Розглянуто потенціометричний і потенціостатичний методи визначення уреазної активності в зерні сої та продуктах його переробки.

Висвітлено результати досліджень по розробці нової технології переробки зерна сої на кормові та дієтичні потреби.

Висвітлено нові технології заготівлі, зберігання та використання кормів. Проаналізовано механізм консервувально дії нового нейтрального консерванта на базі вулканічних туфів для заготівлі силосу та сінажу, мінерального та мінерально-біологічного консервантів для заготівлі вологого зерна кукурудзи, жита, ячменю, вівса та фуражної пшениці.

Освещены новые технологии заготовки, хранения и использования кормов. Проанализирован механизм консервирующего действия нового нейтрального консерванта на основе вулканических туфов для заготовки силоса и сенажа, минерального и минерально-биологического консервантов для заготовки влажного зерна кукурузы, ржи, ячменя, овса и фуражной пшеницы.

Проаналізовано вплив технологій зберігання та консервування на якість кормів, а також особливості мінерального та ліпідного живлення тварин. Висвітлено радіологічні аспекти використання кормів за умов радіоактивного забруднення, а також біологічні засади використання вулканічних туфів (сапоніту, анальциму) та інших нетрадиційних природних мінералів у тваринництві.

Проанализировано влияние технологий хранения и консервации на качество кормов, а также особенности минерального и липидного питания животных. Освещены радиологические аспекты применения кормов в условиях радиоактивного загрязнения, а также биологические основы применения вулканических туфов (сапонита, анальцима) и других нетрадиционных природных минералов в животноводстве.

Наведено сучасні методи оцінки поживності кормів і раціонів, наведено новий методологічний підхід до оцінки кормів і раціонів за продукцією молока. Визначено енергопротеїнове відношення в раціонах корів і продуктивну дію кормів за продукцією молока. Розглянуто лактозу як лімітуючий фактор синтезу молока та продуктивності корів. Запропоновано методику оцінки типових раціонів для корів різного рівня продуктивності за сухою речовиною, сирим протеїном з урахуванням депресії клітковини.

Приведены современные методы оценки питательности кормов и рационов, новый методологический подход к оценке кормов и рационов по производительности молока. Определены энергопротеиновое отношение в рационах коров и продуктивное действие кормов по продукции коров. Рассмотрена лактоза как лиминирующий фактор синтеза молока и продуктивности коров. Предложена методика оценки типовых рационов для коров разного уровня продуктивности по сухому веществу, сырому протеину с учетом депрессии клетчатки.

Уперше розроблено нові способи хімічного та біологічного знешкодження антипоживних речовин зерна сої на основі дії теплового фактора, хімічних реагентів, біологічних чинників, пошуку сортів зі зниженим їх вмістом і підвищеною чутливістю до інактивуючих факторів, визначено вплив термічно обробленого зерна сої на організм телят і поросят. Вивчено мінливість хімічного складу сортів сої та кореляційні відношення між вмістом протеїну, жиру й активністю інгібіторів трипсину й уреази. Встановлено тісний від'ємний кореляційний зв'язок між вмістом протеїну та жиру і нелінійний характер зв'язку між протеїном, жиром та інгібіторами трипсину, уреазою. Шляхом газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу ліпідів зерна сої виявлено тісні від'ємні кореляційні зв'язки між лінолевою, ліноленовою й олеїновою кислотами. Вивчено й установлено порогову активність інгібіторів трипсину за згодовування соєвого "молока" телятам у молочний період вирощування. Відзначено, що вік тварин є основним фактором чутливості тварин до антипоживних речовин сої. Проведено дослідження щодо доцільності згодовування свиням на відгодівлі термохімічно обробленої гідроксидом кальцію соєвої дерті. Встановлено, що термохімічно оброблена соя у складі корму раціону не впливає негативно на фізіологічний стан тварин. Показано інактивацію антипоживних речовин у незрілому зерні сої у разі консервування цілих рослин сої.

Обгрунтовано нову систему оцінки кормів у молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях для корів різного рівня продуктивності у порівнянні з оцінкою в кормових та енергетичних одиницях та обмінною енергією. Проаналізовано наукові основи методів оцінки поживності кормів і раціонів. Розкрито роль клітковини та неструктурних вуглеводів у годівлі та живленні тварин. Наведено результати оцінювання трави пасовищ, природних угідь, сіножатей і польового травосіяння в молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях. Доведено, що запропонована система оцінки кормів дозволяє визначити вищу продуктивну дію концентрованих кормів у 1,5 - 3 рази, ніж система оцінки за енергетичними кормовими одиницями й обмінною енергією, яка не враховує необхідності потреби корів у неструктурних вуглеводах для синтезу лактози молока.

