Розроблено фізичні основи впливу змащувальних матеріалів на процес зношення підкладок, а також встановлено моделі визначення ресурсу підкладок для варіантів їх експлуатації у разі сухого тертя, за одно- та багаторазового введення змащувального матеріалу з рівною періодичністю. Встановлено, що одноразове введення змащувального матеріалу призводить в середньому до збільшення ресурсу підкладок в 1,6 раза, а за багаторазового введення зі встановленою періодичністю, за критерієм фретингостійкості, ресурс збільшується до 2,8 раза. Розроблено практичні рекомендації щодо використання методу періодичного введення змащувального матеріалу в зони тертя підрейкових підкладок типу "Метро" за їх експлуатації на кривих ділянках колії метрополітену.

Дисертація присвячена покращанню показників високообертового малолітражного автомобільного дизеля за його роботи на зовнішній швидкісній характеристиці (ЗШХ) від режиму максимального крутного моменту до номінального з одночасним забезпеченням його роботи на ділянці цієї характеристики від мінімальної частоти обертання колінчастого валу (КВ), яка дорівнює частоті холостого ходу, до частоти моментного режиму шляхом максимального розширення можливостей розділеної паливної апаратури безпосередньої дії. Змодельовано ЗШХ автомобільного дизеля, критеріями формування якої поряд із загальноприйнятими виступають запропоновані коефіцієнт розгону Кр та коефіцієнт адаптації до транспортного засобу Ка. На підставі проведених досліджень з метою забезпечення потрібної для покращання експлуатаційних показників в дизелях ЗШХ сформовано та реалізовано характеристику управління основними параметрами паливоподачі, а саме цикловою подачею палива та кутом випередження упорскування в усьому діапазоні експлуатаційних частот обертання КВ.

Мета роботи - на основі ретроспективного аналізу історій хвороби, рентгенограм та комп'ютерних томограм з метою профілактики визначити основні причинні фактори виникнення вивихів головки ендопротеза у пацієнтів після первинного ендопротезування кульшового суглоба (КС). У роботі проведено вивчення історій хвороб, використано рентгенометрію та аналіз комп'ютерних томограм 48 пацієнтів з вивихом головки ендопротеза. Після операцій первинного ендопротезування КС, що було виконано в період з 2000 по 2015 рр. (загалом 3886 операцій), вивихи головки ендопротеза було виявлено у 48 пацієнтів (1,23 %), які лікувалися в Інституті патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка. Проаналізовано причини виникнення вивихів головки ендопротеза у пацієнтів після первинного ендопротезування КС, яких було розподілено на 3 групи: I група - пацієнтзалежні причини виникнення вивихів головки ендопротеза, виявлені у 121 випадку: попередні оперативні втручання на КС, порушення пацієнтами післяопераційного ортопедичного режиму, слабкість м'язів-абдукторів стегна, надлишкова вага пацієнтів, нейром'язові захворювання, пацієнти з переломами шийки стегнової кістки та вертлюжної западини та ін.; II група - імплантзалежні причини виникнення вивихів головки ендопротеза, виявлені у 49 випадках: неправильний вибір офсету, біполярний ендопротез, головки малого діаметра, нестабільність компонентів ендопротеза, стирання поліетиленового лінера та ін.; III група - хірургзалежні причини виникнення вивиху, виявлені у 19 випадках: задній оперативний доступ (за умови надмірного видалення капсули КС), неправильне розташування компонентів ендопротеза, багаторазові закриті вправлення вивихів. Висновки: основні причинні фактори виникнення вивихів головки ендопротеза КС можна розподілити на 3 основні групи: пацієнтзалежні, імплантзалежні та хірургзалежні. У разі планування операцій ендопротезування КС важливо урахувати всі можливі причини виникнення вивиху головки ендопротеза та вжити необхідні заходи, що зменшать ймовірність виникнення цього ускладнення.

