За даними аналізу наукової літератури визначено основні напрями досліджень роду Anemone L. та їх становлення в історичному аспекті. Показано, що питання інтродукції видів цього роду та їх комплексне вивчення в культурі є ключовими для вирішення низки проблем щодо місця цих рослин у сучасному вітчизняному садівництві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.922.1 Ran*852.121.41(4УКР) + П27-455(4УКР)

Рубрики:

Ranunculales (Berberidales)

Декоративне садівництво й озеленення

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.3-26

Рубрики:

Цибулинні та бульбові декоративні рослини

Шифр НБУВ: РА388903 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-2 + Е522.922.1 Ran*85

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Ranunculales (Berberidales)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що в екологічних умовах України існує Х-вірус хости. Методом ЗТ-ПЛР проведено його виділення, очистку та одержано специфічну діагностичну сироватку. Обгрунтовано необхідність обмеження передачі цього патогену (у 2013 р. вірус занесено в реєстр очікування на включення до переліку карантинних збудників Європейської асоціації із захисту рослин - EPPO) у спосіб ранньої діагностики та перевірки посадкового матеріалу.

Наведено результати багаторічних досліджень особливостей насінного та вегетативного розмноження за умов культури рослин 6-ти видів роду Anemone L., які мають різні життєві форми та є перспективними для використання в озелененні населених пунктів Полісся та Лісостепу України. Встановлено, що онтоморфогенез монокарпічних пагонів A. canadensis, A. cylindrica, A. hupehensis, A. multifida, A. rivularis, A. sylvestris завершується стабільним плодоношенням. Рослини характеризуються високим - 82 - 98 % (A. canadensis, A. cylindrica, A. hupehensis, A. multifida) та середнім - 51 % (A. rivularis) рівнем реалізації насінної продуктивності, за винятком A. sylvestris (7,5 %). Фактична насінна продуктивність становить від 302,4 г/рослину (A. cylindrica) до 1,5 г/рослину (A. sylvestris). Показники якості насінного матеріалу є високими, рідше - задовільними. Коефіцієнт штучного вегетативного розмноження рослин досліджуваних видів варіює у широкому діапазоні (від 2-х до 620-ти одиниць) і залежить від виду та віку рослин, способу їх поділу. Із 4-х вивчених прийомів (живцювання вегетативними розетковими пагонами з частиною кореневища, кореневими живцями, поділом кореневища, кореневими паростками) для всіх видів, крім стрижнекореневої A. rivularis, домінуюче або близьке до такого значення має розмноження кореневими живцями, ефективність якого у 10 - 20 разів перевищує відповідні показники для інших способів штучного вегетативного розмноження. У A. canadensis продуктивним є також розмноження кореневими паростками.

Мета дослідження - вивчити онтоморфогенез і морфологічні ознаки видів роду Primula L., інтродукованих у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, та міжвидових гібридів власної селекції у зв'язку з їх великою перспективністю для декоративного садівництва за умов Лісостепу України. Матеріалом досліджень слугували насіння і рослини інтродуцентів (P. denticulaia Sm., P. saxatilis Kom., P. veris L., P. vulgaris Huds., P. woronowii Losinsk.) та міжвидові гібриди власної селекції групи P. Pruhonicensis Hybrids. Періодизацію онтогенезу та виділення якісних показників для встановлення вікових станів рослин здійснювали на основі морфологічного аналізу згідно з методичними вказівками І. П. Ігнатьєвої та розробками О. О. Уранова. Життєві форми рослин визначали за класифікаціями І. Г. Серебрякова і К. Раункієра. Морфологічні описи проводили відповідно до атласів описової морфології вищих рослин З. Т. Артюшенко, М. Е. Кірпічникова та О. О. Федорова. Досліджено особливості індивідуального росту і розвитку п'яти видів та міжвидових гібридів власної селекції у культурі за умов північного Лісостепу України. Маса 1000 насінин залежно від таксона становила від 0,05 до 1,23 г, схожість - від 51,6 до 98,6 %. За перший рік вегетації особини проходять вікові стани від проростка до віргінільного, у віргінільному стані особини зимують і перебувають протягом другого року вегетації, навесні третього року досягають генеративного періоду. На 6 - 8-й рік вегетації з'являються перші ознаки відмирання кореневища, рослини поступово переходять у постгенеративний період. Висновки: встановлено, що для P. denticulate, P. saxatilis, P. veris, P. vulgaris, P. woronowii, P. Pruhonicensis за умов культури характерний повний цикл розвитку, вони зав'язують повноцінне насіння. Життєздатність насіння залежить від біологічних особливостей виду й умов його зберігання. У процесі розвитку від насінини до генеративної особини рослини проходять усі вікові стани і різняться за морфологічними ознаками, біометричними параметрами і темпами проходження різних стадій життєвого циклу. Індикаторними ознаками вікових станів є: для проростків - сім'ядолі, головний і бічні корені, для ювенільних особин - ювенільні листки, додаткові корені, для імматурних - листки, близькі за формою до таких дорослих рослин, крилатий черешок, епіогенне кореневище, мичкувата коренева система, для віргінільних особин - листки, характерні для дорослих рослин, бічні бруньки поновлення. Під час онтогенезу життєва форма рослин змінюється: проростки - стрижнекоренева з моноподіальним наростанням пагона, ювенільні та імматурні особини - змішана коренева система з моноподіальним наростанням кореневища, віргінільні - мичкувата з моноподіальним чи симподіальним наростанням кореневища, генеративні особини - короткокореневищні трав'янисті багаторічники.

