Розглянуто теоретичні засади соціальної педагогіки, її основні категорії, а також принципи, структуру та функції соціально-педагогічної діяльності. Висвітлено деякі аспекти становлення соціальної педагогіки за рубежем, основні передумови соціально-педагогічної діяльності в Україні. Проаналізовано соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистості, питання соціальної роботи з дітьми та молоддю з особливими потребами, а також соціально-педагогічної роботи з метою подолання різних форм дезадаптації підлітків.

Розглянуто теоретичні засади технології соціально-педагогічної роботи, а також зміст та організацію психолого-педагогічного консультування і терапії. Запропоновано окремі напрямки роботи та технології діяльності соціального педагога з окремими індивідами, групами та спільнотами. Розкрито оптимальні умови соціального становлення особистості.

Розкрито біофізіологічну природу адиктивної поведінки (АП) людини, на підставі досвіду вітчизняної та зарубіжної педагогіки наведено шляхи її профілактики. У контексті ставлення до наркогенних речовин охарактеризовано основні напрямки неофіційної молодіжної субкультури. Висвітлено основні положення проекту центру соціальної профілактики АП молоді.

Раскрыта биофизиологическая природа аддиктивного поведения (АП) человека, на основе опыта отечественной и зарубежной педагогики приведены пути ее профилактики. В контексте отношения к наркогенным веществам охарактеризованы основные направления неофициальной молодежной субкультуры. Освещены основные положения проекта центра социальной профилактики АП молодежи.

Рассмотрены вопросы профессионального мастерства и техники социального педагога и практического психолога. Раскрыты основы психологического тренинга, профессионального самовоспитания будущего учителя. Показаны роль психотехники в профессиональной деятельности данных сотрудников, риторики в интеллектуальных играх и тренингах. Определено место жестов в педагогическом процессе. Особое внимание уделено психологии человеческого взаимопонимания. Охарактеризованы этнические принципы работы группового консультанта и связанные с ними профессиональные проблемы. Проанализированы этапы организации психической помощи учителям.

Розглянуто питання професійних майстерності та техніки соціального педагога. Висвітлено особливості формування внутрішньої та зовнішньої техніки, діяльності соціального педагога на етапі професійної адаптації. Увагу приділено культурі та техніці мови соціального педагога. Розкрито основи професійного спілкування.

Рассмотрены вопросы профессиональных мастерства и техники социального педагога. Освещены особенности формирования внутренней и внешней техники, деятельности социального педагога на этапе профессиональной адаптации. Внимание уделено культуре и технике речи социального педагога. Раскрыты основы профессионального общения.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти застосування ігрових форм у навчанні та вихованні учнів. Розкрито особливості використання дидактичних, психотехнічних, ділових, соціальних, інтерактивних ігор у навчально-виховному процесі, організації дозвілля та спілкування. Проаналізовано функції ігрової психотерапії як засобу корекції емоційних, внутрішньоособистісних проблем дитини. Описано технологію ігротерапевтичного тренінгу. Розкрито специфіку ігрової терапії з гіперактивними, агресивними, тривожними й аутичними дітьми.

Рассмотрены теоретико-методологические аспекты применения игровых форм в обучении и воспитании учеников. Раскрыты особенности использования дидактических, психотехнических, деловых, социальных, интерактивных игр в учебно-воспитательном процессе, организации досуга и общения. Проанализированы функции игровой психотерапии как средства коррекции эмоциональных, внутриличностных проблем ребенка. Описана технология игротерапевтического тренинга. Раскрыта специфика игровой терапии с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми.

У дисертації досліджується гостроактуальний аспект професійно-педагогічної підготовки - формування готовності майбутнього вчителя до профілактики адиктивної поведінки учнів. Теоретично обгрунтована та експериментально перевірена модель підготовки вчителя до визначеного напрямку виховної діяльності. Дано теоретико-методологічне обрунтування понять "готовність вчителя до профілактики адиктивної поведінки учнів". Вихідним концептуальним положенням є врахування особливостей педагогічної профілактики адиктивної поведінки у визначенні змісту поняття "готовність" до зазначеного виду діяльності, його структури, критеріїв та рівнів сформованості. Запропоновано модель системи формування "готовності до профілактики адиктивної поведінки" передбачає інтегративність психолого-педагогічних, методичних та організаційно-комунікативних умов, здатних сприяти забезпеченню належної ефективності теоретичної та практичної підготовки вчителя. Обгрунтовано прогностичний аспект впровадження результатів дослідження у практику підготовки вчителя в умовах сучасної педагогічної освіти. Розроблені рекомендації, зорієнтовані на змістовний, діяльнісний, методичний інваріанти в системі професійної підготовки.

Розглянуто систему освіти в Україні, зокрема, дошкільної, а також організацію вищої освіти в нашій країні та за кордоном. Висвітлено зміст та організацію навчання в університеті за напрямом підготовки "Педагогічна освіта". Охарактеризовано стан підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в університеті, зокрема, питання самоосвіти та самовиховання, навчальної та наукової діяльності, виховання професійних якостей вихователя, організації педагогічної практики та її роль у підготовці майбутніх фахівців.

Рассмотрена система образования в Украине, в частности, дошкольного, а также организация высшего образования в нашей стране и за рубежом. Освещены содержание и организация обучения в университете по направлению подготовки "Педагогическое образование". Охарактеризовано состояние подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений в университете, в частности, вопросы самообразования и самовоспитания, учебной и научной деятельности, воспитания проффесиональных качеств воспитателя, организации педагогической практики и её роль в подготовке будущих специалистов.