Цель работы - на основе метода графоаналитического моделирования определить механизмы возникновения вывихов головки эндопротеза тазобедренного сустава (ТБС) и исправления ошибочного положения его компонентов. Проведено графоаналитическое моделирование. Установлено, что существуют 2 механизма вывиха головки эндопротеза ТБС, связанные с ее размерами и соблюдением углов наклона и антеверсии чашки, антеторсии ножки эндопротеза. Потеря площади контакта может возникать также вследствие износа пары трения. Наиболее стабильными являются эндопротезы с головками большого диаметра, которые позволяют увеличить плечо силы, противодействующей приводящему к вывиху моменту. В качестве меры предотвращения вывихов можно использовать лайнеры с козырьком, которые препятствуют вывихиванию головки или шейки ножки эндопротеза уменьшенного диаметра. Если чашка эндопротеза имеет слишком большую величину угла наклона или недостаточна антеверсия чашки и/или антеторсия ножки, но есть стабильное закрепление, также можно использовать лайнер с козырьком. Угол ограничения движений головки эндопротеза за счет применения лайнера с козырьком уменьшается с увеличением диаметра головок, что также свидетельствует о преимуществе их использования для предотвращения вывихов эндопротеза. Сделаны выводы, что при эндопротезировании ТБС для профилактики возникновения вывиха головки эндопротеза важно соблюдать правильное положение его компонентов. При невозможности установки компонентов эндопротеза в пределах, предотвращающих возникновение вывиха головки, а также с целью его устранения целесообразно применять лайнеры с козырьком в сочетании с головками большого диаметра. Выбор шейки эндопротеза уменьшенного диаметра снижает риск ее вывихов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1 + Р458.286.5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення основних кількісних критеріїв прогнозування вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба (КС) у пацієнтів з переломами шийки стегнової кістки (ПШСК) у разі однополюсного ендопротезування на основі ретроспективного та проспективного аналізів результатів лікування. Проведено ретроспективний аналіз протоколів клініко-рентгенологічного обстеження 20 хворих (5 чоловіків, 15 жінок віком 55 - 86 років) із ПШСК після первинного ендопротезування КС за загальноприйнятою методикою у 2000 - 2015 рр.; проспективне дослідження результатів нового способу однополюсного ендопротезування кульшового суглоба зі збереженням капсули суглоба (патент України № 119611) в 11 пацієнтів (4 чоловіки, 7 жінок віком 66 - 92 роки) з ПШСК, які проходили лікування у 2013 - 2016 рр. Всі хворі спостерігалися у Державній установі "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України" (м. Харків). Основні фактори ризику вивиху головки ендопротеза після однополюсного ендопротезування кульшового суглоба з приводу ПШСК - похилий вік (90,0 %), слабкість м'язів, що оточують КС (90,0 %), надмірні рухи у суглобі у післяопераційному періоді (80,0 %), попередні оперативні втручання на КС (70,0 %), надмірна маса тіла (60,0 %). У даної категорії хворих установлено чисельні значення прогностичних коефіцієнтів та їх інформативності для вірогідних пацієнто-, імпланто- та хірургічно залежних факторів ризику вивиху головки ендопротеза. Висновки: запропонований авторами спосіб профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза через збереження капсули КС за первинного однополюсного ендопротезування хворих із ПШСК забезпечує сприятливий результат хірургічного лікування, незважаючи на наявність факторів ризику вивиху головки ендопротеза у післяопераційному періоді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вывих головки эндопротеза (ВГЭ) является одним из распространенных осложнений эндопротезирования тазобедренного сустава (ТБС). Избежать его позволяет восстановление капсулы ТБС. Цель работы - на основе ретроспективного и проспективного анализов определить эффективность профилактики ВГЭ путем использования разработанного способа эндопротезирования ТБС. Проведен анализ протоколов клинико-рентгенологического ретроспективного обследования 94 больных (54 - с ВГЭ, 40 - без), проспективного - 89 (с использованием способа эндопротезирования ТБС с сохранением капсулы). Количественные критерии прогнозирования риска возникновения ВГЭ определены с применением последовательной прогностической процедуры. Показано, что основными факторами риска ВГЭ после эндопротезирования ТБС являются пациентозависимые. Среди них наиболее часто ВГЭ провоцирует избыточный вес (85,2 %), снижение силы и тонуса мышц области ТБС (77,8 %), возраст старше 55 лет (70,4 %) и нарушение ортопедического режима с излишними движениями в суставе после операции (66,7 %). Предложен способ профилактики и лечения ВГЭ с сохранением капсулы ТБС и подтверждена его эффективность в результате клинических и статистических исследований. Выводы: на основе ретроспективного анализа протоколов клинико-рентгенологического обследования больных выявлены факторы риска ВГЭ после эндопротезирования ТБС. Наиболее информативными прогностическими признаками оказались многократные (2 и более раз) закрытые вправления ВГЭ (I = 1,23), чрезмерные движения в ТБС (I = 0,64), диаметр головки эндопротеза менее 28 мм (I = 0,54). Предложенный способ профилактики и лечения ВГЭ ТБС с сохранением капсулы сустава обеспечивает благоприятный результат эндопротезирования.

