Проаналізовано сучасний стан законодавчого та нормативного регулювання оплати праці в Україні відповідно до норм міжнародного права. Висвітлено проблему неефективного використання ресурсів та її вплив на рівень оплати праці. Запропоновано методику макроекономічної оцінки роботи національної економіки. Наведено загальну характеристику комплексно-обстежених підприємств, розглянуто особливості формування та розподілення фонду оплати праці залежно від продуктивності праці та виробництва. Розкрито методологічні засади збільшення заробітної плати за умов ресурсоощадження.

Проанализировано современное состояние законодательного и нормативного регулирования оплаты труда в Украине в соответствии с нормами международного права. Освещены проблемы неэффективного применения ресурсов и их влияние на уровень оплаты труда. Предложена методика макроэкономической оценки работы национальной экономики. Приведена общая характеристика комплексно-обследованных предприятий, рассмотрены особенности формирования и распределения фонда оплаты труда в зависимости от производительности труда и производства. Раскрыты методологические основы увеличения заработной платы в условиях ресурсосбережения.

Проаналізовано технологічну схему паливозаправних об'єктів з метою виявлення джерел екологічних небезпек. Розглянуто правове регулювання діяльності даних об'єктів і виявлено його недосконалість. Проведено комплексне оцінювання впливів АЗС на навколишнє середовище та розроблено базу даних всіх впливів та їх характеристик. Розроблено токсикологічний профіль товарних нафтопродуктів. Встановлено абіотичну концептуальну модель взаємодії АЗС з навколишнім природним середовищем. Визначено методи розрахунку забруднення повітря та грунту за рахунок випаровування та просочування в грунт розлитих нафтопродуктів. Уточнено методику розрахунку об'єму зливових вод з поверхні АЗС. Створено методику оцінювання рівня техногенного ризику й ймовірності аварій на АЗС під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Надано рекомендації для підвищення рівня екологічної безпеки АЗС, впровадження СЕМ і створення системи екологічної безпеки об'єкту.

Подано методику та результати оцінювання забруднення грунтів нафтопродуктами на ділянках, прилеглих до території автозаправних станцій Києва, на прикладі автозаправних станцій Деснянського і Дніпровського районів. На основі аналізу одержаних даних визначено закономірності формування і розподілу забруднення.

Проаналізовано основні чинники, що викликають зміни клімату на місцевому рівні аеропортів. Показано, що наслідки забруднення атмосфери повітряними суднами залежать від будови атмосфери та технічних умов необхідних для польотів надзвукової та дозвукової авіації. Потенційні впливи на навколишнє середовище, спричинені авіацією, досліджувались на основі концепції радіаційного впливу основних забруднювачів, що мають здатність впливати на енергетичний баланс атмосфери. Розглянуто вплив типових парникових газів, а також специфічні наслідки їх хімічних перетворень, що призводять до зміни параметрів мікроклімату території. Вивчено умови утворення інверсійних слідів повітряних суден і перистих хмар. Встановлено, що перисті хмари разом з викидами вуглекислого газу відіграють важливу роль у зменшенні перепаду температур на території аеропорту, призводять до виникнення непередбачуваних погодних явищ і відхилень в режимі опадів. Представлено результати оцінки підвищення температури для ряду українських аеропортів.

Проаналізовано якість води питних криниць на різній відстані від злітно-посадочної смуги аеропорту "Київ" та авіаремонтного заводу N 410 в житловому масиві. Здійснено оцінку ступеня забруднення грунтових вод важкими металами поблизу підприємств з експлуатації та ремонту авіаційної техніки. Представлено методологію відбору проб грунтових вод та результати розрахунку необхідної кількості відбору проб, для кожного важкого металу для досягнення довірчого рівня 95 %. Надано оцінку ступеня забруднення грунтових вод важкими металами поблизу авіапідприємств. Розраховано показник сумарного забруднення важкими металами проб питної води. Проведено санітарно-гігієнічну оцінку стану питної води, на основі якої встановлені рівні та категорії забруднення грунтових вод розташованих поблизу підприємств цивільної авіації. Встановлено необхідність продовження досліджень з метою поліпшення екологічного стану території в зоні експлуатації і ремонту авіаційної техніки. Рекомендовано здійснення контролю якості грунтової води після весняного паводку, коли спостерігається інфільтрування забруднень з поверхні у водоносні горизонти.

