Викладено методи підготовки діагностичної інформації, зокрема, складання тестів ручним способом та з використанням ПЕОМ, моделювання в задачах тестового контролю. Розглянуто питання реалізації тестового контролю цифрових схем, запам'ятовувальних пристроїв цифрових систем. Описано послідовні сигнатурні аналізатори, а також наведено схеми паралельних сигнатурних аналізаторів.

Проаналізовано сучасні методи діагностування цифрових пристроїв щодо їх ефективності та можливого внесення вторинних дефектів. На базі розробленої моделі теплофізичних процесів під час тестового покомпонентного діагностування цифрових пристроїв запропоновано методику автоматизованого пошуку умов їх бездефектного діагностування. Розглянуто питання декомпозиційного подання цифрових пристроїв. Представлено стратегії формування їх компонентних структур на базі lambda-розбиття та за умов конструктивних обмежень.

Наведено класифікацію операційних систем. Висвітлено особливості алгоритмів керування ресурсами. Описано загальну модель файлової системи. Розкрито структуру мережної операційної системи. Проаналізовано сучасні концепції та технології проектування операційних систем.

Приведена классификация операционных систем. Освещены особенности алгоритмов управления ресурсами. Описана общая модель файловой системы. Раскрыта структура сетевой операционной системы. Проанализированы современные концепции и технологии проектирования операционных систем.

Викладено теоретичні засади технічного діагностування електронних і обчислювальних пристроїв, описано моделі об'єктів. Розглянуто методи побудови тестів, а також питання контролю передавання даних з використанням кодування.

Изложены теоретические основы технического диагностирования электронных и вычислительных приборов, описаны модели объектов. Рассмотрены методы структуры тестов, а также вопросы контроля передачи данных с использованием кодирования.

Висвітлено теоретичні основи технічного діагностування електронних і обчислювальних пристроїв. Розкрито суть основних понять з діагностування цифрових пристроїв. Увагу приділено моделям об'єктів і несправностей, оцінюванню повноти та ймовірності контролю, якісних показників діагностування, пошуку несправностей, сигналам у цифрових схемах. Запропоновано методи побудови тестів, покомпонентного діагностування. Висвітлено особливості використання кодування для контролю передавання інформації.

Освещены теоретические основы технического диагностирования электронных и вычислительных устройств. Раскрыта сущность основных понятий диагностирования цифровых устройств. Внимание уделено моделям объектов и неисправностей, оцениванию полноты и вероятности контроля, качественных показателей диагностирования, поиску неисправностей, сигналам в цифровых схемах. Предложены методы построения тестов, покомпонентного диагностирования. Освещены особенности использования кодирования для контроля передачи информации.

Розроблено методи й алгоритми формування компопідходу стосовно систем цифрових об'єктів на основі композиційно-декомвозиційного підходу стосовно систем покомпонентного тестового пошуку несправностей. Для формалізації процесу формування підмножин компонентів, що ефективно покривають вихідну множину елементів об'єктів досліджень, використовується апарат теорії графів, а також мережі моделі. Одержано основні числові характеристики та розроблено методику моделювання компонентних структур. Запропоновано методи й алгоритми швидкого тестування цифрових пристроїв на базі формування штучних фрагментів схем: паралельних, послідовних структур, а також фрагментів, які генерують сигнали. Це досягається завдяки введенню у схеми цифрових об'єктів додаткових тимчасових каналів передачі тестових сигналів тільки на період проведення тестових експериментів. Розроблено методику коригування програм тестування компонентів з урахуванням структурних особливостей їх комутації, а також теплофізичних характеристик реалізації векторів тестових сигналів у внутрішні вузли об'єктів досліджень.

Проаналізовано основні характеристики надійності транспортної мережі, інфраструктура якої заснована на технології SDH. Підвищення надійності існуючого SDH-кільця досягається за рахунок застосування фрагментованих дубльованих кільцевих структур з використанням оптичних обхідних перемикачів.

Розглянуто метод декомпозиційного представлення цифрових пристроїв шляхом формування кільцевих структур. Даний підхід базується на способі внесення в об'єкти послідовностей додаткових каналів передачі текстової інформації, що досягається тимчасовою зміною внутрішніх зв'язків пристроїв. Запропоновано метод синтезу фрагментів схем, що генерують, який дозволяє прискорити процедури діагностування цифрових схем.

Розглянуто питання формалізації процесів побудови компонентних структур для систем внутрішньосхемного діагностування цифрових пристроїв. Запропоновано алгоритмічні основи моделювання подібними структурами на підставі введених критеріїв формування компонентних відносин.

Зазначено, що впровадження в інженерну практику методів автоматизації схемотехнічного проектування дозволяє перейти від макетування апаратури до її моделювання на персональному комп'ютері за допомогою відповідного програмного забезпечення. Розглянуто практичні аспекти схемотехнічного проектування мікропроцесорних систем у напрямку інформаційної безпеки на базі програмного середовища Proteus VSM.

Проаналізовано особливості формування компонентних структур на основі міжфрагментних відносин схем цифрових пристроїв (ЦП). З'ясовано, що в процесі побудови підсхем тестування спостерігаються випадки наявності елементів з незадіяними зв'язками. Такі ситуації змушують прийняти рішення про повторне формування компонентів або включення таких елементів до складу кінцевої структури розбиття схеми ЦП. Розглянуто властивості гіперграфів, як моделей компонентних структур, розроблено механізми інтеграції (деінтеграції) елементів з незадіяними зв'язками до складу кінцевої структури тестування. Запропоновано критерії оцінки таких можливостей для формування підструктур схем ЦП.

Зазначено, що метою посібника є спроба наблизити теоретичні аспекти теорії інформації та кодування до їх практичного використання в розробках програмних засобів для збирання, передачі й обробки інформації, надати можливість студентам і фахівцям досконало розібратися у процесах кодування та стиснення повідомлень, засвоїти основні положення оцінювання кількості інформації, яка міститься у повідомленнях, що передаються та зберігаються. Викладено основні поняття й означення теорії інформації, наведено загальні характеристики сигналів, особливості спектрального зображення періодичних сигналів. Описано способи вимірювання інформації. Наведено спектральні характеристики процесу дискретизації. Увагу приділено методам перетворення інформації, принципам демодуляції сигналів, методам завадостійкого та канального кодування.