Обгрунтовано значення математики для розвитку інших наук, її місце в діяльності людини, описаний різноманітний математичний інструментарій економіста. Значну увагу приділено функціям, їх властивостям та графікам. Розглянуті питання лінійної алгебри - системи лінійних рівнянь та нерівностей, алгебраїчний та геометричний способи їх розв'язування, матрична алгебра й теорія визначників, основна задача лінійного програмування та ін. Розкрито основи теорії множин і математичної логіки, теорії послідовностей і границь, основи диференціального числення функції однієї змінної, його застосування. Викладено основи диференціального числення функцій кількох змінних, основи інтегрального числення - невизначений та визначений інтеграли, методи інтегрування, основи теорії диференціальних рівнянь і їх систем та теорію числових і степеневих рядів.

Висвітлено проблеми оволодіння мислительними операціями порівняння, аналізу, узагальнення, абстрагування, класифікації, які є необхідними в інтелектуальній діяльності людини. Розглянуто поняття як форму мислення, закони алгебри висловлень, дії над предикатами, квантори, відношення логічного слідування та рівносильності предикатів, будову та види теорем, структуру міркувань.

Освещены проблемы овладения мыслительными операциями сравнения, анализа, обобщения, абстрагирования, классификации, являющихся необхидимыми в интеллектуальной деятельности человека. Рассмотрены понятия как форма мышления, законы алгебры выражений, действия над предикатами, кванторы, отношения логического следования и равносильности предикатов, строение и виды теорем, структура размышлений.

Досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання міжнародної судової процедури як мирного засобу вирішення міжнародних спорів. Розглянуто історія становлення міжнародної судової процедури, особливості організації перших постійних міжнародних судів. Проаналізовано правовий статус, юрисдикцію, компетенцію та процедуру провадження справ в основних міжнародних судових органах: Міжнародному Суді ООН, Міжнародному Трибуналі з морського права, Суді Європейського Союзу, Європейському Суді з прав людини, Міжамериканському Суді з прав людини. Міжнародному кримінальному суді. Визначено проблемні питання, що виникають у процесі діяльності міжнародних судів, показано шляхи вдосконалення правового регулювання міжнародної судової процедури.

Мета статті - дослідження окремих питань діяльності Міжнародного кримінального суду як засобу міжнародного правосуддя на сучасному етапі розвитку системи міжнародної кримінальної юстиції. Міжнародний кримінальний суд є постійним органом, уповноваженимздійснювати юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші міжнародні злочини, і доповнює національні органи кримінальної юстиції. У статті розглядаються передумови для створення Міжнародного кримінального суду, джерела правового регулювання його діяльності, організаційна структура, компетенція і процесуальна форма правосуддя. В результаті розгляду та аналізу питань Міжнародного кримінального суду можна зробити висновок, що необхідність його створення була об'єктивно визначена. Організація Міжнародного кримінального суду здійснюється у відповідності з римським Статутом, і її ефективне функціонування повністю залежить від співпраці з державами-членами.

Цель статьи - исследование отдельных вопросов деятельности Международного уголовного суда как средства международного правосудия на современном этапе развития системы международной уголовной юстиции. Международный уголовный суд является постоянным органом, уполномоченным осуществлять юрисдикцию в отношении лиц, ответственных за самые серьезные международные преступления, и дополняет национальные органы уголовной юстиции. В статье рассматриваются предпосылки для создания Международного уголовного судаисточники правового регулирования его деятельности, организационная структура, компетенция и процессуальная форма правосудия. В результате рассмотрения и анализа вопросов Международного уголовного суда можно сделать вывод, что необходимость его созданиябыла объективно определена. Организация Международного уголовного суда осуществляется в соответствии с римским Статутом, и ее эффективное функционирование полностью зависит от сотрудничества с государствами-членами.

The article aims to examine some research on the International Criminal Court as a means of international adjudication at the present stage of development of international criminal justice. The International Criminal Court is a permanent body authorized to exercise jurisdiction over those responsible for the most serious international crimes, and complements national criminal justice authorities. The jurisdiction of the International Criminal Court is based on the principle of complementarity, which indicates the account of the sovereignty of states. According to this principle, a person who committed a crime that should be prosecuted by the judicial system of the state of citizenship, and if non-compliance, such case would be to consider the International Criminal Court. According to Art. 5 of Rome Statute the Court has jurisdiction over the following crimes: the crime of genocide; crimes against humanity; war crimes; the crime of aggression. The main purpose of the international judicial process before the International Criminal Court is a dispute between States parties to Rome Statute and the person who has committed an international crime, and the parties to the proceeding are the charges by representation of the Prosecutor and the defense - the defendant and his counsel. The article discusses the prerequisites for the establishment of the International Criminal Court, sources of legal regulation of its activity, organizational structure, jurisdiction and procedural form of justice. As a result of the review and analysis of the issues of the International Criminal Court can be concluded that the need for its establishment was objectively determined. Organization of the International Criminal Court is carried out in accordance with the Rome Statute, and its effective functioning completely depend on cooperation from member states.