Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)113.02

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена актуальній проблемі в історії українського державотворення - аналітичному і систематизованому опису розвитку української державності в XVI-XVIII ст. через порівняння принципів устрою козацької християнської республіки та Української держави за Конституцією Пилипа Орлика. Розглянуто устрій державних утворень у контексті сучасних теоретико-правових концепцій про форму правління з метою з'ясування спільного та специфічного.

Творчий доробок Лесі Українки досліджено крізь дискурсивне осягнення філософсько-національних пошуків письменниці та художньо-естетичних чинників національної ідентичності, що стали рушійною силою розвитку українського філософського мислення та формування національного менталітету. Визначення філософсько-світоглядних засад творчості Лесі Українки та естетично-мистецького змісту національних ідей, сформульованих поетесою у художньому, літературно-критичному надбанні й епістолярній спадщині, дозволили виокремити індивідуально-авторську концепцію творчості, що постала на засадах неоромантичної свідомості, а також визначити її місце у філософсько-культурному контексті початку XX ст.

  Скачати повний текст

Визначено об'єктивну необхідність виділення окремого виду цінних паперів - емісійних цінних паперів. Досліджено сутність процесу випуску зазначених паперів з точки зору його ознак: суб'єктного складу, виділення окремих етапів, особливостей оформлення договірних відносин між учасниками даного процесу. Проаналізовано сутність процесу обігу емісійних цінних паперів та його особливостей. Доведено необхідність чіткого правового регулювання випуску та обігу даних паперів. Проаналізовано систему органів регулювання випуску та обігу зазначених паперів в Україні та їх компетенції з даних питань. Висвітлено суть регулювання випуску й обігу емісійних цінних паперів державними органами та іншими суб'єктами.

Уперше здійснено системний аналіз правових засобів у контексті інструментальної теорії права, уточнено дефініцію даних засобів. З використанням запропонованого інструментально-алгоритмічного підходу досліджено норми права як складні субстанціональні правові засоби. Розроблено методи вдосконалення інструментального підходу до права в цілому та теорії правових засобів зокрема, обгрунтовано необхідність внесення відповідних змін до законодавства України.

Досліджено нейротропні властивості 4-х нових похідних 1,3,4-бензотриазепінів. Тестовані сполуки вводили внутрішньоочеревинно в дозах 1,0 або 10 мг/кг. Оцінено зміни рухової та дослідницької активності під впливом цих сполук у тесті "відкрите поле", протисудомні ефекти за умов гострих коразоліндукованих судом, анорексигенні та антидепресивні ефекти, а також гостру та хронічну токсичність даних агентів. Усі досліджувані сполуки виявилися відносно малотоксичними. У дозі 10 мг/кг вони знижували загальну рухову активність, впливали на апетит тварин та не спричиняли депресивних ефектів. Таким чином, одержані дані свідчать про перспективність пошуку нових речовин із вираженими седативними, анорексигенними та орексигенними властивостями серед нових алкілтіопохідних 1,3,4-бензотриазепіну з різними функціональними групами, зв'язаними з гетероциклом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.7 + Ф023

Рубрики:

Правові відносини. Юридична конфліктологія

Політична система та політичне життя суспільства

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано специфіку сучасних процесів зближення моделей, систем і механізмів державного управління й одночасної правової конвергенції, виявлено в них спільне та особливе і на основі одержаних даних порушено проблему необхідності вивчення складної діалектики процесів державно-правового зближення, що мають спільну основу й тотожні концептуальні орієнтири й об'єднані ідеєю розбудови громадянського суспільства.

Проаналізовано сучасний стан міждисциплінарної теорії модернізації як такої та виявлено специфіку її застосування в наукових дослідженнях з державного управління (як зарубіжних, так і вітчизняних). Узагальнено дані наявних тематичних досліджень, присвячених різним аспектам модернізації державної служби, та виявлено в них спільне й особливе. На основі здобутих результатів описано діалектику традицій та модернізації як фундаментальну характеристику розвитку державної служби й окреслено перспективи подальших досліджень у визначеному напрямі. Доведено, що збереження певної частини традицій організації публічної служби відбувається на тлі постійного здійснення інновацій, одночасного зближення різних моделей публічного управління, активного обміну досвідом, уніфікації законодавства в межах регіональних об'єднань держав та ЄС як масштабного інтеграційного проекту.