Розглянуто фізико-механічні та хімічні особливості грунтів урбанізованих територій. Досліджено вплив основних макро- та мікроелементів грунту на життєдіяльність рослин і тварин. Наведено інформацію про залежність поширення захворювань людини від аномального вмісту певних хімічних елементів у грунті. Визначено основні фактори та фізико-хімічні параметри грунту, що впливають на поширення хімічних елементів. Установлено, що рівень забезпеченості рослин рухливими формами основних поживних елементів впливає на уповільнення акумуляції рослинами ряду хімічних елементів. Запропоновано тест-систему для ефективного експрес-аналізу грунту щодо вмісту калію, нітрогену і фосфору та розроблено рекомендації для регуляції процесів акумуляції та винесення хімічних елементів у системі грунт - рослини урболандшафтів.

Розглянуто особливості реалізації концепції сталого розвитку в авіації. Охарактеризовано зону та форми впливу авіації на атмосферу. Приділено увагу глобальним кліматичних тенденціям та їх змінам під впливом авіації. Подано інформацію про оцінювання аеропортів як джерела негативних впливів на навколишнє природнє середовище. Розкрито екологічні аспекти технологічних операцій у авіації. Описано можливі ризики для здоров'я населення, пов'язані з авіацією. Надано відомості про організаційні, правові та економічні засоби обмеження негативних впливів авіації на навколишнє середовище.

Розглянуто вплив сучасних авіатранспортних процесів на кліматичні зміни, що відбуваються у глобальній екосистемі, та прогнози міжнародних організацій щодо перспектив розвитку авіації та відповідних наслідків для клімату. Охарактеризовано вплив авіаперевезень на коливання температурних параметрів в зоні аеропорту.

Принципово важливим є розв'язання проблеми підвищення експлуатаційних властивостей палив з одночасним збереженням або ж покращанням їх екологічних характеристик. Проаналізовано можливі способи обробки автомобільного бензину, з метою підвищення октанового числа. Визначено, що кавітаційна обробка є перспективним та ефективним способом впливу на антидетонаційні властивості автомобільних бензинів. Наведено результати дослідження впливу кавітаційної обробки автомобільного бензину марки А-92 на його октанове число. Встановлено оптимальні робочі параметри, за яких досягається покращання підвищення октанового числа бензину. Встановлено, що під час кавітаційної обробки збільшення октанового числа спостерігається на початковому етапі обробки. Збільшення часу кавітаційної обробки проб бензину А-92 негативно впливає на величину октанового числа, що призводить до помутніння проб з подальшим випадом осаду чорного кольору. Також наведено результати дослідження фізичної стабільності автомобільного бензину після обробки кавітацією.

Досліджено вплив магнітного поля на екологічні та фізико-хімічні властивості вуглеводневих палив. Охарактеризовано сучасні механізми екологічного управління в аеропортах. Проаналізовано основні чинники впливу на втрати від випаровувань на АЗС, розроблено рекомендації щодо їх скорочення. Вивчено перспективи використання водню як моторного палива. Оцінено вплив відпрацьованих пластичних мастил на навколишнє середовище. Увагу приділено екологічній складовій життєдіяльності людини в міській агломерації. Розкрито особливості картування впливу видобутку корисних копалин на екологічне середовище за тривалими часовими серіями супутникових знімків. Висвітлено роль лісу в депонуванні та міграції радіонуклідів після аварії на ЧАЕС.

Обговорено проблеми екологічної безпеки транспорту, військово-промислового комплексу, енергетики, промисловості, сільського господарства, територій та акваторій.