Проаналізовано пареміологічні та пареміографічні ідеї І. Франка у контексті їх реалізації у його праці "Галицько-руські народні приповідки". Розглянуто питання про жанрову дефініцію та видову диференціацію паремій, відображення народного світогляду у пареміях, описано їх поетику. Визначено співвідношення національного й інтернаціонального у жанрі. Викладено основи фіксації та впорядкування паремійного матеріалу.

Проанализированы паремиологические и паремиографические идеи И. Франко в контексте их реализации в его труде "Галицко-русские народные поговорки". Рассмотрены вопросы о жанровой дефиниции и видовой дифференциации паремий, отражения народного мировоззрения в паремиях, описана их поэтика. Определены соотношения национального и интернационального в жанре. Изложены основы фиксации и составления памерийного материала.

Проведено комплексне дослідження збірника "Галицько-руські народні приповідки". У контексті сучасних теоретичних досліджень висвітлено погляди І.Франка щодо питань видової диференціації та генези паремій, співвідношення інтернаціонального та національного елементів у межах жанру. Структуровано методологічні принципи фіксації й упорядкування паремійного матеріалу. Значну увагу приділено особливостям семантики (первинній і вторинній) паремійних одиниць, вивчено питання їх функціонування. Детально проаналізовано художньо-виражальну специфіку паремій з застосуванням текстів даного корпусу.

Сформульовано вимоги, вибрано принципи побудови, розроблено узагальнену архітектуру медичної інформаційної технології та проаналізовано роботу її основних компонентів.

Проаналізовано типи медичних даних, розроблено структуру підсистеми збирання, попередньої обробки та збереження даних і розглянуто основні етапи підготовки інформації до запису в сховище даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.11 + Е0*551.7*715.72*725.1

Рубрики:

Загальна зоологія

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено фальклористичну спадщину І. Франка. Проаналізовано два магістральні напрями уснословеснознавчих пошуків ученого: методологію та генологію. Крізь призму формування оригінальної методологічної стратегії, спрямованої на об'єктивний стереометричний огляд явища, розглянуто Франкову рецепцію міфологічної, антропологічної, міграційної, порівняльно-історичної, культурно-історичної та філологічної фольклористичних шкіл. Закцентовано увагу на новаторських і перспективних методологічних знахідках дослідника, які активно використовують у сучасній науці про усну словесність. Вивчено різноформатні студій І. Франка, окреслено його ефективну програму розгорнутого аналітичного оцінювання кожної типологічної одиниці фольклору, що передбачала обов'язковий розгляд генези, змістово-тематичної наповненості, функціонального потенціалу, художньо-виражального багатства тощо. Через поглиблене висвітлення Франкових поглядів на колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, весільні пісні, билини, історичні пісні, думи, балади, коломийки, казки, легенди, оповідання, перекази, анекдоти та загадки презентовано генологічну концепцію ученого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.3Сае*699.177*725.321.11*725.382.1

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*725.321(4Укр-4Киї)

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

В исследованиях, выполненных на моделях хронического алкоголизма и абстиненции у животных, выявлены наиболее уязвимые к хроническому действию алкоголя биохимические показатели: уровень восстановленного глутатиона (оценивался по содержанию свободных SH-групп в тканях), содержание тиаминдифосфата и активность тиаминкиназы в мозге, фолиевой кислоты - в крови, убихинона - в сердечной мышце, отношение содержания РНК/ДНК в печени. Полученные данные демонстрируют, в первую очередь, негативное влияние алкоголя на обмен серосодержащих соединений и процессы трансметилирования. Они также свидетельствуют о том, что часть изменений, вызванных длительным потреблением алкоголя, может быть обусловлена непосредственным влиянием этанола или продуктов его метаболизма на те или иные ферментные белки или рецепторы, функции которых могут быстро нормализоваться после отмены алкоголя. Вследствие продолжительного нарушения этих обменных процессов неизбежно происходят более глубокие и стойкие изменения в других звеньях метаболизма и в структурно-функциональной организации клеток.

Исследовано влияние хронического употребления алкоголя на биохимические процессы обмена тиамина в мозге крыс. Показано, что при хроническом действии алкоголя содержание тиаминдифосфата в тканях мозга не изменяется, хотя происходит существенное снижение активности тиаминкиназы. В этих условиях уменьшается также способность изолированных нервных окончаний (синаптосом) поглощать меченый тиамин. Такие изменения вероятно приводят к уменьшению скорости обмена лабильного пула тиамина в нервных клетках, следствием чего является наблюдаемое снижение активности пируватдегидрогеназного комплекса (ПДК) за счет его инактивации фосфорилированием. Исследована тиаминсвязывающая и тиаминтрифосфатазная активность тиаминсвязывающего белка (ТСБ) в составе плазматических мембран синаптосом (ПМС), изолированных из мозга крыс различных экспериментальных групп. Показано увеличение как тиаминсвязывающей, так и тиаминтрифосфатазной активности относительно контроля в ПМС, изолированных из мозга крыс с моделью хронического алкоголизма. Кинетические исследования свидетельствуют о повышении в этих условиях сродства ПМС (ТСБ) к тиамину и тиаминфосфатам. Введение витамина Е крысам, у которых моделировали хронический алкоголизм, приводит к нормализации активности ПДК в изолированных нервных окончаниях, что может свидетельствовать о временном характере этих изменений. Неспособность витамина Е нормализовать биологическую активность ТСБ в составе ПМС может быть связана с серьезными нарушениями в структуре ПМС, или ТСБ в их составе, в условиях хронического действия алкоголя.

