На підставі вивчення показників імунної системи, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ), медіаторів запалення у до- та у ранньому післяопераційному періоді надано комплексну оцінку стану головних ланок гомеостазу у разі апоплексії яєчника та позаматкової вагітності. Визначено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету, зміни у показниках системи АОЗ та активацію процесів ПОЛ, ріст медіаторів запалення, дисбаланс в усіх ланках гомеостазу, які вивчалися, у випадку позаматкової вагітності та апоплексії яєчника, що залежить від ступеня геморагічного шоку. Встановлено негативний вплив антибіотиків на імунний та загальний стан хворих у ранньому післяопераційному періоді. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих схем лікування у разі патологічних станів, що вивчалися: реінфузію крові зі збагаченням її циклофероном або лафероном у випадку масивних внутрішньочеревних кровотеч, або внутрішньом'язово без реінфузії (протягом 5 діб). Показано, що запропонована імунокоригувальна терапія значно знижує ризик розвитку інфекційних ускладнень, післяопераційний ліжко-день та не є дорогою у порівнянні з антибіотикотерапією.

С целью выявления проявлений синдрома жестокого обращения с детьми на перинатальном этапе проведено анонимное анкетирование 160 матерей с последующим анализом их психосоциальных характеристик и постнатальных взаимоотношений с детьми. Указаны факторы риска формирования синдрома жестокого обращения с детьми и проявления пренебрежения потребностями ребенка на пренатальном этапе развития, роль медицинских работников в создании благоприятной среды в интранатальном периоде, приведены проявления синдрома жестокого обращения с детьми в периоде ранней постнатальной адаптации. Определена роль первичного звена оказания медико-санитарной помощи в профилактике синдрома жестокого обращения с детьми, начиная с перинатального периода, который является основополагающим в формировании здоровья ребенка. Сохранение здоровья детей зависит не только от качества оказания медицинской помощи, но и требует ответственных действий родителей, прежде всего, матери, что становится нормативным условием, при котором отношения в диаде мать - дитя входят в поле зрения врачей.

Мета роботи - пошук та розробка сучасних прогностичних маркерів передчасних пологів для своєчасного проведення профілактичних заходів, що направлені на збереження вагітності. Виявлено значні відмінності ендотеліального статусу вагітних із подальшим розвитком передчасних пологів від контрольних показників та жінок, в яких вагітність закінчилася в терміні 38 - 40 тижнів. Одержані результати вказують, що у вагітних із загрозою передчасних пологів спостерігалися висока частота плацентарної дисфункції та синдрому затримки росту плода, порушення імунологічних та гормональних показників. Виходячи з вищевикладеного, необхідно зазначити, що порушення ендотеліального статусу вагітних може бути причиною ускладнень вагітності, зокрема передчасних пологів, а виявлені ознаки ендотеліальної дисфункції можливо використовувати як ранні прогностичні маркери передчасного переривання вагітності.

У результаті проведених досліджень показано, що у щурів пізнього онтогенезу стан балансу про- та антиоксидантної системи сироватки крові, печінки та гонад порушено в бік прооксидантних процесів. Проте імплантація піддослідним тваринам кріоконсервованих фрагментів плаценти людини надає змогує підвищити активність ендогенної антиоксидантної системи та сприяє корекції патологічних змін, пов'язаних зі старінням. Аналіз одержаних даних свідчить, що відновлювальні процеси відбуваються переважно на клітинному й органному рівнях. Застосування кріоконсервованих фрагментів плаценти у похилому віці забезпечує поступову різновекторну корекцію сенильно-інволютивних змін, у саногенезі яких підвищення активності ендогенної антиоксидантної системи обгрунтовує перспективність створення профілактично-терапевтичних програм геріатричної патології.

Наукова робота присвячена поліпшенню надання акушерської допомоги з метою зниження частоти перинатальної смертності та захворюваності у жінок з материнсько-плодовою інфекцією шляхом уточнення механізмів розвитку інфекційно-запальних уражень плоду та розробки клініко-патогенетичних підходів до їх лікування та профілактики. Для досягнення встановленої мети було проведено ретроспективний аналіз пологів, які відбулися в КЗОЗ "Харківський обласний клінічний перинатальний центр" у 14 276 жінок за період 2011 - 2015 рр., для визначення причин перинатальної захворюваності та смертності, інфекційний моніторинг 1 043 вагітних з інфекційно-запальними ураженнями плоду та їх новонароджених, обстеження 50 вагітних з антенатальною загибеллю плоду, обстеження 423 вагітних з інфекційно-запальними ураженнями плоду з вивченням інфекційного збудника, гормонів, гемостазу, імунного стану, ендотеліального статусу, процесів апоптозу, наявності оксидативного стресу. Наведено експериментальне обгрунтування використання імунокоректорів на 104 самках щурів, розробку сучасних методів лікування та профілактики інфекційно-запальних уражень плоду залежно від інфекційного збудника, патоморфологічне та імуно-гістохімічне дослідження плацент від вагітних з інфекційно-запальних ураженнями плоду. Комплексне лікування та профілактика інфекційно-запальних уражень плоду з призначенням імунокоректорів та медичного озону призводить до нормалізації імунного, інфекційного, оксидативного та ендотеліального гомеостазу, сприяє зменшенню кількості інфекційно-бактеріальних ускладнень у новонародженого, дозволяє скоротити антибактеріальну терапію, знизити її негативний вплив, не має побічних ефектів, дозволяє поліпшити результати лікування вагітних з інфекційно-запальними ураженнями плоду, передчасним розривом плодових оболонок, безсимптомною бактеріурією, запобігти рецидивам сечових інфекцій, що сприяє значному зниженню кількості акушерських ускладнень та покращенню перинатальних показників - зниженню перинатальної захворюваності на 61 та смертності у 2,3 рази.