Обстежено 120 дітей та підлітків, хворих на епілепсію. Встановлено, що використання тіотриазоліну суттєвим чином сприяє зниженню активності вільнорадикального окиснення, росту антиоксидантного захисту, зменшенню ендогенної інтоксикації. Виявлено тенденцію до покращання електроенцефалографічних показників та клінічного стану цих хворих.

Зазначено, що кредитно-модульна система організації навчального процесу визначає необхідність використання стандартних методів контролю, визначених критеріїв оцінювання, щоб оцінка відображала якість навчання. Трирічний досвід викладання навчальної дисципліни "Неврологія" для студентів фаху "Педіатрія" за умов кредитно-модульної системи надав можливість вдосконалити критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студентів і підсумкових модульних контролів, що надає можливість більш об'єктивно та диференційовано оцінити рівень засвоєння студентами навчальної програми.

З метою вивчення вегетативної дисфункції у дітей з невропатією лицевого нерва, яка розвивається із перших днів захворювання та розцінюється як одна із ланок патогенезу, проведено оцінку варіабельності серцевого ритму у 52 дітей з даною патологією в процесі лікування, зокрема із використанням препарату тіотриазолін. У всіх обстежених встановлено напруження регуляторних механізмів та підвищення реактивності вегетативної нервової системи, недостатню активність повільної та середньої регуляції. Після проведеного лікування зростання вегетативної реактивності та зниження індексу напруження свідчить про включення саногенних реакцій, більш вираженими ці зміни були у дітей, які в комплексному лікуванні одержували тіотриазолін.

Оцінено стан церебрального кровотоку по магістральних судинах головного мозку, визначений за допомогою методу транскраніальної допплерографії на висоті нападу головного болю у хворих на мігрень, та динаміку показників у разі застосування протимігренозного середника вітчизняного виробництва харківської фірми "Здоров'я" "Антимігрен". Виявлено незначно виражену дилатацію основних гілок внутрішньої сонної артерії із переважанням асиметрії на боці гемікраніалгії, дифузну венозну гіперемію мозку із наявністю артеріовенозних шунтів. Після застосування "Антимігрену" разом зі зникненням головного болю зменшується венозна гіперемія мозку на фоні незмінених артерій, що в подальшому веде до зникнення артеріовенозного шунтування та нормалізації просвіту артерії.

Проведено порівняльну клінічну оцінку стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у 104-х хворих, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, із церебро-васкулярною патологією, та у 18-ти хворих з вегето-судинною дистонією нерадіаційного генезу. Встановлено, що виявлені порушення окиснювального гомеостазу наростали поряд із судинною дисциркуляцією, дефектом вегетативної регуляції та суттєво відрізнялись у хворих із різним етіологічним фактором захворювання. Враховуючи етіопатогенез захворювання, в комплексній терапії застосовано ентеросорбент "Силлард П" та гепатопротектор рослинного походження "Трицинол", що значно покращувало стан окисно-відновних процесів.

Проведено електро-міографічне дослідження хворих на лептоспіроз. Виявлено запально-дегенеративні зміни в м'язах, які свідчать про наявність міопато-міастенічного синдрому. Диспансерне спостереження за тими, хто вже перехворів на лептоспіроз протягом року повинно проводитись інфекціоністом, невропатологом, окулістом і кардіологом.

Розглянуто досвід застосування експериментально-психологічних методик у процесі викладання предмету "Основи психології. Основи педагогіки" студентам першого курсу медичного факультету для підвищення мотивації розуміння необхідності знань та вмінь із даного предмету у формуванні світогляду лікаря для майбутньої професійної діяльності.

Описано фатальний спорадичний випадок синдрому Марфана у чоловіка 32-х років, який проявився розшаровуючою аневризмою висхідного відділу аорти під клінічною маскою гострого інфаркту міокарда. У пацієнта виник кардіогенний шок внаслідок рефлекторного порушення коронарного кровообігу під час подразнення стінки аорти.

Висвітлено сучасні погляди на фізіологічну та патофізіологічну роль оксиду азоту та ендотеліну за різноманітних патологічних процесів, зокрема, у разі виникнення епілепсії. Наведені дані вказують на небхідність подальшого вивчення цього питання з метою пошуку нових підходів до лікування епілепсії.

Обстежено 40 хворих на дисциркуляторну енцефалопатію I - II стадії на фоні артеріальної гіпертензії, які були розподілені на дві групи. Хворі першої групи одержували стандартну базову терапію, хворим другої групи, окрім базової терапії, додатково був призначений препарат рослинного походження кратал. Вивчено вплив краталу на когнітивні функції, стан перекисного окиснення ліпідів та стан протирадикальних захисних систем організму. Показано, що включення краталу в комплексну схему терапії сприяє зменшенню не тільки клінічних проявів захворювання, але й стабілізує рівновагу окисно-антиоксидантного статусу організму. Результати лікування дозволяють рекомендувати кратал для широкого використання в практичній медицині для даної категорії хворих.