Цель работы - уточнить статус украинской травматологии и ортопедии как науки путем анализа количества и тематики публикаций украинских ортопедов в зарубежных научных журналах с учетом цитируемости. Методы: проанализированы публикации (январь 1999 - март 2020 гг.) отечественных ортопедов-травматологов в электронной наукометрической базе данных (НБД) Scopus и во всех журналах рубрики "Orthopaedics and Sports Medicine" из рейтинга Scimago Journal and Country Rank (SJ and CR). Поиск проведен с первого выпуска каждого журнала. Работы украинских ученых в области "Ортопедия и травматология" опубликованы в 10 из 270 научных журналов (SJ and CR): квартиль Q1 - 4, Q2 - 5, Q3 - 1. Тематика публикаций: 36,3 % по травматологии, по 27,2 % - вертебрологии и артропластике, 9,1 % - эпидемиологии. В базе данных Scopus найдено 23 доктора наук по специальности "Травматология и ортопедия", которые имеют 2 и более публикаций (авторов с индексом Хирша 0 не учитывали). Учреждения Украины по их количеству распределились так: ГУ "ИПХС им. проф. М. И. Ситенко НАМН" - 7 ученых, ГУ "ИТО НАМН" - 4, Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика - 2, ГУ "Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева НАМН Украины" - 2, остальные - по одному. Выводы: публикаций украинских ученых в журналах рубрики "Ортопедия и травматология" на сайте SJ and CR за период 1999 - 2019 гг. лишь 11. В НБД Scopus опубликовано гораздо больше работ, однако не все из них являются цитируемыми, что отображает индекс Хирша авторов. Готовя статью к печати, следует учитывать, что наиболее цитируемыми оказались публикации, где авторы представляют методические рекомендации (guidelines), результаты мультицентровых исследований, клинических испытаний, изучения новых материалов для использования в ортопедии и травматологии. Также цитируемость работ повышается в случае обнародования их в журналах квартилей Q1 и Q2.

Дисертація присвячена визначенню основних причин, удосконаленню профілактики та лікування хворих із вивихом головки ендопротеза кульшового суглоба шляхом обґрунтування та розроблення способів профілактики та лікування вивиху із використанням лайнера з козирком і збереження капсули кульшового суглоба. На підставі клінічних і графоаналітичних досліджень з елементами математичного моделювання доведено, що запропоновані способи можуть бути ефективно використані для профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба в післяопераційному періоді. Розроблено метод визначення антеверсії чашки та антеторсії ніжки ендопротеза кульшового суглоба за допомогою рентгенографії, який використовують у післяопераційному періоді з метою визначення хибного положення компонентів ендопротеза для подальшої профілактики та лікування вивиху головки ендопротеза. Визначено чисельні значення прогностичних коефіцієнтів та їхньої інформативності для клініко-рентгенологічних ознак вивиху головки ендопротеза після ендопротезування кульшового суглоба окремо: із нейтральним лайнером, загальноприйнятою методикою відновлення суглобової капсули та після однополюсного ендопротезування кульшового суглоба у хворих із переломами шийки стегнової кістки.

Останніми роками набуває популярності такий метод консервативного лікування ортопедо-травматологічних захворювань (ОТЗ), як екстракорпоральна ударно-хвильова терапія (ЕУХТ). Мета роботи - огляд сучасних (за останні 5 років) джерел літератури щодо використання ЕУХТ під час лікування ОТЗ верхньої кінцівки. Проаналізовано публікації з пошукової системи Google, баз PubMed, Medline та інших релевантних джерел науково-медичної інформації з вказанням досліджуваного методу та найпоширеніших ОТЗ верхньої кінцівки: "ESWT (Extracorporeal Shockwave Therapy) AND fracture", "ESWT AND tendonitis", "ESWT AND subacromial impingement syndrome", "ESWT AND adhesive capsulitis", "ESWT AND frozen schoulder", "ESWT AND trigger finger", "ESWT OR AND lateral epicondylitis", "ESWT AND medial epicondylitis", "ESWT AND ostheoarthritis", "ESWT AND tendinopathy", "ESWT AND injure". Загалом знайдено 272 наукові статті. Із пошуку виключено роботи, які стосуються гістологічних, біомеханічних та експериментальних досліджень, ран, опіків і післяінсультних змін верхніх кінцівок, захворювань інших локалізацій, а також методик консервативного та хірургічного лікування. Відібрано для аналізу 51 статтю. Визначено, що ЕУХТ використовують у лікуванні латерального епікондиліту; кальцифікуючого тендиніту м'язів плеча; тендинопатій, часткових ушкоджень м'язів обертачів плеча; субакроміального імпінджмент синдрому; адгезивного капсуліту плеча; незрощених переломів і таких, які повільно зростаються; човноподібної кістки зап'ястка; захворювань кисті (синдрому карпального каналу, клацаючого пальця, контрактури Дюпюітрена, тендинопатій); переломів плечової кістки та ключиці; тендинопатії дистального сухожилка двоголового м'яза плеча. Висновки: ЕУХТ є сучасним та ефективним методом консервативного лікування ОТЗ верхньої кінцівки і може бути використаним як самостійно, так і в комбінації зі стандартними способами консервативного лікування.