Розкрито філософські та психолого-педагогічні аспекти проблеми, визначено сутність поняття рефлексивної культури майбутнього вчителя-філолога, її структуру, критерії (особистісний, пізнавальний, діяльнісно-креативний), показники, рівні (оптимальний, достатній, первинний, елементарний) сформованості. Виявлено педагогічні умови та розроблено модель формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів, розкрито методику їх реалізації. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих педагогічних умов і моделі формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів.

Встановлено, що центральним моментом професійної свідомості виступає рефлексивна культура, що включає в себе як усвідомлення основ і регуляцію окремих дій, так і усвідомлення і зміни самого себе як професіонала, способів свого буття. Проаналізовано філософські роботи, у яких розглядаються різні підходи до розуміння феномену рефлексії, та визначено на цій основі теоретичні засади вивчення проблеми формування рефлексивної культури в професійному становленні майбутнього педагога. Підсумовано, що незважаючи на розбіжності у розумінні суті феномену рефлексії, її розглядають у взаємозв'язку зі свідомістю та самопізнанням особистості, підкреслюючи, що з появою рефлексії якісно змінюється сама особистість і її життя в цілому.

Установлено, что центральным моментом профессионального сознания выступает рефлексивная культура, которая включает как осознание основ и регуляция отдельных действий, так и осознание изменения самого себя как профессионала, способов своего бытия. Проанализированы философские работы, в которых представлены разные подходы к пониманию феномена рефлексии и определены теоретические обоснования изучения проблемы формирования рефлексивной культуры в профессиональном становлении будущего педагога. Подытожено, что, несмотря на разногласия в понимании сути феномена рефлексии, ее рассматривают во взаимосвязи c сознанием и самопознанием личности, подчеркивая, что с появлением рефлексии качественно меняется сама личность и ее жизнь в целом.

The fact that active reflection makes professional future teachers' rising active, creative and personally meaningful process, the different approaches to understanding of reflexion phenomenon in philological and theoretical researches, the necessity of their integration with the aim of forming of reflexive culture of future teachers are grounded in the article.

Здійснено теоретичний аналіз провідних підходів до розгляду рефлексивної культури педагога, що визначають зміст та організаційно-методичні засади підготовки майбутніх фахівців за сучасних умов. Розглянуто концептуальні моделі педагогічної рефлексії. Наголошено, що розвиток рефлексивної культури у майбутніх учителів забезпечує підготовку до творчої самореалізації, що виявляється у відході від шаблонів і стереотипів у своїй професії, вироблення програми особистісного та професійного саморозвитку, збагачення професійного досвіду та майстерності.

Осуществлен теоретический анализ ведущих подходов к рассмотрению рефлексивной культуры педагога, определяющих содержание и организационно-методические основы подготовки будущих специалистов в современных условиях. Рассмотрены концептуальные модели педагогической рефлексии. Отмечено, что развитие рефлексивной культуры у будущих учителей обеспечивает подготовку к творческой самореализации, что проявляется в отходе от шаблонов и стереотипов в своей профессии, выработке программы личностного и профессионального саморазвития, обогащения профессионального опыта и мастерства.

The theoretical analysis of the leading approaches for dealing with a reflexive culture of the teacher determining the content and organizational and methodological bases for training future professionals in the modern world. It's considered conceptual model of pedagogical reflection. It's noted that the development of reflective culture among future teachers provides training for creative self, which manifests itself in a departure from the patterns and stereotypes in his profession, the developmentprogram of personal and professional self-development, enrich the professional experience and skill.

Теоретично обгрунтовано та розкрито особливості формування рефлексивної культури майбутніх педагогів на початковому етапі професійно-педагогічної підготовки, виокремлено структурні компоненти та етапи її формування, форми позанавчальної роботи. Наведено наступні педагогічні умови формування рефлексивної культури студентів: формування усвідомлення сутності рефлексивної культури, упровадження в навчальний процес проблемно-варіативного підходу та суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів, використання потенціалу навчальної, позанавчальної і самостійної роботи для включення студентів у рефлексивну діяльність. Аргументовано доцільність подальшого дослідження змісту й організаційних засад професійно-педагогічної підготовки студентів за умов ВНЗ.

