Запропоновано особистісно-комунікативний підхід для вивчення та формування гуманістичної спрямованості міжособистісного спілкування. Розроблено концептуальну модель проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій і агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків. Визначено психологічні критерії прояву у ньому цих інтенцій і тенденцій. Обгрунтовано формулу кількісної оцінки типу взаємозв'язку між гуманістичними інтенціями й агресивними тенденціями у спілкуванні. Виявлено конструктивні (гуманістично-діалогічну, компромісну) і деструктивну (конфліктно-агресивну) стратегії партнерів у міжособистісному спілкуванні. Розроблено й експериментально перевірено ефективність програми та методики формування гуманістичної спрямованості даного спілкування за умов формувального експерименту. Зміст і методику навчально-розвивальної програми побудовано відповідно до концептуальної моделі проявів і взаємовпливів гуманістичних інтенцій у міжособистісному спілкуванні підлітків і принципів особистісно-комунікативного підходу. Запропоновано психолого-педагогічні рекомендації психологам, вчителям, які визначають шляхи розвитку гуманістичної спрямованості спілкування як умови подолання або врівноваження агресивних тенденцій у міжособистісному спілкуванні підлітків.

Розглянуто механізм виникнення і протікання шокової травми та основні напрями роботи з подолання її наслідків. Визначено види травматичного стресу та етапи його протікання. Охарактеризовано травматичний досвід та проаналізовано значення цього поняття. Зазначено, що завдання інтеграції після травми - це не відновлення, тому що відновлення як таке неможливе, саме тому підходи, засновані на ідеях соціальної адаптації не працюють. Підсумовано, що головний результат роботи з інтеграціями травми - усвідомлення людиною того, що травма, тільки частина її, вона значуща, але має свої чіткі межі та своє певне значення.

Рассмотрен механизм возникновения и протекания шоковой травмы и основные направления работы по преодолению ее последствий. Определены виды травматического стресса и этапы его протекания. Охарактеризованы травматический опыт и проанализированы значения этого понятия. Отмечено, что задача интеграции после травмы - это не восстановление, так как восстановление как такое невозможно, поэтому подходы, основанные на идеях социальной адаптации не работают. Подытожено, что главный результат работы по интеграции травмы - осознание человеком того, что травма, только часть ее, она значимая, но имеет свои четкие границы и свое определенное значение.

The mechanism of injury and the occurrence of shock and the main directions of work to overcome its effects. Identify the types of traumatic stress and the stages of its course. We characterize the traumatic experience and analyzed the value of this concept. It is noted that the problem of integration of injury - it does not restore, because the recovery as is possible, therefore, approaches based on ideas of social adjustment did not work. Summarized that the main result of the integration of injury- the understanding of a fact that the injury, only part of it, it is significant, but it has its clear limits and its specific value.

Розглянуто можливість скринінгової оцінки імунного статусу пацієнтів на моделі генералізованого пародонтиту (50 хворих). Під час аналізу гемограм і лейкоцитарних індексів, що відображають співвідношення між клітинами вродженого (нейтрофільні гранулоцити, моноцити, еозинофіли, базофільні гранулоцити) та набутого (лімфоцити) імунітету, одержана інформація про стан імунологічної реактивності пацієнта на першому етапі діагностичного пошуку, яка дозволяє рекомендувати використання лейкоцитарних індексів у практиці сімейного лікаря.

При неадекватному лікуванні каріозного процесу виникають вагомі ускладнення (пульпіт, апікальний періодонтит), що призводять до необхідності проведення ендодонтичного або навіть хірургічного лікування для збереження функцій окремих зубів. Зокрема це стосується перфорацій кореневого каналу, де на перший план виходять проблеми вибору пломбувальних матеріалів та інструментів для здійснення їх обтурації й подальшого якісного пломбування кореневого каналу. У 1998 р. мінеральний триоксидний агрегат (МТА) був запропонований для використання в ендодонтії і схвалений FDA в якості пріоритетного матеріалу для герметизації перфоративних уражень кореневої системи зубів. На сьогодні накопичена значна кількість клінічного матеріалу про ефективність його застосування, що потребує вивчення, систематизації та аналізу. Мета дослідження - оцінити біосумісність мінерального триоксидного агрегату при ендодонтичному лікуванні. Критерієм відбору хворих для вирішення поставленої мети слугували випадки виведення матеріалу за межі кореневої системи у процесі первинного чи повторного ендодонтичного лікування, де в якості пломбувального матеріалу використали МТА. Обстежено та проліковано 13 зубів у пацієнтів віком 35 - 40 років, серед яких 9 багатокореневих і 4 однокореневих зуба верхньої й нижньої щелеп. На основі отриманих даних при лікуванні матеріалом MTA можна сміливо казати про ефективність застосування матеріалу у клінічних ситуаціях, які до цього вважались безнадійними. Унікальні властивості матеріалу МТА дозволили значно продовжити термін служби зубів пролікованих пацієнтів. Висновок: пріоритетність вибору та успішне клінічне застосування цементу МТА у випадках перфоративних уражень є безумовно актуальним, що підтверджується сприятливими клінічними результатами в обстежених і пролікованих пацієнтів. Автори не рекомендують виводити МТА в періодонт, а наголошують на високій біосумісності препарату. Проблема виведення МТА у тканини періодонту потребує подальшого вивчення та обговорення.

Викладено основи психофізичної реабілітації військовослужбовців після повернення з передньої лінії оборони до пунктів постійної дислокації. Показано основні напрями реабілітації осіб з постбойовими порушеннями. Наведено результати експериментального дослідження рівня стресу, наявності бойової травми та посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців із зони проведення АТО. Визначено зміст, специфіку й особливості організації процесу реабілітації учасників бойових дій із зони проведення АТО.

Розглянуто зразки вправ і методичні вказівки щодо проведення занять ЛФК, програму психологічної реабілітації військовослужбовців.