Наведено систематизовану оцінку взаємозв'язку та розбіжностей таких понять, як "новація" та "інновація", а також комплексне обгрунтування головних причин, чому в Україні новація не переростає в інновацію, а також наслідків, до яких це призводить в історичному контексті.

Проаналізовано власний практичний досвід та показники результативності організації комплексу заходів із математики в межах проведення в педагогічному університеті декади фізико-математичних наук із націленістю на популяризацію наукових математичних знань, розширення освітньої взаємодії з закладами загальної середньої освіти, урізноманітнення форм профорієнтаційної роботи. Зростання ролі якісної математичної освіти у побудові високотехнологічного суспільства зумовлює потреби пошуку ефективних засобів розвитку інтересу дітей і молоді до математики як науки, до здобуття професій, пов'язаних із математикою та викладанням математики, що актуалізує привернення уваги до модернізації таких масових організаційних форм як предметні (наукові) декади шляхом упровадження інноваційних складових, залучення висококваліфікованих фахівців із галузей фізико-математичних, технічних наук, з теорії та методики навчання математики. Використано теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; проведено розробку та апробацію комплексу заходів на базі Бердянського державного педагогічного університету за участю учнів і вчителів закладів загальної середньої освіти м. Бердянськ і прилеглих районі; включеное педагогічне спостереження, усне та письмове опитування, порівняльний кількісний аналіз отриманих даних. Наведено теоретичне обгрунтування доцільності впровадження моделі популяризації математики, яка засновується на трансляції знань цільовій аудиторії безпосередніми носіями наукового досвіду з галузей фундаментальної, прикладної математики чи її історії. Визначено структуру, напрями та зміст багатовекторної взаємодії в освітньому просторі педагогічного університету, які реалізуються через єдину комплексну форму науково-предметної декади зі встановленими часовими та регламентуючими межами. Доцільність організації та проведення крупними регіональними освітньо-науковими центрами масових заходів у комплексній формі предметно-наукових декад підтверджується результатами практики проектування математичних складових декади фізико-математичних наук у педагогічному університеті та стабільними показниками активної участі у ній представників закладів загальної середньої освіти, що свідчить про наявність попиту на подібні освітні послуги та надає можливість визначати перспективи подальшої взаємодіїна основі досягнутого.

Засвідчуючи вихід компаративного напряму вітчизняної доктрини публічного врядування до нових наукових обріїв, підсумовано багаторічний досвід порівняльного дослідження світових, регіональних та національних парадигм реформ публічного сектору XXI ст., розглянутих у площині складної й актуальної проблематики взаємодії основних суспільних акторів - держави, громадянського суспільства та приватного сектору. Компаративний дослідницький апарат скеровує наукову оптику на вивчення строкатої мапи світової практики публічного врядування та результатів її доктринального осмислення, яка звичайно залишається непомітною за вітчизняними маркувальними узагальнюючими формулами на кшталт "кращий світовий (європейський) досвід". Вперше узагальнено, систематизовано та комплексно інтерпретовано провідні концептуально-емпіричні підходи до визначення й тлумачення бажаних параметрів взаємодії публічного сектору, громадянського суспільства та сектору приватного, згенеровані сучасною континентально-європейською й англо-американською доктриною та актуальною практикою реформ публічного врядування. В результаті застосування цієї концепції вперше підтверджено авторську гіпотезу про наявність універсального тренду на конвергенцію основних суспільних акторів у розвинених країнах, де державу на інституціональному рівні репрезентовано органами публічного врядування в цілому та публічною службою зокрема, який, однак, розпадається на відмітні підходи, застосовувані відповідно в державах англосфери та у країнах ЄС. На основі отриманих нових даних спрогнозовано ймовірні наслідки стратегічного орієнтування України на ту чи іншу іноземну модельно-взірцеву основу.