В результате токсикологического изучения установлено, что новый комбинированный фунгицид Сульфокарбатион ПК умеренно опасен при поступлении в организм животных различными путями, не оказывает выраженного местно-раздражающего действия, не аллерген. При повторном введении оказывает слабое гепатотоксическое действие.

Встановлено закономірності впливу комплексу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на виникнення та перебіг захворювань щитовидної залози у населення України. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я метод медичного картографічного прогнозування впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища для первинної і вторинної профілактики захворювань щитовидної залози у населення, яке проживає в різних регіонах Українах.

Грунтуючись на результатах порівняльного аналізу фізико-хімічних, токсикологічних і гігієнічних критеріїв складових кожної із 15 досліджених бакових сумішей пестицидів, визначено лімітуючий компонент, який і рекомендовано для використання під час здійснення санітарного нагляду за якістю повітря (робочої зони, атмосферного) у разі застосування сумішей в овочівництві.

Мета дослідження - гігієнічна оцінка умов праці у разі застосування 15 бакових сумішей пестицидів у овочівництві. Натурний експеримент з гігієнічної оцінки умов праці проведено в різних клімато-географічних регіонах України за допомогою штангового, вентиляторного і ранцевого обприскування за умов агропромислових комплексів (АПК) і особистих підсобних господарств (ОПГ). У дослідженні використано хіміко-аналітічні методи визначення пестицидів у повітрі та змивах зі шкіри й аплікаторів, закріплених на спецодязі, а також математичні методи. Встановлено, що застосування бакових сумішей пестицидів не супроводжується забрудненням повітря робочої зони вище установлених гігієнічних нормативів. Змиви з незахищеної шкіри, а також з середнього та нижнього шарів аплікатора (що екстраполюється на шкіру) діючих речовин пестицидів не містили. Ризик комплексного (під час надходження через органи дихання та шкіру) впливу на працюючих не перевищував допустимого. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що під час застосування досліджених сумішей пестицидів за умов АПК і ОПГ за допомогою різних методів з найвищими можливими нормами витрати умови праці відповідали гігієнічним вимогам, які пред'явлено до робіт з пестицидами. Результати гігієнічного вивчення лімітуючих компонентів 15 бакових сумішей у порівняльному аспекті з іншими складовими підтвердили обгрунтованість їх вибору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.54

Рубрики:

Гігієна джерел водопостачання

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Набули подальшого розвитку наукові, методологічні, методичні та практичні аспекти проблеми токсикології та гігієни застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур. Вперше надано токсикологічну оцінку в гострому та субхронічному експерименті 15-ти бакових сумішей пестицидів, ефективних при захисті овочевих культур, визначено їх клас небезпечності відповідно до Гігієнічної класифікації пестицидів за ступенем небезпечності (2000) та установлено особливості токсикодинаміки. Визначено комплекс показників, які найбільш рано й об'єктивно відображають наявність, глибину та характер патологічного процесу і можуть бути використані для ранньої діагностики інтоксикацій та обгрунтування засобів і методів лікування. З позицій комплексного гігієнічного нормування науково обгрунтовано допустимі добові дози трьох нових діючих речовин препаратів (S-метолахлору, тіаметоксаму, флуазинаму), що входять до складу бакових сумішей пестицидів. Науково обгрунтовано та розроблено методичні підходи до здійснення санітарного нагляду за застосуванням бакових сумішей і комбінованих пестицидних препаратів в овочівництві. Проведено гігієнічні дослідження та надано оцінку з позиції гігієни праці, гігієни харчування та екогігієни застосування 15-ти бакових сумішей пестицидів для захисту овочевих культур. Для безпечного застосування бакових сумішей пестицидів в овочівництві обгрунтовано гігієнічні нормативи та регламенти їх застосування.

