Розкрито значення та методичні основи фінансового аналізу. Розглянуто питання інформаційного забезпечення фінансового аналізу підприємства, фінансову звітність як інформаційну базу даного аналізу. Наведено класифікацію показників оцінки фінансового стану підприємства. Проаналізовано майно та капітал підприємства, ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, інвестиційну привабливість, оцінку формування, розподілу та використання прибутку підприємства, комплексну оцінку його фінансового стану. Викладено методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів, структурно-логічні схеми та таблиці, словник основних термінів (понять), задачі, тестові завдання.

Раскрыты значение и методические основы финансового анализа. Рассмотрены вопросы информационного обеспечения финансового анализа предприятия, финансовая отчетность как информационная база финансового анализа. Приведена классификация показателей оценки финансового состояния предприятия. Проанализированы имущество и капитал предприятия, ликвидность, платоспособность, финансовая устойчивость, инвестиционная привлекательность, оценка формирования, распределения и использования прибыли предприятия, комплексная оценка его финансового состояния. Изложены методические рекомендации для самостоятельной подготовки студентов, структурно-логические схемы и таблицы, словарь основных терминов (понятий), задачи, тестовые задания.

Викладено значення та методичні засади фінансового аналізу (ФА). Висвітлено особливості інформаційного забезпечення ФА підприємства. Розглянуто фінансову звітність як інформаційну базу ФА. Запропоновано класифікацію показників оцінки фінансового стану підприємства, виконано аналіз майна та капіталу, ліквідності, платоспроможності, фінансових стійкості та результатів, інвестиційної привабливості та руху грошових коштів підприємства. Наведено методику комплексної оцінки його фінансового стану.

Изложены значение и методические основы финансового анализа (ФА). Освещены особенности информационного обеспечения ФА предприятия. Рассмотрена финансовая отчетность как информационная база ФА. Предложена классификация показателей оценки финансового состояния предприятия, выполнен анализ имущества и капитала, ликвидности, платоспособности, финансовых устойчивости и результатов, инвестиционной привлекательности и движения денежных средств предприятия. Приведена методика комплексной оценки его финансового состояния.

Здійснено огляд сучасних підходів до оцінки ефективності використання нематеріальних активів, виявлено причини недосконалості тематичних методик аналізу, обгрунтовано основні напрями їх усунення. Приділено увагу питанням обліку і оцінки вартості нематеріальних активів, від яких залежить достовірність даних форм фінансової звітності, а отже і результатів аналізу.

Акцентовано увагу на проблемі передачі результатів НТП у виробництво, вирішення якої дозволить одержати соціально-економічного ефекту у вигляді конкурентних переваг на світовому ринку, економічної безпеки країни, добробуту її населення. В якості можливих і дієвих шляхів поєднання циклу "наука - виробництво" у єдине ціле запропоновано утворення технопаркових структур. Визначено сутність та завдання інноваційної інфраструктури, мету, організаційні форми та доцільність її створення. На підставі результатів аналізу світового та вітчизняного досвіду функціонування технопарків визначено заходи держави, що здатні сформувати в Україні сприятливе інституційне середовище.

Розглянуто історію створення бібліотеки. Визначено основну мету діяльності бібліотеки, а саме сприяти науковому та методичному забезпеченню навчального матеріалу, здійснювати збереження та збільшення бібліотечних фондів, їх комплексне розкриття та доступність. Обгрунтовано значення електронного каталогу бібліотеки, що відображає фонди з новими можливостями. Зазначено, що електронний каталог бібліотеки - це спеціально розроблена база даних, що складається зі стандартизованих бібліографічних описів і дозволяє виконувати пошук документів за окремими елементами або групами елементів описів.

