Обгрунтовано гіпотетичну модель професійного потенціалу сучасного директора школи, яка передбачає комплекс загальнопрофесійних і спеціальних умінь, здатність до творчості та психологічну готовність до професійної управлінської діяльності, розкрито суть вимог до керування, розроблено критерії та рівні сформованості професійних умінь директора загальноосвітньої школи. Визначено систему концептуальних положень та чинники розвитку професійних умінь директора школи (оптимізація процесу навчання на базі прогностично змодельованих мети, змісту та засобів їх реалізації; розвиток соціально значущих і особистісно ціннісних мотивів, психологічної готовності та емоційне стимулювання слухачів; раціональне поєднання індивідуальних, групових і колективних форм роботи, використання інтерактивних методів навчання, корекційна робота за результатами педагогічного моніторингу).

Обгрунтовано гіпотетичну модель професійного потенціалу сучасного директора школи, яка передбачає комплекс загальнопрофесійних і спеціальних умінь, здатність до творчості та психологічну готовність до професійної управлінської діяльності. Розкрито суть вимог до управління, розроблено критерії та рівні сформованості професійних умінь директора загальноосвітньої школи. Показано, що розвиток професійних умінь керівника, розкриття його творчого професійного потенціалу - взаємозалежні процеси, що сприяють високому кінцевому результату шляхом якісної організації курсового навчання. Визначено систему концептуальних положень та чинники розвитку професійних умінь керівників шкіл. У ході експерименту обгрунтовано та перевірено ефективність створеної дидактичної моделі, яка складається зі змістового, процесуального та управлінського блоків. Експериментально доведено ефективність створених організаційно-педагогічних умов розвитку професійних умінь директора школи (оптимізації процесу навчання на підставі прогностично змодельованих мети, змісту та засобів їх реалізації; розвитку соціально значущих і особистісно ціннісних мотивів, психологічної готовності та емоційного стимулювання слухачів; раціонального поєднання індивідуальних, групових і колективних форм роботи, використання інтерактивних методів навчання, корекційної роботи за результатами педагогічного моніторингу).

Підкреслено, що комплекс умінь керівника сучасної школи, який формується в системі курсового навчання, може кардинально відрізнятися від умінь, що мають розвиватися на рівні школи. Викладено основну ідею концепції представленої моделі - удосконалення особистості управління, його професійного, управлінського, особистого досвіду, розкриття творчого потенціалу. Наголошено на особливому значенні діагностики рівнів сформованості професійних знань та особистих якостей керівника - тобто на чіткому уявленні всіх учасників курсового навчання про рівні професійної компетенції та особистісні можливості слухачів у своєму вдосконаленні. В результаті дослідження 2000 - 2002 рр. обгрунтовано твердження про зв'язок удосконалення професійних умінь директора з реалізацією його професійного творчого потенціалу. На основі узагальнення теоретичних матеріалів визначено п'ять етапів формування професійних вмінь. Розроблено модель творчого професійного потенціалу директора сучасної школи. Розкрито складову - творчі здібності, яка включає: креативність, інтуїцію, образне, асоціативне, дивергентне мислення та інтелектуальну активність. Акцентовано увагу на характеристиці складової - комплексі професійних вмінь, який включає, зокрема професійні, теоретичні та методичні вміння, практичний досвід тощо. Проаналізовано складову творчого професійного потенціалу - психологічну готовність до професійної діяльності, а саме: сформованість ієрархії соціально-значущих орієнтацій; пізнавальний інтерес; спрямованість на творчість.

Здійснено теоретичний аналіз проблеми менеджменту знань з позицій інформаційного та персоніфікованого підходів, обгрунтовано педагогічні умови застосування сучасної концепції менеджменту знань в освітньому просторі вищої педагогічної школи в контексті переосмислення основ менеджменту знань: знання - організація процесу надбання знань - функції суб'єктів освітнього процесу - результати і методи їх досягнення. Зазначено актуальність переходу функції викладача як менеджера в освітньому процесі у функцію коуча, пріоритетним напрямком роботи якого стає стимулювання самоосвіти студента. Сформульовано умови ефективної реалізації концепції переходу від менеджменту до самоменеджменту, яка включає методологічні принципи, розгляд освітнього процесу як процесу нелінійної взаємодії його учасників, наукове обгрунтування логіки реалізації освітнього процесу.

Осуществлен теоретический анализ проблемы менеджмента знаний с позиций информационного и персонифицированного подходов, обоснованы педагогические условия применения современной концепции менеджмента знаний в образовательном пространстве высшей педагогической школы в контексте переосмысления основ менеджмента знаний: знание - организация процесса приобретения знаний - функции субъектов образовательного процесса - результаты и методы их достижения. Указана актуальность перехода функции преподавателя как менеджера в образовательном процессе в функцию коуча, приоритетным направлением работы которого является стимулирование самообразования студента. Сформулированы условия эффективной реализации концепции перехода от менеджмента до самоменеджмента, которая включает методологические принципы, рассмотрение образовательного процесса как процесса нелинейного взаимодействия его участников, научное обоснование логики реализации образовательного процесса.