Проведено гігієнічне оцінювання потенційної небезпеки забруднення врожаю сільськогосподарських культур лямбда-цигалотрином у зв'язку с застосуванням препаратів на його основі. За результатами гігієнічних досліджень обгрунтовано максимально допустимі рівні лямбда-цигалотріну в цибулі, ріпаку (насінні та олії), льоні (насінні та олії), зерні сорго. Розроблено гігієнічні регламенти застосування препаратів на основі лямбда-цигалотрину - Карате Зеону 050 CS, мк.с. і Енжіо 247 CS, к.с. на цих культурах.

Проведена гигиеническая оценка потенциальной опасности загрязнения урожая сельскохозяйственных культур лямбда-цигалотримом в связи с применением препаратов на его основе. По результатам гигиенических исследований обоснованы максимально допустимые уровни лямбда-цигалотрина в луке, рапсе (семенах и масле), льне (семенах и масле), зерне сорго. Разработаны гигиенические регламенты применения препаратов на основе лямбда-цигалотрина - Каратэ Зеона 050 CS, мк.с. и Энжио 247 CS, к.с. на этих культурах.

На сучасному етапі розвитку нашої держави особливої гостроти, у першу чергу в курортних містах, набувають проблеми забруднення атмосферного повітря каналізаційними очисними спорудами за рахунок поширення летких речовин з неприємним різким запахом, нагромадження твердих відходів і забруднення водних об'єктів, у які відбувається скид недостатньо очищених стічних вод. Мета дослідження - гігієнічна оцінка умов праці на каналізаційних очисних спорудах (КОС) у разі застосування біорегенератора "Oxydol", виробництва Agranco Corporation, USA, яке вимушено супроводжувалося зміною основних технологічних параметрів їх роботи. Для модифікації процесів біологічної очистки стічних вод, що надходять на міські КОС, і подальшої стабілізації та біотехнологічної переробки твердих осадів стічних вод відповідно до розробленої за участі фахівців Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця прогресивної нової технології було використано біорегенератор "Oxydol" виробництва Agranco Corporation, USA. Промислово-дослідне застосування біорегенератора "Oxydol" було проведено на КОС смт Гурзуф АР Крим, Україна. Для розв'язання поставлених завдань було використано наступні методи: бібліографічний метод аналізу наукової інформації, методи прогнозування та розрахунків, метод санітарного обстеження, органолептичні, хімічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, гідробіологічні, технологічні методи досліджень. Встановлено, що у разі застосування біорегенератора "Oxydol" повністю припиняються викиди в атмосферне повітря аміаку, сірководню, діоксиду сірки, метану, а також діоксиду та оксиду азоту від працюючих КОС, значно розріджується мул у відстійниках і суттєво (у 4 - 5 разів) зменшується кількість осаду, що вивозять на мулові карти, а отже, покращуються й умови праці на КОС. Разом з тим, якщо не провести певних своєчасних змін експлуатаційних характеристик КОС, введення біорегенератора "Oxydol" повністю припиняє процеси нітрифікації та денітрифікації, що робить неможливим досягнення значень затверджених гранично допустимих скидів. Встановлено, що біорегенератор "Oxydol" значно ефективніше проявляє свої деструкційні властивості відносно компонентів господарсько-побутових стічних вод, нечистот свиноферм і ферм великої рогатої худоби, аніж аналогічних компонентів стічних вод спиртових і масло-молочних заводів. За результатами досліджень сформульовано загальні рекомендації щодо імплементації прогресивної нової технології інтенсифікації роботи КОС в Україні. Висновки: на КОС біорегенератор "Oxydol" слід використовувати тільки у поєднанні зі зміною технологічних параметрів експлуатації в межах, передбачених проектами, за якими вони побудовані. З метою досягнення найоптимальнішого ефекту для кожних КОС необхідно підбирати свій комплекс мікроорганізмів, ферментів, органічних каталізаторів, який є унікальним за складовими та/або їх співвідношенням.

