Висвітлено питання вчення про ландшафт, морфологію географічного ландшафту, його генезис і вік, їх систематику, а також питання структури, еволюції, динаміки, функціонування та стану природних територіальних комплексів, їх співвідношення з антропогенним фактором. Розглянуто аквальні ландшафтні системи морів і океанів.

Освещены вопросы учения о ландшафте, морфологии географического ландшафта, его генезисе и возрасте, систематике, а также вопросы структуры, эволюции, динамики, функционирования и состояния природных территориальных комплексов, их соотношения с антропогенным фактором. Рассмотрены аквальные ландшафтные системы морей и океанов.

Висвітлено головні етапи розвитку сучасної науки, методологію наукового пізнання в енергоінформаційних науках, описано їх специфіку. Розкрито сутність наукового пізнання, наведено класифікацію методів та критерії наукових досліджень в енергоінформаційних науках.

Освещены главные этапы развития современной науки, методология научного познания в энергоинформационных науках, описана их специфика. Раскрыта сущность научного познания, приведены классификация методов и критерии научных исследований в энергоинформационных науках.

Розкрито методичні та теоретичні засади конструктивного ландшафтознавства. Висвітлено історію його формування, питання сучасної парадигми та проблеми природокористування. Проаналізовано сучасну кризу в конструктивній географії, розглянуто загальні поняття та об'єкти дослідження даного наукового напрямку. Наведено опис антропогенних ландшафтів та антропогенних модифікацій природних ландшафтів. З'ясовано роль і місце флуктуацій у просторово-часовому функціонуванні ландшафтних систем і побудові відповідних конструктів. Досліджено просторово-часове функціонування територіальних систем. Представлено концепцію раціонального природокористування та сталого розвитку.

Раскрыты методические и теоретические основы конструктивного ландшафтоведения. Освещены история его формирования, вопросы современной парадигмы и проблемы природопользования. Проанализирован современный кризис в конструктивной географии, рассмотрены общие понятия и объекты исследования данного научного направления. Представлено описание антропогенных ландшафтов и антропогенных модификаций природных ландшафтов. Определены роль и место флуктуаций в пространственно-временном функционировании ландшафтных систем и построении соответствующих конструктов. Изучено пространственно-временное функционирование территориальных систем. Изложена концепция рационального природопользования и устойчивого развития.

Проаналізовано роль ландшафтознавства в системі природознавчих наук, некласичні та постнекласичні наукові напрями в ландшафтознавстві. Розкрито сутність ландшафтних систем, висвітлено концепції їх просторового виділення, наведено класифікації та описано структуру. Викладено концептуальні основи гірського ландшафтознавства, а також концепції аквального та антропогенного ландшафтознавства.

Проанализированы роль ландшафтоведения в системе природоведческих наук, неклассические и постнеклассические научные направления в ландшафтоведении. Раскрыта сущность ландшафтных систем, освещены концепции их пространственного выделения, приведены классификации и описана структура. Изложены концептуальные основы горного ландшафтоведения, а также концепции аквального и антропогенного ландшафтоведения.

Висвітлено теоретичні та методичні питання ландшафтно-екологічних експертиз, наведено новітні напрями та перспективи розвитку, проаналізовано проблеми практичної реалізації даного наукового напряму. Розкрито теоретичні аспекти оптимізації та конструктивного використання ландшафтних систем, встановлено закономірності формування їх рівноваги. Описано головні методи здійснення екологічного оцінювання, зокрема, оціночних спектрів, функціонального розсіювання, експертних оцінювань, поєднаного аналізу карт, метод Бателле, матрицю Леопольда.

Освещены теоретические и практические вопросы ландшафтно-экологических экспертиз, приведены новейшие направления и перспективы развития, проанализированы проблемы практической реализации данного научного направления. Раскрыты теоретические аспекты оптимизации и конструктивного использования ландшафтных систем, установлены закономерности формирования их равновесия. Описаны основные методы осуществления экологического оценивания, в частности, оценочных спектров, функционального рассеивания, экспертных оценок, объединенного анализа карт, метод Бателле, матрица Леопольда.

Показано, що синергетичні ідеї не тільки є можливими в експериментальному ландшафтознавстві та його теоретичних напрацюваннях, а абсолютно необхідними, без розробок яких ландшафтознавство може зупинитися у своєму розвитку. Висвітлено місце керування у структурній організації ландшафтних систем, описано їх нелінійну динаміку, ландшафтні особливості снігового покриву в межах ландшафтних фацій.

Показано, что синергетические идеи не только являются возможными в ландшафтоведении и его теоретических наработках, но и абсолютно необходимыми, без разработок которых ландшафтоведение может остановиться в своем развитии. Освещено место управления в структурной организации ландшафтных систем, описана их нелинейная динамика, ландшафтные особенности снегового покрова в пределах ландшафтных фаций.

Рассмотрены основные этапы развития ландшафтоведения в контексте применения конструктивного метода. Подчеркнуты преобладание описательного подхода, отсутствие целостности в исследовании ландшафтных систем, подмена конструктивизма его упрощенной формой - прикладным аспектом. Определены проблемы, требующие решения.