The article substantiates terms of introducing the concept of knowledge management into the practice of professional training of future teachers' at higher school.

Розкрито необхідність оптимального використання комп'ютерних засобів навчання під час самоосвіти студентів як педагогічної умови удосконалення якості підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності. Обгрунтовано технологію "Портфоліо" для самоосвітньої діяльності студентів.

Обгрунтовано необхідність упровадження методів активного навчання студентів у практику організації самостійної роботи. Доведено раціональність використання телекомунікаційних проектів та методу Веб-квестів у самостійному навчанні студентів-магістрантів.

Проаналізовано особливості застосування ІКТ у професійній підготовці фахівців педагогічних спеціальностей. Розглянуто інформаційно-комунікаційні технології за сучасних умов як важливіший компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання.

Проанализированы особенности применения ИКТ в профессиональной подготовке специалистов педагогических специальностей. Рассмотрены информационно-коммуникационные технологии в современных условиях как важнейший компонент общего образования, играющий большую роль в решении приоритетных задач обучения и воспитания.

Analyzes the features of applying ICT in the training of specialists teaching professions. Information and communication technologies in modern conditions are considered as important component of general education, which plays an important role in addressing the priorities of training and education.

Розглянуто коло проблем контролю у навчально-виховного процесу вищої школи. Наведено теоретичний аналіз коректувального контролю у ВНЗ як необхідної складової визначення якості навченості студентів.

Исследованы проблемы контроля в учебно-воспитательном процессе высшей школы. Приведены результаты теоретического анализа коррекционного контроля в ВУЗ как необходимой составляющей определения качества сформированности знаний студентов.

Substantiate control problems in the educational process of higher education is proposed.The results of the theoretical analysis of correctional supervision as a necessary component of determining the quality of training of students are offered.

Практика использования средств информационных технологий, что сложилась в образовательном процессе, допускает их конструирование во время изучения любой дисциплины учебного плана подготовки студентов. Решающим фактором успешного внедрения информационных технологий в учебный процесс является готовность и способность преподавателей овладеть средствами информационных технологий и предложить новые методики с использованием этих средств. Наведены аргументы, которые обосновывают необходимость переосмысления проблемы как выбора, так и рациональности использования информационных образовательных технологий в практике профессионального обучения; обосновываются необходимые педагогические условия их применения, среди которых описывается пошаговая модель внедрения в практику обучения будущих учителей начальной школы. В частности, инициирование, анализ и оценка, выбор технологии (или создание авторской технологии), проектирование интеграции избранной технологии в учебный процесс, реализация проекта, адаптация и мониторинг, оценка реализации, перспективность использования, что предусматривает четкую систему управления. Обоснован тот факт, что применение компьютерных технологий требует пересмотра форм и методов учебной деятельности, что, в свою очередь, повышает активность, ведет к перестройке процесса профессиональной подготовки с учетом повышения уровня самостоятельности учебной, познавательной деятельности, конкурентоспособности студентов. Выдвинуто предположение, что без перегрузок можно интенсифицировать процесс профессиональной подготовки, благодаря рациональному использованию компьютерных технологий.

Обґрунтовується комплекс організаційних умов педагогічного проектування в системі навчання майбутніх педагогів. Розглянуто реформування освітнього процесу, який залежить від актуалізації свідомого ефективного оволодіння викладачами вищої школи методологією педагогічного проектування як феномену повноцінного науково-дослідного акту,що передбачає вивчення соціально-педагогічних закономірностей, використання комплексу дослідницьких процедур, створення соціально-педагогічних умов для успішної реалізації проекту.

Обоснован комплекс организационных условий педагогического проектирования в системе обучения будущих педагогов. Реформирование образовательного процесса зависит от актуализации сознательного эффективного овладения преподавателями высшей школы методологии педагогического проектирования, которое рассматривается как феномен полноценного научно-исследовательского акта, предусматривающего изучение социально-педагогических закономерностей, использование комплекса исследовательских процедур, создания социально-педагогических условий для успешной реализации проекта.

The complex organizational conditions of pedagogical design in the education of future teachers justified. Reform of the educational process depends on the actualization conscious effectively mastering the teachers of the higher school of pedagogical methodology design, which is considered by as the phenomenon of a full-fledged research of the act that provides for the study of social-pedagogical patterns, the use of a complex research procedures, the creation of socio-pedagogical conditions for successful implementation of the project.

Розглянуто проблему формування толерантності, що передбачає створення умов придбання певних властивостей і якостей особистості. Такі умови грунтуються на педагогічній культурі викладачів, які здатні спрямовувати освітній процес на розкриття самоцінності людини, пріоритетності розвитку особистості, яка володіє почуттям власної гідності, внутрішньої свободи та відповідальності, інтересу до різних точок зору, думок, переконань, способів рішень. Складовою толерантності є комунікативна толерантність, що постає головною якістю особистості та виявляється в терпимості, безконфліктності. Розглянуто вплив комунікативної толерантності на професійне становлення студента.