На базі іконографічних, картографічних матеріалів і натурних обстежень проведено стилістичний, композиційний і конструктивний аналіз ампірових палацово-паркових комплексів на Волині та визначено архітектурні особливості палаців авторства Я. Кубіцького. Розроблено програму збереження, консервації та реставрації палацово-паркового ансамблю у с. Самчики Хмельницької обл.

Охарактеризовано архітектурні особливості та етапи розвитку палацового комплексу у с. Самчики Хмельницької обл. Встановлено, що палацові комплекси були центральною композиційною домінантою у структурі села. Проте з розвитком поселення та недоцільним функціональним використанням палацового комплексу руйнується архітектурний образ пам'ятки та поселення загалом. Науково обгрунтовані рекомендації щодо збереження та реставрації історичної забудови класицистичних резиденцій допоможуть зберегти унікальні складові історико-культурної спадщини України.

Досліджено творчість відомого польського архітектора Я. Кубицького, який працював у кін. XVIII - на поч. XIX ст. на території Польщі та України, а саме на території історичної Волині (сучасних Тернопільській і Хмельницькій областях). Творчий почерк надав змогу зодчому зайняти місце почесного архітектора садибного будівництва і бути автором дев'яти унікальних об'єктів на цій території. На формування стилю архітектора вплинули його наставник Доменіко Мерліні та Палладіанська школа загалом. У його роботах також можна побачити вплив загальносвітових канонів класицистичної забудови палацових комплексів. В основі стилю лежить чітка осьова композиція, симетрія, двотрактова композиція планів палаців, використання військової емблематики в оздобленні фасадів.

Стаття присвячена творчому методу відомого польського архітектора Я. Кубицького, який працював в кін. XVIII - поч. XIX ст. на території сучасних Польщі та України. Є автором таких палацових комплексів: палац у с. Бережце та смт. Вишнівець Тернопільської обл., у с. Ладиги, с. Лашки (Морозівка), с. Деркачі, с. Семереньки, с. Морозівка, с. Ілляшівка, с. Самчики Хмельницької обл., с. Нападівка Вінницької обл. Україна; та на території сучасної Польщі палацово-парковим комплексам у Радзейовіце, у Бейсце, в Плавовіце, у Млохуві, у Бялачуві, у Геленуві та палацу Бельведер у Варшаві. Визначено сукупність принципів і правил, які формують творчий метод архітектора.

Розглянуто творчий спадок А. Палладіо, а також напрацювання найвідоміших архітекторів цього періоду та проаналізовано їх вплив на творчість Я. Кубицького - польського архітектора, засновника типової польської садиби, яскравого представника Палладіанської школи.

Проаналізовано поняття творчого методу, визначено закономірності, особливості та принципи формування творчого методу архітектора, адже архітектура має багато спільного з іншими дисциплінами, як-от: соціальні науки, історія, філософія, дизайн, математика тощо. Проте, крім технічних і професійних навичок, якими повинен володіти кожен архітектор, він повинен мати просторове мислення та фантазію, бути творчим на багатьох рівнях, а також набути мистецьких та інтелектуальних здібностей.

Висвітлено проблемні питання реалізації комплексних наукових досліджень при реставрації пам’яток архітектури. Консерваційні та реставраційні роботи на пам’ятках архітектури засновано на передпроектних дослідженнях, завданням яких є поглиблене вивчення пам’яток і отримання повної інформації про їх технічний стан, конструкції і матеріали, їх ціннісні характеристики, автентичні та додані субстанції та інші складові. Визначено, що розроблення проекту реставрації пам’ятки завжди є дуже складним завданням, в якому архітектор мусить працювати і як дослідник і як творець. Акцентовано, що проводячи дослідження, реставратор повинен "зрозуміти" суть пам’ятки, а це часто вимагає від архітектора великої інтелектуальної праці скерованої не лише на пам’ятку, але й на ширші горизонти - виявлення історико-містобудівної специфіки дільниці, реконструкції всіх етапів розвитку пам’ятки та її оточення, вивчення історії міста загалом та ін. Виокремлено аспекти інвентаризації та обліку монументальних пам'яток історичних цвинтарів Галичини. Розкрито проблемні питання проведення як стандартних, усталених методів комплексних досліджень пам’яткових об’єктів, так і проаналізовано ситуації, коли існує потреба в ширшому погляді на обєкт та в новітніх методах його ідентифікації й оцінки.

Розглянуто актуальні проблеми щодо вибору підходів із перепланування існуючих квартир, реконструкції історичної забудови Львова з надбудовою мансард, додаткових поверхів або без них. У сучасній міській забудові сьогодні існує значний фонд житлових будинків із попередніх історичних епох і стилів. Стан планування переважної більшості будинків не узгоджується з сучасними санітарними, протипожежними та функціональними вимогами і не відповідають сучасним умовам проєктування. Такий стан вимагає фахової роботи спеціалістів, здатних вирішувати зазначені проблеми.

Проаналізовано проблеми існуючих та перспективи розвитку сучасних освітньо-наукових центрів у Львові. Виникнення багатофункціональності освітньо-наукових закладів зумовлено сучасними потребами освіти. Можливий принцип вирішення цих питань розглядається на прикладі функціональної організації освітньо-наукового центру, створенні комфортного освітнього простору, який уособлює собою розвиваючу функцію для людей різного віку.

Розглянуто перший етап розробки проєкту реконструкції історичного житлового будинку, а саме вивчення вихідних даних (інвентарних планів та технічного стана будинку), а також нормативних вимог до реконструкції таких будинків. Обстеження технічного стана житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення грунтів основ та підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу. Для подальшої роботи необхідно вивчити нормативні вимоги до реконструкції житлових будинків, адже нормативні вимоги та обмеження, що накладаються на проєкт реконструкції, мають містобудівне, архітектурне та конструктивно-технічне спрямування. Планувальні вимоги ставлять перелік завдань, необхідних для створення сучасних умов проживання.

Визначено античні образи та форми в архітектурі палаців кін. XVIII - поч. XIX ст. Зазначено, що архітектурно-художня система класицизму, зберігаючи в основі та повторюючи стійкі античні образи та форми, утвердилась в композиційних вирішеннях палацових споруд на території України, які тривалий час передували, співіснуючи паралельно з іншими стильовими течіями. Розвиток стильових тенденцій класицизму в палацовій архітектурі розвивався в контексті загальноєвропейської архітектурної школи та відображав її ідейно-художню різноманітність.

Дослідження присвячене творчому доробку Я. Кубицького кінця XVIII – початку ХІХ ст. на території сучасної України та Польщі. Встановлено, що на території сучасної України архітектором запроєктовано 8 (сьогодні збережено лише три) та на території сучасної Польщі 7 палацово-паркових комплексів. У результаті натурних обстежень зафіксовані картограми втрат та технічний стан збережених об’єктів на території України. За описами та фотографіями виконано графічну реконструкцію втрачених палаців на території сучасної України. Вивчено основні архітектурні прийоми у плануванні палаців; визначено функціональні, архітектурно-планувальні, об’ємно-просторові та стилістичні характеристики палаців кінця XVIII – початку XIX ст. авторства Я. Кубицького.