Акцентовано на необхідності створення системи маркетингово-моніторингового забезпечення системи управління післядипломною педагогічною освітою та описано досвід запровадження моніторингу та маркетингу в харківському регіоні.

Здійснено ретроспективний аналіз розвитку суспільного дошкільного виховання. Наведено причини кризового стану цієї ланки безперервної освіти в Україні, який характеризується, передусім, різким скороченням мережі дошкільних закладів і зниженням у них кількості дітей. Проаналізовано сучасні наукові підходи та різний досвід стосовно реформування суспільної дошкільної освіти в Україні та за кордоном. Обгрунтовано необхідність комплексного реформування суспільної дошкільної освіти в Україні, з'ясовано напрями реформування. Виявлено, що існуючі організаційно-педагогічні умови функціонування дошкільних закладів не забезпечують їх усталеності за нових соціально-економічних умов і не задовольняють попиту населення. Визначено організаційно-педагогічні умови функціонування сучасних дошкільних закладів: варіативність типів і видів дошкільних закладів, гнучкий режим їх роботи, створення педагогічно доцільного розвивального середовища, формування дитячих груп за функціональним призначенням, запровадження додаткових послуг, залучення кваліфікованих фахівців для їх надання. Розроблено критерії та показники ефективності діяльності сучасних дошкільних закладів.

Розглянуто місце постдипломної освіти у системі безперервної освіти. Акцентовано увагу на її перевагах у порівнянні з базовою професійною, зокрема на її меншій інерційності та постійному зв'язку з практикою. Визначено об'єкт, предмет мету і завдання дослідження теми "Моніторинговий, науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації освіти в Харківській області", яке з 2004 р. проводить Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти. Наголошено на спрямованості дослідження на особистісну орієнтацію постдипломної освіти: подолання розриву між теоретичною і практичною підготовкою педагога, формування в нього готовності до оволодіння інноваційними технологіями тощо.

Визначено термін виконання проекту (2008 - 2013 рр.) й основну форму навчання педагогів - кредитно-модульну. Розкрито методологічні засади, мету, завдання, напрями реалізації проекту. Розглянуто організаційно-педагогічні умови запровадження проекту й очікувані за проектом результати. Розроблено алгорим організації післядипломної освіти педагогічних працівників.

Однією з актуальних проблем сучасності є запровадження Концепції профільного навчання у старшій школі. Особливу увагу звернено на післядипломну підготовку педагогів. Подано досвід роботи Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, який дав змогу визначити готовність освітян до роботи у професійній школі. Система підготовки педагогів включає в себе: курси підвищення кваліфікації, спецкурси для вчителів, консультативно-методичну допомогу вчителям і керівникам шкіл у розробці варіативної частини робочих навчальних планів, ознайомлення педагогів з новітньою методикою організацій профільного навчання старшокласників, забезпечення постійного психологічного супроводу становлення та розвитку профільної школи.

Висвітлено проблему впровадження неперервної освіти. Досліджено організаційно-педагогічні умови запровадження системи безперервної освіти педагогів. Констатовано, що запровадження нових організаційно-педагогічних умов у системі підвищення кваліфікації дозволить змогу активізувати перехід до створення системи безперервного фахового удосконалення педагогічних працівників.

У зв’язку зі зростанням об’єктивних вимог щодо характеру педагогічної діяльності розглянуто структурні компоненти професійної компетентності педагогів у контексті інформатизації освіти. Актуалізовано необхідність створення системи підготовки вчителя до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у професійній діяльності. Проаналізовано результативність організації післядипломної освіти та її змісту у Харківській академії неперервної освіти з навчання вчителів-предметників використання ІКТ-технологій для їхньої самоосвіти та професійного розвитку. Зроблено висновок, що рівень інформативної компетентності вчителів має принципове значення для модернізації їх професійної діяльності та є одним із факторів підвищення якості освіти.

В связи с ростом объективных требований относительно характера педагогической деятельности рассмотрены структурные компоненты профессиональной компетентности педагогов в контексте информатизации образования. Актуализирована необходимость создания системы подготовки учителя к использованию средств информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в профессиональной деятельности. Проанализирована результативность организации последипломного образования и его содержания в Харьковской академии непрерывного образования по обучению учителей-предметников использованию ИКТ-технологий в их самообразовании и профессиональном развитии. Сделан вывод, что уровень информативной компетентности учителей имеет принципиальное значение для модернизации их профессиональной деятельности и является одним из факторов повышения качества образования.

The structural components of the professional competence of teachers, the need for a competence informatics, the use of information technology in the organization of training teachers for their self-education and professional development.

Проаналізовано організаційні та функціональні особливості розробленої науковцями Харківської академії неперервної освіти моделі організації самоосвітньої діяльності педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти за умов кредитно-модульної системи навчання. Висвітлено змістові компоненти програми, зокрема професіограму, самооцінку рівня професійної компетентності, цілі, завдання на наступний етап професійного росту, лист особистісного росту педагога в міжкурсовий період, моніторинг особистого росту. Створено диференційовані модулі науково-методичного забезпечення для слухачів із різним рівнем сформованості професійних умінь самоосвітньої діяльності (дослідницькі програми, тематику проектів тощо), відібрано гуманітарні технології (портфоліо, кейс-стадії модульного та критичного мислення), розроблено навчальну і навчально-методичну документацію. Підготовлено сіллабуси і навчально-методичні комплекси для слухачів, поповнено навчально-методичну базу кафедр, складено перспективний план розробки навчально-методичного забезпечення діяльності співробітників кафедр, використано об'єктивні методи оцінювання рівня сформованості професійної компетентності педагогів. Констатовано, що за умов кредитно-модульної системи організації навчання кардинально змінюється роль викладача і слухача.

Представлены организационные и функциональные особенности разработанной учеными Харьковской академии непрерывного образования модели организации самообразовательной деятельности педагогических работников в системе последипломного педагогического образования в условиях кредитно-модульной системы обучения. Описаны содержательные компоненты программы, в частности профессиограмма, самооценка уровня профессиональной компетентности, цели, задачи на следующий этап профессионального роста, письмо личностного роста педагога в межкурсовой период, мониторинг личного роста. Созданы дифференцированные модули научно-методического обеспечения для слушателей с разным уровнем сформированности профессиональных умений самообразовательной деятельности (исследовательские программы, тематика проектов и т.п.), отобраны гуманитарные технологии (портфолио, кейс-стадии модульного и критического мышления), разработана учебная и учебно-методическая документация. Подготовлены силлабусы и учебно-методические комплексы для слушателей, пополнен учебно-методическую базу кафедр, составлен перспективный план разработки учебно-методического обеспечения деятельности сотрудников кафедр, использованы объективные методы оценки уровня сформированности профессиональной компетентности педагогов. Констатировано, что в условиях кредитно-модульной системы организации обучения кардинально меняется роль преподавателя и слушателя.

In the article the value of continuous education is exposed for forming of professional competence of teachers in an intercourse period of in-plant training by introduction credit-module departmental teaching.