Проаналізовано кваліфікативні модусні категорії та лексико-граматичні засоби їх вираження в сучасних публіцистичних текстах. Уточнено поняття модусу висловлення, визначено сутність категорії модальності, встановлено особливості вираження модальних модусних категорій. Проаналізовано вираження авторизаційних категорій, з'ясовано сутність оцінності та визначено особливості її вираження. Проведено статистичний аналіз лексико-граматичних засобів вираження кваліфікативних модусних категорій у сучасних публіцистичних текстах. Встановлено, що найчастіше в сучасних публіцистичних текстах для вираження таких категорій уживаються модусні дієслова модальної й оцінної семантики, модальні й оцінні предикати та модальні слова у складі односкладних безособових, означено-особових, неозначено-особових предикативних центрів, а також неповних, простих двоскладних предикативних центрів і головних частин складнопідрядних речень.

Досліджено інструментарій прес-служб за умов ведення інформаційної війни. Проаналізовано особливості функціонування та принципи роботи прес-служб банків і запропоновано алгоритм дій прес-служб під час інформаційних атак.

Розглянуто мовне оформлення частковооцінних модусних категорій (на матеріалі російськомовних газет "2000", "Факты", "Комсомольская правда", "Коментарии" за період 2005 - 2008 рр.). Аналіз цього різновиду значень оціночних предикатів проведено з урахуванням класифікації оцінок, складеної Н. Д. Арутюновою.

Досліджено діяльність прес-служб за умов ведення інформаційної війни. Визначено підходи до трактування поняття "інформаційна війна", проаналізовано особливості функціонування та принципи роботи прес-служб у банківському секторі.

З'ясовано специфіку роботи прес-служб банківських установ у кризовий період та під час інформаційних атак.

Досліджено комунікаційно-інформаційного складника діяльності прес-служби за умов інформаційної війни. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення інструментарію роботи прес-служби банку для ефективної комунікації під час інформаційних атак; оптимізації елементів структури прес-служби банківської установи, зміни системних зв'язків і балансу повноважень штатних одиниць прес-служб, системна інтеграція яких створить дієвий механізм оперативного використання інструментів інформаційної війни. Запропоновано алгоритм дій прес-служби щодо локалізації інформаційних атак з метою відновлення довіри до банку, репутації та іміджу.

Висвітлено основні поняття комунікаційних технологій. Охарактеризовано типи прес-служб і їх структуру. Розглянуто особливості діяльності прес-служб в органах державної влади, бізнес-структурах, громадських організаціях, ВНЗ. Розкрито методи, прийоми, канали та форми комунікації у демократичному суспільстві. Подано інформацію про медіатексти, комбіновані PR-тексти, технології "подієвої комунікації", основні правила проведення прес-конференцій.

Досліджено особливості функціонування та синтаксичне оформлення заголовків журналістських розслідувань у мережі Інтернет на матеріалі сайтів Центру журналістських розслідувань investigator.org.ua та Незалежного бюро журналістських розслідувань rassledovanie.org.ua, що є одними з найбільш відвідуваних сайтів цього спрямування.

Висвітлено особливості роботи журналіста за екстремальних ситуацій. Предметом дослідження є правила роботи журналістів за екстремальних ситуацій та в зоні воєнного конфлікту, що регламентовано правовими актами та нормами законодавства. Відображено різні думки й спостереження журналістів-дослідників і журналістів-практиків; розроблено таблицю, що стане допоміжною під час підготовки військових журналістів до роботи; розкрито переваги та недоліки кожного пункту.

Викладено міркування щодо проблеми висвітлення Чорнобильської катастрофи українськими публіцистами останнього десятиліття. Визначено типологічні збіги вже опублікованих творів. Запропоновано новий погляд на відображення аварії в засобах масової комунікації, спираючись на національну свідомість молодого покоління та його життєві принципи.

Розглянуто основні етичні та професійні вимоги журналістики на конкретних помилках працівників телекомпаній, які висвітлюють екстремальні події, теракти та катастрофи.

Розглянуто основні етичні та професійні вимоги журналістики на конкретних помилках працівників телекомпаній, які висвітлюють екстремальні події, теракти та катастрофи.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти візуалізації інформації в діловій пресі та їх вплив на збільшення аудиторії якісних видань. Вивчення ділової журналістики є перспективним напрямом наукових пошуків і досліджень. Це пов'язано з активним розвитком цього сегмента медіаринку. З використанням комплексу теоретичних та емпіричних методів дослідження, зроблено висновок, що графічні способи подачі інформації є додатковим засобом для залучення уваги аудиторії ділових видань: бізнесменів, держслужбовців та політиків.

Досліджено причини виникнення і суть замовних матеріалів у місцевих виданнях; розкрито природу походження використання цього явища; екстрапольовано наукову проблему до розгляду у правовому та етичному полі України й розглянуто в контексті зарубіжної практики регулювання. Окреслено специфічні фактори редакційної політики в регіональних медіа, а також мотиви, якими керуються у своїй діяльності журналісти, редактори та власники медіа. Для цього проаналізовано процес подачі замовних матеріалів у місцевих медіа, виявлено загальну картину цього явища й обгрунтовано суб'єктивний фактор локального процесу. Огляд регіонального інформаційного простору виявив, що всі випадки грубого порушення закону та етичних засад журналістики виникають із соціальних, фінансових, економічних та етичних причин. Через відсутність контролю за цим питанням в Україні спостерігається тенденція неконтрольованого поширення "джинси" в регіональних медіа.

