Исследовано влияние предварительной химической и механической обработки анаэробно сбраживаемой смеси из вторичного сырья на динамику и скорость выхода биогаза методом регрессионного анализа и лабораторных исследований. Определено влияние факторов, влияющих на качество процесса анаэробного сбраживания, в частности динамику и скорости выхода биогаза, по полученным результатам. Методом анаэробного сбраживания биоминеральной смеси (БМС), которая состояла из куриного помета, уплотненного активного ила, фосфорсодержащего осадка сточных вод, получено экологически чистое биоминеральное удобрение. Исследована влияние предварительной обработки БМС кальцийсодержащим шламом (КСШ) и диспергированием на интенсивность процессов анаэробного брожения, выход биогаза с получением биоминерального удобрения. Разработаны математические модели процессов анаэробного брожения БМС, доказана их адекватность экспериментальным данным. Установлено, что наиболее эффективным способом оптимизации технологии получения биоминерального удобрения является метод предварительной обработки КСШ и диспергирование с последующим подогревом смеси. Ему почти не уступает метод предварительной обработки КСШ с подогревом БМС. Менее эффективным методом оптимизации процесса получения биоминерального удобрения является метод предварительной обработки КСШ и диспергирование без последующего подогрева смеси, но, в сравнении с классическим методом без предварительной обработки, его можно применять в период с мая по сентябрь, что позволит экономить электроэнергию.

У разі опікової хвороби легені є органом-мішенню, в яких відбувається зменшення активності синтетичних процесів і порушення їх функціонування. Тому для зменшення ушкодження легень на тлі опікової хвороби необхідна розробка нових схем терапії, які б справляли захисну дію на клітини легеневої тканини (ЛТ). Мета дослідження - вивчити фрагментацію ДНК клітин легень (RK) щурів через 1, 3 та 7 діб після термічного ураження шкіри II - III ступеня площею 21 - 23 % поверхні тіла на фоні корекції 0,9 % розчином NaCl, протеїном з сорбітолом або 5 % розчином HAES-LX. Уміст ДНК в ядрах КЛ щурів визначали за методом проточної цитометрії. Для збудження флуоресценції DAPI застосовували УФ-випромінювання. З кожного зразка нуклеарної суспензії аналізу підлягало 20 тис подій. Встановлено, що внутрішньовенне введення препаратів лактопротеїну з сорбітолом або 5 % розчину HAES-LX у дозі 10 мл/кг, як і 0,9 % розчину NaCl упродовж 7-ми діб не впливає на фрагментацію ДНК КЛ здорових щурів. Виявлено, що опікове ушкодження шкіри II - III ступеня площею 21 - 23 % поверхні тіла в щурів супроводжується індукцією процесів апоптозу КЛ, яке спостерігалося в усі терміни проведеногоо дослідження - через 1, 3 та 7 діб після опіку застосування препаратів лактопротеїну з ербісолом або 5 % розчину HAES-LX у дозі 10 мл/кг маси тіла призводить до вираженого апоптичного ушкодження КЛ, індукованого термічним опіком шкіри II - III ступеня в щурів. Результати проведеного дослідження свідчасть про виражену антиапоптичну дію як лактопротеїну з сорбітолом, так і 5 % розчину HAES-LX на клітини ЛТ в гострому періоді опікової травми щурів шкіри в щурів, що створює передумови для швидшого відновлення функціонального стану легень.

Представлені результати досліджень маркерів рівня ендогенної інтоксикації та запалення у щурів після опіку шкіри II ступеня площею 21 - 23 % поверхні тіла та їх корекції інфузійними розчинами HAES-LX 5 %, лактопротеїну із сорбітолом та 0,9 % розчину NaCl. За умов опікової хвороби на 3 добу зростає вміст молекул середньої маси та С-реактивного протеїну. У тварин, яким вводили досліджувані препарати, показники інтоксикації та запалення були статистично значуще меншими в порівнянні зі щурами, яким вводили ізотонічний розчин. Протекторна дія гіперосмолярного колоїдного розчину HAES-LX 5 % та лактопротеїну з сорбітолом найбільш виразна на 7 добу експерименту. Препарати виявляють антиоксидантну, протизапальну дію та знижують рівень ендогенної інтоксикації, запальних реакцій та нітрозативного стресу в організмі щурів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р352

Рубрики:

Лікарська терапія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5 + Е0*725.111.4*04

Рубрики:

Тіазол

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*733.23 + Р251.72

Рубрики:

