыты эффективные технологические приемы и подходы к гармоническому развитию личности ученика в учебно-воспитательном процессе, что является надежной основой педагогического мастерства и источником положительного влияния психической энергетики на воспитанника. Обосновано, что гармоническое развитие личности ученика связано с обучением, воспитанием и образованием. Отмечено, что гуманизация развития личности ученика связана с гармонизацией образовательных систем на концептуальном, когнитивном, духовном, технологическом и методическом уровнях.

Охарактеризовано сутність уроку-діалогу та його потенційні можливості. Визначено психологічні умови забезпечення діалогу в навчанні. На основі багаторічних спостережень, вивчення передового педагогічного досвіду виявлено чинники ефективного перебігу процесу спілкування учителя з учнями. Обґрунтовано основні вимоги до організації педагогічного спілкування. Розкрито окремі елементи технології задуму уроку-діалогу. На підставі результатів дослідно-експериментальної роботи доведено, що освітня технологія ефективної побудови діалогічної взаємодії на уроці посилює в школярів власні корисні мотиви діяльності; навчає самостійно аналізувати інформацію; сприяє пошуку оптимальних рішень та міцному засвоєнню знань.

Охарактеризована суть урока-диалога и его потенциальные возможности. Определены психологические условия обеспечения диалога в обучении. На основе многолетних наблюдений, изучения передового педагогического опыта выявлены факторы эффективного протекания процесса общения учителя с учениками. Обоснованы основные требования к организации педагогического общения. Раскрыты отдельные элементы технологии замысла урока-диалога. На основании результатов опытно-экспериментальной работы доказано, что образовательная технология эффективного построения диалогического взаимодействия на уроке усиливает у школьников собственные полезные мотивы деятельности; обучает самостоятельно анализировать информацию; способствует поиску оптимальных решений и прочному усвоению знаний.

Проаналізовано концептуальні засади педагогіки та психології життєтворчості. Обгрунтовано, що провідним напрямом впровадження психолого-педагогічних технологій школи життєтворчості є бачення, знання та розуміння учня, вміння «ввійти» у світ вихованця, створення умов його «живої» зацікавленості в навчально-виховному процесі. Виокремлено принципи школи життєтворчості. На підставі дослідно-експериментальної роботи розроблено систему психолого-педагогічних технологій, що сприяють успіху в діяльнісній сфері.

Проанализировані концептуальные основы педагогики и психологии жизнетворчества. Обосновано, что ведущим направлением внедрения психолого-педагогических технологий школы жизнетворчества является видение, знание и понимание ученика, умение «войти» в мир воспитанника, создание условий для его «живой» заинтересованности в учебно-воспитательном процессе. Выделены принципы школы жизнетворчества. На основе опытно-экспериментальной работы разработана система психолого-педагогических технологий, способствующих успеху в деятельностной сфере.

Analyzed the conceptual foundations of pedagogy and psychology life creative. It is proved that by leading in the implementation of psycho-pedagogical technologies life creative school student is seen, know, understand it, be able to "enter" in the world of the pupil, to create the conditions for its "live" interest in the educational process. Allocated zhiznetvorchestva school principles. On the basis of experimental work has developed a system of life psychological and pedagogical techniques that lead to success in the field of activity-related.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.253.1

Рубрики:

Комп'ютерна освіта в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС44632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.253.1

Рубрики:

Комп'ютерна освіта в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС44632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.253.1

Рубрики:

Комп'ютерна освіта в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС44632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.253.1

Рубрики:

Комп'ютерна освіта в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: ДС44632 Пошук видання у каталогах НБУВ