Дисертація присвячена дослідженню ціннісних орієнтацій (ієрархічна структура та фактори, що впливають на її формування). У роботі наведені результати емпіричного дослідження ціннісних орієнтацій студентів вузу протягом усього навчання. Показано, що в процесі надбання теоретичних знань, практичних вмінь під час навчання у вузі здійснюється формування системи ціннісних орієнтацій. Встановлено, що система ціннісних орієнтацій має складну, диференційовану та ієрархічно організовану структуру. На зміст та рівень інтеграції ціннісних орієнтацій значною мірою впливає рік навчання, спеціалізація за факультетом, статево-вікові фактори.

Розглянуто основний зміст, структуру й особливості методів дискусії, мозкового штурму, дебатів і гри. Визначено ознаки навчальної гри. Показано місце ігрових методів у психодіагностиці та психотерапії. Увагу приділено дебатам К. Попера, структурі кейса, труднощам на етапі генерування ідей і способам їх вирішення.

Рассмотрены основное содержание, структура и особенности методов дискуссии, мозгового штурма, дебатов и игры. Определены признаки учебной игры. Показано место игровых методов в психодиагностике и психотерапии. Внимание уделено дебатам К. Попера, структуре кейса, трудностям на этапе генерирования идей и способам их решения.

Здійснено порівняльний аналіз особливостей прояву організаційної культури держслужбовців з урахуванням провідного типу їхньої особистості. З’ясовано, яким чином тип особистості держслужбовця виявляється у разі вибору ним певного типу організаційної культури. Визначено найбільш позитивні структурні елементи організаційної культури для держслужбовця. Встановлено, що в системі структурних елементів організаційної культури є як спільні риси, так і відмінності. Розкрито характер взаємозв’язків між різними типами організаційної культури та елементами організаційної культури.

Проведен сравнительный анализ особенностей проявления организационной культуры государственных служащих с учетом ведущего типа их личности. Выяснено, каким образом тип личности государственного служащего проявляется при выборе им определенного типа организационной культуры. Определены наиболее положительные структурные элементы организационной культуры для государственного служащего. Установлено, что в системе структурных элементов организационной культуры имеются как общие черты, так и отличия. Раскрыт характер взаимосвязи между различными типами организационной культуры и элементами организационной культуры.

A comparative analysis of the features of manifestation of the organizational culture of public servants with the leading type of personality. Find out how personality type of civil servant appears when you select them some type of organizational culture. Identified the most positive structural elements of organizational culture for a public servant. Found that the system of structural elements of organizational culture are both similarities and differences. Disclose the nature of the relationship between different types of organizational cultures and the elements of organizational culture.

На основі пілотажного емпіричного дослідження проаналізовано проблему креативності студентів-економістів. Розглянуто, як показник креативності студента виявляється в його здатності до вирішення завдань творчого характеру. Наведено характер взаємозв’язків між показниками вербальної і невербальної креативності студентів-економістів. Констатовано як подібні тенденції, так і відмінності, що стосуються успішності у вирішенні завдань творчого характеру студентами-економістами, які мають різні показники рівня креативності. Відзначено, що у студентів з високими показниками рівня креативності взаємозв’язок між вербальною і невербальною креативністю відсутній, тоді як у студентів, що мають низький рівень креативності виявлено здатність до винахідницької та конструктивної діяльності.

На основе пилотажного эмпирического исследования проанализирована проблема креативности студентов-экономистов. Рассмотрено, как показатель креативности студента проявляется в его способности к решению задач творческого характера. Приведен характер взаимосвязей между показателями вербальной и невербальной креативности студентов-экономистов. Отмечены результаты проведенного эксперимента, которые позволяют констатировать как тенденции сходства, так и различия, касающиеся успешности в решении задач творческого характера студентами-экономистами, которые имеют разные показатели уровня креативности.

On the basis of Pilot empirical study analyzed the problem of creativity economics students. The questions of how to measure student creativity is manifested in its ability to meet the challenges of the creative nature. Given the nature of the relationship between verbal and nonverbal indicators of creativity economics students. Recorded the results of the experiment, which allow to ascertain trends as similarities and differences in the success in meeting the challenges of the creative nature of economics students who have different indicators of creativity.

Наведено загальні основи педагогіки як науки, описано структуру педагогічного дослідження, а також види, засоби, методи, прийоми навчально-виховної діяльності, форми організації навчального процесу. Розглянуто проблеми дидактики, питання загальної педагогіки й управління педагогічними системами, питання виховної системи.

Висвітлено історію розвитку педагогічної психології. Охарактеризовано процес виховання. Обгрунтовано психологічні причини неуспішності навчання. Приділено увагу роботі з різними видами неуспішності в навчанні. Розглянуто особистість педагога як предмет педагогічної психології. Описано завдання роботи шкільного психолога. Подано інформацію про психологічні особливості освітнього середовища.

Комплексно розглянуто загальні основи організації наукового дослідження. Наведено методи, які може застосовувати дослідник для отримання наукового факту. Увагу приділено структурі та логіці науково-дослідної роботи, розглянуто вимоги щодо її оформлення. Зазначено, що розділ "Практикум" навчально-практичного посібника дасть можливість відпрацювати на практиці основні навички, які необхідні досліднику для правильного визначення елементів методологічного апарату та його оформлення в будь-якому виді наукової публікації.