Рассмотрены история создания библиотеки. Определена основная цель деятельности библиотеки, а именно способствовать научному и методическому обеспечению учебного материала, осуществлять сохранение и увеличение библиотечных фондов, их комплексное раскрытие и доступность. Обосновано значения электронного каталога библиотеки, отражающего фонды с новыми возможностями. Указано, что электронный каталог библиотеки - это специально разработанная база данных, состоящая из стандартизированных библиографических описаний и позволяет выполнять поиск документов по отдельным элементам или группам элементов описаний.

The history of library. Defined the main goal of the library, namely to promote the scientific and methodological support of educational material, to preserve and increase library holdings, and their comprehensive disclosure and availability, value electronic library catalog, which reflects the funds to the new features. Pointed out that the library's electronic catalog - a specially developed database consisting of standardized bibliographic records and allows you to search documents on individual elements or groups of elements descriptions.

Рассмотрены инновации не только с позиции экономических выгод, которые они приносят предпринимательским структурам в результате их внедрения, а в первую очередь как результат интеллектуальной деятельности. Определена экономическая сущность и общие характерные особенности нововведений. Это позволило доказать, что именно они являются ключевым элементом интеллектуальных активов, который делает их стратегически важным экономическим ресурсом. Произведена классификация видов инноваций, которая выступила аргументом в обосновании состава основных компонентов интеллектуального капитала.

Досліджено економічну сутність людського капіталу. Визначено джерела інвестування в його формування та зростання. Проведено порівняльну характеристику людського і фізичного капіталів. Уточнено термінологію, яка використовується в теорії людського капіталу.

Досліджено економічну сутність людського капіталу (ЛК), який формувався в результаті тривалого історичного розвитку суспільних відносин щодо використання людських здібностей та накопичення певних загальнолюдських, наукових цінностей. Результати дослідження економічних джерел, які містять численні визначення даної категорії, дозволили дійти висновку, що ЛК є сукупність накопичених людьми знань, практичних навичок, творчих та розумових здібностей, а також інших продуктивних властивостей, які цілеспрямовано використовуються у певній сфері економічної діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці та надають можливість їх носію отримувати дохід. Крім того, доведено, що людські здібності до праці, які використовуються у виробничому процесі та приносять дохід, є капіталом. Також з'ясовані основні капіталовкладення, що формують і збільшують ЛК. Для більш поглибленого вивчення сутності ЛК проведена порівняльна характеристика ЛК з фізичним, в результаті чого виявлені спільні риси та відмінності між ними. З метою усунення плутанини в категоріальному апараті, використовуваному в теорії ЛК, обгрунтована сутність споріднених останньому категорій: "робоча сила", "інтелектуальні ресурси", "інтелектуальний потенціал". Розгляд еволюційних змін у відносинах між найманим робітником і власником капіталу дозволив дійти висновку, що "ЛК" є похідною категорією від "робочої сили", а його поява зумовлена розширенням змісту "робочої сили", набуттям нею нових характеристик і ознак. На підставі поділу знань, які є базовою складовою ЛК, на їх "проявлені" та "непроявлені" здійснено розмежування понять "інтелектуальний потенціал" та "інтелектуальні ресурси".

Глибоке переконання в тому, що сам факт оцінки національного людського капіталу сприятиме зміні загальноприйнятих в українському суспільстві поглядів на цей унікальний ресурс, який значною мірою сприяє сучасному розвитку суспільства, а також формуванню усвідомлення необхідності збереження та примноження даного багатства, зумовило вибір тематики статті, визначило її мету і завдання. Людський капітал - багатомірний економічний феномен, який має складну внутрішню структуру, тому аналітичне дослідження його стану та тенденцій розвитку проведено в розрізі основних компонент даного феномену на основі показників, що характеризують демографічні тенденції змін у країні, процеси відтворення і нагромадження капіталу здоров'я, освіти, науки, інноваційної активності, а також тих критеріїв, що визначають рівень та якість життя українського населення. З урахуванням того, що людський капітал утворюється і нагромаджується завдяки капіталовкладенням у конкретні процеси життєдіяльності людини, крім спеціальних (галузевих) критеріїв інструментами оцінки стали макрофінансові показники. Єх аналіз дозволив визначити невідповідність фактичного наявного в Україні людського капіталу тому рівню, який би перетворив цей економічний феномен на рушійну силу прогресу держави та забезпечив сталий і динамічний розвиток її економіки. Дослідження основних тенденцій і особливостей впливу макроекономічних чинників на формування людського капіталу дозволили виявити цілу низку проблем і суперечностей його розвитку, які проявляються у формах стійких соціально-економічних втрат. З огляду на пріоритетну роль держави в нагромадженні та збереженні національного людського капіталу, наголошено на необхідності формування державної соціальної відповідальності, здатної зберегти унікальний ресурс, яким є людський капітал, і не допустити незворотних процесів його руйнування й втрат.

