Досліджено вплив пластичної деформації на фазовий склад сплавів Pb - Sn. Показано, що в широкому концентраційному інтервалі деформація призводить до розпаду пересиченого твердого розчину. Кінцева концентрація розчиненого олова відповідає рівноважному значенню для кімнатної температури. Одержано, що величина швидкості деформації в інтервалі 6 м/с - 0,05 мм/с не впливає на кінцевий результат розпаду. Зроблено припущення відносно механізму дослідженого явища.

Індекс рубрикатора НБУВ: В378.5 + К232.204.3 + Г128.13-27

Рубрики:

Термодинаміка металів

Структурні та фазові перетворення у нікелі та його сплавах

Нікель

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методичні рекомендації педагогам позашкільних навчальних закладів щодо організації процесу позашкільного виховання. Проаналізовано основні принципи діяльності позашкільного закладу. Розглянуто й охарактеризовано структуру гурткового заняття. Наголошено на необхідності вивчення потреб і запитів дітей та батьків перед створенням гуртка та визначенням напрямів діяльності.

Розглянуто основні вимоги до планування діяльності позашкільного закладу освіти. Акцентовано увагу на складанні перспективного та річного плану роботи, алгоритмі підготовки та розробки річного плану. З урахуванням позитивного досвіду щодо планування роботи в позашкільних навчальних закладах освіти рекомендовано структуру плану роботи на рік і основні вимоги до семи розділів; вступу; організаційно-методичної роботи; організації навчально-виховного процесу; організаційно-масової роботи; охорони здоров'я та життя дітей, заходи з техніки безпеки, охорони праці; фінансово-господарської роботи; управління системою освіти, контрольно-аналітичної діяльності. Запропоновано технологію графічного планування роботи, основу якої складають комплексний підхід та поетапність роботи. Виокремлено тижневе планування діяльності директора позашкільного навчального закладу та план роботи методиста.

Соціально-психологічну компетентність керівника (СПКК) позашкільного навчального закладу (ПШНЗ) розглянуто як чинник підвищення ефективності освітнього процесу та розвитку професіоналізму його педагогічних кадрів з інноваційним творчим стилем аналітичного мислення. Наголошено, що сьогодні час вимагає зміни відносин в системі "вихователь - вихованець". Розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння процесу управління (структурно-функціональний, ситуаційний, процесний, інформаційний). Структуру СПКК, що складається з місії та мети діяльності ПШНЗ, змісту й організації освітнього процесу, роботи з кадрами, батьками, контролю результатів діяльності, показано на схемі, схарактеризовано зміст кожного її елемента. Запропоновано схему алгоритму контрольно-аналітичної діяльності керівника ПШНЗ.

На основі аналізу теоретичних досліджень та практичного досвіду навчально-виховного процесу в позашкільних закладах освіти Одеської області визначено основні компоненти креативності педагога: асоціативне мислення, інтелектуальна гнучкість, оригінальність, незвичність ідей, генерація великої кількості ідей, легкість, швидкість виконання завдання, прагнення до краси, здатність до виявлення і постановки нової проблеми. Висвітлено принципи самоорганізаційної пізнавальної діяльності для структурування навчального матеріалу: принцип суб'єктності свідомості, який передбачає забезпечення перетворення освітнього поля в процес генерації ідей, гіпотез, знань; принцип додатковості, коли домінує навчальний діалог, взаємодія, співробітництво з вихованцями; принцип відкритості, згідно з яким світ знань постає перед дитиною як особистісна цінність. Узагальнено досвід кращих педагогів позашкільних закладів Одеської області, висвітлено психолого-педагогічні умови організації педагогічного процесу, в якому виховуються креативні якості особистості дитини.