З'ясовано, що комбінований препарат, діючими речовинами якого є теобон-дитіомикоцид і гентаміцину сульфат, малотоксичний для білих мишей і щурів за умов введення у шлунок і нанесенні на шкіру мишам, щурам, кролям і морським свинкам. Алергенні властивості препарату не встановлено. Кумулятивні властивості за умов уведення у шлунок і аплікації на шкіру не виражено. У експерименті, виконаному з урахуванням умов використання у лікувальній практиці, встановлено, що досліджуваний препарат у вигляді водних розчинів і мазі на основі вазеліну не чинив подразливої дії на шкіру і слизові, шкідливого впливу на стан серцево-судинної, дихальної, центральної нервової систем, морфологічний склад крові, функції та структуру печінки, нирок.

Выяснено, что комбинированный препарат, действующими веществами которого являются теобон-дитиомикоцид и гентамицина сульфат, малотоксичен для белых мышей и крыс при введении в желудок и нанесении на кожу мышам, крысам, кроликам и морским свинкам. Аллергенные свойства у препарата не выявлены. Кумулятивные свойства при введении в желудок и аппликации на кожу не выражены. В эксперименте, выполненном с учетом условий использования в лечебной практике, установлено, что исследуемый препарат в виде водных растворов и мази на основе вазелина не оказывал раздражающего действия на кожу и слизистые, вредного влияния на состояние сердечно-сосудистой, дыхательной и центральной нервной систем, на морфологический состав крови, функции и структуру печени и почек.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.6

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел літератури показав, що кількість і асортимент пестицидів, які застосовуються в сільському господарстві, зокрема, в овочівництві, щорічно зростають. Узагальнено дані світової й вітчизняної літератури стосовно застосування хімічних засобів у сучасних інтегрованих системах захисту овочевих культур. Аналітичний огляд наукових публікацій виконано з використанням реферативної бази даних Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, даних US EPA, FAO/WHO, SANCO, EFSA, електронних ресурсів Extoxnet, Fluoridealert. Проведено аналіз "Переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", за останні 10 років. Однією із причин необхідності збільшення норм витрат препаратів і кратності обробок сільськогосподарських культур є розвиток резистентності патогенів до дії пестицидів та зниження їх ефективності. Порівняльний аналіз "Переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" в останнє десятиріччя показав, що за цей період кількість пестицидів зросла майже в чотири рази, переважно за рахунок гербіцидів і протруювачів насіннєвого матеріалу. Найбільш значуще розширився асортимент комбінованих препаратів і бакових сумішей пестицидів як одно-, так і багатоцільового призначення. Встановлено, що темпи зростання кількості пестицидів з роками збільшуються. Якщо в 2002 - 2006 рр. щорічна кількість пестицидів збільшувалася на 36 - 37 препаратів, то в 2007 - 2012 рр. - на 149. За таких умов існує небезпека забруднення хімічними засобами захисту рослин навколишнього середовища і, як результат, вірогідність шкідливого впливу на здоров'я людини. Підтверджено зростання негативного впливу на здоров'я осіб, які мають професійний контакт з цими хімічними сполуками, або мешкають на забруднених ними територіях. Доведено вплив на нервову, серцево-судинну системи, паренхіматозні органи, морфологічний склад крові, процеси перекисного окиснення ліпідів. Подано дані щодо мутагенної, канцерогенної дії пестицидів, впливу на репродуктивну систему, ембріональний розвиток, алергічні захворювання тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.6 + Р124.541-4