Мета. Аналіз видового та сортового різноманіття роду Salvia L. культивованої флори світу, зокрема й України; прогностична оцінка та визначення напрямів інтродукції декоративних представників роду в умови Лісостепу України. Методи. Аналіз і синтез, порівняння та узагальнення інформаційних даних, інтродукційний прогноз. Результати. Представлено сучасний асортимент роду Salvia в кількісному, таксономічному, ареалогічному та еколого-ценотичному відношенні. Визначено приналежність видів роду до шести основних центрів походження культурних рослин, а також відображено значне розмаїття життєвих форм (нанофанерофіти, мікрофанерофіти, хамефіти, гемікриптофіти, терофіти), які закономірно сформувалися під впливом чинників, що визначалися різними географічними та еколого-фітоценотичними умовами зростання рослин. Проаналізовано видовий асортимент роду Salvia колекційного фонду Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС) порівняно з колекціями інших ботанічних садів України. Наведено перелік декоративних видів колекції, що трапляються в природній флорі України. Виділено три групи видів за походженням, які й визначають умови культивування рослин у Лісостепу України. За таксономічною структурою інтродуковані види шавлій належать до восьми (згідно з Bentham, 1833) з дванадцяти секцій, які представляють біоморфологічне різноманіття та підтверджують високий інтродукційний потенціал цих рослин. Виділено види й міжвидові гібриди, які найбільш задіяні в селекційній роботі та репрезентовані значним сортовим розмаїттям, а також представлено сортимент шавлій колекції квітниково-декоративних рослин НБС. Висновки. Установлено, що видове та сортове різноманіття роду Salvia культивованої флори світу має значний інтродукційний потенціал для лісостепової зони України. Визначено, що основною базою для інтродукційного вивчення декоративних видів роду Salvia в Україні є колекція Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Виокремлено основні напрями щодо подальшої інтродукційної та селекційної роботи з представниками роду Salvia в умовах Лісостепу України.

Наведено результати багаторічних досліджень, які було проведено зусиллями колективу шести наукових відділів (природної флори, тропічних та субтропічних рослин, культурної флори, акліматизації плодових рослин, квітниково-декоративних рослин, алелопатії) Національного ботанічного саду (НБС) імені М. М. Гришка НАН України щодо розробки наукових основ підвищення стійкості інтродукованих і рідкісних рослин для упередження негативного впливу кліматичних змін в Україні. Висвітлено результати вивчення механізмів стійкості рідкісних видів рослин до дії екологічних факторів за умов кліматичних змін. Надано оцінку та зроблено прогноз впливу інвазійних видів на функціонування біотичної складової екосистем (на прикладі НБС імені М. М. Гришка НАН України). Наведено результати роботи щодо морфолого-анатомічних і фізіолого-біохімічних основ стійкості рослин тропічних біомів за умов стресу, індукованого в двох експериментальних моделях (in vivo та in vitro) (на прикладі представників порядку Asparagales). Наведено результати досліджень щодо розробки біолого-екологічних, біохімічних та алелопатичних основ адаптації і підвищення стійкості цінних інтродуцентів (представників роду Crambe L.) за впливу змін кліматичних умов для збагачення культурфітоценозів і ефективного використання нових рослинних ресурсів. Висвітлено результати наукових досліджень щодо біолого-екологічних особливостей, біохімічних властивостей, адаптації цінних плодових рослин роду Asimina (L.) Dunal., Chaenomeles L. та Prunus L. для збагачення видового потенціалу, збереження та використання генофонду цінних плодових рослин для органічного садівництва. Наведено результати інтродукційної та селекційної роботи щодо інноваційного підходу формування генофонду квітниково-декоративних рослин (роду Pulsatilla, підроду Limniris роду Iris L., сортів півоній Itoh Group) на основі мобілізації нових стійких для агрокліматичних умов України перспективних екологічно пластичних видів і сортів. Розкрито результати досліджень щодо наукових засад застосування природних кремнієвмісних біонаноматеріалів для підвищення адаптивного потенціалу та продуктивності агроекосистем за умов кліматичних змін.

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.