Розглянуто роль позашкільної освіти у становленні творчої особистості, розвитку таких рис характеру, що сприяють творчості. Окреслено принципи навчання та виховання, що є визначальними для освітнього процесу позашкільних навчальних закладів. Зосереджено увагу на організації пошукової та науково-дослідної діяльності, яка формує та розвиває у вихованців гуртків, творчих об'єднань якісні особистісні зміни, базові творчі здібності, а саме: інтелектуально-евристичні, інтелектуально-логічні, комунікативні,самоорганізаційні, мотиваційно-творчу активність, індивідуальний стиль творчої діяльності. Визначено основні функції пошукової та науково-дослідної діяльності вихованців позашкільних навчальних закладів, що забезпечують розвиток творчої активності особистості. Висвітлено досвід організації різних форм і методів пошукової та дослідної діяльності в позашкільних навчальних закладах Одеської області. Акцентовано увагу на спільній користі співробітництва позашкільних навчальних закладів і шкіл у справі розвитку творчих здібностей, пізнавальної та творчої активності дітей.

Розглянуто питання підвищення рівня підготовки педагогічних кадрів, зокрема керівників гуртків у позашкільних закладах. Розкрито основні завдання позашкільної освіти. Виокремлено складові організаційно-методичної діяльності керівника гуртка, зокрема самоконтроль діяльності, роботу з батьками, використання методичного портфоліо. Висвітлено напрями науково-методичної діяльності Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання як передовий досвід та з метою надання уявлення про різноманітність її змісту. Зосереджено увагу на деяких структурних компонентах, які характеризують особистість компетентного педагога позашкільного закладу, зокрема, здатності ефективно спілкуватися з вихованцями, здібностях педагога, володінні соціальною чутливістю, володінні серйозними знаннями в галузі загальної психології, педагогічної психології та педагогіки виховання, прагненні до творчості та саморозвитку, постійній готовності та потребі в самоаналізі щодо кожного заняття, зробленої доповіді, написаної статті. Охарактеризовано засоби комунікації, якими користується педагог: наслідування, навіювання, переконування та ін. Надано поради щодо організації роботи керівника гуртка позашкільного закладу, яка сприяє формуванню його компетентності.

Розглянуто структурні компоненти процесу особистісного зростання фахівця: психологічні типи особистості керівника позашкільного закладу щодо прийняття управлінського рішення; структура управлінської діяльності керівника позашкільного закладу; психологічні компоненти структури процесу управління; керівник закладу як комунікатор. Проаналізовано психологічні компоненти структури правил забезпечення ефективності управлінської діяльності, зокрема: постановка завдань, використання програмно-цільових методів управління, здійснення проектно-інноваційного управління, орієнтація на успіх, обгрунтування рішень.

Розглянуто еволюцію правового регулювання окремого провадження в справах про розірвання шлюбу, визначено його юридичну природу та сформульовано поняття. За результатами проведеного дослідження виокремлено передумови реалізації права на подання до суду заяви про розірвання шлюбу, встановлено особливості цивільного процесуального статусу осіб, які беруть участь у справах окремого провадження про розірвання шлюбу, визначено специфіку процесуальної форми доказів і доказування в таких справах. Виокремлено процесуальні особливості відкриття окремого провадження у справах про розірвання шлюбу, провадження у справах про розірвання шлюбу до судового розгляду, а також судового розгляду зазначеної категорії цивільних справ, що виникають із сімейних правовідносин. На підставі аналізу наукової доктрини, чинного цивільного процесуального та сімейного законодавства України внесено пропозиції щодо вдосконалення окремих правових норм.

Проведено експериментальне дослідження кінетики росту фази Ni3Sn4 при реакційній дифузії між нікелем та рідким оловом. На початковому етапі реакції прошарок фази Ni3Sn4 має морфологію "scallop"-типу. Зафіксовано формування губчатої структури фази Ni3Sn4. Встановлено лінійну залежність товщини фази Ni3Sn4 від часу.

