Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.864

Рубрики:

Хірургічна патологія плечового пояса і верхніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: острая артериальная окклюзия, эмболия, тромбоз, внутриартериальная тромболитическая терапия, тромболизис
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.035-52

Рубрики:

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862 + Р457.865

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Хірургічна патологія нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.147-5

Рубрики:

Пошкодження кровоносних і лімфатичних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - оценить эффективность тромболитической и антикоагулянтной терапии у пациентов с тромбозами глубоких вен (ТГВ) таза и нижних конечностей и определить степень тяжести хронической венозной недостаточности (ХВН), обусловленной посттромбофлебитическим синдромом (ПТФС), в отдаленный период. За период 2005 - 2007 гг. в группе из 88 пациентов с острыми ТГВ таза и нижних конечностей, в 20 случаях осложненными тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА), применены различные виды лечения: у 26 (29,5 %) - тромболитическая (у 6 - регионарная, у 20 - системная) и у 62 (70,5 %) - антикоагулянтная терапия. Полный лизис тромбов достигнут у 4 из 6 пациентов, получавших регионарную тромболитическую терапию. После системной тромболитической терапии полное восстановление проходимости тромбированных венозных сегментов отмечено у 4 (20 %), частичное - у 14 (70 %) больных. Системное введение тромболитика оказалось безуспешным у 2 (10 %) пациентов. Лечение тромболитическими препаратами не сопровождалось клинически значимыми геморрагическими осложнениями. При проведении антикоагулянтной терапии у 56 (90,3 %) пациентов не отмечено признаков прогрессирования тромботического процесса. У больных, получавших эноксапарин ("Клексан" производства "Sanofi-Aventis"), наблюдали более раннюю реканализацию тромбированных вен, чем у пациентов, пролеченных нефракционированным гепарином. При обследовании пациентов в сроки от 3 до 36 месяцев рецидивов ТГВ, ТЭЛА, а также летальных исходов не зарегистрировано. Выводы: тромболитическая терапия способствует полному или частичному восстановлению проходимости глубоких вен в илеофеморальном сегменте. Регионарно

е введение тромболитиков более полно и быстро по сравнению с системной тромболитической терапией позволяет возобновить кровоток в глубоких венах таза и нижних конечностей. Лечение тромболитическими препаратами дает возможность уменьшить вероятность развития ПТФС и степень тяжести ХВН. Антикоагулянтная терапия не приводит к лизису тромбов, но она может сдерживать прогрессирование тромботического процесса в магистральных венах. Эноксапарин является более эффективным препаратом, чем нефракционированный гепарин, в лечении ТГВ таза и нижних конечностей.

Проаналізовано методики економічного та екологічного обгрунтування рівня живлення сільськогосподарських культур (СК) в контексті паритету цін та державної підтримки вітчизняного товаровиробника. Розглянуто проблему економічного обгрунтування доцільності використання під ріллю малопродуктивних земель та застосування мінеральних добрив під СК на Поліссі.

Проанализированы методики экономического и экологического обоснования уровня питания сельскохозяйственных культур (СК) в контексте паритета цен и государственной поддержки отечественного товаропроизводителя. Рассмотрена проблема экономического обоснования целесообразности использования под пахоту малопродуктивных земель и применения минеральных удобрений под СК на Полесье.

Розроблено експериментальну гідродинамічну модель порушень кровотоку за різних типів тромбозу в іліокавальному венозному сегменті, тимчасовий емболоуловлюючий пристрій і спосіб профілактики тромбоемболії легеневої артерії з його використанням, а також стенд для проведення експериментальних випробувань пристрою, завдяки якому підвищено вірогідність результатів цих досліджень. Розроблено ультразвукові критерії визначення терміну давнини тромбозу глибоких вен та ознаки, характерні для флотувального тромба. Визначено показання до екстрених хірургічних операцій для запобігання тромбоемболії легеневої артерії. Проаналізовано результати обстеження та лікування з застосуванням хірургічних, рентгенендоваскулярних і консервативних методів 496-ти хворих з гострим тромбозом в системі нижньої порожнистої вени за період з 2000 до 2010 рр. Запропоновано алгоритм діагностики та диференційованого лікування хворих з гострим тромбозом глибоких вен і гострим варикотромбофлебітом. Розроблено активну тактику лікування хірургічних захворювань, які супроводжуються тромбогеморагічними ускладненнями. Удосконалено та впроваджено метод катетер-керованого тромболізису.