Глибоке переконання в тому, що сам факт оцінки національного людського капіталу сприятиме зміні загальноприйнятих в українському суспільстві поглядів на цей унікальний ресурс, який значною мірою сприяє сучасному розвитку суспільства, а також формуванню усвідомлення необхідності збереження та примноження даного багатства, зумовило вибір тематики статті, визначило її мету і завдання. Людський капітал - багатомірний економічний феномен, який має складну внутрішню структуру, тому аналітичне дослідження його стану та тенденцій розвитку проведено в розрізі основних компонент даного феномену на основі показників, що характеризують демографічні тенденції змін у країні, процеси відтворення і нагромадження капіталу здоров'я, освіти, науки, інноваційної активності, а також тих критеріїв, що визначають рівень та якість життя українського населення. З урахуванням того, що людський капітал утворюється і нагромаджується завдяки капіталовкладенням у конкретні процеси життєдіяльності людини, крім спеціальних (галузевих) критеріїв інструментами оцінки стали макрофінансові показники. Єх аналіз дозволив визначити невідповідність фактичного наявного в Україні людського капіталу тому рівню, який би перетворив цей економічний феномен на рушійну силу прогресу держави та забезпечив сталий і динамічний розвиток її економіки. Дослідження основних тенденцій і особливостей впливу макроекономічних чинників на формування людського капіталу дозволили виявити цілу низку проблем і суперечностей його розвитку, які проявляються у формах стійких соціально-економічних втрат. З огляду на пріоритетну роль держави в нагромадженні та збереженні національного людського капіталу, наголошено на необхідності формування державної соціальної відповідальності, здатної зберегти унікальний ресурс, яким є людський капітал, і не допустити незворотних процесів його руйнування й втрат.

Розглянуто сутність та значення соціально-екологічної інформації. Визначені причини виникнення, основні характеристики, види та показники нефінансової звітності, яка є дієвим інструментом управління корпоративною соціальною відповідальністю. В результаті розгляду процесу ресурсного забезпечення останньої доведена корисність показників нефінансової звітності, в т.ч. у вирішенні завдань, пов'язаних із формуванням і використанням складових корпоративного інтелектуального капіталу - основного результату соціально відповідального інвестування. На цій основі обгрунтована роль досліджуваної системи інформаційного забезпечення у вирішенні питань корпоративного управління щодо підвищення вартості та капіталізації бізнес-структури. Приділено увагу інституціональним інвесторам - основним зовнішнім користувачам нефінансової інформації, які є активними суб'єктами соціально відповідального інвестування.

