Розглянуто проблему підвищення професіоналізму майбутнього лікаря під час вивчення курсу медичної і біологічної фізики. Проаналізовано зміст підготовки студентів-медиків із дисципліни і показано його взаємозв'язок із майбутньою діяльністю лікаря та вплив на професійні якості особистості, на його інструментальну та емоційно-вольову сфери.

Розглянуто можливі способи організації науково-дослідної роботи студентів-медиків під час вивчення медичної та біологічної фізики. Досліджувану проблему висвітлено на прикладі навчальної теми "Використання ультразвуку в медицині". Виділено елементи професійної культури майбутніх лікарів, які формуються в процесі дослідницької діяльності. Особливу увагу зосереджено на формуванні інформаційної культури, комунікативної культури, дослідницької культури, педагогічної комунікації.

Рассмотрены возможные способы организации научно-исследовательской работы студентов-медиков при изучении медицинской и биологической физики. Изучаемая проблема рассмотрена на примере учебной темы "Использование ультразвука в медицине". Выделены элементы профессиональной культуры будущих врачей, которые формируются в процессе исследовательской деятельности. Особое внимание сосредоточено на формировании информационной культуры, коммуникативной культуры, исследовательской культуры, педагогической коммуникации.

The possible ways of organizing the research work of medical students in the study of medical and biological physics. We study the problem addressed by the example of teaching the topic "Use of Ultrasound in Medicine". It's isolated elements of the professional culture of the future doctors, which are formed in the process of research. Particular attention is focused on creating an information culture, communicative culture, research, cultural, educational communication.

Розглянуто проблему якості навчання студентів-медиків на заняттях з медичної та біологічної фізики під час вивчення тем з елементів теорії ймовірності та математичної статистики. Виділено фактори, які впливають на ефективність навчання майбутніх лікарів і формування ставлення кожного студента-медика до біостатистики.

Висвітлено питання використання мобільного телефону у навчальному процесі під час вивчення різних дисциплін на підставі аналізу наукових досліджень і публікацій. Зосереджено увагу на досвіді використання мобільного телефону під час вивчення шкільної фізики в різних країнах. Виділено напрямки дослідження проблеми щодо використання мобільного телефону в освіті та наведено приклади такого застосування. Виокремлено загальні для всіх дисциплін приклади використання мобільного засобу навчання, які пов'язані з його функціональними можливостями (відеозйомка, звукозапис, фотозйомка, робота в Інтернеті тощо) та програмним забезпеченням. Зокрема, до таких прикладів віднесено пошукову діяльність в Інтернет-просторі, роботу з електронними словниками, проходження онлайн-тестів, роботу з фото-, аудіо- та відеоматеріалами, спілкування в соцмережах. Наведено приклади розроблених комп'ютерних програм для мобільних телефонів, які можна використовувати у ході вивчення різних дисциплін (іноземні мови, біологія, географія, хімія, математика, фізика, анатомія). Описано можливості використання датчиків мобільного телефону під час вивчення фізики та інших дисциплін природничо-математичного циклу. Виокремлено напрямки фізичних експериментів із застосуванням таких датчиків. В інших прикладах мобільний телефон виступає як засіб для введення документації щодо фізичного експерименту та здійснення онлайн-навчання. Проведено порівняння прикладів використання мобільного телефону під час вивчення фізики у вітчизняній і закордонній освітній практиці. Згадано такі фактори, від яких залежить ефективність та частота використання мобільних телефонів у навчанні: державна освітня політика, готовність учнів і вчителів застосовувати мобільні технології та їх обізнаність у сфері інформаційних технологій, особливості вивчення кожної окремої дисципліни.

