За допомогою сучасних методів анатомічного дослідження вивчено послідовність макромікроскопічних та просторово-часових анатомічних перетворень складових компонентів клубово-сліпокишкового сегмента у плодів та новонароджених. Визначено стадійність формоутворення клубового сосочка.

У плода 5-го місяця розвитку виявлено взаємоприлягання печінки, селезінки та клубово-сліпокишкового сегмента, а також відсутність висхідної ободової кишки.

Наведено випадок комбінованої політравми голови, з приводу якої проведено багатоетапні операційні втручання з тривалим реабілітаційним лікуванням.

З застосуванням сучасних методів анатомічного дослідження вивчено послідовність макромікроскопічних і просторово-часових анатомічних перетворень клубово-сліпокишкового сегмента у ранньому плодовому (4 - 5 місяців) і перинатальному періодах онтогенезу. Визначено стадійність формоутворення клубового сосочка, особливості синтопічного впливу на становлення будови клубово-сліпокишкового сегмента, зумовленого правою ниркою, процесами фіксації ободової кишки та ступенем накопичення меконія, динамікою його скелетотопії та формуванням міжартеріальних анастомозів. Обгрунтовано анатомічний чинник можливого розвитку рефлюкс-ілеїту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.1-11

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У стислій формі описано анатомію кісток скелета, їх з'єднань, м'язової системи, структурно-функціональну організацію травної, дихальної, сечової, статевої, серцево-судинної систем, залоз внутрішньої секреції, центральної та периферійної нервової системи, органів чуття. Акцентовано увагу на професійній орієнтації студентів, на вмінні показувати на препаратах анатомічні утвори органів різних систем людини.

Висвітлено основні дані щодо особливостей макромікроскопічної анатомії та топографії, динаміки становлення та варіантів будови клубово-сліпокишкового сегмента в ранньому періоді онтогенезу людини. Розглянуто будову та топографоанатомічні взаємовідношення його компонентів у плодів та новонароджених. Наведено класичні та сучасні відомості про кровопостачання, виявлено морфологічні передумови та особливості топографоанатомічних взаємозв'язків між його компонентами, які створюють передумови виникнення природжених вад, а також основні принципи лікування дітей з патологією клубово-сліпокишкового сегмента.

Систематизовано понад 650 топографоанатомічних епонімічних термінів ділянки голови та шиї, наведено їх чітке визначення та тлумачення.

Описано та проілюстровано оригінальними рисунками структурно-функціональні особливості кісток скелета та їх з'єднань, наведено дані про становлення, будову та вади їх розвитку. Розглянуто клінічні аспекти природженої та набутої патології кісток та їх з'єднань.

Зважаючи на складність пренатальної та постнатальної діагностики гінекологічної патології, на сьогодні актуальними завданнями фундаментальної медицини є встановлення стандартів анатомічної будови органів різних систем людини. Встановлення закономірностей нормального та патологічного перинатального морфогенезу матки проведено на 50 препаратах плодів із використанням класичних методів анатомічного дослідження. Результатами проведеного дослідження встановлено нормальні та патологічні форми матки та їх характерну приналежність до певного етапу розвитку плода. Зазначено, що на початкових етапах плодового періоду переважає жолобчаста або двогорба матка, у пізніх плодів спостерігається переважання плоскої та випуклої форми дна матки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45 е(4УКР) л31

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Особливості будови і становлення топографії компонентів сліпої кишки (СК) в перинатальному періоді онтогенезу досліджено на 125 трупах та органокомплексах плодів і новонароджених. Установлено, що СК плодів представлена незначним випином протилежної до клубового сосочка стінки, її складові елементи майже не сформовані, відсутня межа між червоподібним відростком та СК. Компоненти клубового сосочка для повноцінного функціонування мають пройти ряд послідовних стадій. У новонароджених, з початком активного процесу травлення та періодичного наповнення СК, починають формуватися заслінка Герлаха, білабіальний клубовий сосочок та повноцінна СК.

Проведено анатомічне обгрунтування та проаналізовано сучасні та класичні методи хірургічної обробки кукси червоподібного відростка.

Під час дослідження плодів жіночої статі виявлено рідкісні варіанти топографії внутрішніх статевих органів і кровоносних судин таза. Описано особливості форми та синтопії яєчників і маткових труб.

Проаналізовано класичну техніку виконання правосторонньої геміколектомії, її модифікацію та можливі ускладнення.