Проанализированы проблемы и механизмы возникновения экологических конфликтов, кризисов и катастроф. Показано, что глобальный экологический кризис может произойти только тогда, когда разрушатся механизмы природно-спонтанной гармонизации сложноорганизованной ландшафтной структуры планеты. В настоящее время кризис окружающей среды - пока еще только сигнал надвигающейся катастрофы, поскольку гармонизационно-котрольные механизмы еще действуют на всех уровнях иерархической организации ландшафтной сферы - от локальной до глобальной.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821(45УКР)

Рубрики:

Ландшафтознавство. Геоекологія. Геосистеми

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена розкриттю основних закономірностей організації найдрібніших ландшафтних систем - геотопів. Запропоновано нове трактування такого напрямку ландшафтознавства як топологія ландшафта. Виявлена оригінальна внутрішньотопічна структурна будова і показані механізми її просторово-часового формування. Встановлено, що в кожний конкретний проміжок часу топічні ландшафтні системи функціонують під постійним контролем свого ландшафтного оточення, яке не задає їм певного фізіономічного вигляду, але вимагає підтримувати з ним масенергетичний та інформаційний обмін в чітко визначеному діапазоні. Показано, що внутрішньотопічні структурні складові функціонують згідно принципу співвідношення, який регулює величини їх площ і просторове розташування. Запропоновані конструктивні варіанти антропогенного використання геотопів, які дозволяють реалізувати вимогу співтворчості людини з природою.

Розглянуто актуальні проблеми екології природних територіальних систем (ТС) - екологічного природознавчого напрямку, який пропонує зміну акцентів у вирішенні найрізноманітніших екологічних проблем з імперативного дослідження забруднення середовища на імператив дослідження та збереження системоформувальних зв'язків, а відтак механізмів, які забезпечують гармонізацію просторово-часової організації систем. Увагу приділено фазовій структурі розвитку еволюції та підфази процесу самоорганізації ТС, мультиструктурності та структурній ієрархії екологічних систем, виникненню та функціонуванню екологічно-дестабілізованих ТС.

Рассмотрены актуальные проблемы экологии природных территориальных систем (ТС) - экологического природоведческого направления, предлагающего изменение акцентов в решении разнообразных экологических проблем с императивного исследования загрязнения среды на императив исследования и сохранения системоформирующих связей, а следовательно механизмов, обеспечивающих гармонизацию пространственно-временной организации систем. Уделено внимание фазовой структуре развития эволюции и подфазы процесса самоорганизации ТС, мультиструктурности и структурной иерархии экологических систем, возникновению и функционированию экологически-дестабилизированных ТС.

Изложен анализ современного состояния и перспектив развития естественной географии. Показано, что в перспективе развитие географии параллельно с традиционными направлениями сконцентрируется на исследованиях закономерностей пространственно-временной организации территориальных систем. Качественное усложнение предмета исследования повлечет за собой соответственное усложнение экспериментального и аналитического блоков исследований. Для этого необходима эволюция мышления географа, в частности переход от описательности к исследованию причинности, а также к исследованию различных полей, научно обоснованной оптимизации отношений с природой.

Мета дослідження - аналіз закономірностей просторової мінливості різноманітних даних на ландшафтно-картографічній основі. Узагальнено досвід інтерпретації будь-яких даних на ландшафтно-картографічній основі. Показано, що традиційний метод, за якого інтерпретація даних здійснюється за видовою однорідністю ландшафтних систем, характеризується слабкою ймовірністю, оскільки головним чинником однорідності є взаємоузгодження міжструктурних і міжсистемних відносин. При цьому вибір ландшафтно-морфологічного рівня інтерпретації даних контролюється конкретними потребами практичних і наукових замовлень.

Висвітлено результати геоекологічних досліджень регіонів України та суміжних країн в умовах сталого розвитку. Обгрунтовано актуальні проблеми біологічних, географічних, сільськогосподарських, технічних наук у сфері збалансованого природокористування. Розглянуто питання екологічної та природничої освіти. Запропоновано класифікації озер Українського Полісся за площею, максимальною та середньою глибиною, об'ємом водної маси, ступенем відкритості. Висвітлено актуальність геоінформаційного картографування показників нормативного грошового оцінювання земель сільськогосподарського призначення і вартості земельних ділянок у населених пунктах і засади створення Атласу вартості земель України. Розглянуто сукупність геоекологічних проблем і показано їх специфіку щодо України.

Проаналізовано взаємозв'язок теоретичної та методологічної складової з аналізом середовища та екологічних станів ландшафтних систем. Показано в якій закономірній послідовності доцільно використовувати відповідні концептуальні положення. Обгрунтовано доцільність застосування такого поняття як "екологічна активність систем".

Всебічно розглянуто гіпотетичні залежності програмованості організованості природних систем Всесвіту. Показано їх взаємозалежний розвиток, забезпечення узгодженості й стабільності між ними. Доведено їх синергетичну цілеспрямованість і системну впорядкованість на кожному етапі розвитку.

Мета роботи - з'ясувати особливості формування, сучасної структури, перспектив розвитку регіональної екомережі Волинської області, обгрунтуваи заходи щодо оптимізації її територіальної організації. Застосовано методи порівняльно-географічного аналізу, картографічного моделювання, статистичний. Охарактеризовано усі наявні природоохоронні мережі області: території та об'єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя Рамсарського переліку, особливо важливі природоохоронні території мережі Емеральд, регіональну екомережу, подано розроблену авторами схему регіональної екомережі, визначено проблеми її функціонування. Особливості розвитку природно-заповідного фонду, обгрунтування структурно-функціональних елементів регіональної екомережі розглянуто із врахуванням їх ієрархічності й ландшафтної репрезентативності. Обгрунтовано необхідність подальших фізико-географічних досліджень регіональних природоохоронних мереж з метою оптимізації ландшафтно-екологічної організації території.

У монографії всебічно розглянуто головні залежності організованості природних територіальних організацій. Показано їх відмінність й індивідуальність у трактуваннях, функціонуванні та розвитку. Доведено їх синергетичну цілеспрямованість і системну впорядкованість на кожному етапі розвитку.