Висвітлено маловивчену сторінку минулого - етапи формування храмового некрополя від ХІ ст. до наших днів. Особливу увагу приділено історичним діячам, похованим на території собору: давньоруським князям і Київським Митрополитам, духовним і політичним лідерам України різних історичних епох. Наведено схему розташування поховань некрополя Софії Київської.

Досліджено історію собору св. Софії, її архітектуру та живопис. Вперше розшифровано символіку художнього образу визначної пам'ятки архітектури, а також розкрито зміст сюжетів та їх зв'язок з історією Русі-України. Значну увагу приділено діяльності Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона, Володимира Мономаха, Петра Могили, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та ін.

Розглянуто погляди Івана Мазепи щодо ототожнення суверенної соборної України з Церквою Премудрості Божої та показано втілення даної ідеї в архітектурі та малювання Софійського собору в Києві.

Висвітлено діяльність гетьмана І. Мазепи в галузі сприяння реставрації та відновлення кафедрального собору Св. Софії в Києві, представлено свідчення щодо цього сучасників, проаналізовано фресковий живопис церкви та відображення у ньому храмотворчої діяльності І. Мазепи, здобутки культури доби українського бароко.

Проведено комплексний аналіз історико-соціальної й етноконфесійної сфер церковного, суспільно-політичного та культурного життя України-Руси у контексті русько-візантійських відносин і впливу на дані сфери візантійських традицій, відтворених у монументальному комплексі Софії Київської. На підставі введення у науковий обіг даних щодо стінопису Софії Київської проаналізовано основні події русько-візантійських відносин доби християнізації Русі. Визначено особливості рецепції візантійських державотворчих традицій на київському терені, які знайшли відображення в архітектурі та живописі Святої Софії. Досліджено вплив візантійської та давньоруської спадщини на державно-церковнотворчі процеси в Україні XVII - початку XVIII ст.

Проведен комплексный анализ историко-социальной и этноконфессионной сфер церковной, общественно-политической и культурной жизни Украины-Руси в контексте русско-византийских отношений и влияния на данные сферы византийских традиций, которые нашли отражение в монументальном комплексе Софии Киевской. На основании введения в научный оборот данных о стенописи Софии Киевской проанализированы основные события русско-византийских отношений эпохи христианизации Руси. Определены особенности рецепции византийских государствообразующих традиций во времена Киевской Руси, которые нашли отражение в архитектуре и живописи Святой Софии. Исследованы отреставрированное памятником влияние византийского и древнерусского наследия на государственно-церковные процессы в Украине XVII - начала XVIII вв.

Висвітлено основні етапи життя протоієрея Києво-Софійського кафедрального собору, відомого церковного та громадського діяча, знавця київських старожитностей, дослідника та патріота київського Софійського собору П.Г.Лебединцева. Викладено проблеми, пов'язані з пам'яткоохоронною діяльністю музеїв і науково-дослідних інститутів, історичними, мистецтвознавчими, археологічними, археографічними та іншими дослідженнями не- і рухомих пам'яток, зокрема, що входять до складу Національного заповідника "Софія Київська". Розглянуто малюнок А. ван Вестерфельда як джерело до реконструкції образу Десятинної церкви в Києві, музейне джерелознавство як складову музеєзнавства. Наведено перспективи дослідження пам'яток релігійного мистецтва у семантичному аспекті.

Освещены основные этапы жизни протоиерея Киево-Софиевского кафедрального собора, известного церковного и общественного деятеля, знатока киевских древних памяток, исследователя и патриота киевского Софиевского собора П.Г.Лебединцева. Изложены проблемы, связанные с памяткоохранной деятельностью музеев и научно-исследовательских институтов, историческими, искусствоведческими, археологическими, археографическими и другими исследованиями не- и движимых памяток, в частности входящих в состав Национального заповедника "София Киевская". Рассмотрены рисунок А. ван Вестерфельда как источник к реконструкции образа Десятинной церкви в Киеве, музейное источниковедение как слагаемая музееведения. Приведены перспективы исследования памяток религиозного искусства в семантическом аспекте.

Висвітлено історію створення та сучасний стан Софії Київської в архітектурному, мистецтвознавчому, історичному, культурологічному, археологічному аспектах. Розглянуто архітектурні школи Киїської Русі кінця X - початку XII ст., полілитії в розписах Софії Київської, першу посвяту Видубицького Георгіївського собору в контексті архівних документів і пам'яток мистецтва та розпису Св. Софії Київської. Наведено інформацію про архітектурно-археологічні розкопки біля церкви Іоанна Предтечі в Керчі у другій половині XX ст., результати археологічних досліджень і розвідок на подвір'ї Софії Київської у 2006 - 2007 рр. Увагу приділено проблемам охорони пам'яток і ефективного управління об'єктами культурної спадщини.

