На підставі поглибленого комплексного обстеження дітей молодшого шкільного віку, що проживають у містах Подільського регіону, розроблено діагностично-прогностичну математичну модель ризику розвитку бронхіальної астми з урахуванням особливостей дерматогліфіки.

На основании углубленного комплексного обследования детей младшего школьного возраста, которые проживают в городах Подольского региона, разработана диагностически-прогностическая модель риска развития бронхиальной астмы с учетом особенностей дерматоглифики.

Результаты исследования антропометрических показателей, соматотипа (СТ) и дерматоглифики (ДГ) у детей в возрасте от 7-ми до 12-ти лет, больных бронхиальной астмой (БА), показали, что СТ и ДГ являются специфическими гено- и фенотипическими маркерами склонности к развитию БА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р11(4УКР)026.424.1

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено клінічні особливості бронхіальної астми у дітей шкільного віку - жителів Подільського етнотериторіального регіону. Показано, що клініко-анамнестичні маркери враховують не лише імунні, але й додаткові фактори патогенезу захворювання, та є більш інформативними. За цього важливе значення має наявність в анамнезі дитини атопічного дерматиту у ранньому віці.

Зазначено, що розроблені на базі покрокового дискримінантного аналізу математичні моделі дозволяють з високим ступенем вірогідності передбачити ризик виникнення бронхіальної астми у сільських дітей за допомогою антропометричних показників.

На підставі поглибленого комплексного обстеження дітей молодшого шкільного віку, які проживають у сільській місцевості на території Подільського регіону, розроблено діагностично-прогностичну модель щодо ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у зазначеної категорії дітей з урахуванням особливостей дермогліфічних показників, яка забезпечує високу надійність і вірогідність розрахунку ризику виникнення БА, а також придатна для використання в практичній діяльності закладів охорони здоров'я.

Математичні моделі, побудовані на базі покрокового дискримінантного аналізу, дозволяють з високим ступенем вірогідності прогнозувати ризик розвитку бронхіальної астми в дітей підліткового віку, що проживають за умов міста, за допомогою простих і доступних антропометричних показників. Дані прогностичні моделі дозволяють виділити групи ризику серед даного контингенту дітей і розробити на їх основі методи ранньої діагностики і профілактики.

Комплексно вивчено фактори ризику, що впливають на розвиток бронхіальної астми (БА) у 438-ми дітей, які проживають на території Подільського регіону. Аналіз одержаних даних дозволив виявити основні чинники, що формують БА у дітей шкільного та підліткового віку. Однаковими за значимістю факторами ризику були гестози у матері під час вагітності, наявність у дітей алергічних захворювань та негативний вплив пасивного куріння. Одержані результати дозволяють рекомендувати раннє виявлення та проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання або зниження дії цих факторів на дітей зазначеного контингенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р733.682.440.11 + Р733.41,2

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Риніти у дітей

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати вивчення клініко-імунологічних досліджень особливостей перебігу алергічних захворювань у дітей раннього віку. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, клітинного імунодефіциту, комбінованих порушень імунітету у вигляді імунорегуляторних порушень, ознак алергії у відповідної категорії хворих. Доведено ефективність застосування ентеросорбенту силарду П у комплексному лікуванні алергічних захворювань у дітей раннього віку. Запропоновано методи ліквідації ендотоксемії і зрушень гомеостазу, що її супроводжують, шляхом комплексної терапії з застосуванням ентеросорбенту силарду П, які дозволили зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі, досягти більш швидкого регресу клінічних проявів алергічних захворювань у дітей раннього віку.

Наведено результати дослідження основних факторів ризику, що призводять до раннього формування та клінічної маніфестації бронхіальної астми у дітей і підлітків. Розглянуто особливості клінічного перебігу астми у школярів різного віку. Виявлено, що у дітей різної статі, хворих на бронхіальну астму, спостерігаються "діатезні" конституціональні типи, які характеризуються різноспрямованістю змін габаритних, поперечних, охватних, поздовжніх розмірів тіла, величини дистальних епіфізів, товщини шкірно-жирових складок. Встановлено мінливість якісних і кількісних ознак пальцевої та долонної дерматогліфіки здорових і хворих на бронхіальну астму дітей віком 7 - 12-ти років і підлітків залежно від стану їх здоров'я, статі, віку та місця проживання. Доведено, що варіабельність ознак, зумовлена станом здоров'я та статевим фактором більша, аніж варіабельність, обумовлена віковим і територіальним факторами. Показано, що сукупність виявлених морфогенетичних варіантів дерматологічних ознак створює типологічну модель дерматогліфіки характерну для даного захворювання. На підставі проведених антропогенетичних досліджень вперше розроблено дискримінантні моделі виникнення бронхіальної астми у міських і сільских дітей шкільного віку, які проживають на території Подільського регіону України.