Висвітлено сучасні методи загальнонаукових і спеціальних методів досліджень в агрономії, теоретичні основи планування експерименту й основні методи статистичного аналізу з метою оцінки й інтерпетації результатів польових, вегетаційних і лабораторних дослідів. Запропоновано класифікацію методів досліджень, дослідів за вирішенням конкретних завдань. Проаналізовано особливості визначення коефіцієнта спадковості на підставі дисперсійного аналізу. Увагу приділено плануванню наукових досліджень.

Освещены современные методы общенаучных и специальных методов исследований в агрономии, теоретические основы планирования эксперимента и основные методы статистического анализа с целью оценки и интерпретации результатов полевых, вегетативных и лабораторных опытов. Предложена классификация методов исследований, опытов для решения конкретных задач. Проанализированы особенности определения коэффициента наследственности с учетом дисперсного анализа. Внимание уделено планированию научных исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-59

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Раскрыты иммуногистохимические особенности строения стенки большой подкожной вены у больных осложненной варикозной болезнью в сравнении со строением стенки подкожной вены у здоровых людей. Материалом исследования послужил сегмент большой подкожной вены. Комплексное исследование структурных компонентов стенки большой подкожной вены у больных с варикозной болезнью, по сравнению со строением стенки подкожной вены у здоровых людей, выявило ряд особенностей. Так, во внутренней оболочке стенки вены определялись изменения по типу миоэластоза. В среднем и наружном слоях, наряду с массивным разрастанием соединительной ткани, наблюдались утолщение и разволокнение мышечных волокон. Во всех слоях стенки вены выявлено нарушение коллагенообразования. Изменения в структуре соединительной ткани привели к снижению величины показателя соотношения свечения основных типов коллагенов. Выявленные особенности свидетельствуют о наличии признаков дисплазии соединительной ткани в структуре стенки большой подкожной вены у больных варикозной болезнью.

Цель работы - изучить возможности и проанализировать краткосрочные результаты УЗ-контролируемой foam-form склеротерапии у пациентов с варикозной болезнью нижних конечностей (ВБНК). Представлен опыт лечения 37 пациентов (43 конечностей) с первичной ВБНК, клиническая степень хронической венозной недостаточности - С2 - С6, по классификации СЕАР. Всем пациентам выполнена УЗ-контролируемая foam-form склеротерапия стволов большой и малой подкожных вен и их притоков. В качестве склерозанта использован 1 - 3 % полидоканол ("Склеровейн", Resinag AG, Швейцария), изготовлена склерозирующая пена по методу L. Tessari (2000). В диагностических целях, для контроля во время манипуляции, а также для мониторинга в постманипуляционный период использован ультразвуковой сканер Philips iU 22 с набором датчиков. Клиническое наблюдение за пациентами и ультразвуковой мониторинг осуществляли в течение 1 - 12 мес (в среднем 7,8 мес). Облитерации варикозно трансформированных стволов большой и малой подкожных вен, их притоков, несафенных вен достигли в 81,4 % случаев (35 конечностей). В 18,6 % случаев (8 конечностей) наблюдали частичную реканализацию просвета варикозно измененной вены, подвергшейся склеротерапевтическому воздействию, при выраженной редукции ее диаметра. Общее количество осложнений составило 8,1 %, системных осложнений не наблюдали. Выводы: УЗ-контролируемая пенная склеротерапия является эффективным методом лечения ВБНК. Ультразвуковой контроль манипуляции позволяет дифференцированно склерозировать варикозно измененные сегменты стволов и притоков подкожных вен, при необходимости

осуществлять повторные склеротерапевтические сессии в целях повышения эффективности лечения. Результаты собственных наблюдений, а также данные литературы позволяют считать УЗ-контролируемую пенную склеротерапию относительно безопасным методом ввиду низкой частоты осложнений.