Предмет дослідження - особливості корпоративної культури як основи створення та впровадження дієвого механізму управління між учасниками фінансово-економічних відносин компанії. Мета роботи - дослідження економічної сутності та особливостей корпоративної культури, комплексу її параметрів, а також механізмів впливу останніх на економічну ефективність та перспективи розвитку бізнесу. Методологія проведення роботи - за умов інтелектуалізації виробництва найбільш гостро постає питання щодо необхідності посилення ролі соціокультурних тенденцій. Через це відбувається кардинальна зміна концепції управління, спрямованої на ті процеси в організації, які зосереджені на персоналі, з його системою цінностей, поглядів, переконань, традицій. Такою сучасною концепцією стає корпоративна культура, яка сприяє зміцненню фінансового становища, призводить до збільшення прибутків, підвищує ефективність діяльності та новаторський дух. Обгрунтовано актуальність теми дослідження, виявлено зв'язок, що існує між корпоративною культурою та фінансовими характеристиками бізнесу. Розкрито механізм впливу корпоративної культури на ефективність підприємницької діяльності, який проявляється в якості чинника, що сприяє формуванню і нарощенню нематеріальних активів - стратегічно важливих ресурсів компанії, які суттєво прискорюють приріст маси прибутку і забезпечують його ефективну діяльність. Висновки: результати проведеного дослідження дозволили визначити найважливіші структурні елементи корпоративної культури, що здійснюють вплив на фінансові результати діяльності господарюючого суб'єкту, - на його інвестиційну привабливість та прибутковість. До їх числа належать: трудова мотивація, кваліфікація, інноваційна активність та професіоналізм працівників; лояльність клієнтів, партнерів, інвесторів, етика відносин з ними; умови праці, безпека для навколишнього середовища; розвиток місцевих співтовариств, імідж, репутація, відповідальність. Механізм впливу корпоративної культури на результативність бізнесу проявляється в якості стимулятора, який забезпечує генерацію і нарощення основних складових інтелектуального капіталу компанії, а саме: людського, знаннієвого, інноваційного, партнерського та соціального капіталів.

Актуальність теми дослідження - в умовах бурхливого розвитку високих технологій та стрімкого збільшення на ринку наукомістких товарів, індивідуальне лідерство у все більшій мірі стає наслідком ефективного використання унікальних за своєю природою ресурсів нематеріального характеру, серед яких найбільш примітним їх представником є гудвіл. Мета роботи - уточнення економічної сутності та компонентного складу гудвілу, розгляд специфіки його генерації в бізнес-середовищі з позиції основ теорії інтелектуального капіталу. Методологія проведення роботи - у ході дослідження використано загальнонаукові методи діалектики, порівняння, аналогії, аналізу, синтезу, теоретичного систематизування та узагальнення. Результати роботи - стаття присвячена дослідженню гудвіла, яке здійснено на підставі узагальнення точок зору вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно його економічної сутності, особливостей та складу. Критичний аналіз фахової літератури дозволив розкрити специфічні особливості гудвілу; виявити можливості відходу від його дослідження з позицій бухгалтерського обліку, домінуючих в фаховій літературі; обгрунтувати доцільність подальшого розгляду цього унікального активу нематеріальної природи в контексті теорії інтелектуального капіталу. У зв'язку з цим розглянуто сутність та склад останнього, нелілейний характер взаємодії його компонент, природа утворюваного унаслідок цього синергетичного ефекту. Висновки: в наданому авторському визначенні економічної сутності гудвілу враховані наступні аспекти вищезгаданої теорії: по-перше, нетотожність категорій "інтелектуальний капітал" та "інтелектуальні активи", що пояснюється складом капіталу, який включає з-поміж іншого ще й ті нематеріальні ресурси, що не є власністю компанії, а відтак, - не можуть бути її активами; по-друге, нелілейна природа взаємодії складових частин інтелектуального капіталу, яка призводить до утворення синергетичного ефекту, а тому має бути представлена в складі гудвілу. Контекст теорії інтелектуального капіталу дозволив внести значущі коригування в формулювання гудвілу, надати аргументовані пояснення на користь справедливості їх здійснення, і в такому вигляді представити підсумкові результати даної роботи.

Розглянуто питання вдосконалення методики аналізу ліквідності шляхом введення до арсеналу її типових інструментів незастосовуваного раніше факторного аналізу, який надає змогу забезпечити більш детальний розгляд причин зміни показників ліквідності. Математичне вираження функціональних залежностей, притаманних природі ліквідності, побудовано на основі результатів дослідження її теоретичних аспектів за допомогою застосування детермінованого моделювання факторних систем.