Исследованы некоторые механизмы, лежащие в основе изменения содержания тестостерона и эстрадиола в сыворотке крови крыс-самцов при алиментарной нагрузке холестерином в течение 21 нед. Установлено, что содержание эстрадиола на первых этапах, было выше аналогичных показателей животных контрольной группы. Содержание тестостерона до 12-й недели было ниже контрольных значений, а, начиная с 15-й недели и до конца исследований, превышало их. Обсуждены возможные причины перераспределения в биосинтезе данных стероидных гормонов в условиях нагрузки холестерином.

Вивчено вплив аліментарного навантаження холестерином та NaCl на динаміку гормонального статусу та функціональний стан аорти. Виявлено, що за дії різних факторів виникали умови для формування гіперхолестеринемії, за цього за умов навантаження NaCl прогресивне збільшення вмісту загального холестерину спостережено на фоні суттєвого зниження показника осмотичної резистентності. Зміни гормонального статусу у тварин, які підлягали навантаженню холестерином, характеризують перебіг захисних реакцій організму за несприятливих умов. Показано, що систематичне та тривале споживання NaCL призводить до виникнення порушень у гормональному та нервовому компонентах, про що свідчить підвищення вмісту кортикотерону, прогестерону та лютеінізувального гормону на фоні зменшення вмісту тестостерону та гіпоталамічних гормонів. За умов інфузування вазоактивними речовинами препаратів аорти тварин, що підлягали навантаженню холестерином, зафіксовано посилення реакцій лише за присутності адреналіну через три тижні експерименту. За подальшого дослідження відбулося поступове пригнічення всіх вазоактивних реакцій. Зменшення рівня скоротливої активності аорти тварин, що отримували NaCl, відповідало перебігу стрес-реакції організму.

Предложен концептуальный подход к исследованию неравномерности развития региональных социально-экономических систем, направленный на возможность сбалансирования темпов роста различных групп регионов и нивелирование неблагоприятных влияний внешнеэкономической коньюнктуры на динамику макроэкономических процессов. Проведена сравнительная оценка социально-экономического развития региональных систем Украины и России, а также расширенный анализ неравномерности развития регионов этих стран на основе теории конвергенции. Рассмотрено влияние фискальной политики на выравнивание существующих диспропорций и неравномерности регионального развития социально-экономических систем. Предложен комплекс моделей выравнивания диспропорций развития СЭС на основе налоговых рычагов, основанный на инструментарии имитационного моделирования и эконометрики, и позволяющий смоделировать все существенные причинно-следственные цепочки системы финансовых потоков региона и оценить влияние управляющих факторов на их формирование. Представлен результат системно-динамического моделирования финансовых потоков территорий. На основе сценарного подхода реализовано прогнозирование развития регионов, предложены модели выравнивания социально-экономического развития территорий на основе гармонизации налоговых отношений с учетом эффекта Лаффера. Предложена схема формирования сценариев управления социально-экономическим развитием регионов. Рассмотрено формирование инерционного сценария изменения характеристик системы региона вследствие реализации фискальной политики, динамический анализ дисбалансов регионального развити

я и разработка и анализ альтернативных сценариев управления социально-экономическим развитием регионов.

Рассмотрены вопросы формирования модельного базиса оценки неравномерности и циклической динамики социально-экономического развития территорий на основе применения современных методов спектрального анализа, многомерного статистического анализа, экономического моделирования, скрытых марковских моделей, методов фрактальной математики и моделей теории катастроф, что позволяет повысить качество решений относительно сглаживания межрегиональной социально-экономической дифференциации и предупреждения кризисных ситуаций в региональных системах.

Рассмотрены основные современные классификации экосистем, кратко охарактеризованы недостатки и преимущества некоторых из них. Проанализировано разнообразие экосистем и предложен фрагмент унифицированной классификации на примере территории регионального ландшафтного парка (РЛП) "Кременчугские плавни". Приведена сравнительная характеристика экотаксонов четвертого уровня Украины, Среднего Приднепровья и РЛП.

Проведено аналітичний огляд щодо людського чинника як основи безпеки руху. Виділено найбільш ефективні підходи відносно підвищення безпеки руху на залізничному транспорті.

На основі аналізу помилкових дій станційних диспетчерів Придніпровської залізниці та літературних даних обгрунтовано важливість застосування методів психофізіологічного відбору для профілактики безпеки руху, підвищення надійності людського чинника. Дослідження проведено серед працівників операторського типу (станційні диспетчери) (n = 62), з яких 32 - жінки, 30 - чоловіки. Використано метод соціологічного опитування, психологічні методики із застосуванням особистісного, "НПН-А" (нервово-психічна нестійкість і акцентуації), та індивідуально-типологічного опитувальників. Проаналізовано типові помилки працівників операторського профілю Придніпровської залізниці. Виявлено, що велика група помилок пов'язана з недотриманням персоналом вимог посадових інструкцій та інструкцій із охорони праці, недбалістю і неуважністю, безвідповідальним ставленням до своїх обов'язків, а також недостатньою підготовкою та тренованістю персоналу. Обгрунтовано необхідність розробки новітніх підходів до систематизованого аналізу на кількісній основі питань управління та визначення надійності людського чинника, яку може забезпечити професійний психофізіологічний відбір осіб, пов'язаних із безпекою руху. Одержано результати аналізу, які покладено в основу розробки нових методів психофізіологічних обстежень стосовно профвідбору залізничників провідних професій, що надасть змогу точно прогнозувати успішність і надійність роботи операторів, а також виявити протипоказання щодо професійної діяльності.

