Показано, що в осіб з високим індексом інтенсивності карієсу (карієс, пломба, видалений) найбільш висока кореляція з високою розчинністю емалі та зниженою функціональною активністю слинних залоз. Індивідуальний вибір системи догляду за порожниною рота та засобів гігієни проводився залежно від інтенсивності карієсу, приросту карієсу за один рік і виразності конкретних факторів карієсогенної ситуації. Дослідження показали, що через один рік приріст карієсу був незначний. Вивчені показники свідчили про покращання гігієнічного стану порожнини рота, збільшення швидкості слиновиділення і кислотність середовища (рН) ротової рідини, підвищення мінералізуючого потенціалу ротової рідини та резистентності емалі, нормалізація мікробіоценозу.

Розглянуто проблему співвідношення позитивних і негативних емоцій у людей літнього віку. Об'єктом теоретичного дослідження є особливості емоційної сфери осіб цієї когорти. Результати експериментального дослідження дають можливість скласти уявлення про міру сформованості позитивних і негативних емоцій та їх взаємозв'язок. Досліджено рівень комунікативного контролю та тип реакцій в різних ситуаціях.

Лікування хворих з приводу цирозу печінки (ЦП), печінкової недостатності та їх ускладнень, а також запального і фіброзного ураження паренхіми печінки є актуальною проблемою хірургічної гастроентерології. Ефективність діагностики й лікування дифузних захворювань печінки недостатня. Проведено фундаментальні дослідження для з'ясування механізмів патогенезу некрозу гепатоцитів. На експериментальній моделі ЦП досліджені зміни концентрації проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиоксидантних ферментів у крові, еритроцитах, паренхімі підшлункової залози та печінки щурів. Встановлено, що формування ЦП в експерименті супроводжується накопиченням малонового діальдегіду, а також пригніченням активності антиоксидантних ферментів в крові, еритроцитах, а також паренхімі підшлункової залози та печінки щурів. Дисбаланс у функціональній системі ліпопероксидація - система антиоксидантного захисту - один з провідних механізмів патогенезу синдрому поліорганної недостатності при ЦП. Висновок: в комплекс патогенетично обгрунтованої корекції ЦП або печінкової недостатності слід включати препарати з антиоксидантними властивостями.

Уперше проведено системне теоретико-експериментальне дослідження психологічних особливостей емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку. Визначено сутність поняття "емоційно-вольова регуляція осіб похилого віку" як особистісно-суб'єктний регуляційний потенціал, що інтегрує емоційні й вольові процеси та являє собою цілісну достатньо стабільну, відкриту систему індивіда, яка на різних рівнях психічної активності регулює (визначає, посилює, спрямовує, обмежує) реалізацію внутрішніх можливостей, сформований досвід активності особистості соціально прийнятними способами. Встановлено особливості емоційної сфери осіб похилого віку як інтегративної складової емоційно-вольової регуляції. Виявлено, що переважання негативних емоцій виступає диспозиційною основою специфіки емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку. Визначено компоненти емоційно-вольової регуляції: емоції, вольова регуляція, досвід емоційно-вольової регуляції. Обґрунтовано критерії емоційно-вольової регуляції (стійкість емоційної сфери, високий рівень розвиненості вольової регуляції, сформованість позитивного досвіду емоційно-вольової регуляції). Виокремлено рівні та показники розвитку емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку (високий, середній, низький). Визначено форми емоційно-вольової регуляції: механізми психологічного захисту, копінг-стратегії та життєстійкість. Установлено фактори (стан фізичного та психічного здоров'я, рівень соціальної активності, особливості сприйняття світу, специфіка життєстійких установок, індивідуально-психологічні риси), які впливають на специфіку проявів емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку. Виокремлено рівні сформованості особистісних рис осіб похилого віку (високий рівень - емоційно-вольова стійкість; середній рівень - а) емоційна стійкість, б) вольова стійкість; низький рівень - емоційно-вольова нестійкість). Установлено особливості емоційно-вольової регуляції залежно від місця проживання (вдома, будинок-інтернат). З'ясовано вікову динаміку емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку. Створено типологію осіб похилого віку за способами використання механізмів емоційно-вольової регуляції (активно-регулюючий, адаптивно-регулюючий, пасивно-регулюючий, деструктивно-регулюючий). Розроблено модель оптимізації розвитку емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку. Обґрунтовано, апробовано та доведено результативність психологічного супроводу підвищення ефективності емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку. Поглиблено й уточнено дуальну природу емоційно-вольової регуляції осіб похилого віку: особистісно-орієнтовану (залежність від індивідуально-психологічних рис особистості), соціально-орієнтовану (залежність від соціального середовища, соціальної підтримки). Набули подальшого розвитку: ідеї багаторівневості та багатосистемності регуляторних систем; наукові уявлення про особливості механізмів психологічного захисту, копінг-стратегій і рівень життєстійкості осіб похилого віку.

Розглянуто головні аспекти педагогічної психології. Подано інформацію про предмет, завдання та базові категорії педагогічної психології. Розкрито етапи становлення педагогічної психології. Викладено головні теоретичні положення, основи навчання, виховання та психологічні особливості педагогічної діяльності й особистості вчителя. Висвітлено специфіку психологічного дослідження у закладах освіти.

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