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, пестицидами

Гігієна праці у рослинництві

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При застосуванні пестицидів у системі хімічного захисту полуниці в умовах особистих селянських господарств можлива комбінована та комплексна дія діючих речовин на організм операторів, що зумовлює необхідність оцінки потенційного ризику можливого небезпечного впливу на працівників. Мета роботи - гігієнічна оцінка умов праці та потенційного ризику небезпечного впливу пестицидів на осіб, задіяних при їх застосуванні в системі хімічного захисту полуниці в умовах особистих селянських господарств. Досліджено умови праці при застосуванні пестицидів Нупрід 600 ТН, Актеллік 500 ЕС, к. е., Світч 62,5 WG, в. г., Хорус 75 WG, в. г. Використано методи натурного гігієнічного експерименту, газорідинної, високоефективної рідинної хроматографії, статистичного аналізу. Встановлено, що в умовах особистих селянських господарств при застосуванні досліджуваних пестицидів комплексний потенційний ризик становить (0,09 +- 0,03) у. о. Величина комбінованого ризику при послідовному застосуванні препаратів у системі хімічного захисту полуниці складає 0,452 у. о. Висновки: встановлено, що при проведенні обробок пестицидами Нупрід 600 ТН, Актеллік 500 ЕС, к. е., Світч 62,5 WG, в. г., Хорус 75WG, в. г. у системі хімічного захисту полуниці при дотриманні рекомендованих агротехнічних і гігієнічних регламентів не спостерігається перевищення гігієнічних нормативів у повітрі робочої зони та не порушуються гігієнічні вимоги з позиції гігієни праці.

Определены и охарактеризованы ведущие тенденции развития фармацевтической отрасли Украины, а именно: соблюдение этических принципов работы специалиста фармацевтической отрасли; ориентированность на европейские стандарты качества предоставления фармацевтических услуг; развитие национальной системы производства лекарственных препаратов. Сделан акцент на том, что преподаватели университета ставят перед собой цель донести до студентов идеи, важные для формирования у них гуманистических принципов работы фармацевта. Исходящей установкой, по мнению авторов, является обеспечение каждому участнику образовательного процесса условий для самореализации в учебе и будущей профессиональной деятельности. При этом сквозным в формировании содержания фармацевтического образования является глубокое понимание ценности человека и его здоровья как наивысшего личностного и общественного достояния. Отмечено, что неотъемлемой характеристикой современного развития фармации в Украине является ее зависимость от лекарственных средств (ЛС) импортного производства. Во время образовательного процесса на фармацевтическом факультете Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца студенты и преподаватели размышляют над тем, что в Украине есть ряд предпосылок для преодоления зависимости отечественного фармацевтического рынка от ЛС импортного производства, а именно: Украина присоединилась к Международной системе сотрудничества фармацевтических инспекций; в стране создана система регистрации ЛС и принят международный формат регистрационного досье; разработано и введено в действие Государственную Фармакопею Украины; в лицензионные условия для производства и реализации ЛС в Украине было введено обязательные требования по соблюдению правил Надлежащей производственной практики (Good Mаnufаcturing Prаctice) и Надлежащей дистрибьюторской практики (Good Distribution Prаctice), адаптированы и актуализированы европейские рекомендации, регламентирующие разработку и исследования ЛС. образовательного процесса на фармацевтическом факультете Национального медицинского университета им. А. А. Богомольца студенты и преподаватели размышляют над тем, что в Украине есть ряд предпосылок для преодоления зависимости отечественного фармацевтического рынка от ЛС импортного производства, а именно: Украина присоединилась к Международной системе сотрудничества фармацевтических инспекций; в стране создана система регистрации ЛС и принят международный формат регистрационного досье; разработано и введено в действие Государственную Фармакопею Украины; в лицензионные условия для производства и реализации ЛС в Украине было введено обязательные требования по соблюдению правил Надлежащей производственной практики (Good Mаnufаcturing Prаctice) и Надлежащей дистрибьюторской практики (Good Distribution Prаctice), адаптированы и актуализированы европейские рекомендации, регламентирующие разработку и исследования ЛС.

Присвячено 150-річчю створення кафедри гігієни, медичної географії, санітарної статистики та санітарної поліції Київського університету імені Св. Володимира, заснованої у 1871 році - праматері кафедри гігієни та екології №1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. З кафедрою пов’язане формування санітарно-епідеміологічної служби, боротьба з епідеміями та ендеміями в Україні, дореволюційній Росії та СРСР, створення санітарно-гігієнічного (медико-профілактичного) факультету, ряду кафедр профілактичного напряму, створення Інституту гігієни та екології в Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця, значна кадрова, навчально-методична, наукова та виховна робота.