Исследовано влияние тиаминтрифосфата на тиаминсвязывающую активность (ТСА) в препаратах плазматических мембран синаптосом (ПМС), изолированных из головного мозга крыс. Показано ингибирование тиаминтрифосфатом тиаминсвязывающей активности ПМС, которое носит конкурентный характер. В то же время тиамин в диапазоне концентраций 0,5 - 20 мкМ не оказывает ингибирующего действия на тиаминтрифосфатазную (ThTP-азную) активность, а, напротив, наблюдается ее активация с максимумом при концентрации 2,5 мкМ. Изучено влияние классических антагонистов тиамина (ампролиума, окситиамина и пиритиамина) на биологическую активность плазматических мембран, присущую тиаминсвязывающему протеину (ТСП). Полученные данные свидетельствуют о том, что активные центры на ПМС, отвечающие за ТСА и ThTP-азную активность, обладают различной чувствительностью к антагонистам тиамина. Полученные результаты дают основание предположить, что за специфическое связывание и гидролиз тиаминфосфатов в ТСП синаптических мембран отвечают различные активные центры.

Висвітлено Франкову рецепцію фольклористично-етнографічної спадщини З. Доленги-Ходаковського. Підкреслено, що автор "Студій над українськими народними піснями", не тільки систематично використовував рукописні матеріали польського фольклориста-аматора як ілюстративний матеріал у власних наукових розвідках, а й загалом високо оцінював невтомну збирацьку діяльність ученого, відзначав його сміливість та оригінальність під час коментування уснословесних зразків, особливо ж у праці "O Slowianszczyznie pred chrzescianstwem".

Проаналізовано Франкові оцінки наукової та літературної спадщини О. Бодянського. Відзначено високі атестації авторитетного славіста у літературознавчих студіях І. Франка. Увагу зосереджено на тому, як грунтовно осмислив львівський учений збірку О. Бодянського "Наські українські казки запорожця Іська Материнки".

Розглянуто питання розвитку франкознавства, європейської практики створення літературних персональних енциклопедій і створення "Франківської енциклопедії" зокрема. Вміщено статті про письменників, літературознавців, фольклористів, мовознавців, висвітлено їх зв'язок з І. Франком. Подано інформацію про літераторів XIX ст., які писали двома мовами (українською та польською), адже І. Франко видавав і досліджував переважно їх україномовні твори, розглядав їх у контексті українського літературного процесу, українсько-польських літературних, культурних та історичних відносин, обговорював мовні особливості їх україномовних творів, їх художній рівень, зв'язок з українським фольклором тощо. Комплексно розкрито творчі й особисті взаємини І. Франка з конкретною особою, зміст їх листування, суть відгуків один про одного, літературно-художні й естетичні зв'язки, наявність рукописів того чи іншого автора у Франковому архіві, книжок - у Франковій бібліотеці в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка.

Висвітлено різні аспекти наукової спадщини видатного українського історика, сходознавця, публіциста та громадсько-культурного діяча Я. Р. Дашкевича (1926 — 2010). Назву книги «На межі між Сходом і Заходом» обрано невипадково. Я. Дашкевич першим у національній науці в статті «Україна на межі між Сходом і Заходом (ХІV — ХVІІІ ст.)» (1991 р.) сформулював дослідницький концепт Великого кордону (цивілізаційної межі між Європою й Орієнтом), що в минулому проходив через Україну і суттєво вплинув на її історію та культуру. Вміщені дослідження з джерелознавства, історіографії та історії України новітньої доби. Розкрито різноманітність мистецтва вірмен в Україні. Описано окремі сторінки минулого українського Причорномор'я, зокрема Криму.

Зазначено статті, пошуковий потенціал яких спрямовано на стереометричне осмислення художньої та публіцистичної спадщини Євгена Маланюка. Висвітлено маловідомі сторінки життєвого шляху письменника, проаналізовано ідейно-естетичні первні його поетичної та публіцистичної творчості, окреслено комплекс актуальних проблем сучасного малюнкознавства.

Проаналізовано новелу В. Стефаника "Давня мелодія". Відзначено, що у цьому короткому творі у високомистецькій художній формі відтворено покутський сценарій колядування. Автор не тільки концептуально окреслив обрядову поведінку колядницької громади, а й інкрустував у твір уривки з окремих величальних колядок. У контексті фольклорно-етнографічного складника "Давньої мелодії" досліджено шлях Стефаникового наближення до пізнання духу Різдва. На підставі яскравих ілюстрацій з різдвяних пісень здійснено спробу з'ясувати, яким саме уснословесним контентом наснажувався письменник. Акцентовано на тому, що у новелі зображено своєрідний обряд ініціації, коли хлопчик-неофіт уперше запричастився архаїчною колядковою мелодією, увійшовши у храм національної тисячолітньої духовної традиції.

Проаналізовано оповідання Івана Франка "Під оборогом". З'ясовано генезу твору, встановлено ті чинники, що вплинули на його появу. Доведено, що вивершення художнього полотна стало наслідком успішної комбінації етнографічних, фольклорних та літературних матеріалів. Відгомін у творі знайшли свіжі відомості (зокрема про важливу господарську будівлю - оборіг), здобуті під час етнографічної експедиції на Бойківщину в серпні - вересні 1904 р.; уснословесні свідчення про "хмарників" - людей із надприродними здібностями, які можуть із допомогою слова й дії відвертати / розганяти "градові тучі"; літературні твори попередників (Михайло Петрушевич, Наталія Кобринська), де також здійснено спробу художньої рецепції "градобурської" теми.