Наведено результати комплексного дослідження пам'яток епіграфіки Чернігова X - XVII ст. Проаналізовано сукупність продряпаних надписів і зображень, виявлених у процесі археологічних розкопок і під час досліджень пам'яток давньої архітектури міста. Загальний масив епіграфічного матеріалу розглянуто як такий, що відбиває культурні традиції, світогляд і релігійні вірування місцевого населення в їхньому історичному розвитку. До тексту додано науково-довідковий апарат (список використаних джерел і літератури, словник слів із надписів), а також ілюстративний матеріал (схеми розташування графіті, замальовки, світлини тощо).

Досліджено пам'ятки епіграфіки Чернігова у соціокультурному контексті X- XVII ст. Систематизовано, проаналізовано й інтерпретовано сукупність продряпаних надписів та зображень символічного змісту, виявлених у Чернігові в ході археологічних розкопок та під час натурних досліджень пам'яток архітектури. На конкретному матеріалі визначено час розповсюдження та специфіку використання головних типів писемності, які у різні історичні періоди використовувались містянами. Простежено появу, розвиток та зміни у традиції побутування кириличних графіті протягом досліджуваного часу. На основі залучення широкої джерельної бази висвітлено основні тенденції у розвитку кириличної епіграфіки Чернігова. Окрім зразків грецької та латинської писемностей, що побутували у місті за часів середньовіччя та ранньомодерної доби, досліджений масив руноподібних знаків, котрі активно використовувалися впродовж Х - ХІІІ ст. Ці знаки не можуть бути визначені як писемність та, ймовірно, є рефлексією на рунічне письмо скандинавів і тюрків, які перебували у Чернігові та його окрузі. Уперше у вітчизняній історіографії розглянуто та проаналізовано загальний масив епіграфічного матеріалу X - XVII ст., який походить з окремо взятого міста та є відображенням культурних традицій, світогляду та релігійних вірувань місцевого населення.