Проаналізовано динаміку дорожньо-транспортних подій та проведено аналіз стану травматизму на залізничних переїздах України за останні роки. Виявлено, що основною причиною дорожньо-транспортних подій на залізничних переїздах є грубі порушення водіями автотранспорту правил проїзду залізничних переїздів. Розглянуто питання зниження ризику аварійності при взаємодії різних видів транспорту. За умов подальшої інтенсифікації залізничного транспорту все більше уваги необхідно приділяти проблемі забезпечення безпеки руху на залізничних переїздах, яку може забезпечити комплексне використання ряду організаційних, навчальних та технічних заходів, впровадження нового та модернізація існуючого обладнання і особливо будівництво шляхопроводів. Описано методи оцінки безпеки руху на залізничних переїздах. На основі аналізу літературних даних визначено основні напрямки забезпечення зниження ризику травматизму на залізничних переїздах.

Проаналізовано коло проблемних питань охорони праці. Запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання відносин у даній сфері, розробка напрямків імплементації національного законодавства до міжнародних норм та законодавства Європейського Союзу. Досліджені окремі нормативні документи трудового права країн Європейського Союзу, зіставлені з документами, що регулюють аналогічні сфери в українській практиці. Проаналізовані відмінності, які необхідні для усунення цих проблем, запропонований механізм імплементації вказаних відмінних рис в українське законодавство, що стане одним з вагомих кроків інтеграції України в ЄС і зіграє значну роль в посиленні мотивуючої функції оплати праці і підвищенні продуктивності праці в країні.

Надано комплексну оцінку впливу людського чинника на стан безпеки на залізничному транспорті. Проаналізовано юридичні критерії відповідальності за порушення вимог безпеки. Розглянуто технічну складову причин травматизму з вини людини. Для розуміння можливостей запобігання людського чинника в транспортній галузі необхідно розглядати його шляхом системного аналізу механізмів, що забезпечують успішні компроміси під час роботи на межі характеристик системи, а не на випадках збоїв. Тобто, необхідно орієнтуватися на експлуатацію залізничного транспорту за нормальних умов, а не лише під час надзвичайних подій та інцидентів. Зазначено причини можливої неуспішності програм зі зниження впливу людини, які можна нейтралізувати шляхом використання оптимальних принципів ефективного управління.

Проаналізовано роль угрупувань грунтових мікроорганізмів у перебігу біогеохімічних процесів у грунтах. Досліджено мікробіологічний аспект агрохімічної меліорації кислих грунтів при використанні нетрадиційних добрив. Установлено кількісний та якісний склад мікробоценозу грунту шляхом вивчення мікропейзажу досліджуваних грунтових зразків із застосуванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Проведення вегетаційних дослідів із вирощування зернових культур здійснювалось за умов вапнування кислих грунтів сумішшю шламових відходів водоочищення теплоелектростанцій з органічними добривами. Визначено інтенсивність розвитку мікроорганізмів грунту після вапнування шламом або його сумішшю з органічними добривами, що показало у більшості випадків підвищення чисельності мікробних популяцій порівняно з контролем, що створює умови для підвищення біологічної активності грунту. Доведено, що вапнування сприяє розмноженню мікроорганізмів азотфіксаторів роду Azotobacter, сімейства Actinomycetacea - активних мінералізаторів органічної речовини. Запропонований спосіб окультурювання грунтів посилює біохімічну, ферментативну активність грунтового мікробоценозу, інтенсифікує процеси мінералізації та трансформації органічної речовини, у тому числі нітрогеновмісної. Показано, що перевагами запропонованого підходу щодо відновлення родючості кислих грунтів є нетривалий термін реалізації, виключення порушення екологічної рівноваги у грунтовому мікробоценозі агроекосистеми, а також низька собівартість і технічна нескладність.