Освещены история создания и современное состояние Софии Киевской в архитектурном, искусствоведческом, историческом, культурологическом, археологическом аспектах. Рассмотрены архитектурные школы Киевской Руси конца X - начала XII вв., полилитии в росписях Софии Киевской, первое освящение Выдубицкого Георгиевского собора в контексте архивных документов, памяток искусства и росписи Св. Софии Киевской. Приведена информация об архитектурно-археологических раскопках около церкви Иоанна Предтечи в Керчи во второй половине XX в., результаты археологических исследований и разведок во дворе Софии Киевской в 2006 - 2007 гг. Уделено внимание проблемам охраны памяток и эффективному управлению объектами культурного наследия.

Висвітлено ключові проблеми русько-візантійських відносин кінця X - першої половини XI ст. у світлі даних стінопису Софії Київської. Розглянуто перебіг подій під час укладення русько-візантійського династичного шлюбу кінця X ст. з метою з'ясування об'єктивної картини хрещення Київської держави. Запропоновано новий погляд на причини та наслідки русько-візантійської війни 1043 р. Простежено концепцію візантійських церковно-політичних традицій у київській духовній культурі (софійський некрополь, княжий портрет, агіографічний жанр). Проаналізовано й узагальнено дані джерел про долю пам'ятки в XI - першій третині XVII ст. з метою осмислення історичних передумов духовної консолідації нації. Здійснено історичний аналіз заходів Петра Могили з відродження "митрополії руської". Досліджено діяльність І.Мазепи, пов'язану з Св. Софією, в контексті його культуротворчої політики. З'ясовано відображення в архітектурі та стінописі собору ідейних завдань доби Мазепи. Обгрунтовано значення давньоруської спадщини Св. Софії для розбудови національної держави та Церкви.

Охарактеризовано адміністративно-юрисдикційний процес (АЮП) як сферу об'єктивного інституту відводу (самовідводу), визначено поняття та характерні ознаки відводу (самовідводу) в ньому та співвідношення відводу (самовідводу) з процесуальними аналогами. Визначено мету та проведено класифікаційний розподіл відводу (самовідводу) в АЮП, проаналізовано особливості нормативного закріплення суб'єктів, підстав, процедури та наслідків відводу (самовідводу) в усіх провадженнях, що формують цей АЮП. Проведено узагальнення зарубіжного досвіду нормативного закріплення відводу (самовідводу) в АЮП та виокремлено основні пріоритети його запозичення для України, виділено основні напрями розвитку законодавства у цій сфері, а також розроблено пропозиції щодо його вдосконалення.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі. Увагу приділено дослідженню відповідних питань у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині, особливостям співвідношення відводу в адміністративно-юрисдикційному процесі з суміжними різновидами, а також підставам, системі суб'єктів відводу (самовідводу) та його наслідкам. Розглянуто адміністративно-юрисдикційний процес як сферу об'єктивізації відводу (самовідводу) його учасників, проаналізовано зарубіжний досвід нормативного врегулювання відповідних питань. Обгрунтовано шляхи вдосконалення нормативних засад і пріоритетів дослідження феномену відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі.

Наведено результати історичних, архітектурних, мистецтвознавчих і археологічних досліджень з проблем розвитку християнського мистецтва. Розкрито питання пам'яткоохоронної діяльності музеїв, заповідників і науково-дослідних інститутів. Визначено деякі конструктивні особливості храмів Київської Русі. Проаналізовано сакральну метафорику пам'яток сфрагістики Кам'янця-Подільського кінця XIX ст. Охарактеризовано будівельні матеріали підмурків західної та південної галерей Десятинної церкви в Києві. Показано своєрідність культової архітектури запорозьких козаків. Висвітлено історію ансамблю мозаїк і фресок Михайлівського Золотоверхого собору в Києві від перших письмових згадок до періоду демонтажу. Увагу приділено проблемі датування Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Подано інформацію про діяльність українських пам'яткоохоронців зі збереження живопису Софії Київської у 1920-х рр.

