З позиції системного підходу досліджено сучасний стан проблеми неосудності, висвітлено її слабкі сторони та негативні наслідки застосування чинної парадигми неосудності. На підставі узагальнення теорії та експертної практики визначення неосудності та пов'язаних з нею питань запропоновано рішення щодо подолання існуючих колізій та підпорядкування діяльності психіатра-експерта основним принципам судово-психіатричної експертизи.

Освещены актуальные проблемы судебной психиатрии. Проанализированы критерии невменяемости и пределы компетенции психиатра-эксперта. Исследована проблема классификации психических расстройств. Описана методология научных исследований в судебной психиатрии. Рассмотрены теоретические и практические вопросы развития и совершенствования судебно-психиатрической экспертизы в Украине.

Освещены вопросы судебно-психиатрической экспертизы в уголовном процессе. Рассмотрена проблема устранения законадательних противоречий в регламентации назначения данной экспертизы при решении вопросов невменяемости и применения принудительных мер медицинского характера. Представлены современные подходы к решению вопроса ограниченной вменяемости. Описаны организационные и научные проблемы судебно-психиатрической експертизы в гражданском процессе. Проанализированы понятия дееспособности, недееспособности, ограниченной дееспособности. Изложены методологические и методические принципы проведения и задачи посмертной судебно-психиатрической экспертизы, в частности, представлена методика оценки показаний свидетелей.

Проаналізовано 86 випадків стаціонарної судово-психіатричної експертизи (СПЕ). Показано, що її призначення не мотивується відповідним чином. Слідчі недостатньо поінформовані відносно критеріїв призначення стаціонарної СПЕ. Під час проведення СПЕ допускаються процесуальні порушення, що впливає на оцінку експертних висновків.

Проаналізовано чинне організаційно-методичне забезпечення діагностики сп'яніння. Показано недоліки та протиріччя з вітчизняним законодавством. Розглянуто психіатричні та юридичні підстави включення діагностики сп'яніння до компетенції судово-психіатричної експертизи.

Зіставлено клінічні описи виключних станів. Показано їх феноменологічну схожість у межах сутінкового розладу свідомості та єдність факторів, що сприяють їх виникненню. Проаналізовано клінічні передумови до формування уявлень щодо спільного патогенетичного механізму виникнення виключних станів.

Проаналізовано 270 випадків судово-психіатричної експертизи у цивільному процесі (посмертної та очної). На підставі одержаних даних та особистої експертної практики сформульовано складові та зміст методу, що потрібно використовувати в судово-психіатричній експертизі для забезпечення доказовості й обгрунтованості експертних висновків.

Висвітлено дані літератури щодо щільних взаємин алкоголю та вуглеводів, їх метаболізму і впливу цього процесу на виникнення психічних розладів через гіпоглікемію, безпосередню токсичну дію алкоголю на центральну нервову систему та через порушення функції гіпоталамічних відділів нервової системи.

Розглянуто концепцію, згідно з якою обмежена дієздатність є функціонально-динамічною системою, яка формується в момент взаємодії суб'єкта з оточуючим середовищем. Ступінь обмеження здатності особи усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними є похідним від констеляції кількості і ступеня порушення психічних функцій та кількості фізичних та інформаційних характеристик зовнішніх стимулів.

Висвітлено дані літератури про вплив емоційного стресу на метаболізм вуглеводів і значення цього процесу для виникнення психічних розладів унаслідок гіпоглікемії, порушення оксигенації та кровоплину в мозку. Обгрунтовано ключову роль дефіциту енергозабезпечення мозкової діяльності у виникненні виключних станів.