Світові дані щодо стабільно високих перинатальних втрат у разі тазового передлежання плода (ТПП) і суттєвого збільшення кількості випадків кесарева розтину (КР) (70 - 100 %) стали підгрунтям до пошуку принципово нових підходів у розродженні пацієнток із ТПП. Мета дослідження - оцінювання ефективності та обгрунтування індивідуального планування пологів у разі ТПП. Проведено проспективний аналіз завчасного планування способу розродження 69 вагітних із ТПП, які були розподілені на дві групи. I - основна група (ОГ; n = 36), жінки з запланованими консервативними пологами за ТПП; II - контрольна группа (КГ; n = 33), жінки з запланованим КР за ТПП. Завершення вагітності більшості пацієнток в обох групах відбулося запланованим способом розродження: ОТ - 27; КГ - 29. Пацієнтки ОГ народжували у колінно-ліктьовій позиції - 11 випадків і за допомогою методу Цов'янова - 16 випадків. А випадки розродження шляхом КР (9 - 25 %) в ОГ були здебільшого I категорії ургентності - 5. Потреба в ургентному КР у КГ виникала майже у два рази менше - 4, і більшість випадків - З були III категорії ургентності. Серед малюків ОГ, яким надавали ручну допомогу під час народження, перинатальні ускладнення спостерігалися найчастіше: пологова травма - 8, асфіксія - 3, аспірація - 2, гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку - 3. Наведені дані свідчать про відсутність високопрофесійних навичок, які потребують ретельного відпрацювання та вдосконалення родопомічних маніпуляцій акушерами-гінекологами.

Мета роботи - вивчити можливість виконання нестандартних органозберігаючих операцій у пацієнтів з раннім раком шлунка шляхом використання методів візуалізації "сторожових лімфовузлів" і вибору методу лімфодисекції. Виконано оперативні втручання у 35 пацієнтів з раннім раком шлунка (стадії Т1 і Т2). Для виявлення "сторожових лімфовузлів" застосовано методику люмінесценції з використанням індоціану зеленого. У всіх пацієнтів виявлено рак шлунка на ранній стадії (Т1,Т2). Показана можливість виконання органозберігаючих операцій у пацієнтів з раннім раком шлунка. Мініінвазивне втручання у пацієнта з тяжкою супутньою патологією було достатньо ефективним і радикальним. Якість життя пацієнтів після лапароскопічних пілорозберігаючих і органозберігаючих операцій була значно кращою, ніж якість життя пацієнтів, яким виконали резекцію шлунка з розширеною Д2 лімфодисекцією. Висновки: встановлено, що інтраопераційна лімфографія є інформативним методом, який допомагає оцінити стадію захворювання у пацієнта з раком шлунка та застосувати адекватну схему комбінованого і комплексного лікування. Більш чутливою є методика люмінесценції з використанням шдоціану зеленого. Визначення ступеня ураження "сторожових лімфовузлів" у пацієнтів з раком шлунка може бути підставою для зміни тактики вибору об'єму оперативного втручання.

Мета роботи - вивчити можливість виконання нестандартних органозберігаючих операцій у пацієнтів з раннім раком шлунка шляхом використання методів візуалізації "сторожових лімфовузлів" і вибору методу лімфодисекції. Виконано оперативні втручання у 35 пацієнтів з раннім раком шлунка (стадії Т1 і Т2). Для виявлення "сторожових лімфовузлів" застосовано методику люмінесценції з використанням індоціану зеленого. У всіх пацієнтів виявлено рак шлунка на ранній стадії (Т1,Т2). Показана можливість виконання органозберігаючих операцій у пацієнтів з раннім раком шлунка. Мініінвазивне втручання у пацієнта з тяжкою супутньою патологією було достатньо ефективним і радикальним. Якість життя пацієнтів після лапароскопічних пілорозберігаючих і органозберігаючих операцій була значно кращою, ніж якість життя пацієнтів, яким виконали резекцію шлунка з розширеною Д2 лімфодисекцією. Висновки: встановлено, що інтраопераційна лімфографія є інформативним методом, який допомагає оцінити стадію захворювання у пацієнта з раком шлунка та застосувати адекватну схему комбінованого і комплексного лікування. Більш чутливою є методика люмінесценції з використанням шдоціану зеленого. Визначення ступеня ураження "сторожових лімфовузлів" у пацієнтів з раком шлунка може бути підставою для зміни тактики вибору об'єму оперативного втручання.