Висвітлено актуальні проблеми теорії та практики збереження культурної спадщини України. Розглянуто історію розвитку архітектурної реставрації в країні. Подано інформацію про втрачену пам'ятку мистецтва доби бароко - іконостас Вознесенської церкви у м. Березна. Розглянуто історію художнього ансамблю Успенського собору Києво-Печерської лаври. Проаналізовано історичні джерела, в яких є свідчення про початковий етап історії Софії Київської. Висвітлено проблемні питання нової концепції датування даного собору. Увагу приділено меценатству та благодійній діяльності у сфері збереження культурної спадщини.

Разработана математическая модель массообмена при течении вязких жидкостей. Проведено численное моделирование с использованием метода конечных элементов задачи смешения вязких жидкостей в зазоре между двумя цилиндрами, один из которых вращается. Приведены некоторые закономерности распределения скоростей и концентраций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.71-5 + Р264.921.1

Рубрики:

Стафілококова інфекція

Стафілококи

Шифр НБУВ: РА371303 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено літописи, в яких згадується Софія Київська. Визначено місце двох київських княгинь Ольги-Олени й Анни-Олени в історії Київської Русі. Розглянуто образи Володимира Великого та Ярослава Мудрого у стінописі Софії Київської часів Петра Могили. Підкреслено, що іконографія українського іконопису XVII - XVIII ст. займає особливе місце в історико-джерелознавчих дослідженнях, оскільки є джерелом мистецтвознавчої, а також історичної інформації. Розглянуто інформацію польського хроніста Яна Длугоша як джерело до ранньої історії Золотих воріт. Досліджено традицію українського ктиторського портрета від Київської Русі до Гетьманщини. Подано інформацію про найдавніші монастирі на Русі.

Увагу приділено визначному феномену світової культури - безцінним світським фрескам Софії Київської. Це палацовий цикл фресок двох сходових веж, що ведуть на княжі хори, та княжий груповий портрет у центральній наві. Запропоновано авторську атрибуцію цих фресок. Зазначено, що Софійський собор, побудований княжим подружжям хрестителів Русі Володимира Великого й Анни Порфірородної та завершений Ярославом Мудрим, споруджено в 1011 - 1018 pp. Світські фрески, що прославляють Володимира й Анну як хрестителів Русі та будівничих Св. Софії, містять портрет їх родини та розповідають про укладини династичного союзу Русі та Візантії наприкінці X ст., який започаткував процес хрещення Київської держави. Висвітлено події доби Візантії та Київської Русі, невідомі факти з життя їх правителів, подано колоритні історичні портрети. Світські фрески Св. Софії розглянуто як унікальні історичні джерела, що вирізняються своєю давністю, автентичністю та багатством реалістичного і символічного змісту. Подано інформацію про реставрацію та дослідження фресок.

Розглянуто питання відновлення православної ієрархії та специфіку її функціонування у дихотомії польсько-московського протистояння. Висвітлено діяльність очільників Києво-Печерської лаври наприкінці XVI - на початку XVII ст. по зміцненню Української Православної церкви, обороні від зазіхань щодо її канонічного статусу, внеску у розвиток національної духовності. Досліджено історичні передумови та обставини інституалізації епархій Української Синодальної Церкви на Донбасі 1919 - 1926 рр. Розкрито проблеми використання тоталітарним режимом репресивної психіатрії у боротьбі з віруючими в другій половині XX ст. Увагу приділено діяльності митрополита Т. Щербацького в історіографії. Проаналізовано життя на науково-педагогічну діяльність заслуженого професора церковного права О. С. Павлова. Наведено результати дослідження родової ікони святителя Д. Ростовського Ватопедської Богоматері. Надано відомості про першого Київського митрополита та розглянуто питання хрещення Русі при князі Оскольді та св. Володимирі.

Розглянуто питання соборності православної церкви, акцентовано на історичній ретроспективі та сучасному стані. Досліджено проблемні питання при укладанні богослужбових текстів в українській транслітерації церковнослов'янської мови. Особливу увагу приділено життєвому шляху та спадщині Г. Сковороди та П. Величковського. Досліджено питання церковної історії. Обґрунтовано важливість досвіду грецького неоправослав'я та його передвісників для православної церкви України. Висвітлено сучасні проблеми духовності в українському суспільстві. Акцентовано на фундаменталістській ідеології "русского міра" як єретичному вченні та обґрунтуванні війни росії проти України. Досліджено витоки російської православної церкви: шлях злодійства й облуди. Розглянуто реваншистську неоімперську політику російської федерації щодо України та визначено її вплив на релігійні громади. Висвітлено діяльність української церкви під час повномасштабного вторгнення російської федерації до України. Розглянуто діяльність інституту капеланства у сучасності та його проблематику.