Вивчено морфологічні ознаки, які свідчать про можливий патологічний морфогенез внутрішніх жіночих статевих органів. Обгрунтування даних ознак проведено на прикладі анатомічного дослідження препарату - труп плода 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку з агенезією матки. Дослідження виконано за допомогою комплексу адекватних методів морфологічного дослідження: макро- та мікропрепарування, ін'єкції судин, морфометрії та фотодокументування. Встановлено повну відсутність матки та її зв'язок з наявністю всіх інших органів та структур репродуктивної системи та нормальним морфогенезом інших систем та органів. Широке відстояння та високе положення яєчників можна кваліфікувати як ознаки можливого патологічного морфогенезу жіночої репродуктивної системи.

Висвітлено актуальне питання сучасної медицини і закономірності перинатального морфогенезу та встановлення анатомічних стандартів перинатального періоду. За допомогою класичних методів анатомічного дослідження вивчено особливості будови та корелятивних взаємовідношень внутрішніх жіночих статевих органів і прямої кишки на 17-ти препаратах плодів 4 - 6 місяців розвитку. У плодів людини пряма кишка своєю передньою поверхнею стикається з сечовим міхуром, сечовою протокою, кишковою поверхнею матки та задньою поверхнею піхви. У більшості випадків матка на початку плодового періоду займає вертикальне положення. Нахил матки в сторони визначається довжиною круглих зв'язок матки. Характерним для ранніх плодів є висхідне положення яєчників і маткових труб та їх розташування обабіч прямої та сигмоподібної ободової кишок.

Досліджено особливості будови та топографії матки на початку плодового періоду розвитку. Беззаперечною є теза про те, що значною мірою причини розвитку захворювань внутрішніх жіночих статевих органів формуються в пренатальному періоді розвитку людини. Проте, деякі природжені вади є наслідком порушення саме перинатального морфогенезу. Адекватними методами морфологічного дослідження вивчено будову матки на 30-ти препаратах плодів 4 - 6 місяців розвитку. Встановлено, що у 4-місячних плодів дно матки мало наступні форми: плоску (два випадки), випуклу (один випадок), жолобчасту (п'ять), горбкувату (два). У 5-місячних плодів спостерігається рівномірний розподіл встановлених форм дна матки: у трьох випадках горбкувата, ще у трьох - жолобчаста, у двох - плоска і ще у двох - випукла. У 6-місячних плодів переважала плоска форма дна матки (7 з 10-ти); по одному випадку жолобчаста, горбкувата та випукла. Морфологічно форма дна матки в другому триместрі змінюється від жолобчастої на 4-му місяці розвитку до плоскої на 6-му.

Исследованы особенности строения и топографии матки в начале плодного периода развития. Неоспоримым является тезис о том, что в значительной степени причины развития заболеваний внутренних женских половых органов формируются в пренатальном периоде развития человека. Однако некоторые врожденные пороки являются следствием нарушения именно перинатального морфогенеза. Адекватными методами морфологического исследования изучено строение матки на 30-ти препаратах плодов 4 - 6 месяцев развития. Установлено, что у 4-месячных плодов дно матки имело следующие формы: плоскую - 2 случая, выпуклую - 1, желобчатую - 5, горбистую - 2. У 5-месячных плодов наблюдается равномерное распределение установленных форм дна матки: в трех случаях горбистая, еще в трех - желобчатая, в двух - плоская и еще в двух - выпуклая. У 6-месячных плодов преобладала плоская форма дна матки (7 из 10-ти); по одному случаю желобчатая, горбистая и выпуклая. Морфологически форма дна матки во втором триместре меняется от желобчатой на 4-м месяце развития к плоской на 6-м.

Висвітлено уточнені та класичні відомості щодо форми, топографії та скелетотопії прямої кишки на етапах перинатального періоду онтогенезу. Уперше вивчено варіанти артеріальних судин, які кровопостачають надампулярну частину та ампулу прямої кишки. За допомогою сучасних анатомічних методів дослідження встановлено топографоанатомічні особливості прямої кишки та хронологічну послідовність її просторово-часових взаємовідношень у перинатальному періоді онтогенезу. Уперше описано кореляційні взаємозв'язки органометричних параметрів прямої кишки з розмірами таза та тім'яно-п'ятковою довжиною, що є основою для визначення морфологічної зрілості досліджуваних структур. Застосування методу багатофакторного регресійного аналізу параметрів прямої кишки дало змогу обгрунтувати етапи їх перинатального розвитку.

У новонароджених встановлено синтопію та визначено складові клубово-слінокишкового переходу: діаметр та товщина стінки термінального сегмента клубової кишки; діаметр висхідної ободової кишки: діаметр та товщина м'язового шару сліпої кишки, товщина стінки та товщина м'язового шару клубового сосочка.