Відсутність на кафедрах медичної інформатики повного комплексу прикладного програмного забезпечення для вивчення навчальної дисципліни "Медична інформатика" для різних спеціальностей, зокрема відсутність стоматологічних експертних систем і відповідної інформації щодо стоматологічних баз даних у навчальній літературі, щонайменше знижує навчальну мотивацію студентів-стоматологів щодо окремих тем або всієї дисципліни. Необхідність зміни ситуації спонукає викладачів до дій, зокрема до розробки додаткових професійно-орієнтованих завдань для майбутніх стоматологів. У процесі розробки практичних завдань застосовано аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, узагальнення. Зокрема, проведено аналіз літератури зі стоматологічних експертних систем, здійснено синтез і узагальнення знань з інформатики, стоматології і педагогіки для виділення основних властивостей експертної системи з метою збільшення доступності теоретичного та практичного матеріалу для студентів. Висвітлено досвід викладання теми з медичних експертних систем для студентів стоматологічного факультету на заняттях з медичної інформатики на кафедрі біофізики, інформатики та медичної апаратури Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Наведено практичні завдання в програмах MS Excel і MS Access та обгрунтовано причини вибору цих програм. Розглянуто приклади практичних завдань для студентів з високим початковим рівнем знань, умінь, навичок з інформатики. За основу завдань взято експертну систему з диференціальної діагностики форм пульпітів, яку розроблено авторами. Розроблена експертна система виступає демонстраційним прикладом на початку заняття та основою для розробки майбутніми стоматологами власної експертної системи впродовж заняття. За допомогою бази знань продукційної експертної системи студенти створюють продукційні правила з дев'яти стоматологічних захворювань одного типу (пульпіти) та використовують їх у процесі роботи в програмах MS Excel і MS Access. При виборі студентами комп'ютерної програми, відмінної від запропонованих, відводиться більше часу на виконання завдань і нараховуються додаткові бали за індивідуальну самостійну роботу. Зроблено висновки, що використання професійно-орієнтованих завдань на кожному практичному занятті активізує діяльність студентів, підвищує їх зацікавленість до використання інформаційних технологій, збільшує мотивацію вивчення медичної інформатики, що, своєю чергою, сприяє кращому формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності майбутніх лікарів-стоматологів.

Відповідно до навчальних програм майбутні лікарі починають вивчати елементи статистики з перших курсів навчання. Зокрема, методи біостатистики вони вивчають на заняттях з медичної інформатики на другому курсі навчання. Водночас більшість вступників у вищі медичні заклади України мають низьку фізико-математичну підготовку. Чи здатні сучасні студенти-медики виконувати складні математичні завдання і чи зацікавлені вони у таких завданнях? У ході педагогічного дослідження здійснено аналіз літератури з педагогіки та статистики. Оброблену теоретичну інформацію зі статистики стосовно критерію хі-квадрат використано для створення проблемного завдання з індивідуальної самостійної роботи студентів з медичної інформатики. Додатково використано програму MS Excel для створення демонстраційних матеріалів щодо розрахунків емпіричного значення коефіцієнта хі-квадрат. На заключному етапі здійснено перевірку виконаних студентами завдань та аналіз педагогічної ситуації щодо проведеної роботи. Англомовні студенти-медики другого курсу лікувального факультету виконали поставлене перед ними завдання значно швидше, ніж ми припускали. Під час виконання продемонстровано досить високий рівень математичних знань, умінь та навичок, а також зацікавленість у виконанні завдання. Студенти представили два різних доведення рівності двох формул, записаних у завданні, стосовно критерію хі-квадрат. Використовуючи способи доведення студентів, можна вивести формулу для розрахунку емпіричного значення коефіцієнта хі-квадрат для трьох вибірок, яку також представлено у цій статті. Висновки: проведена самостійна робота студентів-медиків, з одного боку, продемонструвала готовність майбутніх лікарів до вирішення нестандартних для їхнього профілю завдань, які вимагають поглибленого рівня знань із математики. З іншого боку, зміст завдань та представлені студентами доведення надають можливість глибше розібратися з вибраним статистичним методом та використовувати одержані знання на практиці.