Наведено загальні дані про стан природного середовища у Донецькому регіоні.Розглянуто особливості суспільних конфліктів, загальні поняття екологічної аналітичної хімії, екологічної хімії грунтів та визначено основні хімічні забруднювачі води.

Висвітлено будову та властивості "надмолекул", зокрема, молекулярних ансамблів, що утворюються за рахунок невалентних взаємодій та функціонують як хімічні індивіди. Розглянуто класи макроциклічних сполук, рецептори та молекулярні машини, супрамолекулярні розчинники, питання застосування масспектрометрії в супрамолекулярній хімії, використання неорганічних солей у трансфазному каталізі. Проаналізовано вплив специфічної сольватації на реактивність аніонів, розчинника на швидкість реакції етилового етеру метилсульфонової кислоти з іоном брому в двофазній системі та за безводних гомогенних умов.

Освещены структура и свойства "сверхмолекул", в частности, молекулярных ансамблей, образующихся за счёт невалентных взаимодействий и функционирующих как химические индивиды. Рассмотрены классы макроциклических соединений, рецепторы и молекулярные машины, супрамолекулярные растворители, вопросы применения масспектрометрии в супрамолекулярной химии, использования неорганических солей в трансфазном катализе. Проанализированы влияние специфической сольватации на реактивность анионов, растворителя на скорость реакции этилового этера метилсульфоновой кислоты с ионом брома в двухфазной системе и в безводных гомогенных условиях.

Досліджено проблему цілісності людського буття через екзистенційно-особистісні виміри. Розглянуто передумови використання понять дослідження в українській філософській мові. Проаналізовано підходи до проблеми цілісності буття у філософській культурі. На підставі застосування компаративістського підходу визначено філософсько-антропологічні аспекти цілісності людського буття. Досліджено метаморфози цілісності в екзистенційно-особистісних вимірах буття. Здійснено спробу систематизації екзистенціалів цілісності, сутність якої розкрита у термінах "з-цілення" й "цілющості", які, відповідно вказують на можливість само-здійснення особистості у культурі ("з-цілення" в культурі) та її відкритість ("цілющість") для внутрішньої комунікації. Встановлено відповідність зазначених понять термінам "екзистенції" та "трансценденції" у західній філософії. На підставі узагальнення різноманітних вимірів людського буття обгрунтовано необхідність виділення феномену повсякденності як вихідного аспекта людського існування, що уможливлює граничне буття людини, її виходи на межі, зрештою, уможливлює саме життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.512

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спектрофотометрическим методом исследована кинетика окисления N-гидроксифталимида перманганатом калия в водных растворах. Установлены особенности протекания этой реакции, предложена схема процесса.

З урахуванням можливостей праксеологічного підходу у виявленні принципів та факторів ефективності, а також у сприянні впровадженню ефективності на різних рівнях: від індивіда, через організацію й аж до суспільства загалом, у межах дослідження показано колізії та суперечності руху теоретичної думки й практичної діяльності організацій на шляху до успіху та на цій основі - виокремлення принципів ефективної діяльності. Останні зводяться до принципу взаємостосунків підтримки, групового прийняття рішень і групових методів керівництва, постановки високих виробничих цілей, а також необхідності врахування мінливого характеру навколишніх умов.

Вивчено кінетику окиснення N-гідроксифталіміду перманганатом калію в ацетоні і його сумішах з водою. Показано прискорювальну дію води на кінетику початкової стадії процесу. За допомогою методу квантової хімії проведено оцінку реакційної здатності частинок, які беруть участь у реакції відриву H-атома від зв'язку NO - H, вплив на неї протонування та гідратування, що надало можливість пояснити основні кінетичні закономірності, одержані експериментально.

У межах дослідження розглянуто проблему сенсу людського життя, показано колізії та суперечності в пошуках смисложиттєвих орієнтирів. Останні характеризуються варіативністю відповідей, які не суперечать одна одній, а розкривають доповняльність кожного різновиду рішень. Якщо смисли життя дещо відрізняються, то сенс людського буття полягає в його цілісності, яка в граничних вимірах означується екзистенціалами "з-цілення" й "цілющості", котрі близькі за змістом до понять "екзистенція" та "трансценденція", прийнятих у західній філософії. Відповідність на понятійному рівні вказує на співмірність на рівні запитів-пошуків, а отже, і на схожість очікуваних відповідей.

Із розвитком мандрівництва, набуттям ним більш організованих форм, найрозвинутішою, найширокомасштабнішою з яких є туризм, набуває актуальності необхідність його філософського осмислення. У межах дослідження розглянуто екзистенційний статус сучасної особистості - людини-мандрівника (homo viator), показано колізії та суперечності на шляху екзистенційно-особистісного оновлення. Останнє відбувається в намаганні "розсунути видноколо" власного буття, вийшовши за межі добре відомого, в інший вимір, що покликаний задовольнити нагальну людську потребу комунікативного оновлення, водночас відкриваючи все нові й нові горизонти "полісутнісного homo".

Зі стрімким розвитком інноваційно-інформаційних технологій та широким спектром їх застосування, зокрема в туристичній сфері, виникають нові аспекти у формуванні позитивного іміджу міста, області, туристського регіону. Основним засобом на цьому шляху є створення й упровадження віртуальних 3D-турів, які здатні насамперед значно розширити коло потенційних споживачів турпродукту, роблячи доступними туристичні об'єкти для різних категорій населення, а також викликати неабиякий інтерес у потенційних інвесторів не лише туристичної сфери, а й інших галузей господарювання.

Здійснено аналіз проблеми прогнозування та моделювання майбутнього. Конкретизовано поняття "майбуття" та "прийдешнє" порівняно з "теперішнім" і "минулим". Акцентовано увагу на тому, що методологічною основою футурологічних досліджень завжди була філософія з її світоглядно-прогностичною функцією. Для ефективнішого розв'язання проблеми потрібне поєднання обох підходів. Більше того, прогнозування майбутнього вимагає міждисциплінарних досліджень. Аналіз сучасних парадигм засвідчив, що важливо враховувати їхні позитивні сторони в намаганні накреслити траєкторію майбуття, водночас не можна нехтувати також можливими ризиками. Зрештою, сучасне суспільство настільки стрімко розвивається, що треба враховувати сукупність чинників економічного, екологічного, соціального, політичного характеру. Останні все більше набувають глобальних масштабів. Тому важливо в розробці ефективних моделей майбутнього враховувати ті тенденції, які досліджуються сучасною глобалістикою. Лише завдяки системному та комплексному підходам вдасться створити потужну модель майбутнього розвитку людської цивілізації.

Розкрито сучасні напрями, форми та методи впровадження світоглядної освіти. Розглянуто методологічні проблеми дослідження світоглядної освіти, осмислено філософсько-культурологічні та психолого-педагогічні аспекти становлення й розвитку світоглядної освіти в Україні. Простежено процес формування життєвих цінностей вихованців закладів освіти з використанням історичної освітньої традиції. Висвітлено тенденції осмислення проблеми самовизначення людини в історії філософської думки. Здійснено соціокультурний аналіз творчої спадщини Р. А. Арцишевського. Досліджено соціально-психологічні особливості побудови життєвих планів і професійних орієнтацій сучасної молоді. Виокремлено та проаналізовано психодіагностичні засоби виявлення шкільної тривожності у процесі психоконсультативної та психокорекційної практики.