Мета роботи - провести порівняльний аналіз сучасних відкритих, класичних лапароскопічних та сепараційних лапароскопічних методик герніопластики при лікуванні вентральних та післяопераційних вентральних гриж. За період з 2009 по 2019 рр. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 193 пацієнти з вентральними та післяопераційними вентральними грижами. Залежно від застосованого методу герніопластики усі пацієнти були розподілені на дві групи. У 1-й групі 100 пацієнтам виконали лапароскопічну герніопластику, у тому числі 91 пацієнту - стандартні лапароскопічні операції. У 2-й групі 93 пацієнтам виконали відкриту герніопластику. У 1-й групі у разі застосування стандартних лапароскопічних методик герніопластики середня тривалість операції становила (114,0 +- 7,4) хв, рецидив виявлено у 7 хворих з грижами великих розмірів (W3). У 2-й групі тривалість операції становила (130,0 +- 6,1) хв, рецидив виявлено у 8 пацієнтів. Висновки: вибір методики операції має бути індивідуальний з урахуванням загального стану, віку пацієнта, наявної супутньої патології та, особливо, розміру і локалізації грижового дефекту.

Мета роботи - вивчити інтра- і післяопераційні ускладнення при трансанальній ендоскопічній резекції у пацієнтів із раком прямої кишки (РПК) і зменшити їх кількість. За період із 2009 по 2021 рр. на базі Одеської обласної клінічної лікарні оперовано 184 пацієнти з РПК з використанням трансанальної ендоскопічної резекції. Вік пацієнтів від 42 до 86 років. Пацієнти були розподілені на дві групи. У 90 пацієнтів 1-ї групи був установлений діагноз - РПК I стадії (Т1-2N0M0). У 2-й групі у 94 пацієнтів до операції був установлений діагноз - РПК II стадії (Т3N0M0). Гнійно-септичних, тромбоемболічних і урологічних ускладнень не було у всіх 184 пацієнтів. Тяжких інтраопераційних ускладнень не спостерігали, жоден пацієнт не помер. Тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі у середньому становила (3,4 +- 1,7) доби (від 2 до 6 діб). Нижній край пухлини знаходився на відстані у середньому (9,5 +- 4,2) см (від 5 до 16 см) від анального каналу, середній розмір пухлини становив (2,8 +- 1,7) см (від 1,5 до 4 см). При вивченні результатів гістологічних досліджень відмічено, що у всіх пацієнтів пухлина видалена у межах здорових тканин, що відповідає стандартам онкологічної техніки. Період спостереження за пацієнтами становив від 12 до 60 міс. Рецидив РПК був виявлений у 12 (13,3 %) пацієнтів 1-ї групи. Рецидив раку виник у тих пацієнтів, які відмовились від проведення хіміо- і радіотерапії. Пацієнтів із рецидивами оперували повторно, при цьому виконували класичну низьку передню резекцію прямої кишки з тотальною мезоректумектомією. Висновки: у разі проведення передопераційної неоад'ювантної хіміо- і радіотерапії значно зменшуються розміри пухлини, а також кількість інтра- і післяопераційних ускладнень при виконанні трансанальної ендоскопічної резекції. Прогноз захворювання РПК прямо залежить від наявності метастазів у регіонарні "сторожові" лімфатичні вузли.

