Досліджено історію Союзу визволення України (СВУ) у контексті міжнародних відносин Центрально-Східної Європи 1914 - 1918 рр., а також його боротьбу за відродження незалежної Української держави. Значну увагу приділено ставленню українських та російських політичних партій та організацій до СВУ. Детально проаналізовано культурно-освітню діяльність Союзу на Волині, Холмщині, Підляшші та Поліссі, а також національно-політичні процеси у Наддніпрянщині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)52-4 + Т3(4УКР)611-4 + Ф513(4УКР)5

Рубрики:

Історія

Національно-визвольний рух

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розруху господарського життя, руйнування міст і сіл, житлового фонду, порушення фінансової системи, занепад торгівлі, промисловості, сільського господарства, вкрай важке становище населення краю. Показано діяльність російських властей із надання допомоги населенню, постраждалому від війни та її наслідків.

Висвітлено стосунки М. С. Грушевського із Союзом визволення України.

Досліджено етапи українського національно-визвольного руху кінця XIX - початку XX ст., а також виникнення національних партій та організацій. Проаналізовано ідейно-організаційні та теоретичні засади Союзу визволення України (СВУ), засоби та шляхи реалізації політичної програми. З'ясовано міжнародне значення українського питання, місце СВУ щодо його вирішення у контексті політики країн Антанти та Троїстого Союзу. Розкрито культурно-освітню та національно-патріотичну роботу серед населення українських північно-західних областей і полонених українців російської армії, як складової частини загальноукраїнського суспільного життя, організацію військових частин. Висвітлено ставлення українських і російських партій та організацій до Союзу, вплив на розвиток національно-політичних процесів у Наддніпрянщині. Узагальнено значення СВУ в консолідації національно-демократичних сил, державотворчу роль у відродженні самостійності.

Висвітлено етносоціальні й економічні виміри Галичини, зокрема проаналізовано етнодемографічні процеси, зайнятість і соціальну структуру населення, увагу приділено економічному питанню у програмах українських партій. Розкрито особливості розвитку української кооперації. Проведено історико-економічний аналіз діяльності фінансово-кредитних установ. Подано інформацію про розвиток українського приватного підприємництва та участь греко-католицької церкви в економічних процесах. Окрему увагу приділено підприємницькій діяльності галицьких жінок. Розглянуто особливості підготовки агрофахівців у Галичині та Подєбрадах. Висвітлено участь українців у краєвих і світових виставках народного мистецтва.

Вперше в українській та зарубіжній історичній науці наведено комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії - доби Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Енциклопедія є результатом тривалих наукових студій і сучасного творчого осмислення фундаментальних процесів українського державотворення і соборності на початку XX ст., узагальнення здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії у вивченні даної проблеми за роки незалежності України. На великому і якісно новому джерельному матеріалі з вітчизняних та іноземних архівосховищ і наукових бібліотек, ураховуючи сучасні методологічні підходи й останні досягнення соціогуманітарних наук, розглянуто передумови революційного чину в Галичині, внутрішню і зовнішню політику ЗУНР, її збройну боротьбу і міжнародне становище, національні, соціально-економічні, культурні, етноконфесійні процеси в краї, партійно-політичну систему, правову і законотворчу діяльність творців ЗУНР. Велику увагу приділено повсякденному життю й побутові населення західноукраїнського регіону у 1918 - 1923 рр., просопографічним аспектам історії ЗУНР, питанням історичної персоналістики і біографістики, історіографії та джерелознавства ЗУНР, відомим і маловідомим історичним постатям борців за українську державність, незалежність і соборність, висвітленню різноманітних тем і сюжетів Енциклопедії за допомогою унікальних фотодокументів та оригінального, аутентичного ілюстрованого матеріалу.

Проаналізовано національні відносини на західноукраїнських землях доби визвольних змагань у першій половині XX ст., практику міжнаціональних відносин у роки Другої світової війни, особливості їх розвитку в західних областях України в другій половині XX - на початку XXI ст. Головну увагу зосереджено на характеристиці українсько-польських, українсько-чеських, українсько-угорських, українсько-єврейських відносин. Розкрито значення національного питання в діяльності політичних і громадських організацій, у політичних, соціально-економічних, культурно-освітніх трансформаціях західних земель України в досліджуваний період.

