Індекс рубрикатора НБУВ: Ч62в05 + Ч620.4(4УКР)

Рубрики:

Організація ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч620.4(4Укр)ж + Ч620.4(4Пол)ж

Рубрики:

Організація ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано концептуальні засади політичного дискурсу засобів масової інформації (ЗМІ) України та розглянуто політичні, економічні, соціальні, культурні, трансформаційні реалії сучасного українського політикуму з використанням постколоніальної методології. Виявлено нові сутнісні характеристики політичного дискурсу сучасних ЗМІ України. Проаналізовано негативний вплив тоталітарного (комуністично-радянського) та колоніального (російсько-імперського) дискурсів на розвиток сучасних мас-медіа. На підставі аналізу українських ЗМІ визначено параметри основних кодів політичного дискурсу - націо-державотвірний, інформаційно-комунікативний, міфотворчий, риторичний. Вперше зроблено спробу концептуального дослідження російсько-українських взаємин за матеріалами ЗМІ як боротьби двох дискурсів. Обгрунтовано тезу про подібність сучасного російсько-імперського дискурсу до експансіоністського дискурсу "класичних" колоніальних імперій. З'ясовано роль політичного дискурсу ЗМІ у процесі подолання стереотипів в українсько-польських відносинах. Визначено вплив вітчизняних мас-медіа на інтеграційні процеси України до Європи. Охарактеризовано політику провідних американських газет щодо політичної ситуації в Україні.

Проаналізовано причини виникнення, соціальні та морально-психологічні наслідки Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні, основні факти, що стосуються історіографії та джерельної бази дослідження цієї катастрофи. Розкрито її міжнародний аспект, показано відображення Голодомору в українській та світовій пресі. Осмислено Голодомор як трагічну сторінку української історії та важливу геополітичну проблему, що має не тільки інтелектуальне, а й моральне та виховне значення. Зазначено, що однією з умов формування громадянського суспільства є незалежна журналістика, для якої найвищим історичним імперативом є права людини та загальнолюдські вартості. За умов України таким імперативом є, насамперед, ідея української державності.

Висвітлено проблеми сучасного журналістикознавства, соціальних комунікацій. Проаналізовано специфіку російських пропагандистських диверсій. Розглянуто критичне мислення як компоненту протидії маніпулятивним технологіям під час виборчих кампаній. Розкрито особливості сучасної інформаційної журналістики, правові ризики судової журналістики, основні тенденції сучасної журналістики як суспільного інституту. Висвітлено роль ЗМІ у подоланні популізму. Розкрито проблеми становлення наукової журналістики в Україні. Увагу приділено трансформації жанрів фотожурналістики в сучасному медійному просторі. Розглянуто концепт Європа в рецепції української інтелектуальної еліти.

Розглянуто використання у журналістській роботі соціальних мереж як джерел інформації. Останнім часом такі соціальні мережі як Facebook, Twitter чи Instagram стали частиною традиційного інструментарію журналістів для отримання відомостей про поточні події, оцінки та думки громадськості, діяльність влади тощо. Соціальні мережі сьогодні інтегровані у щоденну професійну практику збору новин, що робить їх важливими джерелами інформації для журналістської роботи. Сучасні ЗМІ використовують їх, щоб задовольнити постійний попит на якісну інформацію, а також з огляду на такі їхні переваги як доступність, діалоговість, оперативність і популярність. Значна увага приділяється використанню журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та особистих акаунтів урядовців у соціальних мережах. Через те, що органи влади мають повноваження та визначають шляхи розвитку держави та суспільства, вони є одним із ключових комунікаторів, котрі впливають на формування порядку денного медіа. Тому участь влади в соціальних платформах забезпечує журналістам доступ до суспільно важливої інформації. Соціальні мережі, завдяки властивій їм двосторонній комунікації, також можуть допомогти налагодити та підтримувати контакти з людьми та структурами - організаторами, учасниками або очевидцями подій. Більше того, це також можливість довідатися про багато різних поглядів, отримати стартові ідеї та підказки від користувачів для майбутніх публікацій і сюжетів. Залучення інформації з соціальних мереж безпосередньо пов'язане з ключовими ідентифікаційними характеристиками журналістської професії та дотриманням основних стандартів журналістики: об'єктивності, достовірності, неупередженості, збалансованості. Без перебільшення значення соціальних мереж для професійної журналістської праці, потрібно відзначити, що вони розширюють поле діяльності журналіста. Відтак критичне використання соціальних мереж допомагає журналістам створювати якісний продукт та є порівняно новим інструментом для виконання традиційного завдання журналістики - інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави та суспільства.