Досліджено функціональну природу грамеми знахідного відмінка у новогрецькій мові у аспекті функціональної стилістики. Описано функціональну природу знахідного відмінка новогрецької мови. Охарактеризовано історію грецької відмінкової системи - від праіндоєвропейських до новогрецьких відмінків, в ній виділено особливе місце знахідного. Проведено генезу його функцій та становлення системи прийменників, завдяки яким певні функції родового та давального відмінків повністю перейшли до знахідного. Розглянуто функції відмінків давньо- та новогрецької мови та проаналізовано взаємодію знахідного відмінка з родовим (синтаксична похідність). Охарактеризовано мовну ситуацію в сучасній Греції, зумовлену попереднім протистоянням катаревуси та димотики, яка певною мірою пояснює певні відмінкові явища новогрецької мови. Описано первинні та вторинні функції знахідного відмінка. Проаналізовано його власне-відмінкове та не власне-відмінкове вживання. Безприйменникову та прийменникову системи відмінків новогрецької мови розглянуто в їх взаємозалежності, виділено функціональні еквіваленти в цих системах. Наведено вдосконалену семантичну класифікацію дієслівних предикатів, що керують знахідним відмінком, складену на основі поняття дієслівної валентності. Доведено, що новогрецька мова відтворює ергативний лад, притаманний праіндоєвропейській мові, за допомогою класів ергативних і передавальних дієслів.