Відомо, що емоційно забарвлені факти людина запам'ятовує міцніше і на більш тривалий час. Для підвищення ефективності уроку запропоновано зробити його максимально емоційним, аби учень не залишався байдужим до матеріалу, що вивчається на уроці. Розглянуто різні засоби підвищення емоційної насиченості уроку математики. До них автор відносить звернення до історії математики, вивчення біографії вчених, історії відкриттів, застосування віршів, казок, інсценівок на уроці математики. Більшість із запропонованих у статті віршів і казок написано автором та його учнями.

Обгрунтовано необхідність використання елементів історії математики у викладанні фахових дисциплін. На конкретних прикладах вивчення біографій учених-математиків розглянуто вплив історичного матеріалу на формування особистості майбутнього вчителя.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено системи формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю. Розкрито стан вирішення проблеми в науковій літературі, охарактеризовано професійно-особистісні якості вчителя, зумовлені особливостями навчання математики учнів у класах гуманітарного профілю. Виявлено сутність і структурні компоненти готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, визначено її критерії, показники та рівні сформованості. Експериментально перевірено ефективність розробленої системи, яка передбачає формування особистісних і професійних якостей студента. Оновлено зміст професійної підготовки вчителя математики на засадах гуманітаризації, включення студентів в активну навчальну діяльність у ВНЗ. Розроблено навчально-методичне забезпечення запропонованої системи.

Проаналізовано техніку підтримання дисципліни тайм-аут, яку широко використовують у сучасній зарубіжній педагогіці під час виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Наведено особливості цього методу, умови та його використання. Розглянуто типові помилки, яких допускають батьки та вихователі, та шляхи їх подолання. Зазначено щодо можливостей застосування техніки тайм-аут у вітчизняній системі виховання.

Розглянуто формування когнітивного компонента готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю. Наведено перелік професійно-значущих знань у контексті викладання математики гуманітаріям. Запропоновано характеристику рівнів сформованості цього компонента, проаналізовано результати констатувального експерименту з його вивчення. Запропоновано окремі прийоми та методи, які, на думку автора, сприяють формуванню когнітивного компонента готовності студентів.

Рассмотрено формирование когнитивного компонента готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля. Приведен перечень профессионально значимых знаний в контексте преподавания математики гуманитариям. Представлена характеристика уровней сформированности этого компонента готовности, проанализированы результаты констатирующего эксперимента по его изучению. Предложены отдельные приемы и методы, которые, по мнению автора, способствуют формированию когнитивного компонента готовности студентов.

The formation of component of readiness of the future mathematics teachers to work in classes of a humanitarian profile is considered in article. The list of knowledge which the author considers as the most important from positions of preparation of students for work with pupils of the humanitarian classes, those subject matters in which frameworks probably acquisition of this knowledge is resulted. The characteristic of levels developments of knowledge by the author is presented, results of ascertaining experiment on its studying are analysed. Separate receptions and methods which, according to the author, promote formation a students’ knowledge are offered.

Розглянуто систему формування готовності майбутніх учителів математики до роботи в класах гуманітарного профілю, що враховує специфіку майбутньої діяльності студента, спрямовану на розвиток професійних якостей, необхідних педагогу при викладанні математики гуманітаріям. З'ясовано, що вона передбачає гуманітаризацію, інтеграцію змісту математичних дисциплін, використання методу доцільно дібраних завдань, застосування активних методів навчання, стимулювання студентів до творчості та підвищення загальнокультурного рівня, гуманізацію взаємин між викладачами та студентами. Встановлено, що система характеризується універсальністю і має такі компоненти: особистісний, цільовий, змістовий, операційний, результативно-рефлексивний. Її основні елементи можуть бути використані із відповідною зміною змісту при підготовці до роботи в гуманітарному класі учителів інших природничо-наукових дисциплін, що може стати предметом подальших наукових пошуків.

Рассмотрена система формирования готовности будущих учителей математики к работе в классах гуманитарного профиля, которая учитывает специфику будущей деятельности студента, направленную на развитие профессиональных качеств, необходимых педагогу при преподавании математики гуманитариям. Доказано, что она предусматривает гуманитаризацию, интеграцию содержания математических дисциплин, использование метода целесообразно подобранных задач, применение активных методов обучения, стимулирование студентов к творчеству и повышение общего культурного уровня, гуманизацию взаимоотношений между преподавателями и студентами. Сделан вывод, что предложенная система характеризируется универсальностью и имеет следующие компоненты: личностный, целевой, смысловой, операционный, результативно-рефлексивный. Ее основные элементы могут быть использованы при условии соответствующего изменения содержания в подготовке к работе в гуманитарном классе учителей других естественнонаучных дисциплин, что станет предметом наших дальнейших научных поисков.

The article deals with a system of formation of readiness of future mathematics teachers for work in humanities classes which takes into account the specifics of future student activities aimed at development of professional skills necessary for teaching mathematics for humanities. Besides, it provides humanitarization, integration of content of mathematical disciplines, the use of a method according to appropriate tasks, implementation of effective learning methods, encouragement of students for creativity and raising general cultural level and humanization of interaction between teachers and students. The system is characterized as universal and has the following components: personal, targeted, semantic, operational, productive and reflexive. Its basic elements can be used according to changes in the content of training teachers in natural science disciplines for work in humanities class that will be the subject of our further research.

Розглянуто шляхи трансформації змісту дисципліни "Основи алгоритмізації та математична логіка" задля формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів та вчителів інформатики. Обґрунтовано, що трансформація змісту дисципліни "Математична логіка" відбувається через його доповнення професійно значущими знаннями, демонстрацію міжпредметних зв’язків, виконання спеціально дібраних вправ. Це не знижує якості знань, а навпаки, надає їм професійної спрямованості. Доведено, що добірка практичного матеріалу, який дозволяє здійснювати принцип професійної спрямованості у викладанні математичних дисциплін майбутнім учителям інформатики, укладання системи дидактичних завдань професійно спрямованого змісту, що сприяють становленню ключових та професійних компетентностей, створення спеціальних навчальних посібників для студентів є перспективними практичними завданнями викладачів вищої школи.

Рассмотрены пути трансформации содержания дисциплины "Основы алгоритмизации и математическая логика" для формирования профессиональных компетенций будущих инженеров-программистов и учителей информатики. Обосновано, что трансформация содержания дисциплины "Математическая логика" происходит через дополнения профессионально значимыми знаниями, демонстрацию межпредметных связей, выполнение специально подобранных упражнений. Это не снижает качества знаний, а наоборот, придает им профессиональной направленности. Доказано, что подборка практического материала, который позволяет осуществлять принцип профессиональной направленности в преподавании математических дисциплин будущим учителям информатики, построение системы дидактических задач профессионально направленного содержания, способствующих становлению ключевых и профессиональных компетенций, создание специальных учебных пособий для студентов являются перспективными практическими задачами преподавателей высшей школы.

Ways of transforming the subject matter of discipline “Basics of algorithmization and mathematical logic” for developing future engineers-programmers’ and IT teachers’ professional competences are discussed. It is proven, that transformation of subject matter of discipline “Mathematical logic” occurs through addition of professionally significant knowledge, manifestation of interdisciplinary connections, and doing specifically selected exercises. It doesn’t lower the quality of knowledge; vice versa, it adds professional focus to it.