Проаналізовано загальну ситуацію в паливно-енергетичному комплексі України, виділено головні напрями підвищення кваліфікації кадрів у сфері державного регулювання в енергетиці та енергозбереженні. Розроблено програму освітньої діяльності в цій сфері, наведено перелік можливих факультативних модулів до програми, розкрито теми щодо модуля "Організаційні засади енергетики та енеpгозбеpеження".

Розглянуто проблемні питання та практичні механізми підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у комунальному секторі України. Запропоновано механізм економічного стимулювання енергозбереження на підприємствах, що належать до власності територіальних громад. Детально проаналізовано специфіку застосування механізму фінансування енергозберігаючих заходів через енергосервісні компанії з поверненням залучених з міського бюджету коштів за рахунок одержаної економії паливно-енергетичних ресурсів.

Запропоновано концептуальні засади та принципи формування оптимальних балансів паливно-енергетичних ресурсів у загальносистемній постановці за умов конкуренції в енергетиці. Вдосконалено принципи побудови матрично-топологічної моделі міжпродуктового балансу та алгоритм розрахунку технологічних втрат у транспортних мережах для цієї моделі. Розглянуто напрямки вдосконалення нормативно-правової бази техніко-економічного регулювання діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу за ринкових умов.

Проаналізовано загальні проблеми, риси та специфічні відмінності формування паливно-енергетичних балансів (ПЕБ) країн Європи та України в розрізі інтеграційних тенденцій в європейській енергетиці. Розроблено економіко-математичну модель для вирішення задач співставного аналізу та оптимізації ПЕБ країн Європи та України за умов інтеграційних процесів.

Запропоновано концептуальні засади, метод та економіко-математичну модель системно-узгодженого регулювання цін і тарифів на енергоємні продукти і послуги та паливно-енергетичні ресурси, що витрачаються на вироблення, постачання та споживання цих продуктів і послуг, з урахуванням ефективності використання залучених інвестицій на реалізацію заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження. Визначено складові цін і тарифів залежно від коефіцієнтів технологічної та економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання та місця їх розташування в ланцюгу системи виробник - постачальник - споживач. Розглянуто нормативно-правові аспекти застосування запропонованих методу та моделі у сфері житлово-комунальних послуг.

Розглянуто підхід балансово-оптимізаційних економіко-математичних моделей виробничого типу до аналізу енергетичних балансів паливно-енергетичного сектора економіки. Запропоновано принципи застосування таких моделей в задачах оптимізації енергетичної ефективності взаємозв'язаних підсистем транспортування і розподілу енергетичних продуктів з мережевою структурою.

Розглянуто методи та моделі багаторівневих систем управління та регулювання у сфері енергоефективності та енергозбереження, що охоплюють державний і місцевий рівні, рівні промислових і комунальних підприємств і споживачів вироблених товарів і послуг з урахуванням специфіки житлово-комунального господарства. На базі положень теорії ієрархічних багаторівневих систем та теорії управління великими системами визначено основні структурно-функціональні блоки моделі організаційно-технологічного управління у складних системах такого роду, а саме моделі багаторівневого енергетичного менеджменту. Показано нові можливості застосування процедур теоретико-множинного підходу до управління багаторівневими системами. Сформульовано методичні основи формалізації та координування взаємодії елементів та підсистем.

Розглянуто економіко-математичну модель трансграничної взаємодії ЕСКО, що на системній основі поєднує моделі порівняльної переваги Рікардо, перфоманс-контрактингу та трансграничного обміну послугами. Модель надає змогу розраховувати числові параметри доступного виграшу від взаємодії ЕСКО, враховуючи для кожного з учасників абсолютну перевагу у технологіях і продуктивності труда, різницю в обмінних курсах валют, рівнях оплати праці та кількості доступних трудових ресурсів. Узагальнено процедуру формалізації умов прибутковості ЕСКО-підходу шляхом перетворення сукупності відомих нерівностей в узгоджену систему рівнянь із додаванням нових змінних (складових), визначено економічний зміст цих складових у формі альтернативної винагороди клієнта, винагороди ЕСКО за перфоманс-контрактом та альтернативної витрати клієнта. Встановлено раніше невідомі співвідношення між змінними, що визначають величину економічного виграшу ЕСКО від трансграничної взаємодії за умов порівняльної переваги. Наведено результати числових розрахунків, яких підтверджують ефективність і результативність запропонованої моделі.

Розглянуто енергоекономічні аспекти реалізації різних сценаріїв трансграничної взаємодії енергосервісних компаній на ринках ріпаку та біодизелю, показано переваги застосування енерготехнологічних систем, взаємодіючі підсистеми яких розташовані в різних трансграничних зонах (країнах тощо), що дозволяє виявляти нові можливості запровадження енергозберігаючих інноваційних проектів та підвищувати конкурентоздатність енергоємних технологій, розширюючи границі та посилюючи масштаби залучення інвестицій у сектор відновлюваної енергетики.

Розглянуто проблему, пов'язану із виникненням аперіодичних сплесків струмів під час комутації трифазних трансформаторів внаслідок насичення їх магнітопроводів. Розглянуто можливості уникнення екстремальних струмів в обмотках трансформатора засобами перетворювальної техніки за рахунок синфазного почергового включення ключів тиристорного комутатора і як наслідок, усунення негативних проявів в цілому і на мережу живлення зокрема. Наведено модель системи управління комутацією із автоматичним вибором моментів комутації трансформатора.

Висвітлено загальні проблеми стану і функціонування теплоенергетики міст та індивідуально-побутового сектору України й запропоновано сучасні інноваційні підходи їх подолання внаслідок модернізації цієї сфери на засадах сталого розвитку з акцентом на вирішення завдань суттєвого підвищення енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії, альтернативних енергоресурсів і поліпшення екології довкілля. Розглянуто науково-технічні (теплофізичні, теплоенергетичні, технологічні, інженерні) засади ефективного розвитку комунальної теплоенергетики при застосуванні сучасного енергоменеджменту та міжнародних систем підвищення якості надання теплових послуг. Зокрема, ретельно проаналізовано використання високоефективної когенерації, застосування теплонасосних технологій для ефективного теплопостачання та запропоновано комплексну систему керування підвищенням ефективності функціонування систем комунальної теплоенергетики на регіональному рівні. Особливу увагу приділено розгляду використання енергії в кінцевого споживача — в будівлях, де знаходиться найбільший потенціал енергозбереження. Узагальнено можливості стратегічного розвитку теплоенергетики та зростання її енергоефективності.