Досліджено теоретичні основи сутності та природи категорії "іноземні інвестиції" в контексті впливу її на формування економічного потенціалу високотехнологічних підприємств (ВТП). Розроблено концептуальні основи складу та структури економічного потенціалу як цілісної системи взаємодії інтелектуального, інноваційного та експортного потенціалів, сутнісно об'єднаних зовнішніми та внутрішніми механізмами іноземного інвестування. На підставі аналізу ролі та особливостей потенціалу ВТП космічної галузі України визначено ВТП як інтегральну взаємодію можливостей, які проектуються в інноваційну та експортну складові, спрямовані на залучення іноземних інвестицій у ході реалізації міжнародних космічних проектів. Вперше визначено науково-методичні засади та емпірично обгрунтовано доцільність формування галузевого інноваційного кластера, який є вертикально-горизонтальною структурою, що поєднує стратегічні пріоритети розвитку держави, фінансові ресурси та інноваційні потенціали вітчизняних виробників космічних технологій; систематизовано у цьому контексті стимулювальні ефекти іноземних інвестицій внаслідок створення спільних підприємств, започаткування міжнародних комерційних проектів та укладання контрактів для розробки та виготовлення космічних технологій.

Дослідження сучасних умов господарювання, організаційної структури та основних напрямів діяльності учасників світового ринку космічних технологій дозволить визначити особливості конкурентних позицій Сполучених Штатів Америки, Європейського космічного агентства, Російської Федерації і Китайської Народної Республіки та спрогнозувати їх зміну на перспективу.

Досвід реалізації інноваційної моделі розвитку в межах національних економік провідних країн світу підтверджує стратегічне значення секторів, що є конкурентоспроможними у світовому масштабі. Мета роботи - оцінка потенціалу ракетно-космічної промисловості України у взаємозв'язку із світовою активністю в сфері розвитку космічної техніки і технологій. Інформаційними матеріалами є статистичні дані Організації економічного співробітництва і розвитку, Державної служби статистики України, звітні документи про світову активність у сфері розвитку космічної техніки і технологій Spacefoundation. Річні звіти Державного космічного агентства України, повідомлення з офіційних засобів масової інформації. Методичний апарат дослідження становлять такі методи: загальнонаукові, визначення прямих та зворотних зв'язків між економічними явищами та процесами, творчо-критичний та описово-аналітичний. Зворотним боком попиту на українську високотехнологічну профільну продукцію на світовому ринку космічних технологій є відсутність внутрішнього ринку. Технології, що "витікають" з країни, не маючи впровадження всередині національної системи, зменшують сумарний ефект від розвитку високотехнологічного сектора. Висновки: нарощення обсягів приватних інвестицій в аерокосмічну галузь у країнах-лідерах супроводжується активним розвитком комерційних сегментів, що демонструють найбільші прибутки. Це потребує допущення приватного капіталу в національну ракетно-космічну промисловість, а також подальшого вивчення зв'язків високотехнологічних секторів із національними і світовими університетами щодо кадрового забезпечення та наукових розробок.

Мета роботи - побудова прогнозу розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки на 2019 - 2028 рр. у розрізі високотехнологічних секторів і регіонів. На основі аналізу статистичних даних економік країн щодо обсягу високотехнологічного експорту, валових витрат у фундаментальні дослідження та прикладні розробки, кількості зареєстрованих патентних сімейств з деталізацією за секторами "тріади" (інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтична промисловість, аерокосмічний сектор) визначено тренд секторально-регіонального розвитку у 2000 - 2018 рр. і розроблено прогноз на наступний суміжний період. У ході дослідження виявлено значну диференціацію країн за моделями розвитку секторів "тріади", а також за характером лінії тренду в часових періодах 2000 - 2009 рр., 2009 - 2018 рр. - 2000 - 2018 рр. Спрогнозовано подальший розвиток країн Азії (КНР, Тайваню, Південної Кореї) та США із поступовим зміщенням акцентів технологічного лідерства на користь Тайваню. Оптимістичним є прогноз зростання показників високотехнологічного експорту аерокосмічного сектора. У секторі ІКТ виявлено значну залежність обсягів високотехнологічного експорту від позитивної динаміки патентних сімейств. У фармацевтичній промисловості країн Європи зв'язок між цими показниками має переважно обернений характер. Перспективами подальших наукових розвідок у цьому напрямі є визначення характеру та ступеня впливу пандемійного чинника на динаміку розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки, а також коригування прогнозу секторально-регіонального розвитку інтелектуального сегмента глобальної економіки.

Проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження інституційно-регуляторної системи інтелектуалізації глобальної економіки. Простежено становлення інтелектуального сегмента глобальної економіки. Досліджено новітній формат економічної взаємодії в умовах мережевізації глобального середовища. Проаналізовано розвиток феномену платформної економіки. Виявлено сучасну тектоніку технологічної революції. Розкрито інтегративну роль університетів у розвитку інтелектуального ресурсу. Оцінено рельєфність конфігурацій глобального науково-технологічного трансферу в секторі освоєння й використання космічного простору. Обгрунтовано роль високотехнологічних компаній у сучасній структурі інституту інтелектуальної власності. Проаналізовано конкурентоспроможність інтелектуальної екосистеми України. Досліджено цифровий етап трансформації бізнес-екосистем. Оцінено диференціацію способів монетизації вартості в бізнес-екосистемі глобальної платформної компанії. Показано місце ринків освітньо-знаннєвих послуг у системі інституційної взаємодії. Розкрито феномен штучного інтелекту у створенні міжнародних наукових платформ. Визначено засади вибору міжнародної академічної спеціалізації країни.