Висвітлено теоретичні засади адаптації дошкільників до закладів соціального виховання, обгрунтовано психолого-педагогічні аспекти та особливості соціальної адаптації дошкільників до ДНЗ. Розглянуто особливості діагностичної та корекційно-виховної роботи з дітьми в період їх адаптації до ДНЗ, суспільного виховання дітей різних груп та взаємодії усіх ланок ДНЗ і сім'ї щодо покращання адаптації дошкільників до дитячого садка. Значну увагу приділено корекційно-виховній роботі з дітьми трьох груп адаптації, корекції негативних проявів у поведінці дошкільників, зумовлених несприятливою адаптацією до ДНЗ. Акцентовано на використанні гри та особистісно орієнтованих технік у роботі з дошкільниками на етапі їх адаптації до ДНЗ.

Розглянуто сутність та структуру процесів пізнання, наукового пізнання, психолого-педагогічного дослідження, науки як соціально значущої духовної сфери діяльності людини. Показано алгоритм формування наукових знань, організації наукової діяльності в Україні. Висвітлено питання, що стосуються методології досліджень, видів і функцій наукових досліджень, методів наукового пізнання, класифікації методів психолого-педагогічного дослідження. Проаналізовано сутність та особливості педагогічного експерименту, розглянуто методики констатувального та формувального експериментів. Наведено методику оформлення результатів науково-педагогічного дослідження, форми його впровадження, особливості виконання курсової та дипломної робіт.

Розкрито сутність професійної діяльності вихователя, вимоги до професії, особливості професійного портрету сучасного вихователя ДНЗ. Висвітлено психотехнічні основи педагогічної творчості вихователя. Показано значення творчості у реалізації психолого-педагогічних, фахово-методичних і спеціальних умінь вихователя ДНЗ. Розкрито взаємозв'язок педагогічної та театральної діяльності. Увагу приділено питанням педагогічної етики, міжособистісним стосункам у педагогічному колективі, проблемам запобігання педагогічним конфліктам.

Визначено, що особливої актуальності набуває розуміння механізмів формування поведінкових відхилень та реалізація на цій основі превентивної складової педагогічного процесу, що передбачає поєднання превентивної освіти, розвитку та виховання з точки зору закономірностей безпечного зростання дитини як складової її соціалізації. Відомо, що механізм формування девіацій поведінки пов'язаний з дією відповідних психологічних законів поведінки людини. В основі дії лежить необхідність задоволення одного з рівнів потреб людини: потреб в увазі, визнанні, забезпеченні особистісної значущості.

Розглянуто формування у майбутніх фахівців знань щодо змісту та особливостей професійної діяльності фахівців з дошкільної освіти (ДНЗ). Розкрито роль і місце педагогічної техніки в структурі педагогічної майстерності. Наведено психотехніку педагогічної діяльності вихователя ДНЗ (увага, уява, саморегуляція, зовнішня виразність, техніка мови). Увагу приділено вихованню мотивації до постійного особистісно-професійного зростання та самовдосконалення.

Розроблено програму педагогічної практики студентів, яка презентує мету та завдання організації усіх видів практик у професійній підготовці бакалаврів і спеціалістів. Окреслено перелік необхідних умінь і навичок, які мають здобути студенти за умов безперервності й послідовності її видів: ознайомчої, діагностичної, педагогічної в дошкільних закладах, психолого-педагогічної, педагогічної у групах детей раннього віку, стажувальної. Визначено особливості керівництва практикою фахівцями відділу педагогічної практики університету, відповідальних на факультеті, методистів фахової кафедри, завідуючого та вихователів, делегує права та обов'язки студента-практика.

Узагальнено класифікацію негативних проявів у поведінці дітей, основану на критерії домінуючих чинників, та відповідні їм негативні характеристики. Виокремлено й охарактеризовано педагогічні умови, що забезпечують запобігання та корекцію негативних проявів у поведінці дошкільників у ДНЗ. Експериментально досліджено та проаналізовано негативні прояви поведінки дошкільників, зумовлені неправильним вихованням, кризами психовікового розвитку, дефіцитом уваги, несприятливою адаптацією дитини до ДНЗ, визначено чинники, їх виникнення та сформульовано умови для їх реалізації.

Викладено теоретичні та методичні аспекти комплексної профілактики девіантної поведінки дітей та молоді. Проаналізовано найбільш поширені в учнівському та молодіжному середовищі форми відхилень у поведінці. Охарактеризовано особливості первинної, вторинної та третинної профілактики психолого-педагогічними та соціально-правовими засобами. Розглянуто проблему насильства у молодіжному середовищі. Висвітлено проблему делінквентної та злочинної поведінки у дітей та молоді, розкрито особливості їх профілактики.

Досліджено актуальну проблему дошкільної педагогіки, розв'язання якої сприятиме гармонійному входженню зростаючої особистості в соціум, налагодженню її конструктивних стосунків з оточуючими, забезпеченню балансу внутрішніх та зовнішніх умов оптимізації виховного процесу, спрямованого на соціально-моральний розвиток дитини дошкільного віку. Висвітлено теоретичні аспекти соціально-морального розвитку і виховання дитини дошкільного віку. Проаналізовано самостійність та її значення для соціально-моральної вихованості дитини 3-6/7 років. Охарактеризовано культуру самовираження дитини та умови її формування у комунікативній діяльності. висвітлено специфіку патріотичного виховання у дошкільному дитинстві. Охарактеризовано чинники виникнення та стратегію усунення відхилень в поведінці дітей дошкільного віку. Увагу приділено умінню долати страх як показник соціально-моральної зрілості дитини дошкільного віку.