Проведено дослідження щодо вивчення запліднення, дроблення та частоти виникнення вагітності після повторної інсемінації незапліднених ооцитів спермою чоловіка, що зберігалася за умовами гіпотермії. Наводиться клінічний випадок вагітності після перенесення в порожнину матки ембріонів, які утворилися в результаті реінсемінації. Проведені дослідження дають змогу вважати, що використання даного методу дозволить збільшити результативність програми екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11с3

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано випадок настання вагітності та пологів після переносу деконсервованих ембріонів людини, заморожених за повільною програмою з 1,2-пропандіолом і сахарозою.

Виявлено збільшення частоти виникнення багатоядерних бластомерів в ембріонах людини після кріоконсервування з 2,1 до 8,2 %. Показано, що кількість ядер у бластомерах чітко корелює з їх плоїдністю. Можливим механізмом поліплоїдизації бластомерів є злиття клітинних мембран з утворенням двох'ядерних бластомерів, або каріокінез за відсутності цитокінезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212-2

Рубрики:

Патологія плідного яйця і плода

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.110

Рубрики:

Яйцеклітина , її запліднення і розвиток. Розвиток плода і плідних оболонок

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11с13

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: криоконсервирование, эмбрионы человека, морфогенез
Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*60*33-636-601.2

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты криоконсервирования эмбрионов человека, находящихся на стадии зиготы. Изучено влияние морфологии пронуклеусов на выживаемость зигот после замораживания-оттаивания. Определена роль фаз клеточного цикла в эффективности криоконсервирования зигот.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.991

Рубрики:

Кріоконсервація

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель - изучить влияние гипотермического хранения на сохранность клеток гранулезы и кумулюса (КГК) яичников человека в условиях культивирования. Полученные результаты показали, что гипотермическое хранение КГК не влияет на морфологическую сохранность клеток в культуре, что согласуется с данными, полученными при трансплантации иммунодефицитным мышам жизнеспособного изолированного овариального кортекса и примордиальных фолликулов, которые хранились на льду в течение 4-х часов до подсадки [5]. Предположено, что высокий адаптационный потенциал и компенсаторно-приспособительная реакция данных клеток генетически детерминированы для защиты ооцита от неблагоприятных условий среды. Возможно, толерантность КГК к низким положительным температурам зависит от воздействия на организм гормональных препаратов, используемых для стимуляции суперовуляции. Показано, что гипотермическое хранение КГК в течение 24 ч не влияет на морфологическую сохранность единичных клеток и материнских фрагментов в условиях тканевой культуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.991 + Е0*333.11 с8

Рубрики:

Кріоконсервація

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54 + Е70*736.321*716-636-601.2

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У разі співкультивування з клітинами кумулюса та гранульози (КГК) створюється мікрооточення, яке може забезпечити нормальний ріст та розвиток доімплантаційних ембріонів людини in vitro. Визначення кількісного та якісного складу такого середовища має важливе значення під час створення систем культивування ембріонів людини in vitro. У роботі використовували ембріони людини п'ятої доби розвитку (стадія бластоцисти), моношарові культури свіжовиділених та кріоконсервованих КГК. Досліджено вплив культивування на моношаровій культурі свіжовиділених та кріоконсервованих КГК на морфокінетичні характеристики доімплантаційних ембріонів людини, одержаних in vitro, та амінокислотний профіль середовищ культивування. Встановлено, що кріоконсервування не впливає на здатність КГК підтримувати розвиток доімплантаційних ембріонів та покращує їх якість. Визначено відмінність амінокислотного складу стандартного середовища та середовищ співкультивування на моношарі нативної або кріоконсервованої культури кумулюса та гранульози. Присутність клітин КГК змінює біохімічний профіль середовища культивування за рахунок підвищення вмісту таких амінокислот, як триптофан, пролін, валін, орнітин та глутамін.

Надано аналіз динаміки клінічних та біохімічних показників крові коней різних вікових груп під впливом фізичного навантаження різноманітної інтенсивності та спрямованості. Визначено загальний стан, ємність аеробних і анаеробних систем енергозабезпечення та витривалість коней різного віку на кінець змагального періоду за показниками крові.

Використання методів кріобіології в репродуктивній медицині надає змогу успішно кріоконсервувати гамети та ембріони пацієнтів, які проходять курс лікування безпліддя. У науковій літературі описано підходи щодо кріоконсервування як ооцитів, так й ембріонів, але порівняльний аналіз ефективності використання цих програм відсутній. Проведено вивчення основних ембріологічних та клінічних показників (частота запліднення та формування бластоцист; середня кількість ембріонів для перенесення до порожнини матки пацієнтки; частота настання вагітності; частота імплантації; кількість багатоплідних вагітностей) ооцитів або ембріонів після кріоконсервування. Досліджували ооцити на стадії метафази II мейозу та ембріони людини 5-ї доби розвитку (стадія бластоцисти). Показано, що кріоконсервування ооцитів за допомогою методу вітрифікації не впливає на їх запліднюючу здатність, проте показник частоти формування бластоцист значуще нижчий, ніж у свіжовиділених ооцитів. Основні клінічні показники ефективності лікування співставні в групах із вітрифікацією ооцитів і ембріонів та в контролі. Доведено, що кріоконсервування ооцитів є альтернативою зберіганню ембріонів за умов низьких температур.

