Проаналізовано результати обстеження і лікування хворих з пухлинами надниркових залоз. Вивчено зміни сироваткових рівнів інтерлейкіну 17 і міжклітинної молекули адгезії-1 у залежності від методу хірургічного втручання. Показано, що ендоскопічні втручання, мають перевагу над традиційними, оскільки зменшують вияви післяопераційного стресу.

Проанализированы результаты обследования и лечения больных с опухолями надпочечников. Изучены изменения сывороточного уровня интерлейкина 17 и межклеточных молекул адгезии-1 в зависимости от метода хирургического лечения. Показано, что эндоскопические вмешательства имеют преимущество над традиционными, поскольку уменьшают проявления послеоперационного стресса.

Проаналізовано результати внутрішньоартеріального введення антибіотиків й інгібіторів протеаз у комплексному лікуванні хворих на гострий некротичний панкреатит. Це зменшує або стабілізує поширеність некротичних змін у підшлунковій залозі і парапанкреатичних зонах, є ефективним методом профілактики гнійно-септичних ускладнень гострого панкреатиту, що дозволяє зменшити кількість і обсяг операційних втручань.

Проанализированы результаты внутриартериального введения антибиотиков и ингибиторов протеаз в комплексном лечении больных острым некротическим панкреатитом. Это уменьшает или стабилизирует распространенность некротических изменений в поджелудочной железе и парапанкреатических зонах, является эффективным методом профилактики гнойно-септических осложнений острого панкреатита, что позволяет уменьшить количество и объем операционных вмешательств.

Сироваткові рівні інтерлейкіну (ІЛ) 17 визначено у 19-ти пацієнтів після ендоскопічної та у 22-х хворих після традиційної "відкритої" адреналектомії. У післяопераційному періоді у всіх хворих підтверджено зростання кількості лейкоцитів, нейтрофільних лейкоцитів і лімфоцитів у периферичній крові, що чітко корелює зі змінами концентрації ІЛ-17. За даних умов найбільше зростання вмісту ІЛ-17 відзначено у пацієнтів після "відкритої" адреналектомії. Таким чином, ендоскопічна адреналектомія супроводжується меншими імунологічними зрушеннями, у порівнянні з традиційними методами хірургічного лікування.

Сывороточные уровни интерлейкина (ИЛ) 17 определены у 19-ти пациентов после эндоскопической и у 22-х больных после традиционой "открытой" адреналэктоми. В послеоперационном периоде у всех больных подтверждено увеличение количества лейкоцитов, нейтрофильных лейкоцитов и лимфоцитов в периферической крови, что четко корелирует с изменениями концентраций ИЛ-17. При этом наибольшее увеличение содержания ИЛ-17 отмечено у больных после "открытой" адреналэктомии. Таким образом, эндоскопическая адреналэктомия сопровождается меньшим иммунологическим сдвигом, сравнительно с традиционными методами хирургического лечения.

Проаналізовано результати обстеження і лікування хворих на гострий панкреатит (ГП). Висвітлено роль цитокінів у патогенезі гострого панкреатиту. Основою лікування хворих на ГП є комплексна інтенсивна консервативна терапія, тривалість і обсяг якої залежить від особливостей патогенезу захворювання. Оптимізована лікувальна тактика у хворих на ГП із важким перебігом дозволила зменшити загальну летальність від 25,2 % до 10,6 %.

Проанализированы результаты обследования и лечения больных с острым панкреатитом. Освещена роль цитокинов в патогенезе острого панкреатита. Основой лечения больных с ОП является комплексная интенсивная консервативная терапия, продолжительность и объем которой зависят от особенностей патогенеза заболевания. Оптимизированная лечебная тактика у больных ОП с тяжелым протеканием позволила уменьшить общую смертность с 25,2 % до 10,6 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436-5

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-2

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено ретроспективний аналіз прогностичної значущості різних показників щодо виникнення гнійних ускладнень гострого панкреатиту (ГП). Установлено, що активність мієлопероксидази та вміст інтерлейкіну - 8 (ІЛ - 8) найчіткіше корелюють з частотою виникнення гнійних ускладнень ГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано внутрішньоартеріальне застосування антибіотиків у комплексному лікуванні хворих на гострий некротичний панкреатит. Внутрішньоартеріальне введення гатифлоксацину (Тебрису, виробництва компанії Mili Healthcare) та карбапенемів зменшує рівень контамінації вогнищ панкреонекрозу, що покращує результати лікування.

Проаналізовано результати вивчення вмісту активованого протеїну C, міжклітинних молекул адгезії-1 (Intercellular Adhesion Molecule-1 (ICAM-1)) та інтерлейкіну (ІЛ)-18 у хворих на гострий панкреатит. На момент госпіталізації пацієнтів відзначено збільшення концентрації ІЛ-18, ICAM-1 і зниження рівня активованого протеїну С. Протягом усього періоду спостереження відзначали чіткий прямий кореляційний зв'язок між рівнем у сироватці ІЛ-18, ICAM-1 і гематокритом та обернений - між концентрацією цих медіаторів і вмістом активованого протеїну C.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11 + Р457.465.510.14