Роботу присвячено розробці й обгрунтуванню науково-методологічних засад конвергенції вітчизняного й європейського енергетичних ринків. Проведено аналіз та узагальнено сутність конвергенції енергетичних ринків, визначено основні концепції, що впливають на формування спільного ринку енергоресурсів. Запропоновано сучасні науково-методологічні підходи щодо формування механізму інтеграції вітчизняного енергетичного ринку до Європейської Спільноти, уніфікації інструментів наближення ринків до вимог ЄС. Розкрито особливості вдосконалення механізму функціонування українського енергетичного ринку за допомогою поєднання методів прямого та непрямого регулювання, з урахуванням світової тенденції поступової лібералізації внутрішніх ринків енергоносіїв та обмеження адміністративного втручання держави в діяльність суб'єктів ПЕК, а також за умов становлення конкурентного середовища в енергетичному секторі. Проаналізовано можливі тенденції розвитку світової енергетики із урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду й обгрунтовано можливі напрями розвитку ПЕК України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано клінічну картину бронхіальної астми (БА) та атопічного дерматиту (АтД) у дітей із недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) віком 6 - 17 років. Установлено, що перебіг БА та АтД у дітей із ознаками НДСТ відрізняється нестабільністю клініки з частими тяжкими загостреннями. Тяжкість захворювання асоціюється з деформацією грудної клітки, порушенням постави, плоскостопістю, сколіозом, високим піднебінням, малими аномаліями розвитку серця. Наявність більше 2 ознак дисплазії різних видів сполучної тканини слід вважати прогностично несприятливою ознакою, яка визначає тяжкий перебіг хвороби.

Показано особливості ліпідного обміну та рівня лептину у дітей раннього віку з надмірною масою тіла (НМТ) та ожирінням. Оцінено анамнестичні дані, фізичний розвиток дітей, проведено визначення їх ліпідного спектра крові, лептину. Одержані результати свідчать про підвищення вмісту холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів фракційно та лептину у дітей раннього віку з надмірною масою тіла та ожирінням.

Зазначено, що стан здоров'я дітей дошкільного віку з харчовою алергією характеризується високою частотою супутньої патології, вираженими симптомами загальної інтоксикації та шкірними проявами атопії. Клініко-анамнестичні маркери враховують не лише імунні, але й додаткові фактори патогенезу атонічного захворювання, мають значно більшу чутливість щодо клінічної маніфестації хвороби. Імунний статус дітей дошкільного віку з проявами харчової алергії вирізняється високим рівнем загального IgE, специфічних IgG до харчових алергенів та різнонаправленими змінами з боку фагоцитарної ланки імунітету.

Установлено, что прогноз при ранней манифестации атопического дерматита (АД) зависит от качества наблюдения, адекватности противоаллергических мероприятий и выраженности клинических проявлений патологического кожного процесса. Иммунный статус детей с тяжелым и среднетяжелым течением АД характеризуется снижением уровня общего IgG, гипериммуноглобулинемией E, низким содержанием IgA у пациентов в возрасте старше 6 мес. При тяжелом и среднетяжелом АД отмечается значительная задержка сроков вакцинации у детей. При легком АД у большей части детей вакцинация проводится в декретированные сроки. Вакцинация детей с ранней манифестацией среднетяжелых и тяжелых форм АД должна проводиться в период ремиссии заболевания на фоне подготовки. Подготовка к вакцинации позволяет прививать детей с тяжелым течением АД без побочных реакций и выраженных обострений патологического процесса.

Вивчено ранні фактори ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у 97 дітей з обтяженим раннім неонатальним періодом. У глибоко недоношених дітей значно частіше спостерігався більш тяжкий перебіг перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС), що посилювало формування та перебіг БА в катамнезі. Значущими в розвитку БА у гестаційно незрілих дітей були чоловіча стать, патологія з боку системи органів дихання у матері. Одержано результати, які засвідчили вплив характеру вигодовування та тяжкості перинатального ураження ЦНС на формування та перебіг БА в подальшому.

Викладено сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку, сучасні методи діагностики та лікування згідно з Клінічними протоколами з педіатрії МОЗ України. Розглянуто захворювання органів дихання у дітей, зокрема, гіпертермічний синдром, стенозуючий ларинготрахеїт. Описано такі алергічні захворювання у дітей, як алергічний риніт, атопічний дерматит. Подано інформацію про серцеві захворювання, захворювання сполучної тканини, травної та сечової системи у дітей.

На підставі покрокового дискримінантного аналізу розроблені математичні моделі дозволяють з високим ступенем вірогідності передбачити ризик виникнення бронхіальної астми в сільських підлітків за допомогою антропометричних показників.