Теоретически обоснованы и раскрыты особенности формирования рефлексивной культуры будущих педагогов на начальном этапе профессионально-педагогической подготовки, выделены структурные компоненты и этапы ее формирования, формы внеучебной работы. Приведены следующие педагогические условия формирования рефлексивной культуры студентов: формирование осознания сущности рефлексивной культуры, внедрение в учебный процесс проблемно-вариативного подхода и субъект-субъектного взаимодействия преподавателей и студентов, использование потенциала учебной, внеучебной и самостоятельной работы для включения студентов в рефлексивную деятельность. Аргументирована целесообразность дальнейшего исследования содержания и организационных основ профессионально-педагогической подготовки студентов в условиях ВУЗ.

The article holds theoretical grounding and peculiarities of forming reflexive culture of future teachers at the primary stage of professional pedagogical training.

Узагальнено теоретичні підходи до розгляду професійно-педагогічної діяльності. Висвітлено провідні характеристики, структури та функції професійно-педагогічної діяльності, що визначають зміст та організаційно-методичні засади підготовки майбутніх фахівців за сучасних умов. Виокремлено ознаки готовності до педагогічної діяльності (сформованість мотиваційно-ціннісної сфери та професійно значимих особистісних якостей, позитивне ставлення до праці вчителя, розвиток професійного мислення, володіння педагогічними знаннями, вміннями та навичками, самостійність у розв'язанні педагогічних задач тощо). Підсумовано, що перехід від "знаннєвої" парадигми освіти до "розвивальної", гуманістичної вимагає пошуку нових стратегій навчання, зорієнтованих на потреби та можливості студентів, визначає необхідність персоніфікації підготовки, спрямування зусиль на розвиток особистості майбутнього вчителя та розробки відповідних педагогічних технологій та ефективних методів здійснення навчального процесу.

Обобщены теоретические подходы к рассмотрению профессионально-педагогической деятельности. Освещены ведущие характеристики, структуры и функции профессионально-педагогической деятельности, определяющие содержание и организационно-методические основы подготовки будущих специалистов. Выделены признаки готовности к педагогической деятельности (сформированность мотивационно-ценностной сферы и профессионально значимых личностных качеств, позитивное отношение к труду учителя, развитие профессионального мышления, владение педагогическими знаниями, умениями и навыками, самостоятельность в решении педагогических задач и т.п.). Подытожено, что переход от "знаниевой" парадигмы образования к "развивающей" требует поиска новых стратегий обучения, ориентированных на потребности и возможности студентов, определяет необходимость персонификации подготовки, направления усилий на развитие личности и разработки соответствующих педагогических технологий и эффективных методов осуществления учебного процесса.

Professional-pedagogical activity is considered in article as multistage system. The author is realized structured analysis to pedagogical activity, are chosen its leading functions and skills.

Обгрунтовано особливості іншомовної підготовки фахівців у Республіці Польща з огляду на мовну політику Європейського Союзу останніх десятиліть. Визначено, що зміст та обсяг іншомовної підготовки фахівців детерміновані основними життєвими компетентностями особистості, потребами й викликами, спричиненими глобалізацією сучасного світу, в тому числі і в мовному відношенні, та положеннями Болонської декларації щодо побудови єдиного європейського освітнього простору.

Розглянуто теоретико-методичні засади, зміст, структуру, модель та технологію іншомовної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. На підставі дослідженням встановлено, що розроблена й апробована методична система іншомовної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери уможливлює формування належного рівня професійної іншомовної компетентності соціальних педагогів і соціальних працівників в освітньому середовищі університету. Набули подальшого розвитку положення про теоретичні та методичні передумови, а також технології, форми та методи формування іншомовної компетентності фахівців соціальної сфери в університеті.