Загальна зоологія

Патологічна анатомія системи дихання

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доклінічно вивчено лікувальні дії нового колоїдно-гіперосмолярного розчину (КГР) HAES-LX 5% у порівнянні з референс-препаратом лактопротеїн з сорбітолом (ЛПС) у разі порушення гомеостазу організму та пошкодженні легень щурів за умов опікового шоку (ОШ), спричиненого опіковою травмою. Досліджено вплив розчину HAES-LX 5 % на динаміку показників виживаності, маси тіла, системної запальної реакції та ендогенної інтоксикації, оксидативного, нітрозативного та сульфідного стресу, дисбалансу про- й антиоксидантних систем на системному й органному рівнях, фосфоліпідного спектру клітинних мембран, маркерів деструкції та фіброгенезу, показників клітинного циклу та фрагментації ДНК клітин легень, на морфо- та ультраструктуру легень. Встановлено, що розчин HAES-LX 5 % виявляє протизапальний, антитоксичний, антиоксидантний, мембраностабілізувальний, антифіброгенний, антиапоптотичний, цитопротекторний та пульмопротекторний ефекти та сприяє нормалізації порушених метаболічних процесів у організмі та тканинах легень щурів за умов ОШ. Обгрунтовано доцільність застосування досліджуваного препарату в клінічній практиці під час лікування ОШ.

Проведено дослідження багаторічної мінливості статистичних параметрів розподілу середнього річного стоку води (норм, коефіцієнтів варіації та асиметрії) річок України, які мають найдовші ряди спостережень. Використано послідовності середньорічних витрат води на гідрологічних постах: р. Дністер - м. Заліщики, період спостережень 1882 - 2015 рр.; р. Прут - м. Чернівці, 1895 - 2015 рр.; р. Десна - м. Чернігів, 1895 - 2015 рр.; р. Прип'ять - м. Мозир, 1882 - 2014 рр.; р. Південний Буг - м. Олександрівка, 1914 - 2015 рр.; р. Дунай - м. Рені, 1861 - 2015 рр.; р. Дніпро - с. Лоцманська Кам'янка, 1818 - 2015 рр. Тривалість фактичних безперервних спостережень змінюється від 102 до 155 років. Найдовший ряд середніх річних витрат води склав 198 років - р. Дніпро - с. Лоцманська Кам'янка, він складається зі спостережених (1818 - 1961 рр. - 144 роки) і відновлених (1962 - 2015 рр. - 54 роки). Для виявлення багаторічної мінливості основних параметрів розподілу середнього річного стоку води порівнювалися зазначені параметри досліджуваних річок за окремі 30-річні періоди - послідовні і з перекриттям в 15 років - з основними параметрами, які були визначені за весь період спостережень. В результаті досліджень виявлено, що незначну мінливість в часі мають норми стоку і коефіцієнти варіації, які можна вважати найбільш стабільними параметрами розподілу. У багаторічному розрізі мінливість цих параметрів для норм стоку перебувати в межах від 2 % до 14 %, для коефіцієнтів варіації - від 7 % до 23 %. Найбільші відсотки відхилень (14 % і 23 % відповідно) припадає для спостережуваного середнього річного стоку води на р. Прут біля м. Чернівці, які виявилися неоднорідними за критерієм Фішера. Найбільша амплітуда мінливості в часі доводиться на коефіцієнти асиметрії, для яких середнє абсолютне відхилення параметрів за 30-річні періоди від параметрів за багаторічний період для досліджуваних річок знаходиться в межах від 29 % до 98 %.

Запропоновано новий напрям конструювання потенційних інгібіторів холінестераз із тіазолієвим скафолдом. Вперше показано, на основі досліджень in vitro, що О-ацилзаміщені похідні вітаміну В1 здатні селективно інгібувати ацетилхолінестеразу (AChE) бутирилхолінестеразу (BChE). Встановлено, що похідні 3-фенацил-4-метил-5-заміщених солей тіазолію можуть інгібувати активність BChE і AChE, демонструючи мікромолярні значення IC50. При цьому О- адамантоїлзаміщені 3-фенацил-4-метил-5-(2-гідрокси)етилтіазолієві солі селективно інгібують активність BChE у порівнянні з впливом на AChE. Продемонстровано потенціал О-ацилзаміщених похідних 3-бензил-5-(2-гідроксиетил)-4-метилтіазолій хлориду як перспективних наномолярних інгібіторів AChE і BChE, що характеризуються значною селективністю стосовно однієї із холінестераз. Вперше встановлено кінетичні закономірності інгібування AChE і BChE О- ацилзаміщеними тіазолієвими солями і проведено аналіз їх активності в залежності від структури замісників у положеннях 3 і 5 гетероциклу. На основі розрахунків методом молекулярного докінгу обгрунтовано молекулярні механізми і запропоновано способи зв'язування інгібіторів в активному і периферичному центрах ензимів.