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічного дослідження вмісту цитокінів (інтерлейкінів (ІЛ) 1 beta, 6, 8, 10, фактора некрозу пухлин (ФНП) alpha, антагоніста рецепторів інтерлейкіну 1), трипсиноген-активуючого пептиду (ТАП) і мієлопероксидази (МПО) у крові хворих на гострий панкреатит різного ступеня важкості. Доведено, що найвищі концентрації прозапальних цитокінів, трипсиногенактивуючого пептиду та мієлопероксидази притаманні важкому перебігові захворювання з недостатністю компенсаційної протизапальної відповіді, а рівні в сироватці крові ІЛ-1 beta і ФНП-alpha корелюють із розвитком синдрому поліорганної недостатності. Встановлено, що серед медіаторів запальної відповіді найбільшу цінність на ранніх стадіях захворювання для прогнозування перебігу ГП має ТАП, а рівні ІЛ-8 і МПО у сироватці крові - на пізніших стадіях захворювання для прогнозування гнійно-септичних ускладнень. Нові уявлення про патогенез ГП дозволили опрацювати принципи раціональної консервативної терапії. Вперше показано, що застосування комплексної патогенетично обгрунтованої терапії ГП з використанням препаратів із вираженою антицитокіновою дією знижує рівень циркулюючих запальних цитокінів, інгібує їх системні ефекти і, відповідно, знижує рівень важкості синдрому поліорганної недостатності. На підставі комплексної оцінки клінічних ознак, рівнів медіаторів запальної відповіді визначено показання, терміни й обсяг хірургічного втручання у хворих із некротичною формою панкреатиту.

Показано становлення та розвиток медицини, зокрема хірургії, від часів Київської Русі до сьогодення, включаючи довоєнні роки (до 1941 р.), і стан хірургії дитячого віку на окупованій території, розвиток хірургії дитячого віку в післявоєнні та радянські часи та роки незалежності України. Акцентовано увагу на участі лікарів-дитячих хірургів України в гуманітарних місіях у світі та перспективах розвитку хірургії дитячого віку України. Подано інформацію про видатних постатей України, які зробили значний внесок у розвиток хірургії дитячого віку всіх напрямків та всіх часів, зокрема княжну Зою-Євпраксію Мстиславівну, М. І. Пирогова, В. Ф. Войно-Ясенецького, І. В. Буяльського, М. В. Скліфосовського, М. М. Волковича, Г. А. Баїрова та ін. Висвітлено становлення, розвиток та досягнення провідних інститутів МОЗ України й академічних установ НАМН України з надання спеціалізованої допомоги дітям з хірургічною патологією різних напрямків діяльності, зокрема, травматологічної й ортопедичної, урологічної, онкологічної, отоларингологічної, торакальної, кардіохірургічної. Викладено історію відкриття, становлення та розвитку наукових інститутів і медичних ВНЗ в АР Крим та областях України. Розглянуто досягнення хірургів дитячого віку України Ч талановитих керівників галузі та підрозділів, науковців, які зробили значний внесок у розвиток і популяризацію наукових досягнень у медицині, зокрема М. М. Амосова (1913 - 2002), О. М. Авілової, М. Л. Дмитрієва, М. Б. Сітковського, М. Л. Куща та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1 + Р733.457.445.23-86

Рубрики:

Апендицит у дітей

Операції на кишечнику у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури про частоту виявлення абсцесів печінки у дітей, їх діагностику та вибір методу лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.301.1 + Р733.445.23-86

Рубрики:

Апендицит у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Від часу першого вдалої одноетапної операції з приводу атрезії стравоходу та трахеостравохідної нориці, виконаної в 1941 році хірургом Камероном Хайтом, відбувся вагомий прогрес. Як у загальній, так і в дитячій хірургії малоінвазивні втручання поступово набувають усе ширшого застосування. Наведено власний приклад першого хірургічного втручання у новонародженого з атрезією стравоходу з застосуванням торакоскопії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.465.305.0-5

Рубрики:

Вади розвитку кишок і пупково-кишкового ходу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24339 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні відомості про патогенез некротичного ентероколіту. Серед багатьох чинників, залучених до патогенезу некротичного ентероколіту, виокремлено найсуттєвіші, які мають найвагоміше значення у виникненні та в подальшому розвитку захворювання. До цих чинників зараховують епітеліальний бар'єр кишок, кишкову мікрофлору, Toll-подібні рецептори, оксид азоту та порушення мікроциркуляції. Під впливом перинатальних чинників природні мікроорганізми долають ушкоджений епітеліальний бар'єр кишок і стимулюють локальні імуноцити, котрі секретують прозапальні медіатори, зокрема цитокіни, хемокіни та оксид азоту. Ці медіатори зумовлюють подальше ушкодження інтестинального бар'єра та посилення транслокації бактерій. Як наслідок формується хибне коло: бактерійна інвазія, імунне активування, неконтрольоване запалення, що зумовлює некроз або перфорацію кишки, тяжкий сепсис і шок.

Мета роботи - узагальнити власний досвід використання ультрасонографії в дітей із гострим апендицитом (ГА). З метою диференційної діагностики та уточнення діагнозу ультрасонографію проведено у 248 дітей. Її виконано на апараті Voluson 730 Pro (General Electric, Австрія) з використанням 7 - 12 МГц лінійних датчиків. За результатами дослідження під час ультрасонографії червоподібний відросток вдалося чітко візуалізувати у 117 (47,2 %) пацієнтів. Ультрасонографічні критерії ГА: збільшення зовнішнього максимального діаметра (понад 6 мм) і максимальної товщини стінки (понад 3,5 мм), наявність рідини у просвіті відростка, неможливість дозованої компресії відростка, наявність запальних змін жирової навколокишкової клітковини і збільшених лімфатичних вузлів у правій клубовій ділянці, а також виявлення випоту навколо сліпої кишки або у порожнині малого таза. Висновки: у дітей із сумнівною клінікою ГА ультрасонографія - це достатньо ефективний метод диференційної діагностики, який у 15,7 % дітей надав змогу уникнути хірургічного втручання.