Проаналізовано методологічні та політико-практичні аспекти становлення сучасної політичної культури за умов формування глобального інформаційного простору. Розкрито складові й етапи формування глобального інформаційного суспільства. Висвітлено основні напрями інформаційної стратегії України в сучасному геополітичному просторі та перспективи утвердження в державі нової політичної культури.

Проанализированы методологические и политико-практические аспекты становления современной политической культуры в условиях формирования глобального информационного пространства. Раскрыты слагаемые и этапы формирования глобального информационного общества. Освещены основные направления информационной стратегии Украины в современном геополитическом пространстве и перспективы утверждения в государстве политической культуры.

Новітні інформаційно-комунікативні технології суттєво впливають на життєдіяльність людини. Вже існує ціла галузь виробництва, пов'язаного з інформацією. Це прискорило процеси глобалізації, призвело до появи нових рис у культурному розвитку людини. Розглянуто процес формування нових тенденцій суспільної еволюції, а саме: утвердження інформаційного суспільства, потенційні можливості якого до сьогодні не цілком усвідомлені.

Проаналізовано використання моделі парадигми, яка є методологічно виправданою під час розгляду найважливішої проблеми політології - політичної культури, оскільки парадигму можливо розглядати в єдності двох сторін - "механізму" наукової революції та інструментарію якісної трансформації суспільства, його переміщення на вищий рівень рівноваги.

Здійснено науковий пошук та аналіз культури регіонального зразка. Зазначено, що з позиції політико-культурного підходу до аналізу формування політичної нації потрібна не ліквідація територіальних розколів, а їх узгодження через гармонізацію стосунків між різними частинами країни та формування на цій основі певної політичної культури.

Розглянуто теорію і реальність інформаційного суспільства, досліджено правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні. Стверджено, що сценарій, який передбачає вироблення нової стратегії українських реформ дасть можливість не опинитися у хвості історичного розвитку.

Проаналізовано основні напрями, яких прагнуть дотримуватися державні інститути і політичні об'єднання, інтегруючись в глобальний інформаційний простір.

Досліджено генезу поняття "політична культура" впродовж історичного розвитку соціально-політичної думки, запропоновано розуміння політичної культури як соціального явища, визначено її сутність і роль у процесі становлення демократичної політичної системи в Україні. Показано специфіку прояву функцій політичної культури, розглянуто її динаміку за перші роки незалежності. Висвітлено можливі шляхи формування та з'ясовано вплив даної культури на політичні процеси, що відбуваються в країні.

Проведено критично-аналітичний огляд зарубіжної та вітчизняної літератури. Проаналізовано теоретико-методологічні та політичні аспекти політичної культури, сутність і основний зміст процесу глобальної інформатизації, їх взаємозв'язок і взаємовплив. Комплексно досліджено трансформаційні процеси (ТП), трансформаційну активність та її механізми щодо політичної культури сучасної України, викликані глобальною інформатизацією світу. Вперше в українських політичних дослідженнях порушено питання про вплив глобальної інформатизації на трансформацію політичної культури України. Оцінено роль ЗМІ у процесі трансформації. Описано особливості впливу політичної комунікації на зміни в політичній культурі глобальної інформатизації суспільства. Розкрито тенденції й механізми впливу політичної культури на ТП в Україні. Визначено основні напрями вітчизняної інформаційної стратегії в сучасному геополітичному просторі. Зроблено спробу прогнозування розвитку політичної культури в Україні за умов глобальної інформатизації. Обгрунтовано визначальну роль нових інформаційних технологій у формуванні сучасної політичної культури.

Розглянуто проблему конфліктності в історії суспільно-політичної думки. Досліджено новітні підходи до вивчення політичних конфліктів у наукових теоріях 1930 - 1990-х рр. Розкрито роль і місце конфліктів у ісламських концепціях світопорядку. Проаналізовано політичний контроль як прояв соціальної напруги та різновид соціального конфлікту. Проведено аналіз соціальної напруженості у посттоталітарних державах. Викладено особливості прояву організаційно-управлінського конфлікту. Наведено міжнародно-правові засоби та процедури врегулювання міжнародних суперечок. Увагу приділено створенню систем регіональної безпеки та проблемі їх ефективності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф054 + Ф053

Рубрики:

Політична культура (брендінг як фактор розвитку політичної культури)

Політична поведінка (в т. ч. маркетинг політичний)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В Україні з 2007 р. відбувається процес формування ІПР інвалідам, але якість роботи не аналізувалась. Існує необхідність в оцінці потреб інвалідів з хворобами системи кровообігу (ХСК) в заходах медико-соціальної реабілітації (МСР), які сформовані фахівцями МСЕК на даний час. Мета роботи - аналіз досвіду роботи МСЕК по формуванню ІПР та визначення потреб інвалідів з хворобами системи кровообігу (ХСК) в різних видах реабілітації. Проведено аналіз 53 412-ти ІПР інвалідів із ХСК (шифр J00-J99, крім J60-J69, J71-J83) за даними 22-х областей України. Використано статистичний, аналітичний, мета-аналіз за даними ІПР. Виявлено, що потреба інвалідів з ХСК в медичній реабілітації склала 93,44, фізичній - 43,40; професійній та трудовій - 33,84; психолого - педагогічній - 10,39; соціально-побутовій - 2,54 %; потреба у технічних засобах реабілітації (ТЗР) - 19,43 %. Одержані дані свідчать про наявність різноманітних потреб інвалідів з ХСК в заходах МСР та існуючу на даний час недооцінку ролі методів фізичної, психологічної, соціальної, ТЗР в усуненні обмежень життєдіяльності, для соціальної адаптації, покращання якості життя інвалідів з ХСК. Це потребує удосконалення організаційної та методичної роботи МСЕК під час формування ІПР.