Здійснено порівняння впливу інформації, яку глядачі одержують з ток-шоу на регіональних та національних телеканалах. Проаналізовано підготовку та проведення, зокрема способи подачі даних: зорові, звукові акценти, графічне зображення складної інформації, перевантаженої цифрами, термінами. Подано графік найбільш популярних телеканалів з їх ток-шоу, де першість здобула передача "Стосується кожного". Розглянуто нові форми подачі інформації на "ICTV" у "Свободі слова".

Розглянуто теоретичні підходи до проблеми пропаганди в сучасному медіа-просторі, а також проаналізовано потреби аудиторії сучасних ЗМІ на предмет необхідності впровадження проектів, які б могли сприяти боротьбі з пропагандою й фейковою інформацією в українських засобах масової інформації. На основі існуючих відносин України і Європейського Союзу автор доходить висновку, що сучасний інформаційний простір України потребує більш активного втручання європейського досвіду боротьби з дезінформацією і пропагандою в ЗМІ. Зокрема, питання залишається актуальним у разі посиленого контролю за цим аспектом з боку Росії за умов позиціонування цієї країни на міжнародній арені.

Висвітлено тему гри у трьох аспектах: масовокомунікаційному, літературознавчому та видавничому. Проаналізовано аудіовізуальний дискурс, різножанрові літературні твори та варіанти видавничих утілень із використанням ігрових технологій. Зазначено, що гра у різних виявах по-новому формує сучасний комунікаційний простір.

В затверджених стандартах підготовки здобувачів освіти наголошено на сукупності вимог до змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності. Однією з вимог до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти є забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату. Мета статті - висвітлення проблеми запровадження академічної доброчесності та виявлення академічного плагіату за допомогою інформаційно-технічного інструментарію (на прикладі онлайн-сервісу Unicheck). Теоретичні та емпіричні методи: системний аналіз нормативно-правової бази дослідження, наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури; розробка та апробація комплексу заходів запобігання академічного плагіату на базі Маріупольського державного університету. Анкетування щодо ставлення та виявлення академічного плагіату для здобувачів вищої освіти I - II курсів денної форми навчання проведено методом онлайн опитування з використанням платформи Googl Forms. Анкета містила 4 запитання закритої форми та відкрите запитання. Шляхи реалізації проблеми академічної доброчесності в дисертаційних роботах на здобуття наукового ступеню доктора філософії та доктора наук передбачають впровадження сучасних технологій та сервісу "Unicheck". Наведено теоретичне обгрунтування впровадження інформаційно-технічного інструментарію запобіганню та виявленню академічного плагіату, який засновується на онлайн-сервісу Unicheck. Визначено певні вимоги дотримання академічної доброчесності здобувачами вищої освіти в Україні, зокрема, у Маріупольському державному університеті, які реалізуються через закріплені норми, правила етичної поведінки, професійного спілкування між науковопедагогічними, педагогічними працівниками МДУ, здобувачами освіти. Висновки: розглянуто питання виявлення академічного плагіату інформаційно-технічним інструментарієм неможливо вирішити на рівні окремого закладу освіти чи навіть окремого міністерства (МОН України). Сьогодні в умовах цифротизації освіти ця проблема має бути предметом цілеспрямованої державної політики, об'єднувати зусилля учасників освітнього процесу, шляхом впровадження, розробки та вдосконалення новітніх технологій щодо запобігання та виявлення академічного плагіату. Визначено, що доцільно використовувати онлайн-сервіс Unicheck для виявлення академічного плагіату.

Проаналізовано покроковий алгоритм розробки візуального анімаційного контенту для популяризації освітнього проєкту "Початкова школа: освіта для життя", розробником якого є робоча група Київського університету ім. Бориса Грінченка, залучення більшої кількості людей до його реалізації та розвитку. Виокремлено та проаналізовано основні сегменти цільової аудиторії проєкту: батьки, діти, вчителі та представники адміністрації шкіл. Визначено канали поширення анімаційних роликів, а також оцінено ефективність промоції освітнього проєкту за допомогою КРІ та вебаналітики. Високі показники поінформованості громадськості шляхом візуальної комунікації про проєкт "Початкова школа: освіта для життя" доводять, що анімаційний ролик є ефективним інструментом для популяризації освітніх проєктів. Було створено 13 анімаційних відеопродуктів: один проморолик для батьків першокласників, один ролик для вчителів, які будуть працювати за цією інноваційною програмою початкової школи, та 11 роликів для презентації навчальних зошитів за заданими темами: "Я - школяр, я - школярка", "Шкільний портфель", "Життя книжки", "Дорога до школи", "Шкільне подвір'я", "Школа - наш дім", "Закони шкільної країни", "Школа чемних", "Зростаємо здоровими", "Красиве і корисне", "Рік у школі". Загалом сумарна кількість переглядів анімаційних роликів становить понад 15 тисяч переглядів, а також близько 100 публікацій у різних медіа про проєкт. Отже, завдяки розміщенню роликів у соціальних мережах, зокрема на сторінці проекту у Facebook та на каналі YouTube, а також демонстрації на тематичних заходах проєкту вдалося ефективно охопити цільові групи. Найбільш активною була категорія вчителів та представників освітніх закладів, які переглядали ролик на семінарах та форумах і обговорювали в спільнотах Facebook. Суттэво зросла цільова аудиторія й відповідно збільшилась кількість його прихильників і охочих взяти участь у його реалізації.