Проаналізовано етнополітичні та соціокультурні проблеми на угорсько-українському пограниччі в історичній ретроспективі. Розглянуто специфіку формування сучасного українсько-угорського кордону. Досліджено процес його творення в історичній та суспільній пам'яті місцевого населення. Всебічно розкрито рецепції кордону в повсякденних практиках мешканців прикордонних територій. Розглянуто мовні, етнографічні й релігійні критерії самоідентифікації місцевого населення. Проаналізовано динаміку міжнаціональних відносин на сучасному угорсько-українському прикордонні. Здійснено порівняльний аналіз статусу української, угорської та інших мов на території сучасного Закарпаття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР346=9А/Я)4/6

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ВА856648 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі узагальнення нових архівних джерел, критичного осмислення здобутків історичної літератури висвітлено національну ідею у програмних документах українських і польських політичних партій, їх прагнення щодо її реалізації, боротьбу українського політикуму за новий виборчий закон та відкритгя українського університету у Львові. З’ясовано антиукраїнську політику польських адміністративних властей і австрійської воєнщини у краю на початку війни т. зв. «української зради», наголошено на масових репресіях щодо українців, неоднозначності австрійської влади до українських домагань стосовно поділу Галичини на східну і західну частини й утворення окремого українського коронного краю, її бажання вирішити польське питання в дусі австро-польської розв’язки. Акцентовано на посиленні польсько- українського протистояння після проголошення Центральними державами Польської держави і відокремлення Галичини, показано гіротестні виступи українських послів у віденському парламенті та українського населення у краю проти листопадових актів 1916 р., загострення стосунків між українцями і поляками після Берестейського миру. Розкрито підготовку і перебрання влади українцями у Галичині та Буковині у листопаді 1918 р., претензії поляків щодо належності цих земель до Польщі, що призвело до збройної боротьби між українцями і поляками, особливо жорстокої у 1940-х рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)6-8 Карпенко О. Ю. я434 + Т3(4УКР)611-411 я434

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Історія

Шифр НБУВ: ВА862723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості цивільно-військового співробітництва на українських землях у роки Першої (1914-1918) та Другої (1939-1945) світових воєн, розглянуто міжнародний досвід впровадження системи цивільно-військового співробітництва наприкінці XX - на початку XXI ст. Визначено політико-правові передумови її введення в районах проведення Антитерористичної операції, Операції об’єднаних сил. Охарактеризовано заходи Об’єднаних центрів цивільно-військового співробітництва Збройних сил України, які спрямовані на відновлення інфраструктури населених пунктів Донецької та Луганської областей. Наголошено на важливості уніфікації системи цивільно-військового співробітництва відповідно до стандартів Північноатлантичного Альянсу (НАТО). Розкрито аспекти новітньої історії України. Визнано, що особливе місце у сучасному українському державотворенні займає і займе 2014 рік (в історичній ретроспективі), перемога Революції гідності, остаточне утвердження євроатлантичного курсу нашої держави, формування громадянського суспільства, демократичні перетворення у всіх сферах суспільно-політичного життя, анексія Російською Федерацією Криму та початок російсько-української війни - перелік подій у цей доленосний період. Особливе місце цей рік займає в історії Збройних сил України (ЗСУ): виснажена недолугими реформами українська армія отримає "нове дихання" не тільки у вигляді додаткового фінансування, озброєння, але, щонайважливіше, у вигляді підтримки сотень тисяч добровольців, волонтерів, які самовіддано, жертовно рятують державу від зовнішнього агресора. Започатковано чергову хвилю реформ ЗСУ, одним із результатів якої стає впровадження у її структурі системи цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Зауважено, що система цивільно-військового співробітництва спирається на значний міжнародний досвід. Уперше українськими військовими отримано теоретичні та практичні навички під час миротворчих операцій під егідою НАТО. Усвідомлено важливість соціальних, політичних, культурних, релігійних, економічних і гуманітарних чинників під час планування та проведення міжнародних миротворчих операцій. Саме запровадження нових підходів, які обґрунтовано на співпраці військових із цивільним населенням протягом проведення миротворчих операцій, принципів врегулювання збройних конфліктів сприяє досягненню визначених цілей та загалом врегулюванню збройних конфліктів.

Схарактеризовано процес формування українсько-білоруського кордону крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-білоруського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій. Досліджено вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-білоруські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та білоруської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.