Відтворено специфіку оборонного будівництва головним чином у Львівській землі, що в кінцевому підсумку сприяло об'єктивному дослідженню різних аспектів військової, політичної та господарської історії краю, а також напрямків оборонно-захисної діяльності володарів Речі Посполитої, окремих шляхтичів, міських і сільських громад.

Розглянуто історію Поморянського замку в контексті військових подій на теренах Львівщини, що відбувалися наприкінці XV - у XVII ст. Висвітлено основні етапи функціонування твердині та її місце у системі оборони краю.

Розглянуто діяльність польського магната Якуба Собєського, спрямовану на зміцнення оборони міст і сіл Руського воєводства від зовнішніх вторгнень упродовж першої половини XVII ст. Висвітлено основні земельні комплекси, що належали родині Собєських і творили економічне підгрунтя для масштабного оборонного будівництва на Львівщині.

Розглянуто проблеми вивчення, збереження та використання замків і фортець Західної України у контексті сучасних пам'ятко-охоронних реалій. Висвітлено основні моменти функціонування цих об'єктів та їх місце у системі пам'яток краю.

Розглянуто проблеми архітектурно-археологічного вивчення шляхетських замків Західного Поділля у контексті сучасних пам'ятко-охоронних потреб, а також основні етапи історії західноподільської кастеології. Проаналізовано спроби реставрації замкових комплексів, визначено основні проблеми збереження фортифікаційних пам'яток.

Із залученням письмових та археологічних джерел проаналізовано боротьбу київських князів за утвердження своєї влади на Прикарпатті до кінця XI ст. Переглянуто існуючі погляди на етапи утвердження великокнязівської влади на цій території. Розглянуто особливості територіального розвитку Прикарпаття та Подністров'я у другій половині X - XI ст.

Проаналізовано історію археологічних знахідок, здобутих дослідженнями відомого українського археолога Я. Пастернака, насамперед під час розкопок у княжих столицях Галичі, Звенигороді, Теребовлі, Белзі, Пліснеську. Обгрунтовано висновки про важливу роль цих матеріалів на початковому етапі формування археологічних фондових колекцій великих музеїв Львова.

Розглянуто історію досліджень укріплень княжих столиць доби Галицько-Волинської держави - Галича, Звенигорода, Теребовлі, Василева у першій половині XX ст. Відзначено досягнення українських і польських вчених в опрацюванні речових матеріалів, історичній топографії столиць Галичини княжої доби.

Проаналізовано процес археологічного дослідження замків і замчищ Прикарпаття та Волині. У Західних областях України та на Львівщині, зокрема на це звернено недостатню увагу, хоча зрідка реставраційні роботи в замках поєднані з розкопками. Обгрунтовано висновок про важливу роль археологічних матеріалів для з'ясування багатьох аспектів функціонування замків.

Проаналізовано сучасні погляди на обставини включення земель Східного Прикарпаття, Подністров'я та Волині до складу Київської держави. Розглянуто поширення низки категорій рухомих археологічних пам'яток IX - XI ст., що свідчать про перебування княжої дружини на території Подністров'я та проведено їх зіставлення з даними писемних джерел. Проаналізовано різні аспекти можливої залежності цих земель від племен давніх угорців і печенігів у момент формування Київської держави. Обгрунтовано висновок про необхідність ретельнішого вивчення пам'яток IX - XI ст. у Середньому Подністров'ї.