Узагальнено підходи до математичного моделювання процесу продуктивності гідроекосистеми в умовах інтенсивної евтрофікації. Використовуючи узагальнені підходи і принципи математичного моделювання, запропоновано біотехнологічне рішення проблеми регулювання рівня евтрофування водного об'єкту шляхом біоконверсії біомаси ціанобактерій. Проаналізовано вплив різних груп екологічних факторів, у першу чергу абіотичних, на динаміку продуктивності водних екосистем. Проаналізовано закономірності сезонних змін альгологічної компоненти в біоценозі водних об'єктів. Розглянуто динаміку біологічної продуктивності гідроекосистеми за умов підвищеної евтрофікації. Визначено деякі кількісні та якісні характеристики складових компонентів математичних моделей продуктивності гідроекосистеми. Встановлено орієнтовні об'єми продукції фітопланктону гідроекосистеми, виходячи з усереднених даних, характерних для періоду "цвітіння" на прикладі Кременчуцького водосховища. Створено теоретичні засади щодо подальшого моделювання процесів евтрофікації та розробки біотехнологічних рішень щодо врегулювання екологічної рівноваги водних екосистем.

Висвітлено екологічну проблематику формування міжнародних транспортних коридорів на сучасному етапі - відображення питань екологізації та безпеки в планах розвитку транспортної галузі. Міжнародний транзит як стратегічна функція міжнародних транспортних засобів і своєрідна форма експорту транспортних послуг має особливе значення для України. Пріоритетним напрямом є розвиток міжнародних господарських зв'язків між країнами Європи та Азії, що мають тенденцію подальшого зростання. Комплексний аналіз даної проблематики в межах цього дослідження дозволив визначити можливості посилення екологічної компоненти транзитного потенціалу. Запропонована модель процесу посилення екологічної компоненти транспортної галузі нашої країни. Модель містить основні міжнародні детермінанти, сфери реалізації, проблеми стану, орієнтири для визначення цілей і стратегічні напрямки екологізації, необхідні заходи для посилення екологічної компоненти транзитного потенціалу України. Актуалізована необхідність створення наземних транспортних коридорів.

Розкрито інформацію про сучасні галузі біотехнології, зокрема про стан їх розвитку у світі та Україні. В доступній формі подано відомості про харчову, агролісову, медико-фармацевтичну, енергетичну, екологічну, гідрологічну та геологічну біотехнології, а саме: загальну характеристику, складові елементи, приклади сучасних біотехнологій кожної галузі та пріоритетні напрями досліджень у них.

Наведено модель і принципи застосування поліцейських заходів, модель застосування сили та тактичні принципи тощо. Розглянуто основи тактики патрулювання, тактику дій поліцейського при пасивному, активному й агресивному опорі правопорушника, тактику дій поліцейських у разі виявлення вибухонебезпечного предмета, тактику дій поліцейського при загрозі життю та здоров'ю. Увагу приділено діям поліцейського під час масових заходів (скандинавська модель охорони публічного порядку), тактичній медицині, тактиці евакуації особи (поліцейського) тощо.

В агротехнологіях перспективним способом підвищення родючості грунтів та інтенсифікації рослинного виробництва є застосування певних біохімічно активних штамів мікроорганізмів, що забезпечують гуміфікацію органічного складника рослинних залишків в умовах in situ. Існує лінійка біодобрив "Радород", різні його модифікації використовують залежно від агроумов та вирощуваної культури. Досліджено ефективність застосування біопрепарату "Радород ПЗ", що містить мікроорганізми-деструктори, які прискорюють мінералізацію складних органічних сполук і таким чином підвищують родючість грунту. Для обробки біодобривом були відібрані проби грунтів: чорнозему звичайного та чорнозему опідзоленого. Дослідження мікробоценозу грунтів після обробки препаратом "Радород ПЗ" проводили шляхом вивчення мікропейзажів грунтових зразків із застосуванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Вивчення загальної кількості аеробних мезофілів та культуральних ознак колоній мікроорганізмів мікробоценозу дослідних зразків грунту проводили після посіву мікробіоти на поживне середовище МПА методом мікроскопічного дослідження. За культуральними ознаками визначено домінуючу групу мікроорганізмів класу Actinobacteria у змішаній культурі грунтової мікробіоти після застосування "Радород ПЗ". У разі додавання біопрепарату в чорнозем звичайний спостерігається збільшення відсотку представників класу Actinobacteria від загальної кількості грунтової мікробіоти на 14 %, а при додаванні в чорнозем опідзолений - на 4 %. Відмінність вмісту мікроорганізмів у грунтах різного генезису пояснюється домінуванням Actinobacteria у середовищах, збагачених залишками рослинного походження. Чорнозем опідзолений збіднений на гуміновий складник, тому динаміка розвитку актиноміцетів дещо уповільнена. Actinobacteria мають потужний ферментний комплекс, є активними біодеструкторами. Рекомендовано використання біопрепарату "Радород ПЗ" для підвищення біологічної активності грунту. Перспективним є застосування біопрепарату "Радород ПЗ" для прискорення процесу мінералізації органічних відходів агровиробництва - рослинних залишків у польових умовах in situ. Обгрунтовано застосування "Радород ПЗ" як біоагенту екологічної біотехнології з відновлення родючості грунтів, збільшення продуктивності рослинництва та підтримання екологічної рівноваги агроекосистем.