Реакції вільнорадикального окиснення ліпідів (ВОЛ) є необхідним етапом посттестикулярного дозрівання сперміїв. Підвищена інтенсивність ВОЛ у багатьох випадках є або причиною, або наслідком патологічних змін у клітинах. Оскільки кріоконсервування є невід'ємною частиною програм лікування безпліддя, доцільно оцінити окиснювально-відновлюваний рівень ліпідів сперміїв після заморожування-відігріву. Мета роботи - вивчення впливу факторів кріоконсервування на рівень перекисного окиснення ліпідів у сперміях за нормо- і патоспермії. Про інтенсивність процесів ВОЛ судили за активністю супероксиддисмутази (СОД), нагромадження ТБК-активних продуктів і загальної антиоксидантної активності (АОА) у сперматозоїдах досліджуваних груп. Концентрацію малонового діальдегіду (МДА) визначали за інтенсивністю забарвлення, що утворилася в ході реакції МДА і ТБК. Активність СОД визначали за відновленням барвника нітросинього тетразолію. Кріоконсервування сперміїв здійснювали з застосуванням двоетапного методу. Концентрація МДА була вищою в нативному еякуляті у випадку з олігоастенотератозооспермією (ОАТ) (9,7 +- 1,1 мкМоль/л) у порівнянні з нормоспермією (НС) (8,2 +- 0,6 мкМоль/л). Крім того, в досліджуваних групах після кріоконсервування спостерігалося підвищення концентрації МДА. За НС - (10,2 +- 0,9 мкМоль/л), а за ОАТ - (12,8 +- 1,2 мкМоль/л). Вміст СОД у нативному еякуляті з ОАТ (6,3 +- 0,4 у. о.) перевищував рівень за НС (4,5 +- 0,3 у. о.), а після кріоконсервування досліджуваний показник знижувався щодо кріоконсервованого еякуляту з НС. При цьому слід зазначити відсутність відмінностей вмісту СОД у нативному та кріоконсервованому eякуляті з НС. Рівень АОА у всіх нативних зразках не відрізнявся. Однак після кріоконсервування рівень АОА знижувався в 1,4 - 6 разів у випадках з НС та ОАТ відповідно. У результаті впливу факторів кріоконсервування на еякулят з ОАТ зростає рівень ПОЛ та знижується АОА, що необхідно враховувати у разі довгострокового зберігання зразків еякулятів пацієнтів і подальшої реабілітації зразків для використання у програмах лікування безпліддя за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій.

У зв'язку з тим, що зміни генетичного апарату сперміїв на рівні ДНК на сьогоднішній день є маловивченими, метою дослідження було визначити рівень фрагментації ДНК і його кореляцію з процесами апоптозу й перекисного окиснення ліпідів у сперматозоїдах людини у разі нормо- та патоспермії. Проведено аналіз фрагментації ДНК сперматозоїдів за допомогою методу SCD (sperm chromatin dispersion). Визначали концентрацію малонового діальдегіду, активність супероксиддисмутази, загальну антиоксидантну активність. За допомогою методу ФАКС-аналізу досліджено процеси апоптозу та некрозу. В епідидимальних сперматозоїдах показник фрагментації ДНК був достовірно нижчим, ніж в еякуляторних. Активність супероксиддисмутази та малонового діальдегіду була достовірно вищою у разі олігоастенотератозооспермії у порівнянні із нормозооспермією. При цьому виявлено тенденцію до зниження загальної антиоксидантної активності у порівнянні з нормозооспермією. Факт зростання рівня процесів перекисного окислення ліпідів, апоптозу і некрозу сперматозоїдів у разі олігоастенотератозооспермії надає змогу запропонувати використання епідидимальних сперміїв у програмах лікування безпліддя за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій.

Наведено результати досліджень з кріоконсервування гамет та ембріонів, які є основою для допоміжних репродуктивних технологій, що стрімко розвиваються протягом останнього десятиліття. Розкрито сучасний стан проблеми кріоконсервування репродуктивних клітин, визначено основні методи заморожування-відігріву, їх переваги та недоліки; з'ясовано фактори, які впливають на результативність кріоконсервування та безпеку цих процедур для нащадків. Основний акцент зроблено на вивченні впливу факторів кріоконсервування на морфофункціональні характеристики гамет та доімплантаційних ембріонів людини (у клінічній медицині та в експериментальних дослідженнях).