Мета роботи - удосконалити інтраопераційне виявлення "сторожових" лімфатичних вузлів у хворих із раком молочної залози. У період з 2016 по 2021 рр. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було оперовано 200 пацієнток із раком молочної залози стадії Т1-Т3N0М0 з використанням двох барвників: синього патентованого та індоціаніну зеленого. Усі пацієнтки були розподілені на дві групи. У 1-й групі 100 пацієнткам виконана біопсія "сторожових" лімфатичних вузлів. Для фарбування лімфатичних вузлів використано барвник синій патентований. У 2-й групі так само 100 пацієнткам виконано біопсію "сторожових" лімфатичних вузлів, а для фарбування лімфатичних вузлів використано барвник синій патентований і флуоресцентний барвник індоціанін зелений, які вводили внутрішньовенно у верхню кінцівку на боці ураженої молочної залози по ходу відтоку від верхньої кінцівки до молочної залози. Загальна п'ятирічна виживаність після аксилярної лімфодисекції та після біопсії "сторожового" лімфатичного вузла становила 91 та 92 % відповідно, безрецидивна п'ятирічна виживаність - 82,2 і 83,9 % відповідно. Лише у 1,1 % хворих було виявлено регіонарний рецидив у "сторожові" лімфатичні вузли на боці ураженої молочної залози. У 57 % пацієнток були чисті "сторожові" лімфатичні вузли, отже, наступну лімфодисекцію їм не виконували, а метастатично уражені лімфатичні вузли мали 43 % пацієнток. Рецидив був зареєстрований у 0,2 % пацієнток у вигляді ізольованих метастазів у аксилярні лімфатичні вузли. Висновки: методика виявлення "сторожових" лімфатичних вузлів з допомогою барвників при раку молочної залози дозволяє у переважної більшості хворих відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігальних з біопсією "сторожових" лімфатичних вузлів.

Мета роботи - удосконалити діагностичну біопсію "сторожових" лімфатичних вузлів у хворих із раком молочної залози шляхом використання флуоресцентної лімфографії та зменшити кількість післяопераційних ускладнень. У період з 2016 по 2021 рр. на базі Одеської обласної клінічної лікарні було оперовано 400 пацієнток із раком молочної залози Т1-Т3N0М0 з використанням флуоресцентної лімфографії за допомогою двох барвників: патентованого синього та індоціаніну зеленого. Усі пацієнти були розподілені на дві групи. У першій (контрольній) групі 200 пацієнткам виконували біопсію "сторожових" лімфатичних вузлів. Для фарбування лімфатичних вузлів використовували барвник патентований синій. У другій (основній) групі 200 пацієнткам виконували біопсію "сторожових" лімфатичних вузлів з використанням барвника патентованого синього і флуоресцентного барвника індоціаніну зеленого. Обидва барвники вводили субдермально по зовнішньому краю ареоли в кількості 2 мл розчину барвника. Загальна п'ятирічна виживаність після аксилярної лімфодисекції та після біопсії "сторожового" лімфатичного вузла становила 91 і 92 % відповідно, безрецидивна п'ятирічна виживаність - 82,2 і 83,9 % відповідно. Лише у 1,1 % пацієнток було виявлено регіонарний рецидив у "сторожові" лімфатичні вузли на боці ураженої молочної залози. У 58 % пацієнток "сторожові" лімфатичні вузли були чисті, отже, наступну лімфодисекцію їм не виконували. Метастатично уражені лімфатичні вузли було виявлено у 42 % пацієнток. Висновки: методика діагностичної біопсії "сторожових" лімфатичних вузлів за допомогою барвників при раку молочної залози дозволяє у переважної більшості пацієнток відмовитися від травматичних операцій на користь органозберігальних та значно знизити частоту післяопераційних ускладнень.

Мета роботи - уважно вивчити наукове обгрунтування практики післяопераційного бандажування, зібрати необхідну інформацію, описати використання такої практики з оцінкою її корисності. Дослідження щодо вивчення впливу компресійного трикотажу у хворих після лапаротомії як методу попередження виникнення вентральних гриж проведено з вересня 2021 р. по грудень 2022 р. на базі Одеської обласної клінічної лікарні. До дослідження залучено 35 пацієнтів віком від 18 до 65 років, яким було виконано тотальну серединну лапаротомію з приводу хірургічних захворювань. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну (18 пацієнтів, яким застосовували бандажування) і контрольну (17 пацієнтів без бандажування). Оцінено частоту виникнення післяопераційних вентральних гриж та інтенсивність післяопераційного болю у групах. Отримані результати показали, що за показниками частоти виникнення післяопераційних вентральних гриж та інтенсивності післяопераційного болю досліджувані групи пацієнтів істотно не відрізнялися. Висновки: отримані дані дають підстави вважати, що бандажування не впливає значущо на розвиток гриж та не має можливої користі з точки зору зменшення післяопераційного болю.