Цель работы - улучшить результаты хирургического лечения острого варикотромбофлебита (ОВТФ) большой подкожной вены (БПВ) у больных пожилого и старческого возраста. С 2005 по 2009 г. прооперировано 72 пациента в возрасте от 60 лет до 81 года с ОВТФ БПВ. Среди них 65 (90,3 %) пациентов (средний возраст - 66 лет) относились к группе людей пожилого возраста и 7 (9,7 %) (средний возраст - 78 лет) - к группе лиц старческого возраста. У пациентов также были выявлены: ишемическая болезнь сердца (90,3 % случаев), гипертоническая болезнь (81,9 %), пневмосклероз (15,3 %), онкологические заболевания (8,3 %). Для оценки состояния поверхностных и глубоких вен нижних конечностей выполнена функциональная ультразвуковая флебография. У всех пациентов определены показания к срочной операции. Радикальная операция в объеме комбинированной венэктомии БПВ с перевязкой несостоятельных перфорантов голени выполнена у 45 (62,5 %) пациентов, физическое состояние которых соответствовало низкому (2-я степень) уровню операционно-анестезиологического риска; паллиативные вмешательства - изолированно или в сочетании с венозной тромбэктомией - у 27 (37,5 %) больных со средним (3-я степень) уровнем операционно-анестезиологического риска. Выводы: оптимальным методом лечения тромбоза варикозно измененной БПВ у пациентов пожилого и старческого возраста является радикальная операция, однако ее выполнение целесообразно только при низком уровне операционно-анестезиологического риска. Паллиативные операции в дополнение к венозной тромбэктомии обеспечивают профилактику

тромбоэмболии легочной артерии у пациентов с ОВТФ и средним уровнем операционно-анестезиологического риска.

Висвітлено проблему визначення рівнів урожайності культур, які забезпечуються як екологічними, так і технологічними факторами. Визначено умови, за яких забезпечується екологічна рівновага родючості грунту, та умови ефективності й доцільності застосування добрив залежно від їх ціни та ціни продукції за різними критеріями, а також вартості забезпечення умов бездефіцитності.

Приведены современное понятие аневризмы и особенности клинико-инструментальной диагностики расслаивающей аневризмы брюшной части аорты.

Висвітлено мету, принципи, завдання, форми науково-методичної роботи (НМР) в ДНЗ. Обгрунтовано структурно-функціональну модель системи НМР в ДНЗ. Розглянуто етапи розробки даної моделі: по-перше, було проаналізовано різні варіанти моделей з урахуванням напрямів у змісті науково-методичної роботи та доцільності введення їх елементів у модель; по-друге, виявлено прямі та зворотні зв'язки між підструктурними елементами системи; по-третє, доведено необхідність співіснування традиційних та інноваційних форм організації науково-методичної роботи і доцільність їх введення в модель. Показано підсистеми моделі: педагогічна рада, адміністративний орган управління, відділення, предметні комісії, методичний кабінет, атестаційні комісії та ін. Конкретизовано їх функції та взаємозв'язки між структурними підсистемами. Підсумовано, що ефективність структурно-функціональної моделі системи НМР грунтується на використанні наукових знань з теорії управління, встановленні тісного взаємозв'язку між її підсистемами, забезпеченні наочності, взаємопов'язаності всіх ланок НМР, загальній направленості у науково-методичній діяльності, взаємозв'язку функцій управління, доступності сприйняття.

Рассмотрены цель, задачи, содержание и формы научно-методической работы в дошкольном учебном заведении. Выделены этапы разработки структурно-функциональной модели системы научно-методической работы в дошкольном учебном заведении. Раскрыты взаимосвязь и взаимодействие между подсистемами научно-методической работы, всеми ее структурними элементами на основе реализации полного цикла управленческих функций.

In the article a purpose, tasks, maintenance and forms, is considered scientifically-methodical work in preschool educational establishment. Design times are selected structurally - to the functional model of system scientifically-methodical work in preschool educational establishment. Intercommunication and co-operation is exposed between subsystems scientifically-methodical work, all of its structural elements on the basis of realization of complete cycle of administrative functions.

Проаналізовано безпосередні і віддалені результати хірургічного лікування 407 хворих з приводу критичної ішемії (КІ) тканин нижніх кінцівок (НК). У 223 хворих (1-ша група) виконана ендоваскулярна реваскуляризація, у 165 (2-га група) - відкриті реконструктивні операції, у 31 (3-тя група) - комбіновані або гібридні втручання. Безпосередній технічний успіх операцій в усіх групах був однаковий і досягав 90 %. Частота ускладнень і високої ампутації НК достовірно більша після хірургічних втручань, ніж після ендоваскулярних. Віддалені результати, зокрема, частота збереження НК і показники виживання в групах достовірно не різнилися. Частота виконання повторних операцій у віддаленому періоді з приводу рецидивів КІНК значно більша після ендоваскулярних втручань. Таким чином, ендоваскулярні і відкриті хірургічні методи однаково ефективні у хворих з КІНК, проте, під час вибору методу реваскуляризації треба обов'язково зважати на локалізацію і поширення ураження, наявність відповідного венозного кондуїту, періопераційний ризик і очікувану тривалість життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