Проведено аналіз наукових основ і методів оцінювання поживності кормів і раціонів. Висвітлено методи енергетичного оцінювання кормів, зокрема, за кормовими та енергетичними кормовими одиницями. Розглянуто потребу жуйних тварин в енергії на лактацію. Обгрунтовано нову систему оцінювання кормів і раціонів у молочних протеїнових, вуглеводних та енергетичних одиницях для корів різного рівня продуктивності в порівнянні з оцінюванням в кормових та енергетичних одиницях, обмінною енергією та чистою енергією лактації.

За біоенергетичною оцінкою термічній обробці гороху на агрегаті СБ-1,5 слід віддавати перевагу над екструдуванням, оскільки прожарювання за балансом енергії має вищу оплату корму продукцією молока.

Біологічно активні речовини вегетативної маси сої в оптимальну фазу наливу зерна є стимуляторами синтезу ліпідів молока в організмі корів.

Наведено технологію нейтралізації сироватки та техніку використання її у годівлі тварин як поживного корму, збагаченого азотовмісними речовинами. Підкреслено важливе значення технології для охорони навколишнього середовища.

З'ясовано, що біологічно активні речовини соєво-кукурудзяного силосу у фазі найвищої біосинтетичної активності (початок наливу бобів нижнього ярусу сої) підвищують жирномолочність корів. Доведено, що саме в цій фазі соя містить максимальну кількість фізіологічно активних низькомолекулярних сполук гормональної регуляції синтезу жиру в рослині, а після всмоктування в кров корів вони є стимуляторами жирномолочності. Ці сполуки - інсулінмодулюючі рослинні гормони, які мають вищу фізіологічну активність у зеленій масі у порівнянні із зерном повної стиглості.

Вивчено консервуючу дію пропіонової кислоти під час зберігання вологого зерна кукурудзи, пшениці, ячменю та гороху в буртах без укриття плівкою на критих токах і заготівлі в траншеях подрібненого зерна кукурудзи. Розроблено нові консерванти біологічного і мінерального походження. Встановлено, що природний мінерал сапоніт як консервант має бактерицидні властивості, адсорбує значну кількість вуглекислого газу в процесі бродіння кормів, що силосуються. Зерно гірчиці білої сорту Кароліна через наявність аліцину - ефективного фітонциду - має консервуючу дію при силосуванні кормів, тому може використовуватися як біологічний консервант рослинного походження.

Установлено, що насіння гірчиці білої, як біологічний консервант рослинного походження, сприяє одержанню силосу високої якості, під час згодування якого підвищується перетравність і використання поживних речовин корму тваринами.

На базі герметичної споруди відповідних розмірів, обов'язкового використання біологічно-мінерального консерванта та пошарової герметизації зернофуражу розроблено технологію зберігання вологого зерна в засіках.

Встановлено: джерелом цукру для синтезу лактози як лімітувального фактора синтезу молока корів може бути захищений від ферментації у рубці крохмаль, а не пропіонат, що досягається технологією консервування і висушуванням законсервованого зернофуражу, оскільки вміст лактози в молоці не залежить від рівня продуктивності та вмісту жиру і білка.

Установлено: источником сахара для синтеза лактозы как лимитирующего фактора синтеза молока коров может быть защищенный от ферментации в рубце крахмал, а не пропионат, что достигается технологией консервирования и высушиванием законсервированного зернофуража, так как лактоза не зависит от уровня продуктивности и содержания жира и белка.

Розроблено нові критерії оцінки продуктивної дії корму на підставі потреби в сухій речовині та сирому протеїні для синтезу 1 кг молока з урахуванням депресивного впливу клітковини та її фізіологічної потреби для корів різної продуктивності.

Разработаны новые критерии оценки продуктивного действия корма на основании потребности в сухом веществе и сыром протеине для синтеза 1 кг молока с учетом депрессивного действия клетчатки и ее физиологической потребности для коров разной продуктивности.

Розкрито значення клітковини в активуванні та гальмуванні дії ферментів у шлунково-кишковому тракті сільськогосподарських тварин, що є основою депресивної дії у разі підвищення її вмісту у порівнянні з фізіологічною потребою. Встановлено, що неструктурні вуглеводи стимулюють утворення пропіонової кислоти, яка є попередником синтезу глюкози та переважної більшості замінних амінокислот.

Раскрыто значение клетчатки в активировании и торможении действия ферментов в желудочно-кишечном тракте сельскохозяйственных животных, что есть основой депрессивного действия при повышении ее содержания по сравнению с физиологической потребностью. Установлено, что неструктурные углеводы стимулируют образование пропионовой кислоты, которая является предшественником синтеза глюкозы и преобладающего большинства заменимых аминокислот.