Правець (tetanus) - тяжке інфекційне захворювання, поширене у багатьох країнах світу. У всьому світі щорічно від правця гине понад 160 000 людей, що перевищує кількість померлих від холери. За міжнародною статистикою, правець займає 3-тє місце серед причин смерті. Правець в Україні і сьогодні залишається значною медичною та соціальною проблемою, оскільки посідає за летальністю 4-те місце після СНІДу та сказу. У середньому в Україні за останні 5 років летальність від правця перевищує 60 %, що певного мірою зумовлено порушеннями в проведенні як планової активної, так і активно-пасивної (після травми) імунізації, що не забезпечує належного захисного рівня протиправцевого імунітету, відсутністю належної санітарно-освітньої роботи та наявністю регіонів з високим ризиком зараження внаслідок обсіменіння грунтів правцевою паличкою (95 - 98 %). У 2007 р. кількість випадків зросло на 4 (до 0,07 на 100 тис. населення), водночас, вперше за останні 7 років в Україні зареєстровано випадок захворювання на правець серед дітей. Коли наявна класична тріада симптомів (тризм, дисфагія, ригідність потиличних м'язів), діагноз правця не складний. Описано випадок генералізованої форми правця у дитини на грунті стороннього тіла носового ходу. Наведено дані про аспекти розвитку й особливості перебігу даного захворювання.

Проблема підвищення ефективності лікування невропатії лицевого нерва у дітей залишається актуальною, оскільки ця патологія є найбільш частою серед гострих уражень черепно-мозкових нервів та посідає перше місце серед захворювань периферичної нервової системи. Перспективним у цьому напрямку є вивчення рівня маркерів гіпоксії, таких як лактат і піруват у крові, оскільки їх зміни відображають зниження тканинної оксигенації. На підставі проведених обстежень у 122-х дітей з гострою невропатією лицевого нерва нетравматичного генезу віком від 6-ти до 17-ти років встановлено вірогідне зростання рівня лактату та зниження рівня пірувату у крові, найбільш виражене за тяжкої дисфункції системи "лицевий нерв - мімічні м'язи" (V ступінь за шкалою House - Brackmann). Після проведеного лікування відзначено нормалізацію цих показників та клінічної картини захворювання, особливо у хворих, які одержували тіотриазолін.

Незважаючи на значні успіхи у створенні ефективних стандартів лікування епілепсії, проблема фармакорезистентних форм цієї недуги, особливо у дітей, залишається актуальною і потребує подальших досліджень, зокрема, пошуку нових форм раціональної політерапії. З урахуванням відомих критеріїв включення і виключення з дослідження основну групу хворих становили 12 дітей віком від 1-го до 12-ти років із рефрактерними формами епілепсії, серед яких було 4 дітей із синдромом Уеста, 2 дітей - із міоклонічною абсанс-епілепсією і 6 дітей - із симптоматичною фокальною епілепсією з вторинною генералізацією нападів. Усім хворим призначали похідні вальпроєвої кислоти у середній добовій дозі 28,0 мг/кг, що комбінували з одним із 3-х апробованих протиепілептичних препаратів (леветірацетам, топірамат і карбамазепін у середніх добових дозах - 24,0; 8,7; 17,6 мг/кг відповідно). Оцінювали за катамнезом частоту і час досягнення ремісій, зміни їх тривалості, кількість нападів на 6-му і 12-му місяцях лікування. Усім хворим проводилася електроенцефалографія.

Реабілітація дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи (ЦНС), зокрема, дитячим церебральним паралічем (ДЦП), є важливою медико-соціальною проблемою. Наведено результати дослідження ефективності застосування рефлексотерапії у комплексному лікуванні спастичних парезів у дітей із ДЦП на базі центру ранньої медико-соціальної реабілітації для дітей з ураженням ЦНС Івано-Франківської ОДКЛ.

Обстежено 48 дітей із невропатією лицевого нерва зі спостереженням за динамікою клінічних проявів у процесі лікування, зокрема з використанням препаратів тіотриазоліну та нейромідину. Досліджено прояви вегетативних змін за клінічним питальником, розрахунком індексу Кердо, проведено оцінку варіабельності серцевого ритму і динаміки показників стимуляційної електронейроміографії. Після проведеного лікування зростання вегетативної реактивності та зниження індексу напруження, зростання амплітуди М-відповідей, оптимізація швидкості проведення нервових імпульсів більш вираженими були у дітей, які в комплексному лікуванні отримували тіотриазолін і нейромідин.

Наведено порівняльний аналіз основних вітчизняних та зарубіжних клінічних шкал оцінки дисфункції системи "лицевий нерв - мімічні м'язи", розглянуто переваги та недоліки використання цих шкал у клінічній практиці.